Рішення № 115886941, 12.12.2023, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2350/23

провадження 2-а/527/34/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року Глобинський районний суд Полтавської області

вскладі: головуючого судді Павлійчук А.В.,

при секретарі Козинко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Глобине Полтавської області адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 Завезіона Євгена Леонідовича до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

На адресу Глобинського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 Завезіона Євгена Леонідовича до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно Постанови серії БАБ № 701285 від 08.09.2023 року, винесеною поліцейським СРПП ВП № 3 Полтавського РУП Полтавцем Вадимом Анатолійовичем, його, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Вважає, що застосоване до нього Постановою серії БАБ № 701285 від 08.09.2023 року, винесеною поліцейським СРПП ВП № 3 Полтавського РУП Полтавцем Вадимом Анатолійовичем, стягнення у вигляді штрафу у 510 гривень є незаконним, неправомірним та необґрунтованим, а вище зазначена Постанова підлягає скасуванню, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача надав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, представник ГУНП в Полтавській області направив відзив у якому прохав у задоволені позову відмовити у повному обсязі, розгляд справи проводити за їх відсустності.

Враховуючи наведене та вимогист. 205 ч. 1 КАС України, суд вважає, що справу слід розглянути у відсутності позивача та відповідача на підставі наявних доказів, яких достатньо для вирішення справи по суті.

Відповідно дост. 229 ч. 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволеннюз наступних підстав.

Згідно ч. 2ст. 19 Конституції Україниорган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбаченийКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 2ст. 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на доступ до суду.

У рішенні по справі «Bellet v. France (Белле проти Франції)» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права».

В обґрунтування звернення з позовом до адміністративного суду позивач посилався на нормиКодексу адміністративного судочинства України.

За приписами ч. 1ст. 5 КАС Україниадміністративне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.КАС Українивизначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Згідно зі ст. 3КАС Українисправою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За правилами ч. 2ст. 2 КАС Українидо адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії їй бездіяльностіКонституцієючи іншими законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормамиКодексу України про адміністративні правопорушення,Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 ч. 1ст. 288 КУпАПпередбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеномуКодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожнасторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.

Згідно постановисерії БАБ№ 701285від 08.09.2023,винесеної поліцейськимСРПП ВП№ 3Полтавського РУППолтавцем Вадимом Анатолійовичем,08вересня 2023року о14:35год.Левченко О.І.5км відГлобине Горби -Бугаївка керувавт/зMAN,д.н.з. НОМЕР_1 ,з напівпричепомMega,д.н.з. НОМЕР_2 ,перевозив вантаж«Пшениця озима»масою загальною35340кг згідноТТН 045477від 08.09.2023по дорозімісцевого значення,чим порушивп.22.5ПДР Україниза щопередбачена відповідальністьза ч.1ст.132-1КУпАП.Згідно постановина позивачаза адміністративнеправопорушення накладеноадміністративне стягненняу виглядіштрафу урозмірі 510 грн.

Крім того, в оскаржуваній постанові в якості додатку зазначено «відеозапис».

Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАСУ (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі), не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Постанова Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а, аналогічна правова позиція в Постанові ВСУ від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17.

Враховуючи вищевикладене «відеозйомка», яка долучена до матеріалів справи є неналежним та недопустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ізстаттею 251 КУпАПдоказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.

Відповідно достатей258,283 КУпАПуразі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Водночас, частиною 5ст. 258 КУпАПпередбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 268 КпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюютьсястаттями 279-1-279-4цього Кодексу.

Відповідно достатей 278-279КУпАП,орган (посадоваособа)припідготовцідо розглядусправипроадміністративне правопорушеннявирішуєтакіпитання: 1)чиналежитьдо йогокомпетенціїрозглядданої справи; 2)чиправильноскладено протоколтаіншіматеріали справипроадміністративнеправопорушення; 3)чисповіщеноосіб,якіберутьучасть урозглядісправи,прочасі місцеїїрозгляду; 4)чивитребуванонеобхідні додатковіматеріали; 5)чипідлягаютьзадоволенню клопотанняособи,якапритягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,потерпілого,їхзаконнихпредставників іадвоката.Розгляд справирозпочинаєтьсязоголошення складуколегіальногооргануабо представленняпосадовоїособи,якарозглядаєдану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Статтею 280 КпАП України, визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюютьсястаттями 279-1-279-4цього Кодексу.

Загалом, правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Як роз`яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Щодо дотримання відповідачем процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд робить такі висновки.

Зміст оскаржуваної постанови не містить в собі відомостей, достатніх для того, щоб зробити висновок про дотримання відповідачем такої процедури, зокрема дотримання вимогКУпАПщодо забезпечення особі, яка притягається до відповідальності, її процесуальних прав, в тому числі права на ознайомлення, на участь при розгляді, на подання пояснень та доказів, права на правову допомогу.

Згідно вимог до притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності покладається на посадову особу. Дотримання процедури притягнення та доказування у суді дотримання такої процедури суб`єктом владних повноважень покладається саме на відповідача - на суб`єкт владних повноважень, і не може перекладатись на особу, що притягається до відповідальності.

Суд вважає, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідачем не було надано докази на яких ґрунтується склад адміністративного правопорушення. Перед складанням постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачем не було вислухано пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не досліджено докази та не з`ясовано чи має особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, клопотання.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 132-1 КУпАП, є недоведеним.

Оскільки доказів щодо забезпечення прав позивача відповідач суду не надав, то суд дійшов висновку, що відповідачем не було дотримано процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності. При таких обставинах постанова визнається судом протиправною і підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про необхідність скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно дост. 242 Кодексу адміністративного судочинства Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. ст.9,77,243-246,250,286 КАС України,

У Х В А Л И В :

Позов представника позивача ОСОБА_1 Завезіона Євгена Леонідовича до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.

Постанову серії БАБ №701285 від 08 вересня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 );

Представник позивача: Завезіон Євген Леонідович (Полтавська область, м. Глобине, вул. Виноградна, 18);

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Полтавській області (м. Полтава, вул. Пушкіна, 83, ЄДРПОУ: 40108630).

Повний текстрішення складено22.12.2023.

Суддя А. В. Павлійчук