Рішення № 115927933, 14.11.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 610/2781/21

№ 2/183/3139/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 року місто Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Дубовенко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Котенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Балаклійська міська рада Харківської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Балаклійська міська рада Харківської області, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 03 жовтня 2015 року. Від шлюбу народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням суду з відповідача стягуються аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 13 лютог8о 2020 року. Відповідач своєчасно не сплачував аліменти, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість в розмірі 62989,64 грн.. За її заявою до поліції були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України. Відповідач не цікавиться життям дітей, не приймає участі у житті синів, у їх вихованні та матеріальному забезпеченні, зовсім не цікавлять потреби та інтереси дітей. Відповідач не цікавиться життям та розвитком дітей. У зв`язку з тим, що відповідач самоусунувся від виховання та утримання своєї дітей, а його відношення до своїх батьківських обов`язків виключає його участь у житті неповнолітніх дітей, позивач вважає, що він повинен бути позбавлений батьківських прав щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відзив на позов не надходив.

В судове засідання позивач не з`явилась, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Балаклійська міська рада Харківської області не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника, з урахуванням висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 09 листопада 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Розпорядженням голови Верховного суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Балаклійського районного суду Харківської області за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

15 травня 2023 року цивільна справа була направлена до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 22 травня 2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Балаклійська міська рада Харківської області про позбавлення батьківських прав на підставі

Ухвалою суду від 31 липня 2023 року закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків, а саме.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , про що Балаклійським районнимвідділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 22 травня 2018 року складено відповідний актовий запис № 81.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , про що Балаклійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 07 грудня2016 року складено відповідний актовий запис № 282.

Батьками дітей вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області у справі №610/736/20 від 19.05.2020 року встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 жовтня 2015 року, та який вказаним рішенням суду було розірвано.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 26.08.2020 року вирішено стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 всіх видів його доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 12 травня 2018 року і до повноліття.

З розрахунку, виданого Балаклійським ВДВС в Ізюмському районі станом на 01 жовтня 2023 року заборгованість по сплаті аліментів складає 186214,31 грн (сто вісімдесят шість тисяч двісті чотирнадцять гривень 31 коп.), що підтверджується розрахунком, зробленим державним виконавцем Печерицею Н.М.

З довідки КП "Балаклійський центр первинної медикосанітарної допомоги" Балаклійської міської ради Харківської рада № 399 від 16.10.2023 року вбачається, що позивач є законним представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діти знаходиться на обліку у сімейного лікаря з 01 липня 2021 року та отримують необхідний їм за віком медичний нагляд. Щодо осіб, які здійснюються контроль за станом здоров`я дітей, щодо відвідування амбулаторних прийомів, супроводження дітей, повідомляють, що діти приходять з матір`ю ОСОБА_7 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Балаклійська міська рада Харківської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області за № 369 від 17 грудня 2021 року щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вбачається, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є доцільним.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини, проте лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09)Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку треба враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У §§ 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, допускається виключно тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

В матеріалах справи наявні доказів свідомого ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, його винної поведінки.

В матеріалах справи наявні достатні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки докази, подані позивачем, беззаперечно підтверджують факт свідомого нехтування відповідачем його батьківськими обов`язками.

Отже, суд враховуючи всі обставини справи, вбачає обставин винної поведінки відповідача, а також нехтування ним своїми батьківськими обов`язками, а тому є підставою у задоволені позовних вимог.

Щодо доводів позивача про несплату відповідачем аліментних платежів на утримання дитини, то в судовому засіданні встановлено, що після пред`явлення виконавчого документу до виконання через деякий час - виникла заборгованість, яка на сьогодні непогашена. Відповідач жодних доказів щодо працевлаштування та докази сплати аліментів не надав.

З матеріалівсправи судомне встановленожодних намаганьвідповідача виховуватисинів таматеріально їхзабезпечувати,що свідчитьпро фактичнесамоусунення відповідачавід виконаннябатьківськихобов`язківпо вихованнюдітей.Означений висновокпідтверджується такожі те,що відповідач,будучи належнимчином повідомленимпро розглядв судісправи пропозбавленняйогобатьківськихправ,в судовезасідання нез`явився,чим підтвердивсвою байдужістьдо долівласних дітей.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність порушенняправта інтересів малолітніх дітей, свідомого ухилення відповідача від виконання своїхбатьківськихобов`язків, невжиття протягом тривалого часу жодних заходів щодо можливості забезпечення належних умов для фізичного, духовного розвитку та виховання дітей, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог тапозбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Балаклійська міська рада Харківської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських праввідносно його неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з моменту отримання ним копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса електронної пошти невідома).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса електронної пошти: невідома)

Третя особа: Балаклійська міська рада Харківської області (код ЄДРПОУ 04058628, адреса місцезнаходження: вул. Жовтнева, будинок 18 м. Балаклія, Харківська область, 64207, адреса електронної пошти: невідома).

Текст рішення складений і підписаний 14 листопада 2023 року.

Суддя І.Г. Дубовенко