Ухвала суду № 11587333, 07.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2010 р. м. КиївК-18284/07

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (далі Ірпінська ОДПІ)

на постанову господарського суду Київської області від 28.02.2006

та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.06.2006

у справі № 36/12-05

за позовом державного підприємства «Торгівельно-виробниче обєднання Національної академії державної податкової служби України»(далі Підприємство)

до Ірпінської ОДПІ

про скасування рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача не зявились,

відповідача Замашнюк І.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Київської області від 28.02.2006, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.06.2006, позов задоволено; скасовано рішення Ірпінської ОДПІ від 19.08.2005 №0000662330/0/11881. Ухвалені у справі судові акти мотивовано тим, що належні позивачеві кафе та кіоск, які розташовані за однією адресою, є торговельними залами цілісного комплексу харчоблоку Підприємства та не є окремими місцями торгівлі у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у звязку з чим придбання окремої ліцензії для кожної з цих господарських одиниць не вимагається.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Підприємство просить скасувати оскаржувані рішення попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та нормам матеріального права. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що розташування кафе «Фортуна», «Феміда», «Глобус»та «Академія», а також кіоску в різних будівлях Підприємства виключає можливість їх кваліфікації як одного місця торгівлі, що обумовлює обовязковість придбання відповідної ліцензії для кожного з цих торговельних одиниць у разі здійснення торгівлі тютюновими виробами.

У запереченні на касаційну скаргу Підприємство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Ірпінської ОДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що в основу прийняття оспорюваного рішення Ірпінської ОДПІ, згідно з яким до позивача застосовано штраф у сумі 122693грн., покладено факт здійснення Підприємством безліцензійної торгівлі тютюновими виробами у кафе «Фортуна», кафе «Феміда», кафе «Глобус», кафе «Академія»та в кіоску, зафіксований в акті від 17.08.2005 №1374/23-2/32626015 про результати комплексної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Підприємства за період з 01.01.2004 по 30.06.2005.

Фактично у наявній у позивача ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії АА № 822475 зазначено місце торгівлі: м. Ірпінь, вул. Садова, 55, кафе «Інтернет».

Власне факт продажу тютюнових виробів на зазначених обєктах позивачем не заперечується.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо обовязковості придбання позивачем ліцензій для кожного з названих кафе та кіоску для здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Згідно з частиною шостою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

За змістом частини сьомої цієї ж статті Закону щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі становить 2000 гривень.

З наведеного випливає, що обєктом ліцензування в порядку наведеного законодавчого припису є кожне окреме місце торгівлі.

Згідно з визначенням, наведеним в абзаці одинадцятому статті 1 зазначеного Закону, місце торгівлі це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Таким чином, розташування названих кафе та кіоску в одній будівлі за однією адресою, як це було зясовано судовими інстанціями, свідчить про фактичний продаж позивачем тютюнових виробів в одному місці торгівлі, що потребує однієї ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

За таких обставин попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про незаконність оспорюваного рішення податкового органу, у звязку з чим відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваних судових актів місцевого та апеляційного судів.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Київської області від 28.02.2006 та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.06.2006 у справі № 36/12-05 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді:Г.К. Голубєва

Н.Є. Маринчак

С.Е. Острович

Є.А. Усенко