Постанова № 115846796, 21.12.2023, Лохвицький районний суд Полтавської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 538/1831/23

Номер провадження 2-а/538/20/23

21 грудня 2023 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Бондарь В.А.,

за участю секретаря судового засідання Волошиної Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиці Полтавської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 Миргородського районного відділу поліції ГУНП, від імені якого діяв інспектор Відділення поліції № 2 (м. Лохвиця) Миргородського районного відділення поліції ГУНП в Полтавській області старший лейтенант Пугач Ярослав Вікторович та ГУНП в Полтавській області про скасування постанови ЕАТ № 7677512 від 06.09.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділення поліції № 2 Миргородського районного відділу поліції ГУНП, від імені якого діяв інспектор Відділення поліції № 2 (м. Лохвиця) Миргородського районного відділення поліції ГУНП в Полтавській області старший лейтенант Пугач Ярослав Вікторович та ГУНП в Полтавській області про скасування постанови ЕАТ № 7677512 від 06.09.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху.

В огрунтування позовної заяви зазначив, що інспектором старшим лейтенантом ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Пугачем Я.В. порушено порядок накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідно до винесеної відповідачем постанови серії ЕАТ № 7677512 справа розглядалася 06.09.2023 року об 11:03:43 год; місце розгляду справи: Полтавська область, Лохвицький район, вул. Чкалова, 25; час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення: 06.09.2023 року об 10:52:18 год в м. Лохвиця, вул. Шевченка, 27. Зазначає, що він не перебував 06.09.2023 року об 10:52:18 год за адресою: м. Лохвиця, Шевченка, 27, а тим паче не здійснював рух на жодному ТЗ. 06.09.2023 року в період приблизно з 10:40 - 11:03:43 год він перебував за адресою: Полтавська область, Миргородський район, м. Лохвиця, вул. Чкалова, 25 з представниками відповідача, а саме Інспектором ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом Пугачем Я. В. та його колегою. Доказом цього, може слугувати відеозапис з нагрудної бодікамери 1113030404/3, яку відповідач зазначив як додаток у постанові серія ЕАТ №7677512.

Також позивач вказує на те, що відповідачем постанова серії ЕАТ № 7677512 винесена не на місці вчинення адміністративного правопорушення, а за місцем розгляду справи: АДРЕСА_1 .

Зазначив, що він не перебував 06.09.2023 року об 10:52:18 год за адресою: м. Лохвиця, вул. Шевченка, 27, а тим більше не здійснював рух на жодному ТЗ, як взазує відповідач в постанові.

Крім того, позивач пояснює, що виносив постанову колега інспектора Пугача Я.В., хоча розглядав справу інспектор Пугач Я.В. Відтак, інший інспектор, колега Пугача Я.В., не мав права виноситу постанову.

Вважає, що постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, винесена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а провадження закриттю.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явився, але надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ВП №2Миргородського РВПГУНП,від іменіякого діявінспектор ВП№ 2Миргородського РВПГУНП вПолтавській областістарший лейтенантПугач Я.В.в судове засідання не з"явився по невідомим причинам, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ГУНП вПолтавській областів судове засідання не з"явився по невідомим причинам, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За відсутності учасників процесу розгляд адміністративної справи здійснено в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП основним завданням цьогоКодексує охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїта законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зіст. 6 Закону України «Про Національну поліцію», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію»під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

За пунктом 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7677512 від 06.09.2023 року, 06.09.2023 року о 10:52:18, м. Лохвиця, Шевченка, 27, водій ОСОБА_1 здійснював рух на ТЗ, при цьому не мав права керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1 а та ч. 2 ст. 126 КупАП та який був не зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання, чим порушив п. 2.9 в та ч. 6 ст. 121 КУпАП. Об"єднано згідно ст. 36 КУпАП, чим порушив п. 2.1 а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ. Накладено штраф 3400 грн.

У відповідності до вимогст. 280 КпАП Україниорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч. 2ст. 126 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Ч. 6 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Згідност. 213 КУпАПсправи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органамиНаціональноїполіції,органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідност. 222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчиненняправопорушеннявиноситьсяпостанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

Відповідно дост. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимогстатті 245 КУпАПщодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності та вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14„Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями283та284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данівстановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-ікінозйомки,відеозапису,у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до положень ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1-129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015, словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п`ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Слід зауважити, що відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до висновків, які викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 3 ст. 9 КАС України визначено те, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 та ч 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог, посилається на відсутність самого факту порушення ним вимог п. 2.1 а та п. 2.9 в ПДРУкраїни, за порушення яких ч. 2ст.126,ч.6ст.121КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до змісту п. 2.1 а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п. 2.9 в Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком.

Пунктом 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Якщо безпосередньо уповноваженою особою не було встановлено сам факт керування особою транспортним засобом до його зупинки, подальша вимога співробітника поліції до даної особи пройти огляд на стан сп`яніння, носить неправомірний характер.

Відповідачами не надано суду переконливих доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлено наявність адміністративного правопорушення та винність позивача у його вчиненні. Не надано жодних доказів керування позивачем транспортним засобом, вказаним у постанові як Yamaha Joc б/н, 06.09.2023 року за адресою вказаною як вчинення адміністративного правопорушення.

Згідност. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕАТ № 7677512 від 06.09.2023 року не підтверджена жодним доказом, та складена з порушенням норм КУпАП і тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2,6,9,17,19,77,139,243,246,293,295Кодексу адміністративногосудочинства України,ст.ст.1,7,9,10,33,121,126,213,222,245,251,258,276,280,287-289 КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14„Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніпорушення натранспорті", суд, -

в и р і ш и в:

ПозовОСОБА_1 доВідділення поліції№ 2Миргородського районноговідділу поліціїГУНП,від іменіякого діявінспектор Відділенняполіції №2(м.Лохвиця)Миргородського районноговідділення поліціїГУНП вПолтавській областістарший лейтенантПугач ЯрославВікторович таГУНП вПолтавській областіпро скасуванняпостанови ЕАТ№ 7677512від 06.09.2023року пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення дорожньогоруху - задовольнити.

Скасувати постанову ЕАТ № 7677512 від 06.09.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач. 2 ст. 126 КУпАП- закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - сплачений ним судовий збір у розмірі 1073 гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лохвицького

районного суду В.А. Бондарь