Рішення № 115846443, 15.12.2023, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 374/419/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2023 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючої - судді Козіної С.М.,

за участі: секретаря - Папенко О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держаної екологічної інспекції столичного округу про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 08 листопада 2023 року головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду тваринного світу та біоресурсів Державної екологічної інспекції столичного округу Кужелем Є.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 000374 про те, що на Канівському водосховищі ланковий рибалка TOB «ІНВЕСТ і К» - ОСОБА_1 здійснював промисловий вилов водних біоресурсів з порушенням Правил промислового рибальства, а саме без копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів. Своїми діями порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 2 розділу III Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах, чим порушив ч. 3 ст. 85 КУпАП. При цьому, протокол складався на РПП (рибоприймальному пункті) TOB ІНВЕСТ І К в той час, коли ОСОБА_1 вже прийшов на берег. Доказів того, що ОСОБА_1 здійснював промисловий вилов риби без копії дозволу головним державним інспектором не надано. Те, що копія дозволу знаходилась в човні в журналі обліку вилучених водних біоресурсів може підтвердити інший рибак, ОСОБА_2 , який також знаходився в човні та здійснював вилов риби. При цьому державним інспектором не зазначено на якому човні здійснював промисел ОСОБА_1 , що викликає певні сумніви в тому, чи дійсно ОСОБА_1 був в цей час на воді, а не на березі. В протоколі також зазначено, що справа буде розглянута на місці виявлення правопорушення в м. Ржищів РПП TOB ІНВЕСТ і К 08 листопада 2023 року. ОСОБА_1 повідомлено про те, що справа буде розглянута в цей же день 08 листопада 2023 року, на що ОСОБА_1 просив відкласти розгляд справи для можливості надати заперечення та скористатись правовою допомогою, але державним інспектором йому було відмовлено. Проте, незважаючи на прохання ОСОБА_1 перенести розгляд справи, 08 листопада 2023 року цим же головним державним інспектором Кужель Є.В. винесено й постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Так, згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2023 року № 000287 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 170,00 гривень. Позивач вважає, що державним інспектором ДЕІ столичного округу порушено вимоги законодавства, протиправно складено протокол про адміністративне правопорушення та протиправно винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 242-1 КУпАП складати протоколи про адміністративне правопорушення та накладати адміністративне стягнення від імені Державної екологічної інспекції столичного округу мають право особи, які перебувають на посадах державних інспекторів, старших державних інспекторів та головних державних інспекторів. Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення № 000374 та винесла постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності № 000287 ОСОБА_3 , як ним же й було зазначено, перебуває на посаді головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду тваринного світу та біоресурсів, що аж ніяк не відноситься до посади державних інспекторів. Отже, враховуючи вимоги КУпАП ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду тваринного світу та біоресурсів не мав повноважень взагалі складати протокол та виносити відповідну постанову. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення № 000374 від 08.11.2023 та постанова про притягнення до відповідальності № 000287 від 08.11.2023 складена не уповноваженою особою з порушенням норм КУпАП.

Щодо неповідомленняза тридні пророзгляд справипозивач зазначивтаке.Також,в порушеннявимог ст.277-2КУпАП позивачане булоповідомлено непізніш якза тридоби додня розглядусправи всуді.Відповідно допрактики ВерховногоСуду,зазначеної впостановах від31.03.2021у справі№ 676/752/17,від 01.02.2021у справі№ 488/3338/15-а,від 21березня 2019року усправі №489/1004/17,від 30січня 2020року усправі №308/12552/16-ата усправі №482/9/17,від 6лютого 2020року усправі №205/7145/16-а,17.09.2020у справі№ 685/1153/17,від 28березня 2018року усправі №742/3757/16-а,від 31січня 2019року усправі №760/10803/15-а,від 19вересня 2019року усправі №686/21230/16-а,від 30вересня 2019року усправі №486/92/17,від 14листопада 2019року усправі №815/1570/16,від 06грудня 2019року усправі №804/7725/17,від 24грудня 2019року усправі №360/403/19розгляд справиза відсутностіінформації проналежне повідомленняособи затри днідо розглядусправи -є достатньоюпідставою длявизнання протиправноюта скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушення.Аналогічний правовийвисновок викладенийу постановахВерховного Суду,зокрема,від 31.03.2021у справі№ 676/752/17,від 01.02.2021у справі№ 488/3338/15-а,від 21березня 2019року усправі №489/1004/17,від 30січня 2020року усправі №308/12552/16-ата усправі №482/9/17,від 6лютого 2020року усправі №205/7145/16-а,17.09.2020у справі№ 685/1153/17,від 28березня 2018року усправі №742/3757/16-а,від 31січня 2019року усправі №760/10803/15-а,від 19вересня 2019року усправі №686/21230/16-а,від 30вересня 2019року усправі №486/92/17,від 14листопада 2019року усправі №815/1570/16,від 06грудня 2019року усправі №804/7725/17,від 24грудня 2019року усправі №360/403/19.Так,в постановахВерховного Суду,зокрема,від 31.03.2021у справі№ 676/752/17,від 21березня 2019року усправі №489/1004/17,від 30січня 2020року усправі №308/12552/16-ата усправі №482/9/17,від 6лютого 2020року усправі №205/7145/16-азазначено наступне:«Колегія суддівзауважує,що закріплюючипроцесуальні гарантіїправ особи,що притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,у томучислі йна участьу розглядіїї справи,положення КУпАПмістять йпевні застереження,націлені назабезпечення належноїреалізації компетентнимиорганами (особами)наданих їмповноважень,зокрема,передбачені щодорозгляду справипро адміністративнеправопорушення завідсутності особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності,лише увипадку наявностіданих,що підтверджуютьналежне повідомленнятакої особипро місцеі часрозгляду справи.Обов`язокповідомити особупро місцеі часрозгляду справине пізнішеніж затри днідо датирозгляду справипро адміністративнеправопорушення вважаєтьсявиконаним,якщо особа,яка притягуєтьсядо відповідальності,знає (поінформована)про часта місцерозгляду справиза тридні додати розглядусправи.Обов`язокдоказування цієїобставини несеуповноважена посадоваособа.»Не повідомленняособи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності затри днідо розглядусправи істотновпливає нафактичну можливістьособи реалізуватипередбачені ст.268КУпАП праваз метоювсебічного з`ясуванняобставин справи.Слід зауважити,що фактнесвоєчасного повідомленняабо неповідомленняособи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності,про часта місцерозгляду справипро адміністративнеправопорушення єпідставою длявизнання постановиу справіпро адміністративнеправопорушення неправомірноюяк такої,що винесеназ порушеннямвстановленої процедури.Як наслідок,позивача позбавленоправ,передбачених КонституцієюУкраїни таКУпАП,зокрема,надавати пояснення,подавати докази,заявляти клопотання,мати професійнуправову допомогу.Аналогічний висновоквикладений упостановах ВерховногоСуду від31.03.2021у справі№ 676/752/17,від 06березня 2018року усправі №522/20755/16-а,від 30вересня 2019у справі№591/2794/17,від 06лютого 2020року №05/7145/16-ата від21травня 2020року усправі №286/4145/15-а.Колегія суддіввраховує,що особі,до якоїзастосовується адміністративнасанкція,повинно бутизабезпечено правозавчасно знатипро часта місцерозгляду справи.Це правоє гарантієюреалізації іншихправ -висловлення заперечень,надання доказів,захист тощо.Верховний Суддійшов висновку,що обов`язокуповноваженої посадовоїособи письмовоповідомляти особу,що якоїзастосовується адміністративнестягнення непізніше ніжза тридні додати розглядусправи проадміністративне правопорушеннявважається виконаним,якщо особа,яка притягуєтьсядо відповідальності,знає (поінформована)про часта місцерозгляду справиза п`ятьднів додати розглядусправи,(постановаВерховного судувід 01.02.2021справа №488/3338/15-а).Обов`язокдоказування цієїобставини несеуповноважена посадоваособа.Такий обов`язоквважається виконаним,якщо особа,яка притягуєтьсядо відповідальності,знає (поінформована)про часта місцерозгляду справиза тридні додати розглядусправи.Враховуючи зазначене,постанова щодопритягнення довідповідальності ОСОБА_1 винесена 08листопада 2023року, ОСОБА_1 не булоповідомлено пророзгляд справиза тридні,як тоговимагає ст.277-2КУпАП,при тому,що ОСОБА_1 просив перенестирозгляд справина іншудату дляможливості підготуватизаперечення таскористатись правовоюдопомогою,докази належногоповідомлення затри днідо розглядусправи відсутні,що позбавилоправа ОСОБА_1 скористатись правовоюдопомогою,надати своїзаперечення тадокази,що єдостатньою підставоюдля скасуванняспірної постановита закриттяпровадження усправі.

Щодо відсутності доказів вини ОСОБА_1 увчиненні адміністративного правопорушеннязазначено наступне. Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 дійшов висновку, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказомвчинення неюправопорушення,оскільки самепо собіописання адміністративногоправопорушення неможе бутиналежним доказомвчинення особоютакого порушення.Така постановапо своїйправовій природіє рішеннямсуб`єктавладних повноваженьщодо наслідківрозгляду зафіксованогоправопорушення,якому передуєфіксування цьогоправопорушення.2.1.Посилання наналежні таконкретні докази,які свідчатьпро вчиненняособою адміністративногоправопорушення,перелік якихвизначено статтею251КУпАП,повинні міститисясаме впостанові проадміністративне правопорушення.Правова позиціящодо належностіі допустимостідоказів підчас розглядусправ прооскарження постановипро притягненняособи доадміністративної відповідальностівикладена зокремав постановіВерховного Судувід 19лютого 2020року усправі №524/1284/17. У разівідсутності упостанові проадміністративне правопорушенняпосилань надокази вчиненняособою адміністративногоправопорушення (визначеністаттею 251КУпАП),які увідповідності достатті 252цього Кодексуповинні бутиоцінені відповідниморганом (посадовоюособою)виключно підчас розглядусправи проадміністративне правопорушення,надання такихдоказів вподальшому виключатимеїх належністьта допустимістьз огляду на фактвідсутності посиланьна ниху самійпостанові. Всупереч данимвимогам,суб`єктомвладних повноваженьжодного доказув обґрунтуваннязаконності винесеноїним постановита накладенняна позивачаштрафу,передбаченого санкцієюч.3ст.84КУпАП,не булов наявностіта відповідно,не долученодо матеріалівсправи.Тобто відсутніпосилання надокази,які бдоводили те,що підчас промисловоголову начовні ОСОБА_1 здійснював виловбез копіїдозволу. В якостіодного іззасобів доказуванняв протоколі№ 014880в якостісвідків зазначені працівникиДЕІ столичногоокругу,однак свідкомне зазначеноіншого рибалку, ОСОБА_2 ,який вцей частакож знаходивсяв човні. Так, в протоколі зазначений свідок ОСОБА_4 , який є працівником ДЕІ столичного округу. Отже, державним інспектором під час складання протоколу в якості свідків зазначено інших працівників цього ж органу. Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.04.2020 справа № 161/5.372/17 (адміністративне провадження №К/9901/34016/18): «Відповідно до ч. 1 ст. 65 КАС України як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. При цьому, колегія суддів вказує, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.» Таким чином, працівники органу рибоохорони не можуть бути свідками, оскільки зацікавлені у вирішенні справи. Зазначення в якості свідків працівників цього ж органу саме сприяє формалізму та зловживанню процесуальними правами. Тобто доказами є саме пояснення свідків, але матеріали адміністративного правопорушення не містять таких пояснень. Інспектором 18 листопада 2023 року було розглянуто справу формально, без дослідження доказів, без пояснень свідків. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.Недоведена винаприрівнюється додоведеної невинуватості.

Щодо відсутностіподії таскладу адміністративногоправопорушення,а такожвідсутності вини ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушенняза ч.3ст.85 КУпАП позивачзазначив. Протокол складеностосовно ОСОБА_1 ,який єзвичайним рибалкою.З данимтвердженням погодитисьнеможливо,враховуючи наступне. Протокол проадміністративне правопорушеннябуло складенона РПП(рибоприймальномупункті)TOBІНВЕСТ іК,тобто наберезі.Доказів того,що ОСОБА_1 здійснював виловводних біоресурсівінспектором ненадано тав постановіне зазначено. За порушення вимог законодавства притягнуто ОСОБА_1 , який є звичайним рибалкою. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України,затвердженого постановою КМУ від 25.11.2015 № 992, відповідальний за добування (вилов) водних біоресурсів -призначений користувачем водних біоресурсів рибалка, який відповідає за дотримання вимог законодавства щодо добування (вилову) водних біоресурсів із середовища їх перебування. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення повинен був складений тільки на відповідального за вилов. Звичайний рибалка не несе відповідальності за порушення вимог законодавства і він не є суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення. Копія дозволуна спеціальневикористання воднихбіоресурсів знаходиласьв човнів журналіобліку вилученихводних біоресурсів,що підтвердитьдругий рибалка ОСОБА_5 .Особа,яка складалапротокол ОСОБА_3 просто нехотів бачитицю копію. Таким чином, ОСОБА_1 не здійснюваввилов воднихбіоресурсів безкопії дозволуна спеціальневикористання воднихбіоресурсів. Отже,не правильносформулювавши фабулу(суть)адміністративного правопорушеннядержавний інспекторпритягнув доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення,вина якогов скоєнніправопорушення відсутня. Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02). «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкодуособі формулювання правопорушення.викладене уфабулі протоколупро адміністративнеправопорушення.Відповідне формулюванняслід вважатипо сутівикладенням обвинуваченняу вчиненніадміністративного правопорушення,винуватість ускоєнні якогомає бутидоведено несудом,а передсудом узмагальному процесі.Суд такожне маєправа самостійновідшукувати доказивинуватості особиу вчиненніправопорушення,оскільки такимчином,неминуче перебиратимена себефункції обвинувача,позбавляючись статусунезалежного органуправосуддя,що єпорушенням ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод. Зі змістуч.3ст.62Конституції Українивбачається,що обвинуваченняне можеґрунтуватися наприпущеннях івсі сумнівищодо доведеностівини особитлумачаться наїї користь.В силупринципу презумпціїневинуватості,діючого вадміністративному праві,всі сумнівиу винностіособи,що притягуєтьсядо відповідальності,тлумачаться наїї користь.Недоведена винаприрівнюється додоведеної невинуватості. А згідноз ч.2ст.77КАС Українив адміністративнихсправах пропротиправність рішень,дій чибездіяльності суб`єктавладних повноваженьобов`язокщодо доказуванняправомірності свогорішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача,якщо вінзаперечує протиадміністративного позову.

Щодо позбавленняможливості скористатисьправовою допомогоюпозивач зазначивтаке. Як зазначено вище,протокол проадміністративне правопорушення№ 000374складено 08.11.2023,в тойже день08.11.2023на місціскоєння правопорушеннявинесено постанову№ 000287. Під часскладання протоколупро адміністративнеправопорушення ОСОБА_1 зазначив,що йомуне надалиправа скористатисьправовою допомогою,враховуючи щовін заявивклопотання провідкладення розглядусправи длязалучення адвоката. Проте,в порушеннявимогам ч.1ст.268КУпАП, ОСОБА_3 клопотання булопроігноровано,винесено постановув деньскладання протоколу,в результатічого ОСОБА_1 було позбавленоправа скористатисьправовою допомогою,що такожє порушеннямст.59та ст.64Конституції України. Аналогічна правовапозиція викладенав постановахВерховного Судувід 15.04.2020у справі№ 524/3644/17,від 18.02.2020у справі№ 524/9827/16-а,від 26.05.2020по справі№ 640/16220/16-а,від 21.11.2019у справі№ 522/22180/16-а,яка всилу вимогч.5ст.242КАС Українимає бутиврахована судомпри виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин,а такожв постановахШостого апеляційногоадміністративного судувід 22.09.2021у справі№ 749/396/21,від 12.04.2021у справі№ 736/1365/20,постанові Другогоапеляційного адміністративногосуду від23.06.2021у справі№ 953/17324/20,постановах П`ятогоапеляційного адміністративногосуду від16.11.2021у справі№ 766/7933/21,від 23.09.2021у справі№ 521/5669/21,постанові Першогоапеляційного адміністративногосуду від10.11.2021у справі№ 243/7827/21,постанові Другогоапеляційного адміністративногосуду від04.11.2021у справі№ 528/201/21,від 21.10.2021у справі№ 554/3842/21,від 21.10.2021у справі№ 628/1033/21та ін. Таким чином, під час винесення постанови на місці вчинення правопорушення державним інспектором як посадовою особою, що здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення, не вжито дій, спрямованих на забезпечення можливості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, реалізувати своє право на отримання правової допомоги, що є самостійною правовою підставою відповідно до наведеної практики Верховного Суду з урахуванням ч. 5 ст. 242 КАС України для скасування постанови № 014880 від 16.08.2023.

Протокол проадміністративне правопорушенняскладено 08.11.2023,в цейже деньна місціскоєння правопорушення08.11.2023винесено йпостанову пропритягнення доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 .Крім того,в протоколі№ 000374зазначено:«справа будерозглянута намісці скоєнняправопорушення». Такі діїінспектора єпротиправними,оскільки складанняпротоколу проадміністративне правопорушеннята розглядуповноваженим органом(посадовоюособою)справи протаке правопорушенняналежать дорізних стадійадміністративного провадження.Такий висновокпідтверджується наступним. З метоюзабезпечення дотриманняправ особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,індивідуалізації їївідповідальності тареалізації вимогст.245КУпАП щодосвоєчасного,всебічного,повного іоб`єктивногоз`ясуванняобставин справи,вирішення їїу відповідностіз закономуповноважений орган(посадоваособа)при розглядісправи проадміністративне правопорушеннязобов`язанийз`ясувати:чи буловчинено адміністративнеправопорушення,чи виннаця особав йоговчиненні,чи підлягаєвона адміністративнійвідповідальності,чи єобставини,що пом`якшуютьі обтяжуютьвідповідальність,а такожінші обставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.При накладенністягнення необхідновраховувати характервчиненого правопорушення,особу порушника,ступінь йоговини,майновий стан,обставини,що пом`якшуютьі обтяжуютьвідповідальність (ч.2ст.33Кодексу). Відповідно довисновків,викладених уРішенні КонституційногоСуду Українивід 26травня 2015року усправі №5-рп/2015.складання протоколупро адміністративнеправопорушення тарозгляд уповноважениморганом (посадовоюособою)справи протаке правопорушенняналежать дорізних стадійадміністративного провадження.Виходячи заналізу оскаржуваноїпостанови,розгляд справиносив формальнийхарактер -будь-якоїпідготовки дорозгляду справине було,як іне булодослідження жоднихдоказів вчиненняадміністративного правопорушення,чим порушеновимоги ст.ст.278,279КУпАП. Крім того,відповідно дост.268КУпАП особа,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,має правопри розглядісправи користуватисяюридичною допомогоюадвоката.Відповідач незабезпечив позивачевіможливості скористатисятаким правом,що такожпорушило правапозивача. Відповідно доч.ч.2,3ст.7КУпАП України,провадження всправах проадміністративні правопорушенняздійснюється наоснові суворогододержання законності.Застосування уповноваженимина теорганами іпосадовими особамизаходів адміністративноговпливу провадитьсяв межахїх компетенції,у точнійвідповідності ззаконом.Відповідно допринципу 6Рекомендації №Я (91)1Комітету МіністрівРади Європидержавам-членамстосовно адміністративнихсанкцій,ухваленої 13лютого 1991року,при застосуванніадміністративних санкцій,окрім сформульованиху Резолюції(77)31принципів справедливоїадміністративної процедури,що звичайнозастосовуються доадміністративних актів,слід керуватисятакими особливимипринципами:

1) особа,стосовно якоїрозглядається можливістьзастосування адміністративноїсанкції,попередньо інформуєтьсящодо фактів,які їйставляться ввину;

2) вона маєдостатньо часудля підготовкисвого захистузалежно відскладності справита суворостісанкцій,що можутьбути застосовані;

3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї;

4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію;

5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона

ґрунтується.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Третього апеляційного адміністративного суду в поставної від 25.01.2021 у справі № 937/6520/20, Другого апеляційного адміністративного суду в постанові від 29.10.2021 у справі № 640/7526/18. За наведенихобставин постановапро накладенняадміністративного стягнення№ 014880від 16.08.2023не можебути правомірною,а відтакпідлягає скасуванню,а провадженняу справіпро адміністративнеправопорушення закриттю. Аналогічна позиція судів висловлена у справах: № 766/7424/17 від 09.11.2018, № 640/129/18 від 12.03.2018, № 221/247/19 від 11.03.2019, № 559/309/19 від 15.03.2019, № 766/25704/18 від 14.03.2019, № 723/4578/18 від 11.03.2019, постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 справа №243/118/19.

В протоколі № 0003740 зазначено: «справа буде розглянута на місці скоєння правопорушення 08.11.2023».Розгляд справив даномувипадку замісцем вчиненняправопорушення єпротиправним,враховуючи наступне. Конституційний СудУкраїни урішенні від26.05.2015у справіN1-11/2015за конституційнимподанням УповноваженогоВерховної РадиУкраїни зправ людинищодо офіційноготлумачення положеннячастини першоїстатті 276Кодексу Українипро адміністративніправопорушення давофіційне тлумаченнязазначеній нормі,вказавши,що положеннячастини першоїстатті 276Кодексу Українипро адміністративніправопорушення,яке передбачає,що "справапро адміністративнеправопорушення розглядаєтьсяза місцемйого вчинення", в аспектіпорушеного уконституційному поданніпитання необхіднорозуміти так,що використанев ньомусловосполучення "замісцем йоговчинення"визначає адміністративно-територіальнуодиницю,на якупоширюється юрисдикціявідповідного органу,уповноваженого закономрозглядати справупро адміністративнеправопорушення. В мотивувальнійчастині вказаногорішення КонституційнийСуд Українизазначив,що участинах 1,2ст.258Кодексу визначеновипадки,коли протоколпро вчиненняадміністративного правопорушенняне складається,а адміністративнестягнення накладаєтьсяі стягуєтьсяна місцівчинення правопорушення, якщо особане оспорюєдопущеного неюпорушення іадміністративного стягнення,що нанеї накладається,а розмірштрафу неперевищує передбаченогоу Кодексінеоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним іможе бутизмінений лишезаконом. За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення правил рибальства (частина третя статті 85), якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні. Застосуванняпосадовою особоюпроцедури скороченогопровадження вінших випадках,які невизначені законом,тобто розглядсправи проадміністративне правопорушеннябезпосередньо намісці йоговчинення,а неза місцезнаходженняморгану,уповноваженого закономрозглядати справупро такеправопорушення,призводить допорушення процесуальнихправ особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,закріплених устаттях 257,268,277, 278,279,280Кодексу. Тобто, узагальнюючи викладене, державний інспектор мав право винести постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 85 КУпАП та накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 в скороченому провадженні на місці скоєння правопорушення, якби розмір штрафу не перевищував трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 грн., а інспектором в порушення зазначених норм накладено стягнення в розмірі 170 грн., що є порушенням Кодексу України про адміністративні правопорушення, а відповідно, постанова про накладення адміністративного стягнення № 013849 від 28.07.2021 не може бути правомірною та підлягає скасуванню, - а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 552/2386/20.

Щодо складанняпротоколу тарозгляду справиоднією особоюпозивач зазначив,що,як вжезазначалось,відповідно довисновків,викладених урішенні КонституційногоСуду Українивід 26.05.2015,складання протоколупро адміністративнеправопорушення тарозгляд уповноважениморганом (посадовоюособою)справи протаке правопорушенняналежать дорізних стадійадміністративного провадження. Постанова тапротокол буливинесені увкрай стислийтермін -протягом одногодня,що унеможливиловчинення позивачембудь-якихпідготовчих дійдля захистусвоїх правта інтересівпід часпровадження усправі (збірта підготовкадоказів,залучення захисника,перекладача тощо).Протокол проадміністративне правопорушеннята постановапро накладенняадміністративного стягненнявинесені однієюпосадовою особою-головним спеціалістомКужель Є.В.Такі діїпосадової особисвідчать пропорушення нимпринципу безсторонностіпри прийняттірішення,який закріплений,зокрема,приписами статті2КАС України. Так,орган влади,який неє судомдержави,для виконаннястатті 6§1Європейської конвенціїз правлюдини,може розглядатисяяк суду змістовномузначенні цьоготерміну рішенняЄвропейського судуз правлюдини від22жовтня 1984року (серіяА,№ 84)у справіСрамек протиАвстрії,справа Волковпроти Українивід 09.01.2013р.заява №21722/11). Європейський судз правлюдини,у рішенні"Волковпроти України"від 09.01.2013р.заява №21722/11)визначив рольтаких осіб,які здійснюютьперевірку,направляють документидо органу,уповноваженому прийматирішення,а згодомберуть участьу голосуванніпри прийняттірішення увисуванні звинуваченьщодо заявникана підставірезультатів проведеноїними відповідноїперевірки викликаєоб`єктивнийсумнів щодоїхньої безсторонностіпри винесеннірішення посуті усправі заявника. Зазначений висновок також покладений в основу постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі № 587/362/21 (у складі Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С., МельніковоїЛ.В.). Аналогічні висновкимістяться упостановах Другогоапеляційного адміністративногосуду впоставної від16.06.2021у справі№ 587/362/21,П`ятогоапеляційного адміністративногосуду в постанові від 05.11.2020 у справі № 522/20471/20, П`ятого апеляційного адміністративногосуду впостанові від13.10.2020у справі№ 540/831/20,П`ятогоапеляційного адміністративногосуду впостанові від20.08.2020у справі№ 487/7132/19та ін.Так наприклад,в постановіП`ятогоапеляційного адміністративногосуду від05.11.2020у справі№ 522/20471/20зазначено:«з урахуваннямнаведеного судоваколегія вважає,що не може вважатисьобґрунтованою татакою,що прийнятанеупереджено табезсторонньо постанова про накладення штрафу, яка прийнята тією ж особою, що й склала протокол та інші матеріали перевірки.»Враховуючи викладене,можна зробитивисновок,що уданому провадженнідержавним інспектором,який безпосередньосклав протоколпро адміністративнеправопорушення відноснопри розглядісправи проправопорушення надававправову оцінкута перевірявправильність складенняматеріалів справипро правопорушення,які нимже іоформлено,що єнеприпустимим тавикликає сумнівив йогонеупередженості.Така самапозиція викладенав постановіП`ятогоапеляційного адміністративногосуду від28.08.2019у справі№ 487/407/19,постанові Другогоапеляційного адміністративногосуду від21.08.2019у справі№ 554/2281/19,постанові П`ятогоапеляційного адміністративногосуду від20.02.2019у справі№ 520/8076/18(Постановиє остаточнимита касаційномуоскарженню непідлягають).В протоколігр. ОСОБА_1 поставив відміткупро те,що вінзгоден зпорушенням.Проте,державний інспекторввів йогов оману,що відповідальністьза порушеннявсього лише170грн.,однак незазначив проте,що нарахувавзбитки врозмірі 250000грн.Таким чином, ОСОБА_1 визнав винулише зтих підстав,що заправопорушення незначнавідповідальність йхотів якнайшвидшевсе закінчити.Однак винувін невизнає.В постановіДругого апеляційногоадміністративного судувід 21.10.2021у справі№ 628/1033/21зазначено «Прицьому,колегія суддівзазначає,що навітьфакт визнанняособою виниу порушенніПДР не можебути достатнімдоказом правомірностірішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення. Аналогічні позиції висловлені в постановах Верховного суду від 15.05.2019 у справі № 537/2088/17, від 08.07.2020 у справі № 177/525/17(2-а/177/23/17), від 22.07.2020 у справі № 757/2757/16-а, в яких зазначено «підпис на постанові у справі про адміністративне правопорушення та сплата штрафу не означаєзгоду позивача з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення». У наведених постановах також зазначено: «На думку колегії суддів, сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З'ясування обставин,за яких вчиненоадміністративне правопорушення,яке позивачупоставлено запровину,буде неповнимі поверховим,якщо недослідити йогов усіхтих аспектах,про якізазначено вище.» Таким чином,підсумовуючи викладене, ОСОБА_3 протиправно безнаявних повноваженьсклав протоколпро адміністративнеправопорушення №000374від 08.11.2023та притягнувгр. ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності постановою№ 000278від 08.11.2023,оскільки відсутняподія адміністративногоправопорушення,а вдіях останньоговідсутній склададміністративного правопорушення,що виключаєв подальшомупровадження посправі татягне засобою скасуваннявинесеної постанови.Крім того,розгляд справиносив формальнийхарактер -будь-якоїпідготовки дорозгляду справине було,як іне булодослідження жоднихдоказів вчиненняадміністративного правопорушення,чим порушеновимоги ст.ст.278,279КУпАП України, ОСОБА_1 відповідно довимог законодавстване повідомленоза тридня до розглядусправи,що позбавляєправа позивачаскористатись правовоюдопомогою тазавчасно підготуватисьдо розглядусправи. Відповідно дост.62Конституції України,усі сумнівищодо доведеностівини тлумачаться на її користь. Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач вважає постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, тому просив суд скасувати постанову Державної екологічної інспекції столичного округу № 000287 від 08.11.2023 та закрити провадження у справі.

Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 29.11.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Копію ухвали суду про відкриття провадження та копію позову з додатками відповідач отримав 04.12.2023. У визначений судом строк відзив на позов до суду не надходив.

Позивач та представник позивача Гаврилов Д.О. у судове засідання не з`явились, подавши заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримував.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, позовну заяву з додатками отрмав 4 грудня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.11.2023, заяви про відкладення розгляду справи не надсилав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

08 листопада 2023 року постановою головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринницького світу та біоресурсів Державної екологічної інспекції Столичного округу Кужель Є.В. № 000287 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн (а.с.28).

Відповідно до зазначеної постанови № 000287 від 08.11.2023, ланковий рибалка ТОВ "ІНВЕСТ і К" Дзюба О.Г. 08 листопада 2023 року о 12 год. 55 хв. на Канівському водосховищі здійснював промислову операцію без наявності копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), чим порушив ст. 63 ЗУ "Про тваринний світ", п.п. 7, п. 2 Розділу ІІІ Правил промислового рибальства, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 000374 від 08 листопада 2023 року, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 85 КУпАП, унаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства державі заподіяна шкода у розмірі 250665,00 грн (а.с.26-27).

Згідно Дозволу № 170 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 26 червня 2023 року, ТОВ "Інвест і К" видано дозвіл на промислове рибальство, на підставі Договору КАН6max на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 07 березня 2023 року. Строк дії дозволу з 26 червня 2023 року по 26 червня 2028 року (а.с.19-20).

Згідно Договору КАН6max на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 07 березня 2023 року, укладеного між Державним агентством меліорації та рибного господарства та ТОВ "ІНВЕСТ і К", користувач отримав право на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарському водному об`єкті (його частині) - Канівському водосховищі (а.с.21-25).

Стаття 19 Конституції України, передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної Постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення з боку відповідача не надано до суду жодного належного та допустимого доказу.

Із частини 1 статті 75 КАС України, вбачається, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За визначенням ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а матеріали справи містять належну доказову базу, яка об`єктивно спростовує факт порушення позивачем правил дорожнього руху, а тому суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача витрати на відшкодування судового збору у розмірі 536 грн 80 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись статтями 7-9, 85, 222, 245, 251, 265-2, 280 КУпАП, статтями 5, 9, 76, 77, 90, 229, 241-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Держаної екологічної інспекції столичного округу про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції столичного округу № 000287 від 08.11.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції столичного округу на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) кошти на відшкодування судового збору у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя