Рішення № 115916965, 22.12.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року Справа № 160/26972/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

17 жовтня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 31.08.2023 р. № 047350006030 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 час догляду за дитиною до 3-х років ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та період догляду за особою з інвалідністю 2 групи з 20.05.2009 р. по 03.03.2014 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 23.08.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 23.08.2023 вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком, згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 047350006030 від 31.08.2023 р. у призначенні пенсії за віком відмовлено у зв`язку з відсутністю страхового стажу роботи та не зараховано до страхового стажу: період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не підтверджується факт догляду до трьох річного віку (в свідоцтві про народження відсутній штамп про отримання паспорта), заява не містить інформації про виховання дітей до 3-х річного віку (зараховано частково); - з 20.05.2009 р. по 03.03.2014 р, період отримання компенсаційної виплати особі, яка здійснює догляд за інвалідом, оскільки дані про сплату внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні. Вказане рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до ст. 181 КЗпП України, що узгоджується з положеннями ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю. Також зазначає, що позивач не може відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо сплати до Пенсійного фонду України страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, таку відповідальність несе страхувальник, у даному випадку орган, що в спірний період виплачував Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області компенсаційну виплату як особі, яка здійснювала догляд за особою з інвалідністю 2 групи. Така обставина, як відсутність інформації в Єдиному реєстру застрахованих осіб про сплату єдиного внеску, не може бути підставою для не зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу-1 було направлено копію ухвали суду від 23.10.2023 про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 23.10.2023; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Відповідачем-2 06.11.2023 подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 26899/23), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначено, що 31.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення № 047350006030 про відмову в призначенні пенсії за віком. Означеним рішенням встановлено, що страховий стаж особи складає 28 років 7 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано: період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не підтверджується факт догляду до трьох річного віку (в свідоцтві про народження відсутній штамп про отримання паспорта), заява не містить інформації про виховання дітей до 3-х річного віку; з 20.05.2009 р. по 03.03.2014 р, період отримання компенсаційної виплати особі, яка здійснює догляд за інвалідом, оскільки дані про сплату внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні. Зазначено, що згідно з документами, долученими до заяви про призначення пенсії, позивач здійснював догляд за особою, якій встановлена друга група інвалідності, а тому підстави для зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача відсутні.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 23.08.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком, згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 047350006030 від 31.08.2023 р. у призначенні пенсії за віком позивачу відмовлено. Означеним рішенням встановлено, що страховий стаж особи складає 28 років 7 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано: період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не підтверджується факт догляду до трьох річного віку (в свідоцтві про народження відсутній штамп про отримання паспорта), заява не містить інформації про виховання дітей до 3-х річного віку; з 20.05.2009 р. по 03.03.2014 р, період отримання компенсаційної виплати особі, яка здійснює догляд за інвалідом, оскільки дані про сплату внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини 2 статті 24 Закону №1058-ІУ).

Абзацом другим частини 4 статті 26 Закону №1058-ІУ передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою позивача серія НОМЕР_1 від 26.08.1985 підтверджено періоди роботи позивача на різних підприємствах та організаціях.

Записи періодів роботи засвідчено відповідними печатками підприємств.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).

Також пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".

Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників і службовців".

Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вказує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.

Також Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

Як зазначено позивачем, в період з 29.05.1981 р. та до трьох років вона здійснювала догляд за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, серії НОМЕР_2 від 21.02.2023 року виданого повторно, відповідно до якого матір`ю останнього є ОСОБА_3 .

Прізвище « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 » на підставі актового запису про шлюб № 22 від 01.06.1990 р.

Проте, відповідачем при розгляді заяви про призначення пенції за віком не зараховано до стажу час догляду за дитиною оскільки не підтверджується факт догляду до трьох річного віку (в свідоцтві про народження відсутній штамп про отримання паспорта), заява не містить інформації про виховання дітей до 3-х річного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КЗпП України, Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

За змістом п. "ж" ч. 2 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також: час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Отже, до загального стажу, що дає право на пенсію за віком, зараховується час догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №22-1, згідно з п. 2.1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи: документи про народження дитини.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає безпідставним твердження відповідача проте, що в свідоцтві про народження дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 повинен бути наявний штамп про отримання паспорта.

Стосовно не зарахування періоду отримання компенсаційної виплати особі, яка здійснює догляд за інвалідом суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 20.05.2009 р. по 03.03.2014 р. позивач перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та отримувала компенсаційної виплати як особа, яка здійснює догляд за інвалідом 2 групи, відповідно до постанови КМУ № 558 від 29.04.2004 р., що підтверджується довідкою від 02.06.2023 року № 295.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 637 час догляду за особою з інвалідністю І групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: - акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; -документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю І групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Пунктом 9 статті 11 Закону № 1058 визначено, що до осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, належать, зокрема, один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в редакції чинній на момент отримання соціальних виплат) платниками єдиного внеску є один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I груди або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2-14 частини першої цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. «є» ч. 3 ст. 56 «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом 1 групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Порядок встановлення часу догляду за інвалідом 1 групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлений п. 10 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а саме зазначений час догляду встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» від 29 квітня 2004 року № 558 непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, котрих обслуговують соціальні служби), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

При зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за інвалідом 1 групи та престарілим до управління Пенсійного фонду України надається довідка управління праці та соціального захисту населення, яка підтверджує отримання щомісячної компенсаційної виплати за яку сплачені страхові внески.

Час догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду в період до 2004 року (включно) зараховується, зокрема, на підставі акта фактичних обставин здійснення догляду за такою особою. а починаючи з 01 січня 2005 року - у разі отримання компенсації по догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, в управлінні праці та соціального захисту населення.

Враховуючі вищезазначене, суд ввадає, що позивач не повинна відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо сплати до Пенсійного фонду України страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином доводи відповідача про необхідність підтвердити період отримання компенсаційної виплати особі, яка здійснює догляд за інвалідом з 20.05.2009р. по 03.03.2014р., оскільки дані про сплату внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні - є безпідставними у зв`язку з чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 31.08.2023 р. № 047350006030 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 час догляду за дитиною до 3-х років ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та період догляду за особою з інвалідністю 2 групи з 20.05.2009 р. по 03.03.2014 р..

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 23.08.2023 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 860 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 5 від 06.09.2023 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 858,88 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м Черкаси, Черкаська область, 18000; ІК в ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 31.08.2023 р. № 047350006030 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 час догляду за дитиною до 3-х років ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та період догляду за особою з інвалідністю 2 групи з 20.05.2009 р. по 03.03.2014 р..

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 23.08.2023 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м Черкаси, Черкаська область, 18000; ІК в ЄДРПОУ 21366538) за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати з оплати судового збору в сумі 858,88 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 грудня 2023 року.

Суддя Е.О. Юрков