Ухвала суду № 115887075, 25.12.2023, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/2563/23

Провадження №1-кп/538/382/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2023 року Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

законного представника особи, стосовно якої вирішується питання

про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Лохвиця Полтавської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12023170560000685 від 01.11.2023 р відносно:

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сенча Лохвицького району Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх чи не повнолітніх осіб не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , судимостей не має,

у зв`язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляді Лохвицького районного суду Полтавської області знаходиться вказане клопотання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за необхідне призначити клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_10 до судового розгляду.

Учасники підготовчого судового засідання підтримали думку прокурора з наведених прокурором підстав.

З`ясовуючи думку щодо складу суду та складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, прокурор зазначив про таке: розгляд клопотання здійснювати суддею одноособово, за його участю, участю законного представника, захисника, потерпілих та участю особи, відносно якого розглядається клопотання. Крім того, зазначив про необхідність виклику в подальшому свідків згідно доданого до клопотання реєстру.

Інші учасникипроцесу не заперечували проти зазначеного.

У підготовчомусудовому засіданніпрокурор заявивтакож клопотанняпро скасуваннязапобіжного заходута обраннянового запобіжногозаходу увигляді поміщеннядо психіатричногозакладу вумовах,що виключаютьїї небезпечнуповедінку,а самеобраний 03.11.2023ухвалою слідчогосудді Гадяцькогорайонного судуПолтавської областівідносно ОСОБА_10 запобіжний західу виглядіцілодобового домашньогоарешту скасувати,застосувати відносно ОСОБА_10 запобіжний західу виглядіпоміщення дозакладу знадання психіатричноїдопомоги вумовах,що виключаютьйого небезпечнуповедінку.Оскільки буливстановлені підставидля здійсненнякримінального провадженнящодо застосуванняпримусових заходівмедичного характеру,18.12.2023р,згідно ст.503КПК України,у кримінальномупровадженні прийняторішення прозміну порядкудосудового розслідування.При цьому,у клопотанніпро змінузапобіжного заходуобов`язково зазначаютьсяобставини,які виниклипісля прийняттяпопереднього рішенняпро застосуваннязапобіжного заходуабо існувалипід часприйняття попередньогорішення прозастосування запобіжногозаходу,але проякі слідчий,прокурор натой часне знаві неміг знати.Таким чином,враховуючи те,що укримінальних провадженняхцієї категоріїзгідно ст.508КПК Українитакий запобіжнийзахід,як домашнійарешт непередбачено,а проіснування психічногозахворювання у ОСОБА_10 під часприйняття рішенняпро застосуваннявказаного заходуслідчому,прокурору,суду відомоне було,то наявніпідстави дляйого скасування. Водночасризики,які буливстановлені підчас обрання ОСОБА_10 вказаного вишезапобіжного заходуі слідчийсуддя вважавдоведеними,продовжують існуватиі наданий час.Таким чином,достатньо підставвважати,що ОСОБА_10 може здійснитидії,передбачені п.п.1,3,5частини першоїстатті 177КПК України,а саме: можливістьпереховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду.Перебуваючи наволі ОСОБА_10 зможе ухилятисявід слідствата суду,що унеможливитьсвоєчасне виконанняпроцесуальних рішеньта призначення покарання за скоєне суспільно-небезпечне діяння; можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні. Обставини вчинення інкримінованого діяння та, зокрема, висновки судово-психіатричної експертизи, характеризують ОСОБА_10 як особу, яка має підвищений рівень суспільної небезпечності, об`єктивно здатну незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, залякуючи їх з метою зміни ними показань в судовому засіданні; можливість вчинити інше суспільно-небезпечне діяння правопорушення. Вказаний ризик є можливим з огляду на те, що ОСОБА_10 згідно висновку судово-психіатричної експертизи на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді «Шизотипового розладу» та за своїм психічним станом ОСОБА_10 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги, що у свою чергу вказує на можливість ним вчиняти інші суспільно-небезпечні діяння аналогічні вчиненому. Наразі наявні ризики не перестали існувати. Враховуючи встановлене судово-психіатричною експертизою у ОСОБА_10 психічне захворювання, яке потребує госпіталізації до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги, достатність підстав для висновку про його небезпечність внаслідок власного психічного стану для самого себе та інших осіб, оскільки ОСОБА_10 не може усвідомлювати свої дії і керувати ними, обґрунтовано підозрюється у вчиненні суспільно небезпечного діяння, яке є тяжким та відсутні підстави для обрання іншого запобіжного заходу у вигляді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом.

Захисник - адвокат ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та його законний представник - ОСОБА_8 з клопотанням прокурора частково не погодилися, захисник зокрема зазначив, що ризики наведені прокурором в клопотанні перевищені, а законний представник ОСОБА_10 - ОСОБА_8 зазначила, що до подій, які відбулися 1 листопада 2023 р. вона тимчасово проживала у своєї старшої сестри, а після того випадку повернулася для постійного проживання до сина, на даний час вона в змозі забезпечити належний нагляд за поведінкою сина і забезпечити своєчасну його явку до суду, просила не поміщати сина в даний час до психіатричного закладу, а лише, щоб лікар здійснював нагляд амбулаторно.

Потерпілі в цілому підтримали думку прокурора, при цьому потерпілий ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зазначили, що заслуговують на увагу і слова матері ОСОБА_10 .

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, приходить до наступного.

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України. Провадження за даним клопотанням підсудне цьому суду. Підстав для закриття провадження чи його повернення у разі його невідповідності вимогам цього Кодексу, немає. Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду, відсутні. У зв`язку з цим суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості кримінального провадження проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов`язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу (ч. 1 ст. 512 КПК України).

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 512 КПК України, як спеціальної норми при розгляді кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, а також, так як при розгляді клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру не вирішується питання про призначення покарання, суд вважає, що дане кримінальне провадження підлягає розгляду суддею одноособово.

Крім того, оскільки п. 5 ч. 3 ст. 56 КПК України, зокрема, передбачено право потерпілого висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного характеру, при розгляді справи мають також брати участь і потерпілі.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:

1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом;

2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Частиною третьою статті 508 КПК України передбачено, що застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. ... Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні...

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 суд бере до уваги, що в судовому засіданні прокурором доведено обставину підозри вчинення ОСОБА_10 суспільно-небезпечного діяння, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Натомість наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України ним не доведено. Суд дійшов такого висновку враховуючи, зокрема те, що з ухвали слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 03.11.2023, якою до ОСОБА_10 був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вбачається, що у вказаній ухвалі слідчий суддя зазначила про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_10 може вчинити інші злочини чи продовжити злочинну діяльність,

З висновку експерта вбачається, що ОСОБА_10 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання, яке позбавило його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміноване йому суспільно-небезпечне діяння, і позбавляє можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час; ОСОБА_10 підпадає під дію ст. 19 КК України.

При цьому суд вважає, що прокурором не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім на даний час.

При вирішенні питання доцільності застосування запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки вважає, що ОСОБА_10 може переховуватись від суду (враховуючи тяжкість імовірного покарання в разі відсутності підстав для застосування примусових заходів медичного характеру), впливати на свідків та потерпілих.

Суд вважає, що інший більш м`який запобіжний захід ніж поміщення особи до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, а саме передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`їз обов`язковимлікарським наглядом може таки забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_10 та може запобігти вищевказаним ризикам.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора та про необхідність застосування ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді передання на піклування близькому родичу (члену сім`ї) - матері з обов`язковим лікарським наглядом.

Керуючись ст.ст. 27, 177, 194, 314-316, 369-372, 376, 508, 512 КПК України, суд

у х в а л и в:

Призначити судовий розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12023170560000685 від 01.11.2023 р відносно ОСОБА_10 у зв`язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, на 3 січня 2024 року на 10 годину 00 хвилин, який здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, за участю прокурора, потерпілих, законного представника особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру та захисника.

Клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу та обрання нового запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, задовольнити частково.

Обраний 03.11.2023 ухвалою слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту скасувати.

Застосувати відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх чи не повнолітніх осіб не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді передання на піклування близькому родичу (члену сім`ї) - матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_1 з обов`язковим лікарським наглядом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Лохвицького

районного суду ОСОБА_1