Рішення № 115852719, 12.12.2023, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 грудня 2023 року Справа № 903/943/23

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго"

до відповідача: фізичної особи - підприємця Голубович Галини Ігорівни

про стягнення 126674,30 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Майструк В. А., довіреність № 13/18-1114 від 02.01.2023, Кащук О. В., трудовий договір від 08.02.2023;

від відповідача: Лащук Ю. В., адвокат, ордер серія АС № 1072278 від 27.09.2023, Голубович Г. І., паспорт серія НОМЕР_1 .

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: 05.09.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" до фізичної особи - підприємця Голубович Галини Ігорівни про стягнення 126674,30 грн вартості необлікованої електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач вчинив порушення пп.7 п.8.4.2 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є власністю оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку, відповідно облік електричної енергії, яка була спожита не здійснювався, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача суму вартості необлікованої електричної енергії.

Ухвалою суду від 08.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.10.2023, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь позивача, позивачу - відповідь на відзив.

29.09.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву від 27.09.2023 в якому просить у задоволені позову відмовити, при цьому вказує, що з метою здійснення підприємницької діяльності, з 02.01.2020 року відповідач орендувала нежитлове приміщення, площею 41,1 кв. м., що знаходиться за адресою: пр. Президента Грушевського,1, м.Луцьк, у відповідності до договору № 0201 оренди нежитлового приміщення від 02.01.2020 року, укладеного із ОСОБА_1 , термін оренди становить 35 місяців з дня підписання акту приймання-передачі, тобто до 02.12.2022 року. В подальшому, 01.02.2023, вказане нежитлове приміщення було передано в користування чоловікові відповідача - ОСОБА_2 , як фізичній особі-підприємцю згідно договору № 1 оренди нежитлового приміщення від 01.02.2023 року укладеного із ОСОБА_1 . 20.04.2023 працівниками ПрАТ «Волиньобленерго» за участю орендаря приміщення ОСОБА_2 , було проведено перевірку об`єкта, а саме: нежитлового приміщення, о/р № 529-3874000, що знаходиться у АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт про порушення № 000336 та встановлено порушення пункту 8.4.2 підпункту 7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку. Відповідача вважає, що розглянувши акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 20.04.2023 № 000336 комісія ПрАТ «Волиньобленерго» прийняла незаконне рішення про вчинення порушення пункту 8.4.2. пп. 7 Правил саме суб`єктом порушення ФОП Голубович Г. І., а також провела розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за термін 365 днів з грубим порушенням порядку та способу встановленого п. 8.4.8 Правил. Звертає увагу суду, що станом на 20.04.2023 відповідач не мала жодного відношення до нежитлового приміщення площею 41,1 кв.м., що знаходиться за адресою: пр. Президента Грушевського,1, м.Луцьк, оскільки орендувала вказане приміщення для здійснення підприємницької діяльності лише до 02.12.2022 року. Акт про порушення № 000336 від 20.04.2023 року було складено на ФОП Голубовича І. І., який на той час на підставі договору № 1 оренди нежитлового приміщення від 01.02.2023 року здійснював там підприємницьку діяльність. Зазначає, що ФОП Голубовичем І.І, не було укладено договору з Оператором про надання споживачу послуг з розподілу електричної енергії, однак ФОП Голубович І.І. здійснював оплату за такі послуги з лютого 2023 року, що підтверджується квитанціями про сплату, в яких вказано, що оплата здійснена від імені (через) Голубовича І.І. Даний відзив з додатками приєднано до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.10.2023 оголошено перерву до 18.10.2023.

09.10.2023 позивач подав відповідь на відзив № 19/21-6147 від 06.10.2023 в якій вказує, що твердження відповідача наведені у відзиві є необґрунтованими та просить позов задовольнити повністю, при цьому вказує, що п. 6.2 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №529-3874000 від 01.04.2020 визначено обов`язок споживача у разі зміни власника об`єкта (звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті письмово повідомити Оператора системи про розірвання цього договору та не пізніше дня звільнення об`єкту здійснити всі оплати передбачені умовами цього договору. Також даним договором (п.11.1, 11.2) передбачено, що його дія пролонгується на кожний наступний рік, якщо не буде заявлено про припинення його дії. Жодних заяв від Споживача про припинення чи переукладення договору на іншого орендаря не надходило. Тому, договір вважається дійсним. Звертає увагу суду, що саме власник або орендар, який перебуває у договірних правовідносинах із оператором систем розподілу, несе відповідальність за порушення ПРРЕЕ і саме споживач є відповідальною особою за нарахування та оплату вартості електричної енергії, необлікованої, внаслідок порушення ПРРЕЕ відповідно до Акту про порушення №000336 від 20.04.2023 року. Акт про порушення №000336 від 20.04.2023 року був складений за участю особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача - Голубовича Ігора Івановича та надісланий Споживачу - Голубович Г.І. листом 22/11- 3295 від 12.05.2023 року. Зазначає, що вартість необлікованої електроенергії є платою за поставлену електричну енергію, а не оперативно-господарською санкцією чи збитками в розумінні законодавства про електроенергетику. Дана відповідь з додатками приєднана до матеріалів справи.

17.10.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подала заперечення на відповідь на відзив від 16.10.2023 в яких просить у задоволенні позову відмовити повністю, при цьому вказує, що не зверталася до позивача із заявами про припинення чи переукладення договору у зв`язку з тим, що з початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, вона разом з дітьми виїхала до Республіки Польща і повернулась в Україну лише 04.06.2023. Дана відповідь з додатками долучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.10.2023 оголошено перерву до 07.11.2023.

07.11.2023 через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 07.11.2023 у зв`язку з неможливістю прибути в дане судове засідання представника відповідача. Додатково зазначено, що документи на підтвердження повноважень представника, містяться у матеріалах справи.

Враховуючи, що дане клопотання відповідача не містить відомостей про наявність чи відсутність електронного кабінету, суд ухвалив на місці повернути клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання без розгляду.

В судовому засіданні 07.11.2023 представники позивача просили закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 07.11.2023 суд, на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, ухвалив на місці продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів - по 08.12.2023, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 21.11.2023.

Ухвалою суду від 07.11.2023 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 21.11.2023.

21.11.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про приєднання до матеріалів справи копії договору про залучення адвоката. Дана заява з додатками приєднана до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.11.2023 оголошено перерву до 12.12.2023.

12.12.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подала заяву про стягнення витрат на правову допомогу. Дана заява з додатками приєднана до матеріалів справи.

В судовому засіданні 12.12.2023 представники позивача просили позов задовольнити повністю, представник відповідача та відповідач просили відмовити у задоволенні позову.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

01.04.2020 між ПрАТ «Волиньобленерго» (ОСР) та фізичною особою - підприємцем Голубович Галиною Ігорівною (далі - споживач) шляхом приєднання відповідача до Публічного договору, укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №529-3874000 (далі - договір) за адресою: пр.Президента Грушевського,1, м.Луцьк, Волинська область, яким ОСР надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії(а.с.35-38).

Відповідно до п.1.1, п.1.2 договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачам (надалі - споживач) як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 Далі за текстом - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Оператор системи згідно з підпунктами 2, 5-8 пункту 7.1 договору має право: на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки та контрольного огляду вузла вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та умов договору; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; контролювати додержання споживачем вимог ПРРЕЕ; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці; надавати споживачу, який є власником засобу вимірювання, обґрунтовані вимоги щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів.

Аналогічні права оператора системи передбачені в п. 5.1.1., 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження (п.8.9. Договору).

Також, сторони підписали додаток №3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №529-3874000 в якому вказані відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії споживача (а.с.40).

Сторонами визначено режим роботи електроустановки споживача цілодобово (а.с.45 на звороті).

Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено у заяві -приєднання. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 11.4. договору про постачання електричної енергії № 529-3874000 від 01.04.2020).

Договір про постачання електричної енергії № 529-3874000 від 01.04.2020 підписаний сторонами, доказів припинення його за заявою однієї із сторін, розірвання чи визнання недійсним матеріали справи не містять, а тому суд дійшов висновку, що указаний правочин продовжувався на кожен наступний календарний рік.

Пунктом 12.4 розділу 12 договору передбачено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються законодавством.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл.

Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України (далі - ГПК України), полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття «охоронюваний законом інтерес» що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

За вимогами частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Згідно зі статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Положеннями частини 2 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до пункту 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ), визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Заява - приєднання від 01.04.2020 скріплена підписом споживача ФОП Голубович Г.І. (а.с.38).

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 зі змінами та доповненнями (далі - Правила).

Згідно з пунктом 5.5.5 Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний, в т.ч.:

- користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);

- сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

- дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

- забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України;

- узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності;

- не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об`єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.

У пункті 1.1.2 Правил визначено основні терміни та поняття, серед яких:

акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил;

необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;

споживання електричної енергії - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів;

споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення.

прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом комерційного обліку, яку представник оператора системи без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

Згідно п. 8.2.5 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Відповідно до п. 8.2.6 Правил, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до п. 8.2.7 Правил, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно з пп.7 п. 8.4.2. Правил визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Судом встановлено, що 20.04.2023 представниками ПрАТ «Волиньобленерго» під час проведення контрольного огляду вузла обліку cпоживача фізичної особи - підприємця Голубович Галини Ігорівни по АДРЕСА_1 було виявлено порушення, передбачене пп.7. п.8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи розподілу, з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення неможливо було виявити при контрольному огляді без використання спеціальних технічних засобів. При вимкненні ввідного АВ за допомогою індикатора було виявлено наявність напруги в розетці нежитлового приміщення поза приладом обліку.

За фактом виявленого порушення ПРРЕЕ у присутності ОСОБА_2 (чоловік споживача, особа яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача) оформлено Акт про порушення №000336 від 20.04.2023 року, який підписаний представниками ПрАТ «Волиньобленерго» (Микуланинець О. І., Дем`яненко В.В., Рижков Н.О., Жумірук І.М.), особа, яка допустила на об`єкт споживача - ОСОБА_2 відмовився підписувати один примірник акту про порушення) та складено Схему електроживлення споживача, при цьому здійснювалась фото- та відеофіксація(а.с.10-12,24).

Копію Акта про порушення з додатком було надіслано Споживачу - Голубович Г.І. листом 22/11-3295 від 12.05.2023 року (а.с.15,16).

Пунктом 11 Акту про порушення передбачено, що засідання Комісії ПрАТ «Волиньобленерго» з розгляду акту про порушення буде проводитись 11.05.2023 о 10 год. за адресою: м. Луцьк, вул. Єршова, 4, однак засідання перенесли на 23.05.2023, про що повідомляли Споживача ( ОСОБА_3 ) листом №22/11-3295 від 12.05.2023 року.

Відповідно до пп. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

Відповідно до пп. 4 п. 8.4.8. ПРРЕЕ, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без укладення договору з оператором системи, - з дня останньої технічної перевірки або огляду електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, або набуття споживачем права власності/ користування на об`єкт (якщо технічну перевірку або огляд у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості календарних днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Відповідно до абз. 4 п. 8.4.8 ПРРЕЕ, для споживачів, у яких відсутні договірні відносини з оператором системи, та побутових споживачів за робочий день приймається календарний день.

Відповідно до п. 8.4.12 ПРРЕЕ, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВтгод), розраховується за формулою W доб.с.п. = P с.п.вик.с.п.

За наслідками засідання 25.05.2023 комісією позивача вирішено провести нарахування згідно з п.8.4.12 ПРРЕЕ за термін 365 діб до дня виявлення порушення ПРРЕЕ від 20.04.2022 року та складено на засіданні комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ Протокол №695 від 23.05.2023 року. Розрахунок обсягу вартості необлікованої електричної енергії за період з 20.04.2022 по 20.04.2023((366 днів; 5 кВт - розрахункова потужність) склав 126674,30 грн, контрозрахунку відповідачем суду не подано.

Копію Протоколу комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ №695 від 23.05.2023 року та Рахунку за електричну енергію, необліковану внаслідок порушення ПРРЕЕ № 529-3874000 від 23.05.2022 року отримано Споживачем на комісії (а.с.17-19).

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до приписів частин 1, 2 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Проте, як зазначено позивачем в позовній заяві та встановлено судом, відповідач отримавши 23.05.2023 рахунок № 529-3874000 на суму 126674,30 грн не здійснив оплату вартості необлікованої активної електричної енергії протягом 30 календарних днів від дня його отримання, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 126674,30 грн.

Щодо заперечень відповідача, що фізична особа - підприємець Голубович Г. І. не є належним відповідачем у даній справі, оскільки фактичним орендарем приміщення, де виявлено порушення та користувачем послуг є її чоловік - фізична особа - підприємець Голубович І. І., суд зазначає таке.

З метою здійснення підприємницької діяльності, з 02.01.2020 року відповідач орендувала нежитлове приміщення, площею 41,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, буд. 1, у відповідності до договору № 0201 оренди нежитлового приміщення від 02.01.2020 року, укладеного із Кравчуком Юрієм Костянтиновичем (а.с.48,49) (далі- договір оренди).

У відповідності до п.4.1 договору оренди сторони підтверджують, що момент укладення даного договору орендар в рахунок орендної плати здійснив поліпшення та поточний ремонт об`єкта оренди загальною вартістю 262500,00 грн.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк і на тих самих умовах, на яких цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує сторона договору - орендодавець/балансоутритмувач.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Як встановлено судом, відповідно до п. 11.1 договору оренди №0201 нежитлового приміщення від 02.01.2020 року термін оренди становить 35 місяців з дня підписання акту приймання-передачі, тобто до 02.12.2022.

Згідно п.7.3 договору оренди об`єкт оренди повинен бути переданий орендодавцю не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку оренди.

У відповідності до п.7.5 договору оренди при передачі об`єкту складається акт приймання- передачі в якому відображається його реальний стан. Даний акт підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідачем(орендар) не надано суду доказів передачі об`єкту оренду за актом приймання- передачі орендодавцю, тому суд прийшов до переконання що за період з 02.12.2022 по 31.01.2023 об`єкт оренди перебував в користуванні відповідача на тих самих умовах, що були передбачені договором, оскільки для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього в силу ст. 764 ЦК України.

В подальшому з метою здійснення підприємницької діяльності, з 01.02.2023 року вже чоловік відповідача починає орендувати вказане нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до договору № 1 оренди нежитлового приміщення від 01.02.2023 року, укладеного із ОСОБА_1 (а.с.51-53) (далі- договір оренди №2).

Судом критично оцінується договір оренди №2, по відношенню до того, що чоловік відповідача є належним споживачем та особою, що має відшкодувати вартість необлікованої електроенергії, з огляду на таке.

Відповідач у відзиві на позовну заява, так і у судовому засіданні підтвердила, що ФОП Голубович Ігор Іванович є її чоловіком.

Частина перша статті 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв`язку і характер такого зв`язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім`ї.

Законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Матеріалами справи відповідачем взагалі не спростовано презумпцію спільності інтересів подружжя і сім`ї.

Більше того, відповідач, навіть після зміни орендаря на її чоловіка ФОП Голубовича І.І., залишилася споживачем електроенергії за договором №529-3874000 від 01.04.2020, зазначене підтверджується поданими самим відповідачем квитанціями про оплату електроенергії від 10.03.2023, 18.04.2023, 08.06.2023, де у призначенні платежу вказано оплата за електроенергію згідно рахунків від ФОП Голубович Галини Ігорівни ч/з Голубовича Ігора Івановича, тобто відповідач не припиняла користування електричною енергією в інтересах сім`ї(а.с. 56-58).

Крім того, згідно ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Якщо відповідач, як повідомила у судовому засіданні спільно з чоловіком не проживає та не веде спільного господарства, має право самостійно сплатити вартість необлікованої електричної енергії та у відповідності до ст. 544 ЦК України подати зворотну вимогу (регрес) до свого чоловіка у рівній частці, тому заперечення в цій частині про відмову в оплаті є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно з п. 6.2. договору споживач електроенергії, зокрема, зобов`язується: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; узгоджувати з Оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам Оператора системи, які пред`явили свої службові посвідчення, до свого об`єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки; у разі зміни власника об`єкта (звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті письмово повідомити Оператора системи про розірвання цього договору та не пізніше дня звільнення об`єкту здійснити всі оплати передбачені умовами цього Договору;

Пунктом 11.1, 11.2. Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяв і-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку визначеному законодавством України.

Дія договору достроково припиняється у разі: отримання Оператором системи від нового або попереднього власника (користувача) документального підтвердження факту відчуження об`єкта на користь іншої особи, у тому числі набуття спадкоємцем права власності на об`єкт; у разі остаточного припинення користування електричною енергією Споживачем за його заявою; у разі припинення дії договору договір припиняє свою дію в частині розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань Сторін (які виникли на дату припинення дії договору) продовжує діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між Сторонами.

Із наведеного вище вбачається, що договір пролонгується на кожний наступний рік, якщо не буде заявлено про припинення його дії. Жодних заяв від споживача про припинення чи переукладення договору на іншого орендаря не надходило.

Саме відповідач, як споживач, яка перебуває у договірних правовідносинах із оператором систем розподілу, несе відповідальність за порушення ПРРЕЕ і саме споживач є відповідальною особою за нарахування та оплату вартості електричної енергії, необлікованої, внаслідок порушення ПРРЕЕ відповідно до Акту про порушення №000336 від 20.04.2023 року.

Судом встановлено, що вартість необлікованої електроенергії є платою за поставлену електричну енергію, а не оперативно-господарською санкцією чи збитками в розумінні законодавства про електроенергетику. Схожі висновки викладені в пунктах 67, 72 та 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17.

З наведених нормативних положень вбачається однозначний висновок про те, що споживач, яким по договору є ФОП Голубович Галина Ігорівна, зобов`язана не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж, а також оплатити вартість електричної енергії, необлікованої, внаслідок порушення ПРРЕЕ відповідно до Акту про порушення №000336 від 20.04.2023 року. Відповідно, безпідставними є заперечення відповідача про неправомірне нарахування вартості необлікованої електричної енергії, що споживачем є інша зацікавлена у даному випадку особа.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути 126674,30 грн вартості необлікованої електричної енергії.

Враховуючи приписи щодо розподілу судових витрат на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, відсутність правових підстав для звільнення відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2684,00 грн судового збору.

Керуючись ст. 73-79, 86, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Голубович Галини Ігорівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (вул.Єршова,4, м.Луцьк, Волинська область, 43023, код ЄДРПОУ 00131512) 126674,30 грн (сто двадцять шість тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 30 коп.) вартості необлікованої електричної енергії, а також 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

22.12.2023.

Суддя А. С. Вороняк