Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/28444/22
Провадження № 2-а/761/392/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суджу м. Києва з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Заява мотивована тим, що постановою відповідача № 1203 від 06.12.2022 на ОСОБА_1 було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. Зазначену постанову позивач вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Так, позивач зазначає про те, що 13.11.2022 року о 17:49 год. ОСОБА_1 перебувавна своєму робочому місці в закладі «Білий Налив» ТОВ «Улов» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 23а, продав неповнолітній особі ОСОБА_2"Сидр Розе" 5 % алкоголю, 0,33 літра в кількості 2 келихи на зальну вартість 78 грн. 00 коп., чим порушено ч.2 ст.156 КУпАП. Позивач зазначає, що матеріали адміністративного правопорушення не містять докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а сам факт складання прооколу не є достатнім та самостійним підтвердженням продажу останнім слабоалкогольних напоїв неповнолітній особі, фото двох келихів не може вказувати прямо або опосередковано про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки з фото не можно встановити: що келихи містять слабоалкогольні напої, що саме келихи які містяться на фото використовуються в закладі громадського харчування " Білий Налив ", саме в келихи які містятьсяна фото були налито слабоалкогольні напої та продані неповнолітній особі та їх придбання, а також скріншоти з телефону щодо грошового переказу не містить підтверлджень, що неповнолітньою особою придбано саме алкогольні напої, адже данний скріншот не містить інформацію про придбану продукцію. При цьому матеріали не містять службового чи фіксального чеку, який би свідчив яку саме продукцію продано неповнолітній особі. Разом з тим зазначив, що заклад громадського харчування " Білий Налив " пропонує споживачем не тільки алкогольну продукцію, а також харчову продукцію (хот-доги, сендвічи), а також безалкогольні напої. Наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у Товариства з обмеженою відповідальністю "Улов", а також фотокопії паспортів: ОСОБА_1 та неповнолітньої особи ОСОБА_2 не можуть свідчити про вчинення адміністративного правопорушення, окрім цього, позивач зазначає, що диспозиція ч.2 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за продаж слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18-річного віку з урахуванням на судову практикусудів першої інстанціїз аналогічних справ, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісіїпри виконавчому органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про накладання адміністративного стягнення №1203 від 06.12.2022 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 156 КУпАП про адміністративне правопорушення, стягнути з Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від від 15.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
21.07.2023 до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву. У даному відзиві представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм чинного законодавства. Крім того, доводи позивача щодо недоведеності його вини у вчиненні спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями неповнолітньої ОСОБА_2, відібраними працівником поліції у присутності матері неповнолітньої ОСОБА_3 , рапортом начальника Печерського УП ГУНП в м. Києві, а також поясненнями, підписаними власноручно позивачем про те, що він працює у ТОВ «Улов» на посаді бармен та заперечує факт продажу "Сидр Розе" 5 % алкоголю, 0,33 літра в кількості 2 келихи на зальну вартість 78 грн. 00 коп. Крім того, протокол від 13.11.2022 серії ВАБ № 893633 складений у присутності позивача, з його змісту слідує, що позивачу було роз`яснено його права та обов`язки, позивач підписав протокол, що свідчить про те, що він був з ним ознайомлений. Другий примірник протоколу позивач отримав та мав можливість ознайомитись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, заяв та клопотань від позивача під час ознайомлення з протоколом не надійшло. Посилання позивача на недоведеність продажу "Сидр Розе" 5 % алкоголю, 0,33 літра в кількості 2 келихи на зальну вартість 78 грн. 00 коп. неповнолітньому у зв`язку із відсутністю розрахункового документу є безпідставними, оскільки відсутність розрахункового документу не є однозначним підтвердженням не проведення відповідної касової операції із продажу товару. Наведене може свідчити про інші обставини, зокрема, недотримання суб`єктом господарювання положень ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» або намір уникнути відповідальності за реалізацію алкоголю, тощо. Посилаючись на викладене, а також на те, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувся із дотриманням норм чинного законодавства на підставі дослідження наявних доказів, представник відповідача вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Позивач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, в адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач будучи належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання на іншу дату в адресу суду не надходило.
Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Встановлено, що 13.11.2022 серії ВАБ № 893633 начальником сектору ювенальної ревенції Печерського УП ГУНП у м. Києві капітаном поліції Дем`яненком В.О. відносно бармена ОСОБА_1 ТОВ "Улов"складено протокол про адміністративне правопорушення, вдповідно до якого позивач здійснв продаж неповнолітній ОСОБА_2 сидр ""Розе" ємністю 0, 33 літри, місткість 5 % алкоголю, в кількості 2 (двох) келихів, загальною вартістю 78 грн. 00 коп. (копія наявна в матеріалах справи).
За наслідками вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 13.11.2022 Адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було прийнято постанову № 1203, згідно якої комісія визнала ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн. На засідання адміністративної комісії не з`явився, направив свого представника.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також, згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 156 КУпАП передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, - тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП (зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення), постанова повинна містити, серед іншого, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Так, з диспозиції ч. 2 ст. 156 КУпАП вбачається, що зазначена норма є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, порушення яких і буде підставою для адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
В даному випадку в оскаржуваній постанові адміністративної комісії, відсутнє посилання на порушення позивачем нормативно-правових актів яке є підставою для адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
Згідно п.10 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854 (далі Правила), продаж алкогольних напоїв громадянам, які не досягли 18-річного віку, забороняється. В разі виникнення сумніву щодо віку покупця продаж алкогольних напоїв здійснюється за умови пред`явлення документа, що засвідчує його вік.
Отже, для притягнення особи до відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП обов`язково необхідно встановити факт продажу такою особою алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.
Суд враховує, що, ані протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, а ні оскаржувана постанова не містять відомостей про те, що останній являється працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування та/або фізичною особою-підприємцем і що саме ним було здійснено продаж.
Так, відповідно до пояснень неповнолітньої ОСОБА_2від 13.11.2022 неможливо встановити, ким саме було вчинено адміністративне правопорушення.
Відтак, суд відхиляє посилання представника відповідача на пояснення позивача, наявні у справі про адміністративне правопорушення, оскільки зазначення у них про те, що позивач працює барменом не підтверджується іншими наявними доказами по справі. Крім того, у вказаних поясненнях позивач заперечує факт продажу алкогольній напій "Сидр" неповнолітній. Беззаперечних доказів зворотнього стороною відповідача не надано.
Посилання позивача на недоведеність продажу алкогольний напій "Сидр" неповнолітній у зв`язку із відсутністю підтверджуючого реалізацію розрахункового документу, суд визнає безпідставними, оскільки обов`язком продавця є видача споживачеві розрахункового документу встановленої форми, який засвідчує факт купівлі товару із відповідною позначкою про дату здійснення такої операції, однак недотримання цієї вимоги та відсутність розрахункового документу не є однозначним підтвердженням непроведення відповідної касової операції із продажу товару, а може свідчити про інші обставини, зокрема, недотримання суб`єктом господарювання положень статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» або намір уникнути відповідальності за реалізацію алкогольних/слабоалкогольних напоїв тощо (постанова Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 813/2919/16 (адміністративне провадження № К/9901/16943/18).
Таким чином, аналізуючи наявні докази у світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що при винесенні оскаржуваної постанови достеменно не встановлено особу, якою було здійснено продаж алкогольного напою "Сидр" неповнолітній особі, оскільки справа про адміністративне правопорушення не містить даних, які б могли ідентифікувати особу продавця (відсутній штатний розклад, накази про прийняття на роботу, графік, затверджений керівництвом магазину, щодо перебування того чи іншого касира на відповідному місці у час, вказаний у протоколі та постанові). Відтак, факти, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 є працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування та саме він 13.11.2022 здійснив продаж алкогольного напою "Сидр" неповнолітній особі не підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги положення Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що відповідачем не проведено всебічного, повного та об`єктивного дослідження та зібрання фактичних даних у справі
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч.2 ст. 156 КУпАП, а відтак заявлений ОСОБА_1 позов про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі є обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позов задоволено, а позивачем на підтвердження витрат, понесених у зв`язку із оскарженням постанови про накладення адміністративного стягнення, надано належні докази, які обґрунтовують їх розмір, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 243-246, 250, 286 КАС України, ст.ст. 156,251,280 КУпАПсуд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягненнязадовольнити.
Постанову Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1203 від 06 грудня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. - визнати протиправною та скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 22883141 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено13 листопада 2023 року.
Суддя:
Судове рішення № 115872099, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 13.11.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/28444/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: