Ухвала суду № 115844787, 21.12.2023, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/6674/23

Справа № 754/18093/23

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Медіа Холдинг» про виплату заборгованості із заробітної плати та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Медіа Холдинг» про виплату заборгованості із заробітної плати та скасування наказу про призупинення дії трудового договору.

Згідно із Законом України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що станом на січень 2023 року становить 1073,60 грн.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом сплатив судовий збір за дві вимоги немайнового характеру та вважає, що за вимогами про стягнення не виплаченої заробітної плати, звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Слід зазначити, що в прохальній частині позову позивач зазначає саме щодо розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку та просить стягнути суму у розмірі 65 995 грн., а також позивач бажає скористатись своїм правом, передбаченим ст. 625 ЦК України та стягнути з відповідача загальну суму заборгованості з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у виді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з використанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має сплатити та надати квитанцію про сплату судового збору за вимогу майнового характеру.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вказане, позивачу необхідно усунути недоліки позову, шляхом виконання вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Медіа Холдинг» про виплату заборгованості із заробітної плати та скасування наказу про призупинення дії трудового договору - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон