Рішення № 115889255, 25.12.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7415/23

2/212/2876/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Борис О.Н., секретаря судового засідання Годунової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії

встановив:

У вересні 2023 року позивач акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі АТ «Криворізька теплоцентраль») звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є постачальником теплової енергії за адресою проживання відповідачів: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Останні не здійснюють оплату за отриману теплову енергію, у зв`язку із чим виникла заборгованість за період з 01.10.2015 року по 31.08.2023 року у розмірі 34029,78 грн, яку позивач просив стягнути з відповідачів, а також стягнути плату за абонентське обслуговування у розмірі 172,20 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 4620,73 грн, 3% річних у розмірі 2012,09 грн. Крім того, просив стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

10 жовтня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 08 листопада 2023 року розгляд справи було відкладено у зв`язку із неявкою у судове засідання сторін.

Ухвалою суду від 07 грудня 2023 року розгляд справи було відкладено у зв`язку із неявкою у судове засідання сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, звернулася до суду із клопотанням, в якому позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Не заперечувала проти розгляду справи за відсутності представника позивача та ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов до суду не подали.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 мешкають за адресою: АДРЕСА_1 та отримують послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) в житлову квартиру від акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», де мають відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а отже є споживачами вказаних послуг від позивача.

За частиною 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон), споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону).

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 13 Закону, плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов`язання відповідачів оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Статтею 32 Закону передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (які діяли на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Правила), централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Як встановлено судом, відповідачі своєчасно не сплачували грошові кошти позивачу за надані комунальні послуги та мають заборгованість за період з жовтня 2015 року по серпень 2023 року (включно) в загальному розмірі 34029,78 грн, яка підтверджується наданим до суду розрахунком. (а.с. 8)

Також відповідачами не внесена плата за абонентське обслуговування за період з листопада 2021 року по серпень 2023 року в загальному розмірі 172,20 грн, яка також підтверджується наданим до суду розрахунком. (а.с.8 зворотня сторона)

Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги вищевикладене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.

Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості відповідачами до суду надано не було.

Таким чином, згідно з розрахунків, доданих до позову, з якими погоджується суд, з відповідачів підлягають стягненню 3% річних у сумі 2012,09 грн. та інфляційні втрати у сумі 4620,73 грн. (а.с. 10)

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, необхідно стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн., тобто по 1342,00 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 625, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, ст.ст. 4,12, 81, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) у розмірі основного боргу в сумі 34029,78 грн, інфляційні втрати у розмірі 4620,73 грн, 3 % річних у розмірі 2012,09 грн, плату за абонентське обслуговування у розмірі 172,20 грн, а всього 40834,80 грн (сорок тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судові витрати зі сплати судового збору в сумі по 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 0 копійок) з кожного.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: 50014, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 25 грудня 2023 року.

Суддя: О. Н. Борис