Рішення № 115829566, 21.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32443/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул.Морехідна,1,м.Миколаїв, 54008) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, місто Миколаїв, вул. Морехідна, будинок 1, код ЄДРПОУ 13844159) та скасувати рішення від 08.09.2023 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 );

зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) включити до його трудового стажу в повному обсязі період роботи у колгоспі «Дружба» з 01.01.1970 по 10.03.1972 роки і з 20.05.1974 по 11.04.1975 років;

стягнути солідарно з Відповідачів на користь Позивача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач 01.09.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про зарахування в повному обсязі до трудового стажу періоди його роботи в колгоспі, а саме з 01.01.1970 по 10.03.1972 роки і з 20.05.1974 по 11.04.1975 роки. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, який був уповноважений розглянути подану позивачем заяву. Проте, 08.09.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на підставі заяви та наданих документів було винесено Рішення про відмову в перерахунку пенсії відповідно до заяви 01.09.2023. . Позивач вважає відмову протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Ухвалою суду від 24 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заперечував проти задоволення позову, зокрема, зазначивши, що оскільки трудова книжка Позивача заповнена з порушенням вимог Інструкцій № 162 та № 58, у Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області були відсутні підстави для врахування періоду роботи в колгоспі «Дружба» з 01.01.1970 по 10.03.1972 роки і з 20.05.1974 по 11.04.1975 роки до страхового стажу за трудовою книжкою НОМЕР_2 від 15.12.1977.

У відзиві на позовну заяву відповідач - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області заперечував проти задоволення позову, зокрема, зазначивши, що за наслідками розгляду заяви Позивача від 01.09.2023 та доданих до неї документів встановлено, що в трудовій книжці НОМЕР_3 проведено запис про залік роботи в колгоспі Дружба з порушенням вимог Інструкції №162, а отже, підстави для зарахування до страхового стажу періодів роботи в колгоспі Дружба відсутні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Позивачу02. ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.03.2014 призначено пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV(далі Закон 1058).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зараховано Позивачеві загальний страховий стаж 32 роки 7 місяців 03 дні. Замість відпрацьованих 35 років 10 місяців.

Позивач 01.09.2023 звернувся до Головного управління із заявою про зарахування в повному обсязі до трудового стажу періоди його роботи в колгоспі, а саме з 01.01.1970 по 10.03.1972 роки і з 20.05.1974 по 11.04.1975 роки.

Разом із заявою Позивач надав Головному управлінню наступні документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, заяву про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, трудову книжку та військовий квиток.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, який був уповноважений розглянути подану позивачем заяву.

08.09.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на підставі заяви та наданих документів було винесено Рішення про відмову в перерахунку пенсії відповідно до заяви 01.09.2023.

До страхового стажу не зараховано не зараховано періоди з 01.01.1970 по 10.03.1972 роки і з 20.05.1974 по 11.04.1975 роки, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_2 проведено запис про залік роботи в колгоспі «Дружба» з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях від 20.06.1974 № 162 (далі- Інструкція № 162), яка була чинним на момент здійснення запису в трудовій книжці.

Вважаючи відмову протиправною позивач звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно положень статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 32 Закону 1058-ІУ особи, яким установлено інвалідність мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп: від 56 років до досягнення 59 років - 14 років.

Отже, для виходу на пенсію по інвалідності страховий стаж позивача повинен становити 14 років.

Згідно зі ст.1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Слід зазначити, що до 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з приписами ст.62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року.

Відповідно до п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з вимогами п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.4.7 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 (мовою оригіналу) «Общий трудовой стаж роботы в колхозе «Дружба» по состоянию на 11.04.1975 года составляет 3 года 3 мес. В т.ч. с 1.01.70 г по 10.03.1972 г и с 20.05.1974 г по 11.04.1975 г. В соответствии с Пост. Сов. Мин. УССР №127 ОТ 11.03.1975 г»:

Запис 1 2 від 16.05.1972 по 12.05.1974 (мовою оригіналу) Служба в Советской армии.

Запис 3 від 11.04.1975 (мовою оригіналу) ОСОБА_2 в штат рабочих с-за трактористом в тракторную бригаду № 2……

У графі "На основании чего внесена запись (документ, его дата и номер) відсутній будь -який запис.

Записи засвідчені печаткою у відповідності до чинного на той час законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при нарахуванні пенсії за віком не врахував позивачу до страхового стажу періоди його роботи в колгоспі «Дружба» з 01.01.1970 по 10.03.1972 роки і з 20.05.1974 по 11.04.1975 років, оскільки згідно із наданими документами проведено аналіз вищезазначеного звернення та встановлено, що в трудовій книжці НОМЕР_3 проведено запис про залік роботи в колгоспі "Дружба" з порушенням Інструкції №162.

З цього приводу, суд зазначає, що з аналізу вказаних норм права судом встановлено, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки не може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Вказані записи в трудовій книжці Позивача виконано без закреслень та виправлень, а також завірені печаткою роботодавця.

У відповідності до пункту 2.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, що затверджена постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 (далі Інструкція № 162, чинна на момент роботи позивача в колгоспі), заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

Пунктом 2.3.Інструкції № 162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з пунктом 2.5.Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення робиться адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові в цьому необхідну допомогу.

Дані норми свідчать про те, що страховий стаж, а також періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 р. підтверджуються трудовою книжкою. І лише у разі, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд критично оцінює позицію відповідача у даній справі та зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудових книжок. Відповідачем не взято до уваги, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у ній. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення трудових книжках.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 (справа №677/277/17), від 17.07.2018 (справа №220/989/17), від 19.12.2019 (справа №307/541/17).

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача у колгоспі «Дружба» з 01.01.1970 по 10.03.1972 роки і з 20.05.1974 по 11.04.1975 років має бути зарахований до загального стажу, оскільки недостовірності або інших ознак юридичної неточності якої не встановлено, а тому трудову книжку позивача, слід розглядати як належний та допустимий доказ у справі.

Вищезазначені відомості з трудової книжки, які підтверджують, що позивач у зазначені періоди дійсно працював на підприємстві, відповідачем не спростовані.

Таким чином, із наведеного суд дійшов висновку, що відмова відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача зазначеного періоду є протиправною, оскільки стаж підтверджується основним документом - трудовою книжкою працівника.

Крім того, відповідачу слід врахувати, що у випадку якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав усі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.02.2018 (справа №687/975/17), відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) органом, що приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії є відповідні управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі.

Порядком №22-1 установлено, що орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів які йому слід подати; або шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ, контролюючих органів) подання додаткових документів, яких не вистачає.

Такий підхід узгоджується із частиною першою статті 3 Конституції України, відповідно до якої саме людина, визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цієї Конституційної норми, діяльність органів державної влади, зокрема Пенсійного фонду України, повинна бути спрямована на сприяння у реалізації прав людини, а не на обмеження таких прав із формальних підстав.

Водночас суд наголошує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише у випадку якщо записи у трудовій книжці не відповідають вимогам чинного на момент їх внесення законодавства, то орган пенсійного фонду повинен вживати заходи з метою перевірки відповідних відомостей, а не покладати тягар негативних наслідків із необґрунтованих підстав на позивача.

Суд зазначає, що листом КП «Трудовий архів» Балтської міської ради Одеської області № У-26.1/01-20 від 14.11.2023 року, повідомлено, що в архівних документах за запитуваний період у радгоспі (колишній колгосп) «Дружба» с. Плоске Балтського району Одеської області міститься інформація про « ОСОБА_1 » і про « ОСОБА_1 ». Також повідомлено, що відомості, які містять встановлений мінімум трудової участі в колгоспі «Дружба» с.Плоске Балтського району Одеської області на зберігання до трудового архіву не надходили, інформацією про місце знаходження зазначених документів підприємство не володіє.

В архівній довідці про стаж виданій КП «Трудовий архів» Балтської міської ради Одеської області № У-26/01-21 від 15.11.2023 року зазначено, що в книгах нарахування заробітної плати радгоспу «Дружба» (колишній колгосп «Дружба») с. Плоске Балтського району Одеської області значиться: « ОСОБА_1 » і його відпрацьовані людино-дні: 1970 рік -96; 1971 рік -196; 1972 рік - не знайдений; 1974 - не знайдений; 1975 - не знайдений. Встановлений мінімум трудової участі у господарстві не вказаний.

В архівній довідці про стаж виданій КП «Трудовий архів» Балтської міської ради Одеської області № У-27/01-21 від 15.11.2023 року зазначено, що в книгах нарахування заробітної плати радгоспу «Дружба» (колишній колгосп «Дружба») с. Плоске Балтського району Одеської області значиться: « ОСОБА_1 » і його відпрацьовані людино-дні: 1970 рік -68; 1971 рік - немає нарахувань; 1972 рік - немає нарахувань; 1974 - 110; 1975 - 16. Встановлений мінімум трудової участі у господарстві не вказаний.

Отже, Позивач має відповідні записи в трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами для підтвердження його трудового стажу.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи у колгоспі «Дружба» з 01.01.1970 по 10.03.1972 роки і з 20.05.1974 по 11.04.1975 років.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих положень відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду достатніх доказів на спростування тверджень позивача та доведення правомірності свого рішення, відтак, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул.Морехідна,1,м.Миколаїв, 54008) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, місто Миколаїв, вул. Морехідна, будинок 1, код ЄДРПОУ 13844159) та скасувати рішення від 08.09.2023 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) включити до його трудового стажу в повному обсязі період роботи у колгоспі «Дружба» з 01.01.1970 по 10.03.1972 роки і з 20.05.1974 по 11.04.1975 років

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, місто Миколаїв, вул. Морехідна, будинок 1, код ЄДРПОУ 13844159) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко