Рішення № 115913414, 25.12.2023, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/1139/23

Провадження № 2/741/378/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 грудня 2023 року Носівськийрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Гридасової А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Носівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказує, що з червня 2019 року по грудень 2020 року вона перебувала у цивільному шлюбу з ОСОБА_2 . Від спільного подружнього життя у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалося, через не сумісність характерів, різних поглядів на життя. Відповідач не приймав участь у фінансовому забезпеченні сім`ї, спільному веденні домашнього господарства, вихованні дитини, зловживав алкогольними напоями. Після розірвання стосунків із відповідачем, позивач з сином змінили місце проживання, на даний час проживають у АДРЕСА_1 . З грудня 2020 року відповідач не цікавиться життям сина, не бере участі у його вихованні, навчанні, матеріальному забезпеченні, дуже рідко телефонував, не виявляв жодного бажання займатися вихованням сина, ніколи не дарував подарунків дитині, не цікавився станом здоров`я коли син хворів, не надавав матеріальної допомоги на його лікування. Також відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідним харчуванням та медичним доглядом, не бачиться з сином, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до його внутрішнього світу. Винна поведінка батьків та їх бездіяльністю щодо забезпечення малолітньої дитини належним харчуванням, необхідною медичної допомогою та сприятливими умовами проживання, свідчить про свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками по відношенню до дитини. Зазначене в своїй сукупності позивач розцінює як невиконання відповідачами своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, в зв`язку з чим позивач вимушена звернутись до суду із даним позовом та просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач просила суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 27 червня 2023 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила їх задовольнити та розглянути справу без її участі.

У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, та у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи служби у справах дітей Носівської міської ради у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, вказала, що служба у справах дітей Носівської міської ради позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Носівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 08.08.2019, актовий запис № 84 (а. с. 7).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 13 липня 2021 гр. ОСОБА_4 уклала шлюб із гр. ОСОБА_5 . Після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_6 (а. с. 6).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Лисянської селищної ради Будинського старостинського округу від 17.11.2023 № 208 ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 70).

Відповідно до копії акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 26.01.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_5 - вітчим, ОСОБА_1 - мати, ОСОБА_3 . Сім`я потребує матеріальної допомоги. Батько ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дитини, аліменти не сплачує, за місцем проживання сина кожного разу не з`являвся (а. с. 8, 9).

З копії характеристики виконавчого комітету Лисянської селищної ради Будищенського старостинського округу від 26.01.2023 № 18 вбачається, що гр. ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , перебуває в шлюбі з гр. ОСОБА_5 ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони, має спокійний та врівноважений характер, бере активну участь в громадському житті сільської ради, відповідальна, займає активну життєву позицію, користується повагою та заслуженим авторитетом серед жителів села. Громадяним ОСОБА_2 на території села ніколи не з`являвся, участі у вихованні сина не бере (а. с.10).

Згідно з копією довідки закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Лисянської селищної ради Черкаської області № 4 від 06.01.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно перебуває в списковому складі закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка», смт. Лисянка, з 05.08.2022 по даний час. Про сина піклуються мама ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_5 . Хлопчик охайний, доглянутий, має все необхідне для навчання і розвитку (а. с. 11).

Висновком комісії виконавчого комітету Лисянської селищної ради з питань захисту прав дітей від 06.03.2023 установлено доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з ухиленням від виконання батьківських обов`язків по вихованню сина (а. с. 13, 14).

Рішенням виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 07.03.2023 № 68 про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав вирішено: затвердити висновок комісії з захисту прав дитини про доцільність позбавлення батьківських прав громадянини ОСОБА_2 , щодо його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12).

Вирішуючи по суті вимоги суд виходить із наступного.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повно загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - це акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, мати (батько) можуть вважатися такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, якщо вона (він) не проявляють про неї батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Оцінюючи у сукупності докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки матеріали справи не містять жодного ґрунтовного доказу належного виконання батьком дитини свої батьківських обов`язків відносно сина.

Як встановлено судом, дитина проживає разом з матір`ю та перебує на її утриманні. Батько не приймає у часті у вихованні та матеріальному забезпеченні сина.

Під час застосування наведених норм права суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70), Верховним Судом у постановах від 26.12.2018, 13.03.2019 та 06.05.2020 при розгляді справ № 404/6391/16-ц, № 631/2406/15-ц та № 753/2025/19, відповідно до яких ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Враховуючи, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не намагається забезпечити достатній життєвий рівень дитини, не турбується про її стан здоров`я, забезпечення, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стосовно судових витрат по справі суд зазначає наступне.

З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 166 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 273, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Носівської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не встановлено, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не встановлено, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не встановлено, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Носівської міської ради, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: Чернігівська область, м. Носівка, вул. Центральна, буд. 20.

Повний текст рішення складено 25 грудня 2023 року.

Суддя А.М. Гридасова