Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 235/5245/19
провадження № 1-кп/235/277/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі: прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
представників потерпілих ОСОБА_6
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому провадженні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт по кримінальному провадженню , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2019 р. № 62019050000000057 , за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Глиниця Радомишльського району Житомирської області , громадянки України, освіта вища , заміжньої, пенсіонера ,не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою : АДРЕСА_2 ,
за ч.2 ст.364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у вчиненні зловживання службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе та інших осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.
На підставі контрактів від 10.10.2005 та 07.10.2010 (термін дії кожного з яких становив п`ять років) ОСОБА_5 займала посаду директора державного підприємства «Красноармійське лісове господарство» Донецького обласного управління лісового господарства.
Відповідно до вказаних контрактів остання як керівник державного підприємства була наділена наступними повноваженнями:
- п. 1 безпосередньо і через адміністрацію здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна;
- п. 3 бути повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків, передбачених актами законодавства, Статутом підприємства, іншими нормативними документами;
- п. 4 діяти на засадах єдиноначальності;
-п.6 здійснювати поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовувати його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання підприємством завдань, передбачених законодавством, Статутом підприємства та контрактом;
При цьому відповідно до п. 13 вказаних контрактів мала право:
- діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях;
- укладати господарські та інші угоди;
- видавати доручення;
- відкривати рахунки в банках;
- в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства.
Аналогічні повноваження ОСОБА_5 викладені у статуті підприємства, посадовій інструкції директора та інших нормативно-правових актах.
Тобто ОСОБА_5 постійно обіймала посаду на державному підприємстві, пов`язану з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв`язку з чим, відповідно до примітки до ст. 364 КК України була службовою особою.
Відповідно до Указу Президента України №171 від 07.02.2004, Лісового кодексу України та Державної програми «Ліси України» на 2002-2015 роки розроблено Регіональну програму «Ліси Донеччини» на 2007-2015 роки, затверджену колегією Донецької обласної ради № 5/4 від 30.01.2007, якою визначено основні напрямки розвитку на території Донецької області лісового господарства, спрямованого на забезпечення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів. Відповідно до вказаної регіональної програми одним з головних напрямків її реалізації було забезпечення безперервного відтворення лісів на всіх землях, призначених для ведення лісового господарства, першочергового оформлення лісокористувачами документальної бази щодо посвідчення права постійного користування лісами та матеріали відводу земель для лісорозведення. Програма повинна була реалізовуватись у відповідності до чинного законодавства України щодо формування національної екологічної мережі та створення захисних лісових насаджень на невгіддях та в басейнах річок, деградуючих та малопродуктивних земель тощо.
Однак, перебуваючи на посаді директора державного підприємства «Красноармійське лісове господарство» Донецького обласного управління лісового господарства, та будучи службовою особою, в порушення абз. 2 п. 3.7, абз. 1 п. 4.1 та ін. Регіональної програми «Ліси Донеччини» на 2007-2015 роки, затвердженої колегією Донецької обласної ради № 5/4 від 30.01.2007, ст.ст. 116, 118, 123, 124, 134, 186, 186-1 Земельного кодексу України, ст.ст. 25, 50, 55 Закону України «Про землеустрій», ОСОБА_5 , діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб працівників державного підприємства «Красноармійське лісове господарство» та самого підприємства у вигляді бюджетного фінансування програми «Ліси Донеччини» та, як наслідок збільшення розмірів усіх видів оплати праці собі та іншим працівникам підприємства, створення штучних показників ефективності роботи, що в свою чергу підвищувало її імідж як керівника та впливало на можливість продовжувати працювати на вказаній посаді, або потенційно мати відповідне кар`єрне підвищення; отримання інших переваг і заохочень для себе та працівників підприємств (подяки, звання, подарунки, тощо), з мотивів хибно зрозумілих інтересів служби, у період часу з кінця березня 2007 року по травень 2013 року (більш точні дати слідством не встановлено), перебуваючи на своєму робочому місці в будівлі державного підприємства «Красноармійське лісове господарство», яке розташовано за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ (нині Покровськ), вул. Череватенко (нині Михайла Петренка), 5, надавала своїм підлеглим працівникам усні вказівки, розпорядження та доручення, а також видала письмові накази «Про проведення лісопосадкових робіт» №53 від 29.03.2007, №65 від 01.04.2008, №46 від 01.04.2009, №53 від 01.04.2010, №58 від 18.04.2011, на проведення лісопосадкових робіт, а саме висадження саджанців сосни звичайної, дуба та інших рослин на земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності загальною площею 266,32 га, а саме:
-земельній ділянці кадастровий номер 1422480500:03:000:0024 на площі 19,2607 га, що знаходиться на території Олександро-Калинівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області та перебуває у комунальній власності;
-земельних ділянках кадастрові номери: 1422480500:04:000:0021, 1422480500:04:000:0032, 1422480500:04:000:0033 на площі 22,88482 га, що знаходяться на території Олександро-Калинівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області та перебуває у комунальній власності;
-земельній ділянці кадастровий номер 1422481000:45:000:0130 на площі 25,3552 га, що знаходиться на території Софіївської (Артемівської) сільської ради Костянтинівського району Донецької області та перебуває у комунальній власності;
-земельній ділянці кадастровий номер 1422483000:15:000:0151 на площі 32,5620 га, що знаходяться на території Катеринівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області та перебуває у комунальній власності;
-а також двох земельних ділянках, які не були сформовані за проектами землеустрою чи матеріалами інвентаризації, загальною площею - 166,3011 га (58,9560 га та 107,3451 га), що знаходяться на території Іванопільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області та перебувають у державній власності, площа яких межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 1422482500:06:000:0082.
Усі вищевказані ділянки перебувають у запасі, знаходяться за межами населених пунктів на територіях теперішніх Іллінівської (до якої входять Олександро-Калинівська, Катеринівська, Софіївська (Артемівська)) та Іванопільської сільських рад Костянтинівського району Донецької області.
При цьому ОСОБА_5 достовірно знала про відсутність законних підстав для використання державним підприємством «Красноармійське лісове господарство» вказаних земельних ділянок - відсутність будь-яких правовстановлюючих для вказаного підприємства документів землеустрою, усвідомлювала неможливість їх подальшого оформлення, у зв`язку з тим, що самовільно зайняті за її наказами землі не відносяться до визначних Регіональною програмою «Ліси Донеччини» на 2007-2015 роки, затвердженої колегією Донецької обласної ради № 5/4 від 30.01.2007, невгідь, басейнів річок, деградуючих, малопродуктивних земель, тощо, не є земельними ділянками, призначеними для ведення лісогосподарства, а є земельними ділянками сільськогосподарського призначення, та, відповідно, свідомо припускала настання наслідків у вигляді позбавлення можливості законних власників володіти й користуватись цими земельними ділянками, спричинення їм збитків, які полягають як у позбавленні прав володіння та користування, так і у пошкодженні земель сільськогосподарського призначення втрат сільського господарства, байдуже ставлячись до таких наслідків, тобто видала накази на самовільне зайняття вказаних земельних ділянок.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на самовільне зайняття цих земельних ділянок, ОСОБА_5 зловживаючи службовим становищем, з метою отримання вищевказаної неправомірної вигоди достовірно знаючи про відсутність законних підстав для використання вищевказаних земельних ділянок, у період часу з кінця березня 2007 року по травень 2013 року (більш точні дати початку та закінчення робіт слідством не встановлені) організувала виконання підлеглими працівниками наказів на проведення лісопосадкових робіт та особисто, шляхом систематичного виїзду на місця виконання робіт з обробки ґрунту, висадці саджанців та їх обслуговування, контролювала хід їх проведення, в результаті чого на вказаних земельних ділянках сільськогосподарського призначення було незаконно висаджено саджанці сосни звичайної, дубу та інших рослин, що позбавляє можливості законних власників володіти та користуватись цими землями та спричинило їм шкоду.
Вказані злочинні дії ОСОБА_5 потягли тяжкі наслідки у вигляді спричинення шкоди державним, суспільним інтересам в особі юридичних осіб - Іллінівської та Іванопільської сільських рад на суму, що у 250 разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян та складає 425 590 гривень 87 копійок.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання захисника про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження .
Представники потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення клопотання захисника про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти закриття кримінального провадження звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України.
Вислухавши обвинувачену,захисника, представників потерпілих ,прокурора,дослідивши матеріали кримінального провадження , суд приходить до висновку , що клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 364 КК України (в редакції яка діяла на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та яка є чинною й на теперішній час ) зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення , передбачене ч.2 ст. 364 КК України , віднесено до категорії тяжких злочинів .
Відповідно до ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема :-десять років - у разі вчинення тяжкого злочину .
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 не судима., за даним кримінальним провадженням злочин вчинено в період часу з кінця березня 2007 року по травень 2013 року.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею , підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, - до набрання вироком суду законної сили .
Відповідно до постанови колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03 липня 2019 р. по справі № 551/403/16-к , провадження №51-309км19 встановлено, «що доводи потерпілого про безпідставне звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на думку Суду, є необґрунтованими з огляду , що відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом особа звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення підстав, передбачених у ст. 49 КК, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
Згідно ч.1,4 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до вимог ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положення ст. 49 КК носять імперативний характер та в разі встановлення судом закінчення цього строку безпідставної відмови у звільненні від відповідальності процесуальним законом не передбачено, навіть якщо проти такого звільнення будуть заперечувати інші учасники судового розгляду, наполягаючи на завершенні розгляду пред`явленого обвинувачення винній особі в загальному порядку.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Незалежно від визнання вини особа звільняється у зв`язку із закінченням строків давності від кримінальної відповідальності, а не від покарання. Такий висновок зробив ВС в постанові від 12 листопада 2019 р. №566/554/16-к.
Як убачається з матеріалів справи, зазначені в обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення мали місце в період часу з кінця березня 2007 року по травень 2013 року, тому на момент розгляду місцевим судом кримінального провадження передбачений законом строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вказаний злочин минув у травні 2023 року .
На підготовчому судовому розгляді справи в суді першої інстанції захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності та закриття кримінального провадження.
Доказів ухилення обвинуваченої від досудового слідства та суду у судовому засіданні не добуто .
На підставі викладеного,суд приходить до висновку , що наявні усі правові підстави для застосування ст. 49 КК України ,звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі.
Речові докази відчутні.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 01 лютого 2023 року (справа № 297/2444/21, провадження № 51-3359км22) визначено наступне.
Процесуальні витрати - це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження.
Положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК.
За приписами ст. 118 КПК одним із видів процесуальних витрат є витрати, пов`язані із залученням експертів.
Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов`язані із залученням, зокрема експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам з Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Водночас колегія суддів зазначила, що об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17) сформулювала висновок з цього питання, який зводиться до того, що в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрите на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Беручи до уваги те, що суд звільняє обвинувачену ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо неї закриває, при цьому ініціатором проведення експертизи був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статей 122, 124 КПК процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи з питань землеустрою 7536 грн., для проведення почеркознавчої експертизи в сумі 4710 грн., а всього на загальну суму 12 246 грн. не підлягають стягненню з обвинуваченої, а їх необхідно віднести на рахунок держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 обирався у виді особистого зобов`язання , строк якого закінчився.Інший запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 не обирався.
Керуючись ст. 49 КК України , ст.ст. 314,285-288 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Звільнитивід кримінальноївідповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Глиниця Радомишльського району Житомирської області , громадянку України, на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст.364 КК України,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2019 р. № 62019050000000057 .
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи з питань землеустрою у сумі 7536 грн., для проведення почеркознавчої експертизи в сумі 4710 грн., а всього на загальну суму 12 246 грн. віднести на рахунок Держави.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 25 грудня 2023 р. о 12.00 год.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 115885005, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 21.12.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 235/5245/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: