Рішення № 115851094, 05.10.2023, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/3882/22

Провадження № 2/932/1677/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 жовтня 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі - Рибалці В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна, припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ДМР, у якій позивач просив суд:

-витребувати від ОСОБА_1 нежитлове приміщення №1, блок№7 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,2 кв.м., що складається з: нежитлове приміщення літ.А, ганок літ.а, літ.а;

-припинити право власності на об`єкт нерухомого майна та скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нежитлове приміщення №1, блок№7 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,2 кв.м., що складається з: нежитлове приміщення літ. А, ганок літ.а, літ.а із закриттям розділу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1301680212101) за наступними особами: ОСОБА_2 , номер запису про право власності 21409608, на підставі угоди купівлі-продажу нерухомості, за №000239, від 31.08.1999 виданого ТБ «Новомосковська», акт передачі до угоди купівлі-продажу нерухомості від 01.09.1999 виданого ТОВ «Укрцентрстрой», технічний паспорт від 29.06.2017 виданого ФОП ОСОБА_3 , довідка 34829 від 14.07.2017 КП «Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації» ДОР; ОСОБА_1 , номер запису про право власності 21453815, на підставі договору купівлі-продажу №676 від 19.07.2017 зареєстрованого приватним нотаріусом Заверухою Н.І.;

-вирішити питання розподілу судових витрат.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 19.07.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заверухою Н.І., було зареєстровано право власності на приміщення №1, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 85,2 кв.м., за ОСОБА_1 , яке виникло в останньої на підставі договору купівлі-продажу укладеного зі ОСОБА_2 .

З огляду на те, що ОСОБА_4 набув у власність вищезазначене нерухоме майно, яке за ним було зареєстровано, 14.07.2017, державним реєстратором Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцевою І.М., на підставі угоди купівлі-продажу нерухомості за №000239 від 31.08.1999 укладеної з ТОВ «Укрцентрстрой», у порядку не передбаченому Законом, оскільки вищезазначена угода не була нотаріально посвідчена, а майно перейшло у володіння товариства поза волею його дійсного власника, яке в свою чергу є комунальним, позивач вважав за необхідне звернутися до суду з даним позовом.

Відповідачем відзиву не надано.

Третьою особою письмових пояснень не надано.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20.07.2022 задоволено заяву ДМР про забезпечення позову.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03.11.2022 виправлено описку в ухвалі від 20.07.2022.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20.06.2023 закрито підготовче провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд по суті у судовому засіданні.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про підтримання заявлених позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач належним чином викликався до суду, однак у судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, письмових заяв чи клопотань не надав. Правом на подання відзиву на позов не скористався.

Іншу учасники, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судову засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Через це суд, спираючись на норми ст. 247, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалив заочне рішення.

Так, судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.07.2020, 19.07.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заверуха Н.І. було зареєстровано право власності на приміщення 1 розташоване у блоці 7 будинку АДРЕСА_1 (опис об`єкта: загальна площа 85,2кв.м, нежитлове приміщення літ.А, ганок літ.а, літ. а) за ОСОБА_1 . Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 676, виданий 19.07.2017.

Вказане вбачається також з копії договору купівлі-продажу від 19.07.2017 посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заверухою Н.І.

Згідно зазначеної довідки, ОСОБА_2 набув у власність вказане майно на підставі угоди купівлі-продажу нерухомості від 31.08.1999 (реєстраційний номер 000239) укладеною з ТОВ «Укрцентрстрой» на товарній біржі «Новомосковська». Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36161740 від 17.07.2017, державний реєстратор Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцева І.М.

Відповідно докопії угодикупівлі-продажувід 31.08.1999,сторонами якоїє ОСОБА_5 ,який дієза дорученнямвід ТОВ«Укрцентрстрой» та ОСОБА_2 ,останній придбавоб`єкт нерухомості:нежитлове приміщення№1блок 7розташоване заадресою: АДРЕСА_1 .Також у вказаному договорі зазначено, що об`єкт нерухомості належить ТОВ «Укрцентрстрой» згідно договору купівлі-продажу №181 на некомерційному конкурсі від 17.03.1998. Договір не є нотаріально посвідченим. Згідно копії технічного паспорту, площа приміщення становить 85,2 кв.м. Крім того зазначено, що угода підлягає реєстрації у БТІ за місцем розташування об`єкту нерухомості.

Згідно копії листа заступника директора департаменту по роботі з активами міської ради Турчак А.М. від 19.08.2020 за №4/10-1072, у Реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, житловий будинок літ.А-16 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 43792,00 кв.м., перебуває на балансі КП «Жилсервіс-2» ДМР. Вказана нерухомість, станом на 01.01.2017, належала до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра відповідно до рішення міської ради від 19.11.2003 за №11/13.

Вказане також вбачається з копії рішення ДМР від 19.11.2003 за №11/13 та копії акту приймання-передачі від 10.09.2003.

Відповідно до копії листа начальника виробничого відділу КП «ДМБТІ» ДМР Усманова С.В. від 17.09.2020 за №10798, відомості щодо реєстрації права власності на приміщення АДРЕСА_3 в КП «ДМБТІ» ДОР, станом на 31.12.2012, відсутні.

Житловий будинок АДРЕСА_4 зареєстровано за комунальним житловим ремонтно-експлуатаційним виробничим підприємством Бабушкінського району м.Дніпропетровськана підставі рішень ВК ДМР від 2004-2006 років. Також вказано, що згідно матеріалів інвентаризаційних справ за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому багатоквартирному будинку літ.А-16 (секція 1-7) приміщення №565, станом на 31.12.2012, не значиться.

Згідно копії рішення ДМР від 29.01.2014 за №15/47, до об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська належить нежитлове приміщення №565 ( АДРЕСА_1 ) розташоване на І поверсі поз.1-8, І-лоджія, загальною площею 89,3 кв.м., ганок літ.а, ганок літ.а1.

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.06.2014, за територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, 16.04.2014 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення №565 розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкта нерухомого майна: загальна площа 89,3 кв.м., в житловому будинку літ.А-16.

Відповідно до копії рішення ДМР від 25.09.2019 за №56/48, вирішено здійснити приватизацію об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_5 , загальною площею 89,3 кв.м.

Згідно копії договору купівлі-продажу від 06.12.2019 посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Пустовим С.В., сторонами якого є Департамент по роботі з активами ДМР та ОСОБА_6 , останній набув у власність приміщення 565 розташоване в будинку АДРЕСА_1 . Опис об`єкта: в житловому будинку літ.А-16 нежитлове приміщення №565 розташоване на І поверсі поз. 1-8, загальною площею 89,3 кв.м.

Відповідно до копії рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.03.2021 ухваленого за результатами розгляду справи №932/3148/20, договір купівлі-продажу від 06.12.2019 посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Пустовим С.В., сторонами якого є Департамент по роботі з активами ДМР та ОСОБА_6 , розірвано. Як встановлено судом, під час розгляду вказаної справи, приміщення №565 за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 85,2 кв.м., опис: нежитлове приміщення літ.А; ганок літ.а, літ.а1, є одним і тим же приміщенням, при цьому приміщення за №565 за адресою: АДРЕСА_1 існує виключно на папері.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).

Правилом ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до закріпленого у ст.387 ЦК України правила, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Такі ж саме права має законний володілець майна.

Цивільним кодексом України передбачено як одні зі способів захисту порушених прав віндикація або реституція.

Відповідно до сталої судової практики та приписів норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, віндикація (витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника) - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до положень ч.1 ст.388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Відповідно до правового висновку ВП/ВС, викладений у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (подібний за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Тобто, з аналізу вищезазначених норм матеріального права та виходячи зі змісту постанов ВС вбачається, що тільки власник наділений правом ставити вимогу про витребування майна, яке вибуло з володіння поза його волею.

Згідно ст. 227 ЦК Української РСР (у редакції Закону чинній станом на 1999 рік ) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин.

Договір купівлі- продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно дост.15ЗУ «Протоварну біржу»(уредакції Законучинній станомна 1999рік) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Варто звернути увагу, що Закон України «Про товарну біржу» (в редакції станом на 1999 рік) дозволяв членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржі та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості.

Тобто в даному випадку наявна колізія норм матеріального права, що мають однакову юридичну силу, а тому підлягає застосуванню спеціальний Закон, який регулює виниклі правовідносини.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (вступив в дію з 01.01.2013 року), право на нерухоме майно, які підлягають державні реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч.4 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація права була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язковість реєстрації таких прав.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

З огляду на те, що відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , є одним і тим самим приміщенням на яке у 2014 році зареєстровано право власності за територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, а у 2017 році - за ОСОБА_2 , заявлені вимоги щодо витребування майна та припинення права власності, підлягають задоволенню, оскільки останнім зареєстровано право власності на спірну нерухомість пізніше ніж позивачем, що в свою чергу вказує на вибуття нерухомості із власності територіальної громади поза волею власника.

При вирішенні вказаного питання судом враховано, що угода купівлі-продажу від 31.08.1999 року не була зареєстрована в БТІ, що вказує на недодержання механізму набуття у власність майна за процедурою, яка не передбачала обов`язкової реєстрації права власності в Державному реєстрі, а тому відсутні підстави вважати ОСОБА_2 належним власником вказаного приміщення, тобто таким у якого право власності виникло раніше ніж у позивача. Доказів зворотного відповідачами не надано.

Також суд відноситься критично та не приймає до уваги лист державного реєстратора КП «ДМБТІ» ДОР Усманова С.В. який адресований державному реєстратору Перцевій І.М. з приводу того, що станом на 31.12.2012 в інвентаризаційній справі за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Запорізьке шосе, буд.48, блок 7, приміщення І, містяться відомості про право власності за ТОВ «Укрцентрстрой» (ЄДРПОУ 15964152), оскільки його зміст суперечить листу вказаної особи від 17.09.2020 за №10798 про відсутність інформації щодо зареєстрованого права власності на вказане майно за будь-ким станом на 31.12.2012, що свідчить про відсутність підстав вважати власником спірної нерухомості вказане товариство.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації права власності на спірний об`єкт за відповідачами, то вона не підлягає задоволенню з огляду на те, що задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав,натомість вимогипро скасуваннярішень,записів продержавну реєстраціюправа власностіна цемайно занезаконним володільцемне єнеобхідним длявідновлення йогоправа (постанова ВП/ВС від 13.07.2022 прийнята за результатами справи №199/8324/19).

Окрім цього суд зазначає, що позивач просить, в тому числі припинити право власності за ОСОБА_2 , який не залучений відповідачем у справі, а залучений як третя особа.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між учасниками справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у сумі 3300,60 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна, припинення права власності на об`єкт нерухомого майна - задовольнити частково.

Витребувати від ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради нежитлове приміщення №1, блок №7 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,2 кв.м., що складається з: нежитлове приміщення літ.А, ганок літ.а, літ.а.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 ) на користь Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 26510514, адреса: м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, 75) судовий збір у розмірі 3300,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя В.В. Куцевол

05 жовтня 2023 року