Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" вересня 2010 р.Справа № 3/34-10-2650 За позовом: Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави, в особі Одеської обласної ради
До відповідача: Приватного підприємства „Тайфун”
про стягнення заборгованості 25058,00 грн.
Суддя Д’яченко Т.Г.
Представники:
Від прокуратури: Будзул-Лавренюк К.Я., за посвідченням
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави, в особі Одеської обласної ради звернувсь до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій, з урахування уточнень від 06.09.2010р. просить суд стягнути з Приватного підприємства „Тайфун” на користь Одеської обласної ради заборгованість по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 25058,00 грн.
Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, що вбачається з письмового клопотання (а.с. 40), в якому він просив суд розглянути справу без участі представника Одеської обласної ради.
Відповідач Приватне підприємство „Тайфун” позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, суд встановив.
13.12.2006р. розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан” у довгострокову оренду терміном на 49 років для розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу на території Бережанської сільської ради, передано в довгострокову оренду терміном на 49 років Приватному підприємству „Тайфун” для розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан” земельну ділянку загальною площею 0,99 га ріллі за рахунок земель запасу Березаньської сільської ради (за межами населених пунктів).
18.01.2007р. між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) та Приватним підприємством „Тайфун” (Орендар) було укладено Договір оренди землі, (надалі за текстом –Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у довгострокове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка використовується для розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан” розташована за адресою: Бережанська сільська рада (за межами населеного пункту) землі запасу Біляївського району Одеської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,99 га ріллі, за рахунок земель запасу Березаньської сільської ради строком на 49 років.
На виконання Договору оренди Біляївською районною державною адміністрацією було передано, а Приватним підприємством „Тайфун” прийнято 0,99 га ріллі з земель запасу Березаньської сільської ради (за межами населених пунктів) строком на 49 років.
В процесі експлуатації земельної ділянки Приватним підприємством „Тайфун” було збудовано газонаповнювальну станцію зрідженого газу „пропан-бутан”. На підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації від 11.03.2008р. №329/2008 було затверджено державний акт про прийняття в експлуатацію вказаної будівлі, що розташована на земельній ділянці площею 9900 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Березаньської сільської ради від 14.04.2008р. присвоєно адресу виробничому будинку газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан” Одеська область, Біляївський район, Березанська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 8. Рішенням виконавчого комітету Березаньської сільської ради від 14.04.2008р. визнано право власності за Приватним підприємством „Тайфун” на адміністративну будівлю насосно-компресорної, загальною площею 243 кв. м, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Березанська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 8.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом відведення відповідачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення для розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан”, в результаті чого фактичною зміною цільового призначення даною земельною ділянкою, та направлені на відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, до бюджету Одеської обласної ради у розмірі 25% від загального обсягу втрат.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Положеннями ст. 164 Земельного кодексу України встановлено, що охорона земель включає захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.
Згідно п. 1 статті 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.
Згідно ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Згідно вимог п. 1 статті 209 Земельного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя; 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ, сіл та їх об'єднань.
Наявні у матеріалах справи докази фактично засвідчують факт передачі земельної ділянки 0,99 га ріллі для розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан”, тобто для цілей не пов’язаних з сільськогосподарським використанням. Таким чином, втрати сільськогосподарського угіддя (ріллі) як основного засобу виробництва внаслідок вилучення їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом підлягають відшкодуванню у розмірі 25 відсотків до обласного бюджету.
Суд, перевіривши розрахунок щодо сплати Відповідачем суми втрат сільськогосподарського виробництва, зумовлених вилученням сільськогосподарських угідь, до бюджету Одеської обласної ради у розмірі 25058 грн. - 25% від загального обсягу втрат у розмірі 100232 грн., визначеного з урахуванням положень спеціального нормативного акту постанови Кабінету Міністрів України „Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” від 17.11.1997р. № 1279 вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п. 3 постанови Кабінету Міністрів України „Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” від 17.11.1997р. № 1279 щодо звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, оскільки п. 3 вказаної постанови містить обжене коло підстав для надання таких пільг. Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України містить підстав для звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в разі відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для будівництва та розміщення будь-яких промислових об’єктів.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на необхідність застосування інституту позовної давності для відмови у позові з огляду на таке.
Так, згідно п. 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою КМУ від 17.11.1997р. № 1279 відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.
Однак, п. 1ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Тобто, факт затвердження 13.12.2006р. розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу не означає, що позивач у справі - Одеська обласна рада могла довідатись про порушення свого права саме з 13.12.2006р., оскільки дані органи не підпорядковані один одному. Оскільки, з пояснень Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області вбачається, що про факт порушення права позивачу стало відомо в результаті прокурорської перевірки, що не було спростовано під час розгляду справи, суд вважає, що строк позовної давності не сплинув і право позивача підлягає захисту.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення уточнених позовних вимог зі стягненням з Приватного підприємства „Тайфун” на користь Одеської обласної ради заборгованості по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 25058 грн.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 250,58грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Тайфун” (65026, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 222, код 31786489) на користь Одеської обласної ради (65032, м. Одеса, просп. Шевченка, 4, код 25042882) 25058 (двадцять п’ять тисяч п’ятдесят вісім) грн. заборгованості по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва.
4. Стягнути з Приватного підприємства „Тайфун” (65026, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 222, код 31786489):
- до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 250 /двісті п’ятдесят/ грн. 58 коп.
- до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області р/р 31213264700008, МФО 828011, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області ЄДРПОУ 23213460 –витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 11589470, Господарський суд Одеської області було прийнято 24.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 3/34-10-2650. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: