Постанова № 115860728, 21.12.2023, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2786/23

Провадження № 3/348/1289/23

21 грудня 2023 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У с т а н о в и в :

26.10.2023 о 19:05 год. в с. Саджавка по вул. Українська Надвірнянського району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ2106, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Alcotest Drager 6820" на місці зупинки. Відповідно до тесту результат огляду склав 2,26 проміле. Водій порушив вимоги п. 2.9А ПДР.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративні правопорушення ААД № 588186 від 26.10.2023, відеозаписом, рапортом, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківкою тесту "Драгер" та іншими матеріалами справи.

В судове засідання 30.11.2023 та 21.12.2023 ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом відправлення судової повістки за місцем його проживання, яку він отримав особисто, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП При розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області, про що свідчить його підпис в протоколі, зацікавленості в розгляді справи не виявив, судові повістки отримує, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом досліджено відеозапис подій, з оглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв`язку із тим що на автомобілі, на якому він рухався, не освітлювався номерний знак у темну пору доби та номерний знак закріплений у невстановленому для цього місці, з причиною зупинки був згоден, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою «Драгеру» на місці зупинки чи в медичному закладі, на що останній погодився пройти огляд на місці зупинки. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів Alcotest Драгер 6820, результат огляду на стан сп`яніння відносно ОСОБА_1 показав 2,26%, з результатом останній погодився, в медичний заклад їхати відмовився.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно до ст. 62 Конституції України Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, у зв`язку із чим вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності притягувався, відсутність обтяжуючих обставин, із врахуванням характеру скоєного та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536 гривень 80 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст.23, 40-1, ч. 1 ст. 130,251,268,283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до адміністративноївідповідальності зач.1ст.130КУпАП тапризначити йомустягнення увигляді штрафув розміріоднієї тисячінеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що дорівнюєсумі 17000(сімнадцятьтисяч)гривень 00копійок накористь держави(отримувач:ГУК вІв.-Франк.об/Ів.-Фран.о/21081300,Код отримувача(ЄДРПОУ)37951998,Банк отримувачаКазначейство України(ел.адм.подат.),Номер рахунку(стандартIBAN)UA148999980313070149000009001,Код класифікаціїдоходів бюджету21081300(протоколпро адміністративнеправопорушення ААД№ 588186від 26.10.2023)з позбавленнямправа керуваннятранспортними засобамистроком наодин рік.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 536 гривень 80 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О. Ю. Максименко