Рішення № 115857038, 13.12.2023, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2023м. СумиСправа № 920/526/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/526/23

за позовом акціонера Приватного акціонерного товариства Сумбуд ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах Приватного акціонерного товариства Сумбуд (вул. Петропавлівська, буд. 86, м. Суми, 40014)

до відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою (про стягнення 225467 грн 00 коп. збитків),

представники учасників справи:

від позивача Коваленко О.І.;

від відповідача Сингаївський С.С.;

УСТАНОВИВ:

Сумбатов Сергій Рубенович в інтересах Приватного акціонерного товариства Сумбуд подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 225 467 грн 00 коп. збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати (3382 грн 01 коп. витрат по сплаті судового збору, 50 000 грн 00 коп. витрат на послуги адвоката).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2023, справу призначено до розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою від 22.05.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/526/23 за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 27.06.2023, 11:00.

У підготовчому засіданні 27.06.2023 суд оголосив перерву до 19.07.2023, 12:30; у підготовчому засіданні 19.07.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву до 31.07.2023, 12:00.

24.07.2023 позивач подав клопотання (вх. № 613 від 24.07.2023), в якому просить суд приєднати до матеріалів справи копії висновку експерта від 26.05.2023 № 3, протоколу засідання наглядової ради ПАТ "Сумбуд" № 1 від 28.04.2015, контракту з керівником виконавчого органу ПАТ "Сумбуд" від 28.04.2015.

Судове засідання, призначене на 31.07.2023, 12:00, не відбулось. Ухвалою від 03.08.2023 господарський суд призначив підготовче засідання у справі на 17.08.2023, 10:20.

Ухвалою від 17.08.2023, на стадії підготовчого провадження, суддя Джепа Ю.А. заявила та задовольнила самовідвід у справі № 920/526/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023, справу № 920/526/23 призначено до розгляду судді Вдовенко Д.В.

Ухвалою від 23.08.2023 господарський суд призначив підготовче засідання у справі з повідомленням сторін на 07.09.2023, 10:45.

07.09.2023 відповідач подав заяву (вх. № 5647/23 від 07.09.2023), в якій просить суд внести дані РНОКПП про представника відповідача для доступу до електронної справи № 920/526/23, надати для ознайомлення матеріали справи № 920/526/23, відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з необізнаністю представника відповідача в обставинах справи й необхідністю ознайомлення з ними задля формування правової позиції та реалізації права на подання до суду відповідних процесуальних документів.

У судовому засіданні 07.09.2023, за участю представника позивача, суд, розглянувши заяву відповідача про відкладення розгляду справи, постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.10.2023, 12-20.

21.09.2023 відповідач подав заяву (вх. № 3643 від 21.09.2023), в якій просить суд позовну заяву залишити без розгляду.

25.09.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 2660 від 25.09.2023), в якому просить суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву і доданих до нього доказів, вказуючи на те, що фактично представник відповідача ознайомився з позовною заявою 07.09.2023.

25.09.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 6019/23 від 25.09.2023), в якому просить суд встановити додатковий строк для подання доказів, які запитуються у адвокатському запиті до Приватного акціонерного товариства Сумбуд; у задоволенні позовної заяви відмовити повністю. Відповідач зазначає, що саме на АТ Сумбуд покладено обов`язок доведення і доказування елементів деліктного правопорушення (окрім вини), зокрема, наявність шкоди, її розмір, наявність та протиправність рішень, дій чи бездіяльності, а також причинно-наслідкового зв`язку. Твердження АТ Сумбуд щодо безпосереднього прийняття ОСОБА_2 готівкових коштів від ОСОБА_3 , як оплати за договором купівлі-продажу майнових прав від 17.05.2015 № 3, не здійснення їх належного обліку, оприбуткування та подальшого депонування готівки на банківський рахунок позивача спростовуються поданими позивачем доказами - прибутковими касовими ордерами, які містять підпис ОСОБА_4 , як касира, яким засвідчено одержання коштів. Таким чином, саме ОСОБА_5 отримала грошові кошти від ОСОБА_3 , а не ОСОБА_2 . Позивач не довів обов`язку відповідача щодо вчинення певних дій, наявності відповідальності за невчинення відповідних дій. Натомість, відповідальність за діяння, на які посилається позивач, покладено на інших посадових осіб товариства. Збитками в розумінні статті 173 ГК України є наслідки порушення господарського зобов`язання, наявного між зобов`язаною та управненою стороною, що не мало місця у спірних правовідносинах, адже ОСОБА_2 не є таким стосовно АТ Сумбуд. Надані позивачем дані субрахунку 301 Готівка в національній валюті є недопустимим доказом на підтвердження невнесення до каси АТ Сумбуд коштів. Враховуючи те, що касовий ордер є доказом внесення коштів до каси підприємства, на прибуткових ордерах, наданих позивачем, міститься підпис касира про одержання прибуткового ордеру і готівки, в силу вимог законодавства прибутковий ордер підписується після одержання за ним готівки, є всі підстави вважати, що готівкові кошти за договором купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2015 року № 3, були передані в касу АТ Сумбуд. За період 2015-2021р. Ревізійною комісією АТ Сумбуд проводились перевірки річної діяльності товариства та правильності звітів. У висновках комісії за ці роки (протокол № 1 від 19.04.2021; протокол № 1 від 14.04.2020; протокол від 20.04.2019; протокол від 20.04.2018; протокол від 21.04.2017; акт від 22.04.2016), жодних збитків, неточностей фінансової звітності чи проблем в діяльності товариства, встановлено не було. Відповідач зазначає, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в справі в розмірі 50 000 грн 00 коп. Відповідач зазначає, що витрати на правничу допомогу АТ Сумбуд є необґрунтованими.

29.09.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 3733 від 29.09.2023), в якому просить суд: поновити відповідачу ОСОБА_2 строк на подання клопотання про витребування доказів; витребувати у Приватного акціонерного товариства Сумбуд копії наступних документів: 1) посадової інструкції (функціональних обов`язків) головного бухгалтера Приватного акціонерного товариства Сумбуд у редакції, чинній станом на 24.03.2016 та 20.05.2016; 2) посадової інструкції (функціональних обов`язків) працівника бухгалтерії Приватного акціонерного товариства Сумбуд ОСОБА_4 , яка станом на 10.07.2017 обіймала у товаристві посаду першого заступника головного бухгалтера у редакції, чинній станом на 24.03.2016 та 20.05.2016; 3) посадової інструкції (функціональних обов`язків) касира Приватного акціонерного товариства Сумбуд у редакції, чинній станом на 24.03.2016 та 20.05.2016; 4) копії трудових договорів (контрактів) з головним бухгалтером, працівника бухгалтерії Приватного акціонерного товариства Сумбуд ОСОБА_4 , яка станом на 10.07.2017 обіймала у товаристві посаду першого заступника головного бухгалтера, касиром Приватного акціонерного товариства Сумбуд, чинних станом на 24.03.2016 та 20.05.2016; 5) копії цивільно-правових договорів з головним бухгалтером, працівника бухгалтерії Приватного акціонерного товариства Сумбуд ОСОБА_4 , яка станом на 10.07.2017 обіймала у товаристві посаду першого заступника головного бухгалтера, касиром Приватного акціонерного товариства Сумбуд, чинних станом на 24.03.2016 та 20.05.2016. Витребувані докази спростовуватимуть обставини, на які посилається позивач, щодо обов`язку ОСОБА_2 вчиняти певні дії та щодо завдання останнім шкоди АТ Сумбуд. Відповідач зазначає, що 21.09.2023 звертався з адвокатським запитом до АТ Сумбуд, однак відповіді та документів не отримав. Враховуючи неможливість самостійного надання до суду доказів, задля підтвердження власної позиції та спростування доводів позивача, відповідач звернувся з клопотанням до суду.

29.09.2023 відповідач подав заперечення (вх. № 880 від 29.09.2023), в якому просить суд у задоволенні клопотання позивача від 24.07.2023 про приєднання письмового доказу до матеріалів справи відмовити.

02.10.2023 представник акціонера та позивача подав клопотання (вх. № 888 від 02.10.2023), в якому просить суд провести судове засідання, призначене на 02.10.2023 о 12 год. 20 хв., без його участі.

Ухвалою від 02.10.2023 Господарський суд Сумської області залишив позовну заяву без руху, надав ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зокрема подання доказів направлення позовної заяви і доданих до неї документів ОСОБА_2 листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення.

05.10.2023 представник ОСОБА_1 подав клопотання про усунення недоліків (вх. №917 від 05.10.2023), зокрема, подав докази направлення позовної заяви і доданих до неї документів ОСОБА_2 листом з описом вкладення, який містить номер поштового відправлення 4001401530682 (опис вкладення від 05.10.2023, поштова накладна № 4001401530682 від 05.10.2023).

Ухвалою від 06.10.2023 господарський суд призначив у справі підготовче засідання з повідомлення сторін на 23.10.2023, 14:00; задовольнив клопотання представника ОСОБА_2 (вх. № 3760 від 02.10.2023) про участь у судовому засіданні у справі № 920/526/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника ОСОБА_2 у судовому засіданні 23.10.2023 о 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

23.10.2023 відповідач подав заяву (вх. № 4054, № 4055 від 23.10.2023), в якій просить суд визнати поважними й обґрунтованими причини пропуску строку на подання у справі № 920/526/23 доказів, які надаються до суду у додатках до заяви, поновити відповідачу ОСОБА_2 такий строк; застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог, у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що акціонер, який брав участь у загальних зборах акціонерів (чергових й позачергових) та був членом наглядової ради позивача, не тільки мав усі можливості бути обізнаним, а й був обізнаним про порушення права позивача (в частині коштів у розмірі 218 900,00 грн, зазначених у прибутковому касовому ордері від 24.03.2016 № 2 - з 24 березня 2016 року, в частині коштів у сумі 6 567,00 грн, вказаних у прибутковому касовому ордері від 20.05.2016 № 6 - з 20 травня 2016 року).

23.10.2023 позивач подав клопотання (вх. № 998 від 23.10.2023), в якому просить суд провести підготовче засідання по справі № 920/526/23, призначене на 23.10.2023 о 14 год. 00 хв., без участі представників позивача, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 23.10.2023, за участю представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про продовження позивачу відповідно до ст. 2, 119 ГПК України за ініціативою суду строку для подання доказів, які були подані разом із клопотанням від 24.07.2023; протокольну ухвалу про продовження відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву, прийняття відзиву на позовну заяву до розгляду; протокольну ухвалу про продовження відповідачу, відповідно до ст. 119 ГПК України, строку для подання доказів, що подані разом із заявою про застосування строків позовної давності, прийняття їх до розгляду. Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів (вх.№ 3733 від 29.09.2023), суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання та витребування у ПрАТ "Сумбуд" таких доказів: копії посадової інструкції (функціональних обов`язків) головного бухгалтера ПрАТ "Сумбуд" у редакції, чинній станом на 24.03.2016 та 20.05.2016; копії посадової інструкції (функціональних обов`язків) працівника бухгалтерії ПрАТ "Сумбуд" ОСОБА_4 , яка станом на 10.07.2017 обіймала у товаристві посаду першого заступника головного бухгалтера у редакції, чинній станом на 24.03.2016 та 20.05.2016; копії посадової інструкції (функціональних обов`язків) касира ПрАТ "Сумбуд" у редакції, чинній станом на 24.03.2016 та 20.05.2016; копії трудових договорів (контрактів) з головним бухгалтером, працівника бухгалтерії ПрАТ "Сумбуд" ОСОБА_4 , яка станом на 10.07.2017 обіймала у товаристві посаду першого заступника головного бухгалтера, касиром ПрАТ "Сумбуд", чинних станом на 24.03.2016 та 20.05.2016; копії цивільно-правових договорів з головним бухгалтером, працівника бухгалтерії ПрАТ "Сумбуд" ОСОБА_4 , яка станом на 10.07.2017 обіймала у товаристві посаду першого заступника головного бухгалтера, касиром ПрАТ "Сумбуд" чинних станом на 24.03.2016 та 20.05.2016. Витребувані докази подати до суду у строк до 13.11.2023. Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.11.2023, 10-30; протокольну ухвалу про забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні 15.11.2023 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

30.10.2023 позивач подав клопотання (вх. № 1046 від 30.10.2023) згідно з яким, на виконання ухвали суду, надає витребувані письмові докази, а саме: копію посадової інструкції № 7 від 30.01.2015 першого заступника головного бухгалтера ПрАТ "Сумбуд" Прокопенко Л.О.; копію посадової інструкції № 9 від 30.01.2015 провідного бухгалтера ПрАТ "Сумбуд" ОСОБА_6 ; копію наказу № 18-к від 15.05.2002 про прийом на роботу ОСОБА_6 ; копію наказу № 6-к від 27.02.2002 про призначення ОСОБА_7 головним бухгалтером ПрАТ "Сумбуд"; копію посадової інструкції № 6 від 30.01.2015 головного бухгалтера ПрАТ "Сумбуд" Коломієць В.П.; копію наказу № 16-к від 01.10.2014 про прийом на роботу, в тому числі ОСОБА_4 на посаду першого заступника головного бухгалтера з 1 жовтня 2014 року.

У судовому засіданні 15.11.2023, за участю представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи поданих позивачем на виконання ухвали суду доказів.

Ухвалою від 15.11.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 11.12.2023, 11:00.

Після закінчення судового засідання 15.11.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача (вх. № 4440 від 15.11.2023), в якому представник просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з хворобою представника, через що останній не має змоги подати витребувані судом докази.

23.11.2023 представник позивача ( ОСОБА_8 ) подав письмові пояснення для формування загального усвідомлення дійсності (вх. № 1329 від 23.11.2023), в яких зазначає, що правова позиція позивача по справі полягає в тому, що відповідач, як чинний голова правління ПАТ СУМБУД, який обізнаний про отримання готівкових коштів за прибутковими касовими ордерами від 24 березня 2016 року № 2 та від 29 травня 2016 року № 6, не вжив передбачених законодавством заходів щодо їх належного оприбуткування підприємством, що позбавило підприємство можливості набуття права власності на ці кошти. Крім цього ОСОБА_2 також був обізнаним, що ОСОБА_4 не має повноважень касира ПАТ СУМБУД та не має права вчиняти касові операції в якості касира, але, незважаючи на це, сам прийняв безпосередню участь в оформленні неналежного документа та не забезпечив надходження грошей до каси підприємства. Оскільки відповідач не пересвідчився в тому, що грошові кошти за прибутковими касовими ордерами від 24 березня 2016 року № 2 та від 20 травня 2016 року № 6 оприбутковані до каси підприємства, він не мав права передавати нерухоме майно за актом прийому-передачі майстерні від 20 травня 2016 року, який став підставою для набуття права власності на нерухоме майно покупцем. Тому саме особисто відповідач здійснив безоплатне передання (відчуження) майна підприємства, не забезпечивши оприбуткування грошових коштів від покупця та оформивши власноручно відповідні документи (прибутковий ордер, довідку про оплату та акт прийому-передачі). Тобто протиправні дії відповідача полягають у безоплатному переданні майна підприємства, а не в отриманні (привласненні) грошей від покупця майна. Факт безоплатного передання майна відповідачем від імені підприємства спричиняє збитки у вигляді втрати майна та неотримання власником (позивачем) компенсації (доходу) від операції відчуження майна. Саме відповідач, як голова правління товариства, не мав права передавати майнові права та нерухоме майно за договором купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2015 року № 3 без забезпечення отримання ціни майнових прав підприємством. Згідно з пп. 2.1.3 контракту з керівником виконавчого органу товариства від 28 квітня 2015 року операції з відчуження майна товариства голова правління узгоджує з Наглядовою радою товариства. В матеріалах справи відсутні докази узгодження Наглядовою радою товариства операції з безоплатного відчуження нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Позивач вважає, що склад правопорушення, вчиненого відповідачем, є наступним: протиправна поведінка відповідача полягає у безоплатному переданні майна підприємства на користь третьої особи в порушення умов п. 5.1 та 5.2 договору купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2015 року № 3, що не відповідає майновим інтересам позивача та здійснено без отримання згоди Наглядової ради товариства; розмір збитків є визначеним умовами договору купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2015 року № 3 та дорівнює 225467,00 грн., а також підтверджений висновком судового експерта ТОВ Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту від 26 травня 2023 року №3; внаслідок безоплатного відчуження (передання) майна позивача відповідачем під час виконання посадових повноважень відбулось зменшення майна позивача, оскільки саме відповідачем порушені майнові права (інтереси) позивача, що вказує на наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданням збитків позивачу; дії відповідача по безоплатному відчуженню (переданню) майна позивача є винними (умисними або необережними). Представник позивач просить суд врахувати письмові пояснення під час прийняття рішення по справі, залучити до матеріалів справи копію контракту від 28 квітня 2015 року, який є у відповідача. Необхідність надання письмових пояснень виникла за наслідками дослідження рішень господарського суду Сумської області по аналогічних справах № 920/248/23 та № 920/520/23, які є очевидно помилковими.

06.12.2023 представник позивача ( ОСОБА_9 ) подав клопотання (вх. № 4795 від 06.12.2023), в якому просить суд визнати поважними причини неподання доказів, поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи витяг із статуту ПАТ «Сумбуд» від 24.04.2012, Положення про виконавчий орган ПАТ «Сумбуд» від 24.04.2012 та акт внутрішнього аудиту від 07.10.2021. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання доказів представник позивача зазначає, що ознайомившись з матеріалами справи встановив, що під час судового засідання, яке відбулося 23.10.2023 відповідачу поновлено строк для надання відзиву на позовну заяву. Отже, саме 23.10.2023 судом було надано відзиву статус процесуального документу. Розгляд справи було відкладено на 15.11.2023. 15.11.2023 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою з метою надання додаткових доказів. Однак, 15.11.2023 суд вирішив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті. Оскільки лише 23.10.2023 судом поновлено строк відповідачу на подання відзиву, саме з цієї дати відзив набув статусу документа по суті справи і як наслідок саме з цієї дати слід обраховувати строк для подачі документів та заперечень зі сторони позивача. Наступне засідання було призначено на 15.11.2023, однак позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з хворобою представника, яке судом було проігнороване. Відповідно, позивач був позбавлений можливості надати додаткові докази по справі з метою спростування позиції відповідача.

06.12.2023 представник позивача ( ОСОБА_9 ) подав письмові пояснення (вх. № 7661 від 06.12.2023), в яких зазначає, що відповідач як Голова правління підписав документи, що потягли за собою передачу майна (майнових прав та квартири) АТ «Сумбуд» третій особі, не маючи на це повноважень та проігнорував свої посадові обов`язки в частині належного ведення бухгалтерського обліку, не переконався в оприбуткування коштів (фіксуванні господарської операції в бухгалтерському обліку) на АТ «Сумбуд», фактично уповноважив (вчиненням конклюдентних дій) ОСОБА_4 на прийняття готівки, всупереч її трудовим обов`язкам та без укладення договору про повну матеріальну відповідальність. Всупереч умов договору купівлі-продажу майнових прав, Трудового контракту, Положення «Про виконавчий орган ПАТ «Сумбуд», статуту ПАТ «Сумбуд» відповідач як Голова правління, не пересвідчився в оплаті, надходженні та оприбуткуванні грошових коштів у власність ПАТ «Сумбуд» від Покупця та без отримання згоди Наглядової ради підписувати документи, на підставі яких з власності ПАТ «Сумбуд» вибувають майнові права та Об`єкт нерухомості вартістю 218900,00 грн., а саме: довідку вих. 10/2п-98а від 20.05.2016, відповідно до якої ПАТ «Сумбуд» підтверджує, що ОСОБА_10 виконав всі свої обов`язки відповідно до умов Договору (мається на увазі договір купівлі продажу майнових прав) - однак, грошові кошти у розмірі 218900,00 грн. у власність ПАТ «Сумбуд» не надходили, а голова правління несе Персональну відповідальність за ведення бухгалтерського обліку; акт приймання-передачі від 20.05.2016 відповідно до якого ПАТ «Сумбуд» передав Покупцю нежитлове приміщення майстерні площею 39,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 відповідно до умов договору купівлі - продажу майнових прав № 10 від 20.05.2016. Також, в Акті приймання - передачі зазначено (п. 5), що Сторони не мають претензій одна до одної. Зазначені довідку та акт приймання-передачі, Голова правління ОСОБА_2 не мав права підписувати, оскільки кошти у власність ПАТ «Сумбуд» не надходили. Відповідно до п. 2.1.3 Контракту з керівником виконавчого органу від 28.04.2015 Голова правління виконує функції та має наступні повноваження, зокрема: Операції з відчуженням майна Голова правління узгоджує з Наглядовою радою Товариства. При цьому, Наглядова рада ПАТ «Сумбуд» такої згоди не надавала. Відповідач як голова правління є особою відповідальною за ведення бухгалтерського обліку підприємства в силу прямої вказівки на це в п. 8.89, 9.6 Статуту АТ «Сумбуд». Відповідач знав та усвідомлював, що ОСОБА_11 є першим заступником головного бухгалтера і в її обов`язки не входить оформлення касових ордерів, отримання готівки, і не уповноважена на ведення касової дисципліни, тобто не є касиром на підприємстві. Отже, в силу умислу чи грубої необережності Відповідач доручає ОСОБА_11 отримання готівки від ОСОБА_3 , шляхом проставлення свого підпису від імені головного бухгалтера. Відповідач умисно ігнорує вимоги законодавства щодо реєстрації отриманої готівки у відповідному Журналі - обов`язки ведення якого покладено на Керівника АТ «Сумбуд». При цьому, підпис Відповідача в графі головний бухгалтер та підпис ОСОБА_11 в графі касир на касовому ордері не свідчить про отримання/оприбуткування готівки в касі ПАТ «Сумбуд», оскільки ОСОБА_11 не має жодного відношення до каси підприємства. Лише після звільнення Відповідача з посади Голови правління було проведено внутрішній аудит (Акт від 07.10.2021), відповідно до якого було встановлено не відображення в бухгалтерському обліку реалізованих квартир та прийняття готівкових коштів за них. У результаті вище описах подій, АТ «Сумбуд» не отримав грошових коштів та безкоштовно відбулося відчуження майна товариства. Виявити факт реалізації майнових прав вдалося лише під час проведення внутрішнього аудиту на виконання рішення наглядової ради № 11 від 04.06.2021, результати якого відображені в Акті внутрішнього аудиту від 07.10.2021. Тому, саме з 07.10.2021 слід відраховувати строк звернення до суду.

11.12.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 4835 від 11.12.2023), в якому висловлює свою позицію щодо поданих позивачем доказів (висновку експерта, протоколу наглядової ради від 28.04.2015 № 1 та контракту від 28.04.2015), які відповідач вважає неналежними та недопустимими. Також відповідач просить суд постановити окрему ухвалу щодо експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту» Шейка Олександра Миколайовича за порушення норм господарського процесуального та профільного законодавства у сфері судової експертизи під час складання висновку від 26.05.2023 № 3.

У судовому засіданні 11.12.2023 суд озвучив обставини, на які ОСОБА_1 посилається у позовній заяві в обґрунтування позову (підстави позову у позовній заяві (обставини, якими обґрунтовується вимога щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу): відповідач, прийнявши готівкові кошти, як оплату за договором купівлі-продажу майнових прав від 17.12.2015 № 3, не здійснив їх належний облік, оприбуткування та здійснення подальшого депонування готівки на банківський рахунок товариства. Позивач не отримав кошти за відчужені майнові права за договором купівлі-продажу майнових прав. В той же час відповідач, як посадова особа ПАТ СУМБУД, яка має право відповідно до делегованих повноважень проводити юридичні дії щодо прийняття виконання зобов`язань за правочинами, укладеними товариством, отримавши готівкові кошти від фізичної особи за договором купівлі-продажу майнових прав, не здійснивши належних дій щодо набуття права власності на ці кошти безпосередньо підприємством, завдав підприємству збитки) та постановив протокольну ухвалу про неприйняття до розгляду пояснень представника позивача для формування загального усвідомлення дійсності (вх. № 1329 від 23.11.2023), які суд розцінює як зміну підстав позову відповідно до ст. 46 ГПК України (підстава позову у письмових поясненнях: протиправна поведінка відповідача полягає у безоплатному переданні майна підприємства на користь третьої особи в порушення умов п. 5.1 та 5.2 договору купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2015 року № 3, що не відповідає майновим інтересам позивача та здійснено без отримання згоди Наглядової ради ПАТ «Сумбуд»), оскільки вони подані після закриття судом підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті. За цих же обставин, з урахуванням приписів ст. 80 ГПК України, суд постановив протокольну ухвалу про неприйняття до розгляду доданого до пояснень доказу (контракту від 28.04.2015). Суд врахував, що представник позивача не заявив клопотання про поновлення строку для подання доказу, не обґрунтував причини його неподання на стадії підготовчого провадження.

У судовому засіданні 11.12.2023 суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні усного клопотання представника позивача про повернення на стадію підготовчого провадження у справі, оскільки вагомі підстави для цього відсутні; про відмову у задоволення клопотання (вх. № 4795 від 06.12.2023) представника позивача (Коваленко О.І.) про поновлення строку для подання доказів та неприйняття до розгляду доданих до клопотання доказів, оскільки позивач не обґрунтував неможливості подання відповідного клопотання та доказів на стадії підготовчого провадження. Суд врахував, що відзив на позовну заяву був прийнятий судом до розгляду протокольною ухвалою від 23.10.2023, в ухвалі про відкриття провадження у справі позивачу був встановлений семиденний строк для подання відповіді на відзив, правом на подання якої позивач до закриття судом підготовчого провадження у справі ухвалою від 15.11.2023 не скористався; клопотання представника позивача (вх. № 4440 від 15.11.2023) надійшло до суду після закінчення судового засідання, тому твердження представника позивача про ігнорування судом відповідного клопотання в судовому засіданні 15.11.2023 є безпідставними, у клопотанні (вх. № 4440 від 15.11.2023) представник позивача зазначив про неможливість подання витребуваних судом відповідно до протокольної ухвали від 23.10.2023 доказів, а не доказів в обґрунтування позиції позивача по справі з урахуванням обставин, зазначених відповідачем у відзиві на позовну заяву та заяві відповідача про застосування строку позовної давності, що подана суду 23.10.2023. Витребувані судом докази були подані іншим представником позивача згідно з клопотанням (вх. № 1046 від 30.10.2023) до закінчення підготовчого провадження у справі. Також суд врахував, що стадія підготовчого провадження у справі тривала шість місяців, тому у позивача було достатньо часу для формування своєї позиції по справі та подання доказів на підтвердження позовних вимог. У судовому засіданні 11.12.2023 суд постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду письмових пояснень представника позивача (вх. № 7661 від 06.12.2023), оскільки вони подані після закриття судом підготовчого провадження у справі, позивач не обґрунтував поважності причин їх неподання в підготовчому провадженні.

У судовому засіданні 11.12.2023 суд постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду клопотання відповідача (вх. № 4835 від 11.12.2023), оскільки відповідач не обґрунтував поважності причин не заявлення клопотання в підготовчому провадженні (ст. 182, 207 ГПК України).

Суд розпочав розгляд справи по суті в судовому засіданні 11.12.2023; на стадії вступних слів судом з`ясовано (суд поставив представнику відповідача питання з вимогою надати відповідь "так" чи "ні", ст. 208 ГПК України), що відповідач не посилається в обґрунтування своєї позиції по справі на ту обставину, що підпис на прибуткових касових ордерах виконаний не ОСОБА_2 , тому підстави для повернення на стадію підготовчого провадження, за усним клопотанням представника позивача з цієї підстав для проведення судової експертизи, відсутні. Суд оголосив перерву в судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті до 13.12.2023, 15 год. 30 хв.

Після закінчення судового засідання до суду надійшли клопотання відповідача про залишення без розгляду та неврахування при ухваленні рішення письмових пояснень позивача, що подані суду 23.11.2023 та 06.12.2023, клопотання відповідача (вх. № 1471 від 11.12.2023), в якому відповідач заявляє про подання доказів на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі.

12.12.2023 представник позивача ( ОСОБА_8 ) подав письмові пояснення з урахуванням подій судового засіданні 11.12.2023 (вх. № 1502 від 12.12.2023), в якому не погоджується з позицією суду, що пояснення від 23.11.2023 є зміною підстав позову. Представник позивача зазначає, що склад правопорушення, вчиненого відповідачем, є наступним: протиправна поведінка відповідача полягає у безоплатному переданні майна підприємства на користь третьої особи в порушення умов п. 5.1 та 5.2 договору купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2015 року № 3, що не відповідає майновим інтересам позивача та здійснено без отримання згоди Наглядової ради товариства; розмір збитків є визначеним умовами договору купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2015 року № 3 та дорівнює 225467,00 грн., а також підтверджений висновком судового експерта ТОВ Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту від 26 травня 2023 року №3; внаслідок безоплатного відчуження (передання) майна позивача відповідачем під час виконання посадових повноважень відбулось зменшення майна позивача, оскільки саме відповідачем порушені майнові права (інтереси) позивача, що вказує на наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданням збитків позивачу; дії відповідача по безоплатному відчуженню (переданню) майна позивача є винними (умисними або необережними). Представник позивач просить суд врахувати письмові пояснення під час прийняття рішення по справі, залучити до матеріалів справи копію контракту від 28 квітня 2015 року, який є у відповідача. Необхідність надання письмових пояснень виникла за наслідками дослідження рішень господарського суду Сумської області по аналогічних справах № 920/248/23, № 920/520/23, № 920/931/23, які є очевидно помилковими.

13.12.2023 представник позивача (Любімий О.М.) подав у письмовій формі заключне слово на стадії судових дебатів , в якому просить суд під час вирішення справи застосувати принципи судочинства, викладені у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та забезпечити право позивача на справедливий суд.

У судовому засіданні 13.12.2023 суд встановив, що заперечення відповідача проти прийняття судом до розгляду пояснень позивача, викладені у клопотанні (вх. № 4845 від 11.12.2023) були озвучені представником відповідача у судовому засіданні 11.12.2023. Суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду клопотання відповідача (вх. № 1471 від 11.12.2023), в якому відповідач заявляє про подання доказів на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі з урахуванням ст. 129, 221 ГПК України.

У судовому засіданні 13.12.2023 суд постановив протокольну ухвалу про неприйняття до розгляду пояснень представника позивача з урахуванням подій судового засіданні 11.12.2023 (вх. № 1502 від 12.12.2023), які суд розцінює як зміну підстав позову (ст. 46 ГПК України), оскільки вони подані після закриття судом підготовчого провадження у справі. Щодо доданого до клопотання доказу, суд вже постановив ухвалу про його неприйняття до розгляду у судовому засіданні 11.12.2023. Водночас суд встановив, що копія контракту від 28.04.2015 була подана позивачем на стадії підготовчого провадження разом із клопотанням від 24.07.2023 і цей доказ прийнятий судом до розгляду на стадії підготовчого провадження (протокольна ухвала від 23.10.2023).

Суд зазначає, що ГПК України не регламентує питання щодо форми ухвали, якою постановлено про неприйняття до розгляду/залишення без розгляду пояснень, клопотань, доказів учасників справи, поданих на стадії розгляду справи по суті. Імперативні припис щодо необхідності викладати у такому випадку окремий документ зі змістом у відповідності до статті 234 ГПК України відсутній. ГПК України не містить конкретизації, де саме суд має вказувати свої обґрунтування за результатами розгляду клопотань учасників справи. Водночас сукупний аналіз статей 232, 233, 236 ГПК України та основні засади господарського судочинства, які закріплені у статті 2 ГПК України, дають підстави для висновку, що мотиви та відповідні обґрунтування з яких суд виходив під час розгляду клопотання можуть бути відображені у наступних судових рішеннях, що оформлюються окремим документом та/або оголошені судом у судовому засіданні, зафіксовані та міститися на технічному записі судового засідання, який є додатком до протоколу судового засідання. Зазначене узгоджується з правовою позицію Верховного Суду у постановах від 22.11.2022 у справі № 923/868/20, від 08.12.2022 у справі № 910/20366/20.

Додатково, до обґрунтувань оголошених судом в судових засіданнях 11.12.2023 та 13.12.2023 суд зазначає, що ухвалюючи відповідні процесуальні рішення на стадії розгляду справи по суті щодо пояснень та клопотань сторін, які не подані на стадії підготовчого провадження, суд врахував правову позицію Верховного Суду у постановах від 30 серпня 2023 року у справі № 910/10477/22, від 14 березня 2023 року у справі 921/174/21.

Суд зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із статтею 177 ГПК завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статтею 181 ГПК для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до норм статті 182 ГПК підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, зокрема: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 №913/317/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У главі 3 розділу ІІІ ГПК закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №910/17567/19, від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

У силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору. Стаття 80 ГПК України чітко врегульовує порядок та строки подання доказів учасниками справи. Статтею 46 ГПК України визначено право позивача змінити підстави позову шляхом подання письмової заяви, однак таке право обмежене процесуальним строком - до закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до практики Верховного Суду суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

У даній справі недотримання норм процесуального права мало місце саме з боку позивача, який не виконав покладеного на нього пунктом 4 частини 1 статті 42 ГПК України обов`язку виконати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Повернення до стадії підготовчого провадження для надання можливості позивачу подати додаткові докази та зазначити інші обставини в обґрунтування позову (підстави позову), з урахуванням прийнятих судом рішень в інших судових справах, призвело б до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надало б одній зі сторін у справі, а саме позивачу, процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до матеріалів справи 17 грудня 2015 між Публічним акціонерним товариством Сумбуд (продавець) та громадянкою ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 3 відповідно до умов якого продавець продає, а покупець придбає майнові права на об`єкт нерухомості в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_4 (загальна проектна площа у багатоповерховому житловому будинку 39,8 кв.м., поверх 11).

Додатками № 1 та № 2 до договору є план об`єкта нерухомості та характеристика об`єкта нерухомості (нежитлове приміщення № 98а загальною проектною площею 39,8 кв.м., розташоване на 11-му поверсі 11-поверхового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_4 ).

Згідно з п. 4.1 договору ціна майнових прав на об`єкт нерухомості на дату укладення договору складає (з ПДВ) 218900 грн.

Сплата грошових коштів, зазначених в п. 4.1 договору, проводиться покупцем в національній валюті України, шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця або внесенням готівки у такі строки: до 29 березня 2016 року 218900 грн (п. 4.2. договору).

Згідно з прибутковим касовим ордером № 2 від 24.03.2016 відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав № 3 від 17.12.2015 АТ Сумбуд було прийнято від ОСОБА_3 218 900 грн.

20.05.2016 між Публічним акціонерним товариством Сумбуд, громадянкою ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_10 укладений договір № 1 про відступлення права вимоги за умовами якого ОСОБА_3 відступає ОСОБА_10 , а останній набуває право вимоги, належне ОСОБА_3 і стає кредитором за договором купівлі-продажу майнових прав № 3 від 17.12.2015.

За цим договором ОСОБА_10 набуває право вимагати від ПАТ «Сумбуд» укладення договору купівлі-продажу майнових прав на придбання нежитлового приміщення № 98а за адресою: між АДРЕСА_4 . До ОСОБА_10 переходять усі права, які забезпечують виконання обов`язків боржника, в тому числі кошти сплачені ОСОБА_3 зараховуються як внесок ОСОБА_10 в сумі 218 900 грн. ПАТ «Сумбуд», підписуючи цей договір, підтверджує відсутність заперечень проти вимог нового кредитора та погоджується із заміною кредитора за договором купівлі-продажу майнових прав № 3 від 17.12.2015.

За переуступку права власності на майнові права відповідно до прибуткового касового ордеру № 6 від 20.05.2016 АТ Сумбуд було прийнято від ОСОБА_3 6567 грн.

20.05.2016 між Публічним акціонерним товариством Сумбуд (продавець) та громадянином ОСОБА_10 (покупець) укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 10 відповідно до умов якого продавець продає, а покупець придбає майнові права на об`єкт нерухомості в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_4 (загальна проектна площа у багатоповерховому житловому будинку 39,8 кв.м., поверх 11).

Додатками № 1 та № 2 до договору є план об`єкта нерухомості та характеристика об`єкта нерухомості (нежитлове приміщення № 98а загальною проектною площею 39,8 кв.м., розташоване на 11-му поверсі 11-поверхового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_4 ).

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу від 20.05.2016 сторони договору внесли зміни до п. 1.1. та 2.1. договору, додатків № 1, 2 до договору щодо об`єкта нерухомості та його характеристики згідно з якими об`єктом нерухомості за договором є ізольована квартира АДРЕСА_5 , площею 39,8 кв.м.

20.05.2016 ПАТ «Сумбуд» видав довідку ОСОБА_10 , в якій підтверджено, що ОСОБА_10 відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав № 10 від 20.05.2016 та додаткової угоди № 1 до договору від 20.05.2016 оплатив 39,80 кв.м. загальної площі об`єкта інвестування і виконав всі свої обов`язки, що пов`язані з договором.

Відповідно до акту прийому-передачі від 20.05.2016 ПАТ «Сумбуд» передав ОСОБА_10 нежитлове приміщення (майстерню) № 98а, 11 поверх, загальна площа 39,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30.08.2016 ОСОБА_10 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_7 .

Акціонер Приватного акціонерного товариства Сумбуд Сумбатов Сергій Рубенович, якому належить 39,6533% частки у статутному капіталі товариства відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах № НОМЕР_1 від 09.03.2023, звернувся з позовом в інтересах товариства до ОСОБА_2 про стягнення 225467 грн 00 коп. збитків, вказуючи в обґрунтування позовних вимог на такі обставини. ОСОБА_1 в обґрунтування позову зазначає, що на момент виникнення спірних відносин відповідач обіймав посаду голови правління ПАТ СУМБУД та мав обсяг повноважень, визначений Статутом товариства, трудовим контрактом, зокрема, мав право від імені підприємства приймати одноособові управлінські рішення стосовно ведення господарської діяльності, укладати угоди, керувати та розпоряджатись майном юридичної особи, звертатись до відповідних органів з метою захисту порушених прав підприємства. Після звільнення з посади голови правління відповідача, у 2021 році, підприємством проведено інвентаризацію активів та зобов`язань, в результаті якої знайдено та досліджено документи на придбання та передання приміщення (прибуткові касові ордери № 2 від 24.03.2016 та № 6 від 20.05.2016). Відповідно до даних субрахунку 301 Готівка в національній валюті, який призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в національній валюті в касі підприємства, протягом 2016 року оприбуткування грошових готівкових коштів в загальній сумі 225467 грн. за договором купівлі-продажу майнових прав від 17.12.2015 № 3 не відображено. Оскільки касові документи замість головного бухгалтера підписані відповідачем, то саме на відповідача покладається відповідальність за належне оформлення касових операцій та оприбуткування отриманих коштів. Відповідач, прийнявши готівкові кошти як оплату за договором купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2015 року № 3, не здійснив їх належний облік, оприбуткування та здійснення подальшого депонування готівки на банківський рахунок товариства у власність підприємства. Позивач не отримав кошти за відчужені майнові права за договором купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2015 року № 3. В той же час відповідач, як посадова особа ПАТ СУМБУД, яка має право відповідно до делегованих повноважень проводити юридичні дії щодо прийняття виконання зобов`язань за правочинами, укладеними товариством, отримавши готівкові кошти від фізичної особи за договором купівлі-продажу майнових прав, не здійснивши належних дій щодо набуття права власності на ці кошти безпосередньо підприємством, завдав підприємству збитки.

У картці рахунку 301 за 2016 рік відомості про одержання товариством грошових коштів за прибутковими касовими ордерами № 2 від 24.03.2016 та № 6 від 20.05.2016 відсутні.

Відповідно до висновку судового експерта ТОВ Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту від 26.05.2023 № 3, в ході експертного дослідження було встановлено розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої товариству, відповідно до наданих на дослідження документів, за договором купівлі-продажу майнових прав від 17.12.2015 № 3 (квартира АДРЕСА_7 ) - 225467 грн. Судовий експерт встановив відсутність даних про оприбуткування суми, вказаної у прибуткових касових ордерах, у картках рахунку бухгалтерського обліку ПрАТ Сумбуд № 2815 та № 3612 за 2015-2020 роки та відсутність даних по розрахунках з ОСОБА_3 у наданих на дослідження роздруківках касової книги товариства за 2015-2020 роки.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України (далі - ГК України) особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Статтею 13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

За приписами ст. 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 вказав, що згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 зазначила, що юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

За змістом наведених норм матеріального права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.

Окрім того, такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїми посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.

За відсутністю доведення наявності зазначених обставин, які свідчать про протиправну поведінку посадової особи товариства, підстави для задоволення позову про стягнення з неї збитків відсутні. Відповідно до статей 13, 74 ГПК України на позивача покладений обов`язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов`язки сторін у цих правовідносинах.

Відповідно до рішення Наглядової ради товариства від 28.04.2015 (протокол № 1) ОСОБА_2 обрано головою правління ПАТ «Сумбуд» на новий термін.

Відповідно до контакту з керівником виконавчого органу товариства від 28.04.2015, відповідач, як голова правління, зобов`язується здійснювати поточне управління (керівництво) товариством, забезпечувати ефективне використання і збереження майна товариства.

Згідно з п. 4.1 контракту у випадку невиконання чи неналежного виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством та контрактом.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ГК України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 92 ЦК України якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Наведеними положеннями ст. 92 ЦК України та ст. 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

Слід зазначити, що при застосуванні ст. 92 ЦК України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Оскільки, якщо посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).

З наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що прибуткові касові ордери № 2 від 24.03.2016 та № 6 від 20.05.2016 підписані головою правління товариства ОСОБА_2 у графі «головний бухгалтер», а також ОСОБА_4 у графі «одержав касир».

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) станом на 2016 рік був визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637.

Відповідно до п. 1.2. цього Положення каса це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касова книга це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України; касові операції це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; готівкові розрахунки це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

Відповідно до п. 2.6. Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Пунктом 3.1 Положення визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з п. 3.3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Відповідно до п. 4.1. Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Згідно з п. 4.2. Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Пунктом 4.3. Положення визначено, що записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Відповідно до п. 4.7. Положення керівник підприємства в разі зарахування на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами цього Положення.

Пунктом 4.8. Положення встановлено, що касир відповідно до законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.

На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов`язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов`язків касира.

У разі відсутності касира (у зв`язку з хворобою тощо) цінності, що передані йому під відповідальність, перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника та головного бухгалтера або в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. Про результати перерахування і передавання цінностей складається акт за підписами зазначених осіб.

Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов`язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Відповідно до прибуткових касових ордерів № 2 від 24.03.2016 та № 6 від 20.05.2016 отримання грошових коштів у графі «одержав касир» своїм підписом засвідчила ОСОБА_4 .

Відповідно до наказу ПАТ «Сумбуд» від 01.10.2014 № 16-к ОСОБА_4 прийнята на посаду першого заступника головного бухгалтера з 01 жовтня 2014 року.

Згідно з посадовою інструкцією першого заступника бухгалтера № 7, затвердженої головою правління наказом від 30.01.2015 № 6-ОД, перший заступник головного бухгалтера підпорядковується безпосередньо головному бухгалтеру, веде банківські документи по об`єктах житла: прибуток, витрати, здійснює контроль та облік за додержанням виконання договорів з замовниками та підрядниками по об`єктах житла.

За відсутності головного бухгалтера виконує обов`язки головного бухгалтера і несе відповідальність за неналежне виконання покладених на неї обов`язків.

За правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності, перший заступник головного бухгалтера несе відповідальність в межах, визначених діючим адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством; за завдання матеріальної шкоди в межах, визначених діючим законодавством про працю України.

Згідно з посадовою інструкцією головного бухгалтера № 6, затвердженої головою правління наказом від 30.01.2015 № 6-ОД, головний бухгалтер належить до категорії керівників, здійснює контроль за додержанням порядку оформлення та бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов`язань, витрачання фонду оплати праці, встановлення посадових окладів, за проведенням інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів, розрахунків, перевірок організацій бухгалтерського обліку і звітності, документальних ревізій у підрозділах ПАТ.

Головний бухгалтер несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, в межах, визначених діючим адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; за завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених діючим законодавством про працю України.

Згідно з посадовою інструкцією провідного бухгалтера № 9, затвердженої головою правління наказом від 30.01.2015 № 6-ОД, провідний бухгалтер підпорядковується безпосередньо головному бухгалтеру. До обов`язків провідного бухгалтера віднесено виписку прибуткових та видаткових касових ордерів, ведення касової книги, ведення реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів.

З посадової інструкції провідного бухгалтера суд встановив, що до його обов`язків не входить приймання готівки, посадовою інструкцією провідного бухгалтера не передбачена відповідальність за завдання матеріальної шкоди.

Позивач не подав доказів того, що договір про повну матеріальну відповідальність був укладений саме з провідним бухгалтером, а не головним бухгалтером чи його заступником.

Як зазначено вище, згідно з п. 3.3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Позивачем не доведено, що ОСОБА_4 , як заступник головного бухгалтера, на якого в тому числі покладено обов`язок виконувати повноваження головного бухгалтера за його відсутності, не мала повноважень на приймання готівки.

Позивач не подав доказів, які б свідчили, що саме відповідач одержав грошові кошти та розпорядився ними не в інтересах товариства.

Суд також зазначає, що позивач не подав первинних документів, якими підтверджується не здійснення обліку готівки у касовій книзі, зокрема копії касової книги.

Щодо наданого позивачем висновку експерта, суд зазначає, що відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

З висновку судового експерта вбачається, що на дослідження, проведене за заявою директора ПрАТ Сумбуд, були надані роздруківки касової книги. В якому саме обсязі роздруківки були надані за змістом висновку суд не має можливості встановити. Додатків до висновку судового експерта (на 52 арк. за змістом висновку) позивач не подав.

Відповідний висновок судового експерта наданий для використання в діяльності ПАТ Сумбуд. У висновку експерта не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, а також те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч. 5 ст. 101 ГПК України).

За цих обставин суд не приймає висновок судового експерта від 26.05.2023 № 3, як належний доказ на підтвердження факту не оприбуткування готівки за прибутковими касовими ордерами № 2 від 24.03.2016 та № 6 від 20.05.2016 та, відповідно, як доказ завдання товариству збитків на суму 225467 грн.

За цих обставин, оскільки позивач не довів доказами протиправної поведінки відповідача, наявності збитків, суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 225467 грн 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 22.12.2023.

СуддяД. В. Вдовенко