Ухвала суду № 115856595, 21.12.2023, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3627/20

У Х В А Л А

21.12.2023 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

та обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження №12019140310000351 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України

в с т а н о в и в:

На розгляді Сокальського районного суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Захист законних прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_4 здійснюється захисником адвокатом ОСОБА_5 (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 000295, видане Радою адвокатів Львівської області від 08.12.2015 року).

За клопотаннями адвоката ОСОБА_5 судові засідання відкладалися.

19.03.2021р. - через карантин, введений через захворюваність населення на СОVID-19;

12.08.2021р. - за клопотанням захисника ОСОБА_5 у зв`язку з вакцинацією (документи, що підтверджували адвокатом не надано);

26.10.2021р. - за клопотанням захисника ОСОБА_5 у зв`язку з його хворобою (доказів хвороби не надано);

09.06.2022р. - адвокат ОСОБА_5 був відсутній по сімейній причині (доказів поважності неявки не надано);

31.11.2022р. - у зв`язку з неявкою захисника ОСОБА_5 без поважних причин;

21.02.2023р. - у зв`язку з немотивованим клопотанням адвоката ОСОБА_5 про участь у Верховному суді України у розгляді справи №914/4110/21;

08.05.2023р. - у зв`язку з клопотанням адвоката ОСОБА_5 ;

30.08.2023р. - неявка адвоката ОСОБА_5 у зв`язку з зайнятістю в судовому процесі у справі №380/347/23 у Львівському окружному адміністративному суді за позовом ОСОБА_6 до Державної митної служби України, Закарпатської митниці Держмитслужби про поновлення на роботі.

28.09.2023р. - неявка в судове засідання по причині зайнятості в судовому засіданні у Західному апеляційному господарському суді у справі №914/3386/22 за позовом керівника Галицької окружної прокуратури м.Львова до Львівської міської ради, ОСББ"Сріблисте" про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку;

23.11.2023р. - за клопотанням захисника ОСОБА_5 у зв`язку з незадовільним станом здоров`я (доказів хвороби не надано).

08.12.2023р. - за клопотанням захисника, у зв`язку з його поїздкою в м.Київ до Північного апеляційного господарського суду;

20.12.2023р. - за клопотанням захисника про перебування на карантині через взаємодію з особою, у якої виявили СОVID-19.

Прокурор та законний представник неповнолітнього потерпілого вказав на чергове, повторне не прибуття захисника ОСОБА_5 у заздалегідь визначені дати судових засідань та не надання доказів поважності такого не прибуття;

За викладених обставин суд вважає за необхідне порушити перед органом, уповноваженим на притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, питання про притягнення захисника ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частина 1 статті 28 КПК визначає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. За частиною 2 статті 28 КПК, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Частиною 3 статті 28 КПК визначено критерії розумності строків кримінального провадження, до яких зокрема належить поведінка учасників кримінального провадження.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в якій закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, тобто покликані забезпечити аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена.

Згідно з частиною 1 статті 318 КПК судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а за частиною 2 статті 318 КПК судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини 7 статті 42 КПК, підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Водночас частиною 4 статті 46 КПК визначено, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Відповідно до частини 2 статті 47 КПК захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України кваліфікується як нетяжкий злочин, а тому участь захисника у даному кримінальному провадженні формально не є обов`язковою. Проте проведення судового засідання за відсутності захисника та наявності заперечень обвинуваченого з цього приводу може бути визнано порушенням, оскільки за частиною 1 статті 20 КПК, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

За частиною 1 статті 324 КПК якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на те, що невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права є принцип правової визначеності, тобто загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності, суд зазначає, що вжите в статті 324 КПК слово «одночасно» не означає обов`язкового визнання неповажними причин неприбуття в судове засідання прокурора чи захисника в тому ж засіданні, в якому вони були відсутні, оскільки це позбавило б такого учасника судового провадження природнього права надати свої пояснення щодо підстав відсутності, а тому суд вважає можливим здійснювати встановлення фактичних підстав неприбуття в подальшому під час судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 21 чинного Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Пунктом 12-1 чинних Правил адвокатської етики, затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 (із змінами від 15.02.2019), встановлено, що адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. Пунктом 17 тих же Правил, визначено, що приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання, а за пунктом 44 під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Суд вважає неповажними причини неприбуття захисника ОСОБА_5 у судове засідання 08.12.2023р., 21.12.2023р. із посиланням на перебування в м.Києві (Північний апеляційний господарський суд) та перебуванням на карантині, через спілкування з особою у якої виявили СОVID-19, оскільки таке не передбачено у переліку поважних причин неприбуття, визначеному статтею 138 КПК. Водночас захисником не надано, як ні жодних розумних та обґрунтованих пояснень надання переваги іншій господарській справі перед кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_4 , так і не надано підтверджуючих документів дійсності факту перебування в Північному апеляційному господарському суді.

Вказана поведінка захисника ОСОБА_5 призводить до невиправданого затягування судового провадження.

З урахуванням наведених вище обставин на думку суду, в процесуальній поведінці адвоката ОСОБА_5 наявні ознаки дисциплінарних проступків, а саме: порушення правил адвокатської етики та неналежного виконання професійних обов`язків внаслідок створення перешкод для судового розгляду даного кримінального провадження та реалізації права підзахисного на розгляд цього провадження у розумні строки. Тому суд вважає за необхідне порушити питання про дисциплінарну відповідальність адвоката перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону, де він обліковується.

За пунктом 3.3 рішення Ради адвокатів України від 18.06.2020 № 37 звільняються від плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) зокрема суди, що звертаються із заявами (скаргами) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, в рамках наданих їм повноважень процесуальним законодавством України.

За пунктом 10 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 26.06.2019 № 73), до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката зокрема слід відносити рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.

Керуючись статтями 42, 46, 47, 324, 372 КПК України, суд

у х в а л и в:

Вікласти розгляд кримінального провадження до 31 січня 2024 року на 11.30год.

Визнати неповажною причину неприбуття захисника ОСОБА_5 в судові засідання 08 грудня 2023 року о 12.00 год. та 21 грудня 2023 року о 12.30год.

Порушити питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_5 перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Головуючий: ОСОБА_1