Постанова № 11586876, 07.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 вересня 2010 року 12:42 № 2а-2452/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області

проскасування податкових повідомлень-рішень

За участю представників:

позивачаПлужник В.В.

відповідача Марченко Г.А.

прокурора Овчаренко О.З.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.09.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Управління з переробки газу та газового конденсату в інтересах Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень рішень №0002241501/2, №0002251501/2 від 08.12.2009р., №000224501/1, №0002251501/1 від 15.10.2009р., №0002241501/0, №0002251501/0 від 21.09.09р.

Позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд скасувати податкові повідомлення рішення №0002241501/3, №0002251501/3 від 15.02.2010р., №0002241501/2, №0002251501/2 від 08.12.2009р., №000224501/1, №0002251501/1 від 15.10.2009р., №0002241501/0, №0002251501/0 від 21.09.2009р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставністю зміни цільового призначення та зарахування сплачених позивачем в січні 2009 року платежів (акцизний збір в сумі 10000000 грн.) та застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Відповідач проти позову заперечив з посиланням на вимоги пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п. 7.7 ст. 7 Закону України від 31.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон №2181-ІІІ) та вважає дії податкового органу правомірними, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення про визначення сум штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 Закону №2181-ІІІ є правомірними та такими, що винесені у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, позивачем, відповідно до пп. «а» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до ДПІ у Балаклійському районі було надано розрахунок акцизного збору за жовтень 2008 р. (вх. №19317 від 20.11.08 р.), в якому задекларовано до сплати 21 736 488,00 грн., а саме 4 793 344,00 грн. - акцизного збору на інші нафтопродукти (код бюджетної класифікації 14021800) та 16 943 144,00 грн. - акцизного збору на бензин моторний і дизельне паливо (код бюджетної класифікації 14021700).

Граничний термін сплати податкового зобовязання по акцизному збору за жовтень 2008 року 01.12.2008 року.

Крім того, станом на 01.12.2008 р. відповідно до облікових карток платника податків рахувалася переплата по коду бюджетної класифікації 14021700 у сумі 173 260,93 грн. та по коду бюджетної класифікації 14021800 - 329 324,89 грн.

20 січня 2009 року Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти надало до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області розрахунок акцизного збору за грудень 2008 року, відповідно до якого нарахований акцизний збір по коду бюджетної класифікації 140217 (бензини моторні для автомобілів) у розмірі 18 227 068 грн. та по коду бюджетної класифікації 140218 (інші нафтопродукти) у розмірі 4 419 720 грн., всього на загальну суму 22 646 788 грн.

21 січня 2009 року позивачем надані платіжні доручення на перерахування акцизного збору по коду бюджетної класифікації 14071700 бензини моторні на суму 5580280 грн. за грудень 2008 року та на сплату акцизного збору по коду бюджетної класифікації 14071800 інші нафтопродукти за грудень 2008 року на суму 4 419 720 грн., але відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону №2181-ІІІ вказані суми податковим органом направлені в рахунок погашення узгоджених податкових зобовязань по акцизному збору за жовтень 2008 року.

Працівниками Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області проведено невиїзну документальну перевірку Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти філії Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань по акцизному збору за період з 01.12.2008 року по 26.01.2009р.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 04.09.2009р. №601/15-016/25751368.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, а саме несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобовязань по акцизному збору:

-по коду бюджетної класифікації 140217 (бензини моторні для автомобілів) у розмірі 5580280 грн., із затримкою 56 календарних днів;

-по коду бюджетної класифікації 140218 (інші нафтопродукти) у розмірі 4419720 грн. із затримкою 56 календарних дні

На підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ Державною податкової інспекцією у Балаклійському районі винесені податкові повідомлення рішення :

№00022451501/0 від 21.09.2009р. про визначення суми штрафних санкцій у розмірі 1116056 грн. (за затримку на 56 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 5580280 грн. (20%)

№0002251501/0 від 21.09.2009р. про визначення суми штрафних санкцій у розмірі 883944 грн. (за затримку на 56 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 4419720 грн. (20%)

За наслідками процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення - рішення залишені без змін, скарги без задоволення та винесені нові податкові повідомлення рішення №000224501/1, №0002251501/1 від 15.10.2009р., №0002241501/2, №0002251501/2 від 08.12.2009р., .№0002241501/3, №0002251501/3 від 15.02.2010р.

Правомірність винесення вказаних податкових повідомлень рішень є предметом розгляду даної справи.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд з висновками, викладеними в акті перевірки не погоджується та бере до уваги наступне.

Відповідно до ст.13 Закону України від 04.12.1990 р № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", зі змінами та доповненнями:

-органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також; рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень;

-посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій...;

Таким чином, органи державної податкової служби зобов'язані діяти чітко в межах повноважень, наданих їм чинним законодавством України і ніяким чином не можуть виходити за такі межі.

Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб на території України, що здійснюються за участю банків в Україні, регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за N377/8976.

Відповідно до пп. 1.4 гл. 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22 платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача;

Згідно з п. 3.8 гл. 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22 - реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж: та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Згідно з абз. 4 п.3.3 гл.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22 - абз. 4 п. 3.3 гл. 3 - операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також: повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього електронного розрахункового документа.

Відповідно до абз. 6 п. 1 „Податкового роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу”, що затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 13 листопада 2002 р. № 540 (Далі Наказ № 540).

- кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовується на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Судом здійснення такого розподілу вбачається неправомірним з огляду на наступне.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу. Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІV “Про Національний банк України”, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

При цьому, суд враховує правову позицію, викладену в листах Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 № 358/13/13-09, 10.06.10 № 845/11/13-10.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень №0002241501/3, №0002251501/3 від 15.02.2010р., №0002241501/2, №0002251501/2 від 08.12.2009р., №000224501/1, №0002251501/1 від 15.10.2009р., №0002241501/0, №0002251501/0 від 21.09.2009р. є обґрунтованими, такими, що підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Управління з переробки газу та газового конденсату в інтересах Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення - рішення №0002241501/3, №0002251501/3 від 15.02.2010р., №0002241501/2, №0002251501/2 від 08.12.2009р., №000224501/1, №0002251501/1 від 15.10.2009р., №0002241501/0, №0002251501/0 від 21.09.2009р Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович