Рішення № 115902899, 22.12.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 року Справа№200/650/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони, Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся через підсистему «Електронний суд» Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони, Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про:

визнання протиправною бездіяльності Державної судової адміністрації України щодо не виділення коштів Службі судової охорони, як розпоряднику коштів нижчого рівня, для виплати щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в розмірі 30 000 гривень за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023;

зобов`язання Державної судової адміністрації України виділити кошти Службі судової охорони, як розпоряднику коштів нижчого рівня, для виплати щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в розмірі 30 000 гривень за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023;

визнання протиправною бездіяльності Служби судової охорони щодо не виділення коштів Територіальному управлінню Служби судової охорони у Донецькій області, як розпоряднику коштів нижчого рівня, для виплати щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в розмірі 30 000 гривень за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023;

зобов`язання Служби судової охорони виділити кошти Територіальному управлінню Служби судової охорони у Донецькій області, як розпоряднику коштів нижчого рівня, для виплати щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в розмірі 30 000 гривень за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023;

визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області щодо не нарахування та не виплати щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в розмірі 30 000 гривень за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023;

зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області нарахувати та виплатити щомісячну додаткову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в розмірі 30 000 гривень за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 24 лютого 2022 року він виконує завдання, покладенні на Службу судової охорони зазначеними вище нормативно-правовими документами. В свою чергу, територія Донецької області, де він проходить службу, згідно з наказами Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення бойових дій» входить до району ведення воєнних (бойових) дій. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168) установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода. 31 жовтня 2022 року на виконання Постанови № 168 наказом Державної судової адміністрації України № 396 затверджено «Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 24 лютого 2022 року, яким передбачено виплату на період воєнного стану співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди. Разом із цим додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, з 24 лютого 2022 року позивачу не виплачувалась. З огляду на вказане, позивач просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Від представника Служби судової охорони надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній зазначив, що він не є головним розпорядником бюджетних коштів, а тому виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалась в межах виділених бюджетних асигнувань. Відповідач зауважує, що керівництвом Служби ведеться відповідна робота щодо отримання з Державного бюджету додаткових асигнувань для виплати співробітникам додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168. Крім того, на переконання представника Служби судової охорони позивачем пропущено строк звернення до суду. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Представником Державної судової адміністрації також до суду надано відзив на позов. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами відповідач зауважує, що ними як головним розпорядником бюджетних коштів вжито всіх залежних від них заходів щодо збільшення бюджетних асигнувань для Служби судової охорони, зокрема, звернулись до голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Прем`єр-міністра України, проте питання щодо виділення додаткових асигнувань або додаткових коштів з резервного фонду Державного бюджету України на виплату додаткової винагороди співробітникам Служби залишається поки не вирішеним. За наведених обставин відповідач вважає, що жодними своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не порушував прав і законних інтересів позивача, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

20 лютого 2023 року Донецький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони, Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, із визначенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, про що постановлено відповідну ухвалу. Крім того, ухвалою від 20 лютого 2023 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22.

23 жовтня 2023 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.02.2022 до 20.01.2023 проходив службу у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Донецькій області на посаді командира третього відділення першого взводу охорони першого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області.

Згідно з довідкою б/н Територіального управління Служби судової охорони в Донецькій області позивач в період часу з 24.02.2022 до 26.01.2023 залучався до заходів щодо виконання завдань з організації та несення служби з охорони приміщень судів, органів та установ системи правосуддя, підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, забезпечення в суді безпеки учасників судового процесу.

Сторонами не заперечується, що у період з 24.02.2022 до 20.01.2023 додаткова винагорода (в тому числі збільшена) під час дії воєнного стану, яка передбачена Постановою № 168 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась. Про вказане також свідчить лист Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області від 26.01.2023.

Позивач вважає, що відповідачами було порушено вимоги чинного законодавства щодо виплати додаткової винагороди за період з 24.02.2022 до 20.01.2023.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 161 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (ч. 1); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (ч. 2); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (ч. 4); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (ч. 6); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 7).

Згідно з ч. 1 ст. 165 Закону № 1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. У силу ч. 2 цієї ж статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року № 384 (далі - Порядок № 384).

За змістом пунктів 4-7 Порядку № 384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку № 384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в п. 11 Порядку № 384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати.

Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (п. 17 Порядку № 384).

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, […] співробітникам Служби судової охорони, […] виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

У п. 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Отже, з 24 лютого 2022 року співробітники Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні мали право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року № 793 (далі Постанова № 793) внесені, зокрема, такі зміни до постанови № 168:

·в абз. 1 п. 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;

·п. 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;

·доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Як зазначив Верховний Суд у рішенні від 6 квітня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22, яке залишено без мін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року:

«[…] Одним із механізмів запобігання свавільному втручанню держави та її органів у реалізацію прав і свобод людини є закріплений у ч. 3 ст. 22 Конституції України принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних. […]».

«[…] Зміст внесених Постановою № 793 змін до постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у п. 14 Порядку № 384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн на місяць, передбаченому постановою № 168 у первинній редакції. […]».

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 43 внесені зміни до Постанови № 168, відповідно до яких у п. 1 Постанови № 168 у першому реченні абз. 1 п. 1 слова «військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,», «співробітникам Служби судової охорони,» виключено.

Зазначені зміни набули чинності 21 січня 2023 року.

Проаналізувавши наведене вище, суд висновує, що протягом спірного періоду, з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, позивач мав право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, в розмірі до 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць.

На виконання Постанови № 793, якою Постанову № 168 доповнено пунктом 21, згідно з яким порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів, ДСА України 31 жовтня 2022 року було прийнято Наказ № 396, яким затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок № 396).

Крім іншого, вказаною постановою (п. 7) визначено, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30000 грн - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10 000 грн - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100 000 грн - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У рішенні від 6 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 Верховний Суд вказав, що визначення в п. 7 Порядку № 396 розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями виходить за межі наданих ДСА України повноважень. За імперативною нормою ч. 2 ст. 165 Закону № 1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» ДСА України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати. […] У зв`язку з цим визначення в п. 7 Порядку № 396 розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями виходить за межі наданих ДСА України повноважень. Як наслідок, приписи п. 7 Порядку № 396 щодо встановлення розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями не відповідають приписам Постанови № 168, на виконання якої було прийнято Порядок № 396, а тому не можуть бути застосовані.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4, ст. 5, ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, який порушив права, свободи чи інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

За приписами п. 4 Порядку № 396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

Отже, додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, в розмірі до 30000,00 грн на місяць протягом спірного періоду мала нараховуватись та виплачуватись позивачу саме - Територіальним управлінням Служби судової охорони у Донецькій області.

Згідно із приписами п. 2.1 розділу ІІ «Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662, який регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби, розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов`язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів, головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу за територіями (обласний рівень) із зазначенням статусу кожної установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), яка обслуговується у відповідному органі Казначейства. Відповідальні виконавці бюджетних програм визначають мережу і подають головному розпоряднику для зведення мережі по головному розпоряднику.

До цієї мережі включаються головний розпорядник, розпорядники нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, та одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головним розпорядником на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти з державного бюджету.

До мережі включаються розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів, внесені до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, у встановленому законодавством порядку.

Згідно із відомостями з Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів (https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search) Територіальне управління Служби судової охорони у Донецькій області є розпорядником бюджетних коштів.

Отже, саме вказаний відповідач, який здійснював нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення у спірні періоди, допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди.

Щодо доводів відсутності відповідних бюджетних асигнувань, суд зазначає, що наявність певних умов для виплати винагороди (зокрема, отримання відповідного фінансування) не звільняє суб`єктів владних повноважень від виконання обов`язків по нарахуванню і виплаті визначених нормативно-правовими актами сум, а лише зобов`язує суб`єкта владних повноважень вчиняти дії, спрямовані на виконання покладених на нього законодавством обов`язків.

Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеної у рішенні від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/272/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року, якою дане рішення залишено без змін.

Крім цього, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа «Кечко проти України», заява № 63134/00, рішення від 8 листопада 2005 року).

Застосування судом принципу верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ є вимогою ч. 2 ст. 6 КАС України.

Суд зауважує, що Державна судова адміністрація України та Служба судової охорони не можуть відповідати за неналежне нарахування та виплату третім відповідачем додаткової винагороди позивачеві, передбаченої Постановою № 168, адже між позивачем і вказаними відповідачами безпосередньо не виникло жодних правовідносин, у яких би ці суб`єкти владних повноважень порушили права позивача. Бюджетні правовідносини, які виникають між учасниками бюджетного процесу стосовно реалізації їхніх бюджетних повноважень (прав та обов`язків з управління бюджетними коштами), безпосередньо не стосуються позивача.

Аналогічні висновки були зроблені Верховним Судом у рішенні від 6 квітня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року, яким було визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області щодо ненарахування і невиплати позивачу з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168; зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Закарпатській області нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, в розмірі 30000,00 грн на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Як зазначено у вказаному рішенні, ознаками типових до цього рішення справ є наступне:

а) позивачем є співробітник Служби судової охорони;

б) відповідачем є центральний орган управління (Центральний апарат) або територіальний підрозділ (територіальне управління) Служби судової охорони;

в) предметом спору є додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168;

г) спір виник внаслідок невиплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168;

г) предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24 лютого 2022 року (стягнення з відповідача суми додаткової винагороди за певний період).

Також у вказаному рішенні зазначено, що висновки Верховного Суду у цій зразковій справі щодо застосування Постанови № 168 у зв`язку з положеннями статей 43 і 58 Конституції України, статей 161,165 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», нормами Порядку № 384 і Порядку № 396 належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року.

Згідно із приписами ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Щодо строку звернення до адміністративного суду необхідно зазначити, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

До суду не надано доказів звільнення позивача зі служби.

Наведене дає суду підстави для висновку, що позивач не пропустив установленого ч. 2 ст. 233 КЗпП України строку.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги що спірний період охоплює періоди з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, суд приходить висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню: шляхом визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області щодо не нарахування і не виплати позивачу за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою 168, та зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області нарахувати і виплатити позивачу за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року додаткову винагороду в розмірі до 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць.

Позовні вимоги позивача до Державної судової адміністрації України та Служби судової охорони задоволенню не підлягають.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» позивач є звільненим від сплати судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2,6, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ 26255795, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5), Служби судової охорони (код ЄДРПОУ 42902258, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5), Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43532003, 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса Ф, буд. 43) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Донецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення складено 22 грудня 2023 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб