Ухвала суду № 115885536, 25.12.2023, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/562/21

провадження № 1-кп/578/12/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року смт Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Краснопіллі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12020205180000057, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Запсілля Краснопільського (на даний час Сумського) району Сумської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

особи, щодо якої розглядається клопотання - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

установив:

До Краснопільськогорайонного судуСумської області31.05.2021надійшло клопотанняпро застосуванняпримусових заходівмедичного характеру,складене прокуроромКраснопільського відділуСумської окружноїпрокуратури ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 01.06.2021 підготовче судове засідання було призначено на 17.06.2021. Ухвалою від 13.08.2021 суд призначив кримінальне провадження до судового розгляду на 20.08.2021, судовий розгляд кримінального провадження неодноразово відкладався з об`єктивних причин.

Згідно клопотання на початку вересня 2020 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не надалось за можливе) ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_6 , яка проживає за адресою по АДРЕСА_3 , наявна бензопила марки «Беларусмаш» моделі ББП-6100 синього кольору, а тому ОСОБА_3 не усвідомлюючи своїх дій вирішив заволодіти вище зазначеною бензопилою шляхом введення в оману ОСОБА_6 .

Не усвідомлюючи своїх дій, їх значення, не керуючи ними та не передбачаючи їх наслідків, ОСОБА_3 на початку вересня 2020 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не надалось за можливе) прийшов за адресою: АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_6 , та зловживаючи довірою ОСОБА_6 , з якою у нього склалися довірливі відносини, приховуючи свої суспільно-небезпечні наміри щодо заволодіння чужим майном, уклав усну домовленість з власницею майна щодо тимчасового використання бензопили марки «Беларусмаш» моделі ББП-6100 в корпусі синьо-чорного кольору, при цьому повідомивши останній неправдиві відомості про те, що вказаний інструмент він бере на деякий час для власних потреб, на що ОСОБА_6 , не усвідомлюючи факту її обману, надала свою згоду.

Цього ж дня ОСОБА_3 вирішив продати бензопилу місцевому мешканцю ОСОБА_7 , однак для її продажу ОСОБА_3 знадобилися документи. У подальшому, продовжуючи реалізацію свого протиправного суспільно-небезпечного діяння, ОСОБА_3 на початку вересня 2020 року близько через тиждень після отримання бензопили, (точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не виявилось за можливе) прийшов за місцем мешкання ОСОБА_6 та повідомивши неправдиву інформацію, заволодів документами та коробкою на вказану бензопилу. У подальшому, цього ж дня, ОСОБА_3 продав бензопилу та отримав за неї грошові кошти, таким чином вказаним майном розпорядився на власний розсуд.

Згідно висновку експерта №19/119/11/1-2808е від 20.11.2020 потерпілій ОСОБА_6 завдано матеріальних збитків на суму 1409 грн (одна тисяча чотириста дев`ять грн).

Таким чином ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечнедіяння,передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, що кваліфікується як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 146 від 13.05.2021 ОСОБА_3 на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, інший тип (пропшизофренія), безперервний перебіг, олігоїдний тип дефекту, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час проведення експертизи ОСОБА_3 страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, інший тип (пропшизофренія), безперервний перебіг, олігоїдний тип дефекту, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_3 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із звичайним наглядом. Крім того, ОСОБА_3 може давати покази та брати участь у судових засіданнях, але це не є цілком доцільним.

Під час допиту у суді ОСОБА_3 повідомив обставини вчиненого ним суспільно-небезпечного діяння.

На даний час у судовому розгляді кримінального провадження триває стадія допиту свідків, водночас свідки та потерпіла, будучи неодноразово повідомлені про судові засідання до суду не прибували, що було підставою поряд із оголошенням повітряних тривог для відкладення судового розгляду.

Разом з тим захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заявила клопотання про закриття кримінального провадження за фактом вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав вказане клопотання захисника, просив закрити кримінальне провадження з підстав, передбачених ст. 49 КК України.

Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання захисника та звільнення від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Вивчивши матеріаликримінального провадження,розглянувши клопотаннязахисника,з`ясувавши позиціюпрокурора,роз`яснивши ОСОБА_3 правові наслідкизвільнення відкримінальної відповідальностіу зв`язкуіз закінченнямстроків давностіта йогоправо заперечуватипроти закриттясправи зцих підстав,встановивши,що останнійне заперечувавщодо звільненняйого відкримінальної відповідальностіта закриттякримінального провадженняз вказанихпідстав,про щовін особистоповідомив,вислухавши думки ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , які підтримали клопотання, посилаючись на те, що з дня події минули строки притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 190 КК України, суд доходить наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ч. 1 ст. 49 цього Кодексу особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1ст. 190 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене даною нормою, відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії проступків.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням давності є обов`язком для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

Таким чином підставою звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є, зокрема, закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що зупиняють їх перебіг.

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак ОСОБА_3 не заперечував проти закриття провадження з відповідних підстав.

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено. Згідно клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру суспільно-небезпечне діяння було вчинено ОСОБА_3 на початку вересня 2020 року.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.190КК України, відповідно до ст.12КК України є кримінальним проступком.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.49КК України в редакції Закону, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі. Чинні положення п. 2 ч. 1 ст.49КК України у редакції Закону від 22.11.2018 № 2617-VIІІ передбачають, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Таким чином, судом встановлено, що з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, минуло більше трьох років, також встановлено, що у даному кримінальному провадженні відсутні обставини, які б зупиняли або переривали перебіг строків давності, які передбачені ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частини 1 та 4 статті 286 вказаного вище Кодексу визначають, що звільнення відкримінальної відповідальностіза вчиненнякримінального правопорушенняздійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття провадження у справі, суд повинен їх дослідити і у разі згоди особи на таке закриття ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Системний аналіз наведених вище норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

У даному випадку ОСОБА_3 скористався свої правом на звільнення від кримінальної відповідальності (застосуванняпримусових заходівмедичного характеру) у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України, яке має силу закону, суд в свою чергу роз`яснив особі його право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, у тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Щодо вирішення процесуальних витрат у справі, то слід зазначити таке.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

З матеріалів справи вбачається, що органом досудового розслідування проведено судово-товарознавчу експертизу, враховуючи, що суд звільняє ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності (застосування примусових заходів медичного характеру) за ч.1 ст. 190КК Українина підставі ст.49КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності, а тому процесуальні витрати на її проведення покладаються на державу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49 КК України, статтями 100, 24, 129, 284-286, 369, 371, 372, 392, 394, 395 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності (застосуванняпримусових заходівмедичного характеру) на підставі ст. 49 КК України за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності (застосуванняпримусових заходівмедичного характеру) за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12020205180000057, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2020 за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відносно ОСОБА_3 , закрити.

Речові докази: ланцюгову бензопилу марки «Беларусмарш» ББП- 6100, фабричної комплектації, у корпусі, який виготовлений із пластику з синього та чорного кольорів; картонну коробку прямокутної форми до бензопили «Беларусмарш» синього кольору з написами та малюнком бензопили і лісу; книжку-паспорт до бензопили «Беларусмарш» ББП-6100 на якому на останній сторінці наявний ручний напис «02.08.20р. 6 міс. на завсрок Бенз. А-92»; поліетиленовий прозорий пакет з написом «TOOL KIT» з вмістом металевого накидного ключа форми «Т» та напильник з рукояткою червоного кольору циліндричної форми, передані на зберігання до камери речових доказів ВП №2 (с. Краснопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області та на які накладено арешт за ухвалою слідчого судді від 17.11.2020, арешт після набрання даною ухвалою законної сили скасувати та повернути власниці ОСОБА_6 .

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду (ч. 6 ст. 376 КПК України).

Суддя ОСОБА_1