Ухвала суду № 115911155, 25.12.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

Справа №243/2959/22

Провадження №1-кп/225/206/2023

У Х В А Л А

іменем України

25 грудня 2023 року

приміщення суду за адресою: вул. Дружби, 4, м. Торецьк, 85200

Колегія суддів Дзержинського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052510000237 від 16 квітня 2023,відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Слов`янська Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Слов`янська Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, -

які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України,

в с т а н о в и л а:

До суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існують ризики, передбачені пп.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, у виді можливості переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а інші запобіжні заходи не зможуть запобігти даним ризикам.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання з підстав, викладених в ньому.

Потерпілі у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечував проти продовження своєму підзахисному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити його підзахисному запобіжний захід на менш суворий у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 , адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також просив змінити його підзахисному запобіжний захід на менш суворий у виді цілодобового домашнього арешту

Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожний окремо, в судовому засіданні підтримали позиції своїх захисників.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах заявленого клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалами слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.04.2023 кожному з обвинувачених був обраний запобіжний у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Дніпровська УВП № 4» на строк 60 днів, без визначення розміру застави.

Надалі, строк запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 неодноразово продовжувався, останній разна підставі ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 31.10.2023 кожному на 60 днівдо 29 грудня 2023 року включно, без внесення застави.

Відповідно до вимог ч.2 ст.331 КПК Українивирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду та назаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Порядок продовження строку тримання під вартою врегульовано ст.199 КПК України.

Так, відповідно до ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Вирішуючи питання щодо продовження відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги, що останні обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі; враховуєхарактер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, зміст пред`явленого обвинувачення, та вважає, що вказані обставинив сукупності вказують на підвищену суспільну небезпечність як самого діяння, так і особи обвинувачених.

З огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у випадку визнання їх винуватими у вчиненні злочину, колегія суддів вважає реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду.

Колегія суддів також погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК у виді можливості незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що свідки у цьому ж кримінальному провадженні є мешканцями м.Слов`янська і місця їх проживання відомі обвинуваченим, у зв`язку з чим, перебуваючи на волі, обвинувачені можуть здійснити психологічний та/або фізичний вплив на них, спонукаючи до зміни наданих ними раніше свідчень чи давання завідомо неправдивих показань.

Відтак, існують обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, можуть переховуватись від суду, вплинути на свідків та знищити речі, що мають доказове значення по даному кримінальному провадженню.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, колегія суддів зауважує, що з огляду на характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , є чітким переконанням суду, що інші, більш м`які запобіжні є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим пп.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

При цьому колегія суддів зазначає, що тримання обвинувачених під вартою з урахуванням тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставами і метою запобіжного заходу, та не суперечить позиції ЄСПЛ, зокрема, у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Отже, сукупність встановлених обставин є достатнім для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам переховуватися від суду та незаконного впливу на свідків, а тому прокурором доведені обставини, які виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою з урахуванням вимог ч.2 ст.183 КПК України терміном на 60 днів.

Відповідно до ч.4ст.183КПКУкраїни суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Враховуючи зазначене вище та передбачені ст.ст.177,178 КПК Україниположення, а також те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.12 ч.2 ст.115 КК України, колегія суддів не знаходить підстав для визначення розміру застави для кожного з обвинувачених.

Керуючись ст.ст.177-178, 331, 369-372, 395 КПК України, колегія суддів

постановил а:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 60 днів, тобто до 22 лютого 2024 року включно, без внесення застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 60 днів, тобто до 22 лютого 2024року включно, без внесення застави.

Копії ухвали направити: обвинуваченим, прокурору для відома; керівнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_1

С у д д і: ОСОБА_2

ОСОБА_3