Рішення № 115905988, 25.12.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року справа № 580/9807/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

20.10.2023 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Черкаського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (18008, Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Хоменка, будинок 19; код ЄДРПОУ 09927307) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо зняття його з військового обліку у зв`язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання та видачі довідки на військовослужбовця, який виїжджає за кордон, з проставленням відмітки у військово-облікових документах;

зобов`язання відповідача зняти його з військового обліку у зв`язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання та видати довідку на військовослужбовця, який виїжджає за кордон, з проставленням відмітки у військово-облікових документах;

стягнення з відповідача на його користь судового збору.

Обґрунтовуючи позов зазначив, що звернувся до відповідача заявою щодо зняття з військового обліку у зв`язку з виїздом за кордон на постійне місце проживання з подальшим зняттям у ЦНАП з місця реєстрації. Відповідач листом від 29.09.2023 відмовив у задоволені заяви, оскільки під час дії воєнного стану зняття з військового обліку у зв`язку з виїздом за кордон з зазначених підстав не передбачено. Вважає, що вказана вище бездіяльність відповідача суперечить нормам чинного законодавства.

Ухвалою від 25 жовтня 2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Справу вирішив розглядати за правилами спрощеного провадження.

09.11.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер (частина друга статті 22 Закону № 3543-ХП). Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті (частина шоста статті 22 Закону № 3543-ХП). Доводи позивача про відсутність у нього обмежень щодо перетину державного кордону є помилковими, оскільки відсутність призову на строкову службу не звільняє позивача від виконання військового обов`язку в частині таких складових, як приписка до призовних дільниць, виконання військового обов`язку в запасі, дотримання правил військового обліку, як і від вірогідності бути залученим до виконання робіт, які мають оборонний характер, в особливий період під час правового режиму воєнного стану, укладання контракту на проходження військової служби. Відповідно до Законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про прикордонний контроль» згідно з Правилами перетинання державного кордону право на перетин кордону позивача мало бути підтверджене документами, передбаченими цими нормативними актами, яких позивач не надав. Підстави для зняття з обліку в зв`язку з виїздом за кордон у воєнний стан у нього відсутні.

Відповідь на відзив на адресу суду не надійшла.

Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Позивач звернувся заявою до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання.

24 липня 2023 року Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області прийняло рішення оформити документи для виїзду за кордон на постійне місце проживання та вказало, що для отримання дозволу (проставлення штампа «Оформлено виїзд на постійне проживання») позивачу необхідно:

зняти з реєстрації місце проживання в Україні та отримати витяг з реєстру територіальної громади (ксерокопію витягу надати УДМС у Черкаській області);

надати територіальному органу ДМС паспорт громадянина України і паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання;

отримати довідку органу державної фіскальної служби про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов`язань з такого податку, яка подається до органів митного контролю під час перетинання митного кордону України та є підставою для проведення митних процедур.

Вказано, що прийняте рішення від 24 липня 2023 року Управлінням Державної міграційної служби України в Черкаській області щодо виїзду за кордон на постійне місце проживання дійсне до 24 січня 2024 року.

Головне управління державної податкової служби у Черкаській області у довідці про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов`язань) зазначило, що станом на 20.06.2023 невиконані зобов`язання зі сплати податкових зобов`язань даними декларації відсутні. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу.

26.09.2023 позивач звернувся заявою до відповідача, в якій зазначив, що у зв`язку з виїздом з дружиною на постійне місце проживання за кордон, а саме в Польщу, Центр надання адміністративних послуг Черкаської міської ради просить надати довідку щодо зняття позивача з військового обліку з подальшим зняттям з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

11.10.2023 позивач звернувся заявою № 04-02/47025 до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування). Департамент відмовив позивачу у задоволені заяви на підставі п.п.3 п.87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), оскільки позивач подав не у повному обсязі необхідні документи, а саме довідку на військовозобов`язаного, який виїжджає за кордон (наказ Міністерства оборони №206), відсутня відмітка у військовооблікових документах.

Листом від 29.09.2023 №7/8542 відповідач повідомив, що Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, під час дії воєнного стану надання територіальним центром комплектування та соціальної підтримки дозволу та зняття з військового обліку у зв`язку з виїздом за кордон із зазначених підстав не передбачено.

Тому позивач звернувся до суду позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном врегульований Законом України від 21.01.1994 № 3857-ХІІ "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-ХІІ).

Відповідно до абзаців 1, 3 ст. 4 Закону № 3857-ХІІ оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.08.2016 № 816 затверджено Порядок провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (далі Порядок №816), який визначає процедуру прийому і розгляду заяв про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, прийняття за ними рішень та виконання прийнятих рішень.

Відповідно до п.4 розділу IV Порядку №816 у разі прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання територіальний орган ДМС у строк не пізніше п`яти робочих днів інформує заявника про прийняте рішення та строк його дії, а також про те, що заявнику необхідно: зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні, надати територіальному органу ДМС паспорт громадянина України і паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, зразок якого наведено у додатку 6 до цього Порядку, або внесення відповідної інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки. У разі наявності в особи, яка виїжджає за кордон на постійне проживання, двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон надаються обидва такі паспорти; отримати довідку органу державної фіскальної служби про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов`язань з такого податку, яка подається до органів митного контролю під час перетинання митного кордону України та є підставою для проведення митних процедур.

Згідно з п.6 розділу IV Порядку №816 після подання заявником паспорта громадянина України у формі книжечки зі штампом зняття з реєстрації місця проживання або довідки про зняття з реєстрації місця проживання, виданої органом реєстрації, територіальний орган ДМС проставляє в паспорті громадянина України у формі книжечки (на одній із сторінок з одинадцятої по шістнадцяту) та в паспорті (паспортах) громадянина України для виїзду за кордон (на одній із сторінок з другої по п`яту) штампи про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, які скріплюються печаткою (після повернення на проживання в Україну вказані штампи анулюються).

У разі наявності в такої особи паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм територіальний орган ДМС вносить інформацію про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання до безконтактного електронного носія. Якщо до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки, орган реєстрації не вніс інформацію про зняття з реєстрації місця проживання, територіальний орган ДМС перед внесенням інформації про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання вносить до безконтактного електронного носія зазначену інформацію на підставі довідки про зняття з реєстрації місця проживання.

Суд урахував, що передумовою виникнення спірних в цій справі правовідносин стало бажання позивача виїхати за межі України для постійного проживання та рішення Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області щодо оформлення йому виїзду з посиланням на умову отримання дозволу - знятися з реєстрації місця проживання в Україні та отримання витягу з реєстру територіальної громади, що дійсне до 24 січня 2024 року.

Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідно до п.50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року № 265 (далі - Порядок № 265), здійснюється на підставі:

1) заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з додатком 5;

2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);

3) свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;

4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

5) заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.

Згідно з п.57 Порядку № 265 у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особа подає:

1) паспортний документ (у разі особистого звернення);

2) свідоцтво про народження (у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання дітей віком до 14 років);

3) документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору;

4) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

5) рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, прийняте відповідним територіальним органом ДМС, або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, прийняте відповідною закордонною дипломатичною установою України, у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи у зв`язку з оформленням їй документів для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.

Приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць згідно з ч.1 ст.14 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ) проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, не ведеться.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (дали - Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дію продовжено.

Відповідно до ст.1 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII Про правовий режим воєнного стану (далі ЗУ №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України згідно з ч.1 ст.17 Закону України від 06.12.1991 № 1932-ХІІ «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством (ч.2 ст.17 Закону № 1932-ХІІ).

Пунктом 2 Указу № 64/2022 постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України. Державної спеціальної служби транспорту. Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Пунктом 3 вказаного Указу передбачено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини І громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Пунктом 7 цього ж Указу Міністерству закордонних справ України доручено забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнного стану, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов`язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (далі - Указ №65/2022), затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-1X, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької. Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено з 25.05.2022 на 90 діб).

Пунктами 4 та 5 цього Указу Президент України постановив призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами. Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов`язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер (ч.2 ст.22 Закону № 3543-ХІІ).

Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану згідно з ч.ч.1, 2 ст.20 ЗУ №389-VIII визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Частинами 1-2 статті 64 Основного Закону України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

28.02.2022 постійне представництво України в ООН надіслало Генеральному секретарю ООН нотифікацію, що містила роз`яснення обсягу застосування таких обмежень. У зазначеному документі представники держави перелічили права людини і громадянина з посиланням на Конституцію України, Міжнародний пакт про громадські та політичні права та Конвенцію про захист прав людини і основоположник свобод, які можуть бути обмежені на період дії воєнного стану, де серед інших прав, вказане право на вільне пересування (у тому числі за межі держави), право на приватне і особисте життя, право на освіту тощо.

Тобто, обмеження права на виїзд за межі України допустиме.

Оскільки спірні правовідносини виникли під час дії воєнного стану в Україні, суд урахував, що у воєнний час згідно з ч.4 ст.37 Закону № 2232-ХІІ забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника). Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 2232-ХІІ є конституційним обов`язком громадян України.

У запас Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до ч.1 ст.27 Закону № 2232-ХІІ зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Згідно з положеннями ч.1 ст.33 Закону № 2232-ХІІ загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально- якісний, персонально-первинний та персональний.

Позивач є громадянином України. Згідно з копією посвідчення про приписку до призовної дільниці 6211 06.02.2015 взятий на військовий облік та придатний до військової служби.

Згідно з п.2 ч.5 ст.37 Закону № 2232-ХІІ знятттю з військового обліку військовозобов`язаних підлягають громадяни України :

які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;

які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.

Така підстава, як намір виїзду за межі України на постійне місце проживання, у вказаному переліку відсутня. Вибуття ж стосується тих, які вже перебувають за межами України понад вказаний строк. Тому рішення, відповідно до якого позивачу надано дозвіл на оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання і відповідно його вибуття на постійне місце проживання за межі України, не є підставою для зняття його з військового обліку.

В нормах ч.1 ст. 8 Закону №389-VIII вказано, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:

встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;

встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;

забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу територіального центру або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби тощо.

Тобто, обмеження свободи пересування для військовозобов`язаних осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації або можуть бути залучені в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, пов`язане саме із оголошенням загальної мобілізації у період правового режиму воєнного стану.

Відповідно до ч.6 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

У воєнний час закон забороняє виїзд військовозобов`язаних з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки та конституційне право особи на вільне пересування обмежується на період дії воєнного стану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 №57 затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України (далі Правила №57).

Відповідно до п.2 Правил №57 перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну:

1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

2) дипломатичний паспорт;

3) службовий паспорт;

4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий);

5) посвідчення особи моряка;

6) посвідчення члена екіпажу.

У разі коли громадянин, який постійно проживає в Україні, втратив зазначені документи за межами України або якщо строк дії таких документів закінчився під час перебування громадянина за межами України, або встановлено, що вони є недійсними з інших причин, документом, що дає право на в`їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном.

У передбачених міжнародними договорами або законодавством України випадках перетинання громадянином державного кордону здійснюється також за іншими документами. У такому разі прикордонний контроль здійснюється у порядку, який застосовується під час надання громадянином паспортних документів.

У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.

Суд урахував, що п.п.2-1-2-17 Правил №57 визначено окремі категорії осіб, які мають право перетинати державний кордон у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, за умови наявності у них відповідних документів.

Позивач не надав до суду належних, достовірних та допустимих доказів віднесення його до вказаного у п.п.2-1-2-17 Правил №57 переліку осіб, які мають право перетинати державний кордон під час воєнного стану.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №2232-XII на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

Мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років.

Позивач на дату виникнення спірних правовідносин досяг 25 років. Отже, його вік не перевищує встановлених законодавством вікових обмежень щодо призову на військову службу під час мобілізації.

У ст.23 Закону №3543-XII визначено перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Належні, достовірні та допустимі докази поширення цієї норми на позивача відсутні.

Врахувавши вказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що позивач не має обмежень для його призову на військову службу під час мобілізації та може бути залучений до передбачених законодавством заходів щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України згідно з ч.1 ст.17 Закону № 1932-ХІІ, що є конституційним обов`язком громадян України, є обґрунтованими.

Крім того, громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер (ч.2 ст.22 Закону № 3543-ХІІ). Отже, позивач може бути залучений до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Чинним законодавством не визначено підстав для видачі дозволу виїзду за межі території України чоловіки віком від 18 до 60 років під час введення на території України воєнного стану та, які підлягають мобілізації.

Отже, відповідач у спірних правовідносинах діяв з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом. Позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Черкаського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (18008, Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Хоменка, будинок 19; код ЄДРПОУ 09927307) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо зняття його з військового обліку у зв`язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання та видачі довідки на військовослужбовця, який виїжджає за кордон з проставленням відмітки у військово-облікових документах;

зобов`язання зняти його з військового обліку у зв`язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання та видати довідку на військовослужбовця, який виїжджає за кордон з проставленням відмітки у військово-облікових документах.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 25.12.2023.