Рішення № 115860368, 11.12.2023, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1024/23

Провадження № 2/673/458/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Ягодіної Т.В.

за участю секретаря судового засідання Ставнічук Р.М.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 поданим в інтересах ОСОБА_2 до Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернулася із означеним позовом до суду, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого залишилося спадкове майно, яким є земельна ділянка площею 1,07 га, що знаходиться на території Гатнянської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №090197 виданого 23.09.2003 року, яку останній успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4 . Позивач є спадкоємцем до майна померлого ОСОБА_3 , проте при зверненні її до нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав на вказану земельну ділянку їй було відмовлено, оскільки державна реєстрація права власності на земельну ділянку здійснена після смерті ОСОБА_4 , а також у зв`язку із розбіжностями стосовно площі земельної ділянки у правовстановлюючому документі. Враховуючи наведене, позивач, просила визнати недійсним вказаний державний акт на право приватної власності на землю з підстав здійснення реєстрації права власності за ОСОБА_4 після її смерті, а також визнати за нею в порядку спадкування після смерті останньої право на земельну частку (пай), розміром 2,67 в умовних кадастрових гектарах у землі, що перебувала в колективній власності спілки селянських господарств 1-Травня с. Гатна Хмельницької області, оскільки в.

Ухвалою судді від 27.09.2023 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.

Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст.178 ЦПК України.

В судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги вона підтримала у повному обсязі та просить задоволити їх з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи у його відсутність, в якій при винесенні рішення покладається на думку суду.

Дослідивши матеріали справи та письмові клопотання учасників справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 01.12.2001 року Гатнянською сільською радою Деражнянського району Хмельницької області.

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно.

В управління спадковим майном вступив її син ОСОБА_3 , проте не оформив свої спадкові права, що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Гатнянської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області №31 від 15.01.2020 року.

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 25.05.2017 року встановлено юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доводиться сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З архівної довідки №234/01-18 від 28.01.2020 року виданої Хмельницьким державним нотаріальним архівом вбачається, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 в 2001-2004 роках не заводилась.

Також встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

В липні 2023 року позивач звернулася до нотаріуса із заявою про оформлення спадкових прав в тому числі на земельну ділянку, яку ОСОБА_3 успадкував після смерті ОСОБА_4 , проте не оформив своїх спадкових прав, однак їй в цьому було відмовлено у зв`язку з тим, що державна реєстрація права власності ОСОБА_4 на таку земельну ділянку відбулася після її смерті.

У зв`язку з наведеним позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

Вирішуючи обґрунтованість доводів позивача, наведених в обґрунтування позову, судом також встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками її значаться ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

В свою чергу ОСОБА_2 уклала шлюб 16.11.1991 року із ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_2 ».

Дослідивши спадкову справу до майна померлого ОСОБА_3 , встановлено, що ОСОБА_2 20.01.2020 року звернулася до приватного нотаріуса Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області Бас Л.Й. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Довідкою виданою виконкомом Гатнянської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області №30 від 15.01.2020 року підтверджується, що ОСОБА_3 дійсно був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_1 спільно із ОСОБА_6 .. Фактично в управління спадковим майном вступила ОСОБА_6 , яка була зареєстрована та проживала з ОСОБА_3 на день його смерті. Проте остання відмовилася від прийняття спадщини на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що померлій ОСОБА_4 за життя належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Перше Травня» с. Гатна розміром 2,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території Гатнянської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, що підтверджується повідомленнями Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.07.2023 року № 2969/281-23, від 14.08.2023 року № 3274/281-23 та доданим до повідомлення Списком громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, який є додатком № 1 до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ № 0025, в якому зазначено, що ОСОБА_4 за реєстровим номером 20 внесена до Списку, а також Витягом з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), в якій зазначено, що згідно запису за № 20 від 28.02.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються Деражнянською райдержадміністрацією, зареєстровано видачу на підставі розпорядження № 224 від 06.06.1996 року на ім`я ОСОБА_4 сертифікату серії НОМЕР_4 на право на земельну частку (пай) розміром 2,67 в умовних кадастрових гектарах.

Як вбачається з державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ 0025 спілці селянських господарств 1-травня село Гатна передано землі у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 11.09.1995 року.

Відповідно до п.2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), сільськогосподарського кооперативу (далі СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельну частку (пай) здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай).

На момент видачі державного акта на право колективної власності від 11.09.1995 року, ОСОБА_4 була включена до списку громадян-членів КСП.

Аналізуючи наведені норми закону, а також встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 за життя набула право на земельну частку (пай), що перебуває у колективній власності спілки селянських господарств 1- Травня с. Гатна Деражнянського району Хмельницької області і таке право входить до складу спадкової маси після її смерті.

Як зазначено у повідомленні Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.08.2023 року № 3274/281-23 оригінал сертифікату серії НОМЕР_4 на право на земельну частку (пай) розміром 2,67 в умовних кадастрових гектарах, який видавався на ім`я ОСОБА_4 , відсутній.

Вказаний сертифікат також був втрачений, про що позивачем було зроблено відповідне оголошення у газеті «Вісник Деражнянщини» №34 від 24.08.2023 року.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що вона позбавлена можливості у встановленому законом порядку оформити свої спадкові права на означене спадкове майно.

Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК Української РСР (в редакції Закону, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 ) спадкоємство здійснюється за законом і заповітом.

Згідно ст.549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.529 цього Кодексу при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за позивачем ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який являється єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права на земельну частку (пай) розміром 2.67 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності спілки селянських господарств 1-Травня с. Гатна Деражнянського району Хмельницької області.

Також встановлено, що на ім`я ОСОБА_4 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ №090197 від 23 вересня 2003 року, площею 1,07 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Гатнянської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, те, що державна реєстрація права власності ОСОБА_4 на означену земельну ділянку, а також сама видача державного акта відбулися після смерті останньої, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_4 , як у спадкодавця, право власності на таку земельну ділянку не виникло, а тому останнє не увійшло до складу спадкового майна після його смерті.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18;від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших.

Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня вересня 2022 року у справі 910/14224/20, провадження № 12-20гс22).

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин(постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19).

Таким чином вимоги позову про визнання недійсним державного акта не призведе до відновлення права власності на земельну ділянку, а тому така не є ефективним способом захисту, в зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №090249 виданого 23.09.2003 року недійсним .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 поданий в інтересах ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області) до Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області (місце знаходження: вул. Миру, 13 м. Деражня Хмельницької області) про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Перше Травня» с.Гатна Деражнянського району Хмельницької області розміром 2,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території Деражнянської об`єднаної територіальної громади (бувшої Гатнянської сільської ради Деражнянського району) Хмельницького району Хмельницької області, відповідно до виданого на ім`я померлої ОСОБА_4 на підставі розпорядження Деражнянської райдержадміністрації від 06.06.1996 року № 224 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28.02.1997 року за № 20.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлене 21.12.2023 року.

Суддя: Т. В. Ягодіна