Вирок № 115849750, 22.12.2023, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/39394/23

Провадження № 1-кп/947/1458/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2023 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023163480000817 від 08.12.2023 року у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Кілійського району Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не одноразового судимого: 1) 27.09.2021 року Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 5 місяців арешту; 2) Київським районним судом м. Одеси за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; 3) 01.11.2022 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільненого умовно достроково, не відбута частина строку позбавлення волі становить 11 місяців 28 днів, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучі раніше неодноразово засудженим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та знову, повторно, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 07.12.2023 приблизно о 13 годині 58 хвилин ОСОБА_4 перебував за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, будинок 49, в приміщенні магазину «PROSTOR»,коли у нього виник умисел на вчинення крадіжки.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану,повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає,шляхом вільного доступу, таємно викрав електричну зубну щітку марки BRAUN, модель «OralB», в фірмовому оригінальному пакуванні, яка на праві власності належить потерпілому юридичній особі ТОВ «НУМІС», ЄДРПОУ 44762781.

Після чого ОСОБА_4 безперешкодно покинув місце вчинення кримінального правопорушення, в подальшому розпорядившись зазначеним майном на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому,юридичній особі ТОВ «НУМІС» майнову шкоду в розмірі 573 гривні 60 копійок.

За таких обставин, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.

Дійсно, 07.12.2023 приблизно 14:00 год., перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул.Академіка Корольова,будинок 49,в приміщеннімагазину «PROSTOR»,переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає,шляхом вільного доступу, таємно викрав електричну зубну щітку, після чого залишив місце події.

У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень. Надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість. Обвинуваченому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчинених ним кримінальних правопорушень, тяжкість скоєного, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, посередню характеристику, а також той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 не одноразово був засуджений за умисні корисливі злочини проти власності, однак на шлях виправлення на встав, належних висновків для себе не зробив, та знов вчинив умисні корисливі злочини, пом`якшуючі обставини та обтяжуючі обставини, у зв`язку з чим, керуючись вимогами виваженості та справедливості, з метою виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити показання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання не відбутої частини покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2022 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі розраховувати ОСОБА_4 з моменту його фактичного затримання в порядку виконання цього вироку суду.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме відео записи з місця події, які зафіксовані на електроні носії інформації зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1 .