Ухвала суду № 115828409, 21.12.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

21 грудня 2023 року 320/17353/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про відвід судді Балаклицького А.І. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просить суд:

- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1499 "Деякі питання присвоєння звань особам командного складу морських суден";

- зобов`язати Кабінет Міністрів України усунути наслідки прийняття постанови від 30.12.2022 №1499 "Деякі питання присвоєння звань особам командного складу морських суден" шляхом прийняття нової постанови, направленої на:

відновлення дії підпункту 20 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року №460 в редакції, що існувала до моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №1499 від 30.12.2022;

відновлення дії постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року №497 "Про атестацію здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту" в редакції, що існувала до моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №1499 від 30.12.2022;

відновлення дії постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2021 року №734 "Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення іспиту у формі комп`ютерного тестування для підтвердження кваліфікації моряків" в редакції, що існувала до моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1499 від 30.12.2022;

відновлення дії Положення про Державну службу морського та внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №212 "Деякі питання оптимізації функціонування центральних органів виконавчої влади у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства" в редакції, що існувала до моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1499 від 30.12.2022;

відновлення дії наказу Міністерства транспорту України від 08.01.2003 №3 "Про затвердження положення про ведення єдиного Державного реєстру документів моряків";

відновлення дії наказу Міністерства транспорту України від 28.08.2003 №672 "Про затвердження порядку припинення дії підтверджень дипломів та позачергової перевірки компетентності осіб командного складу морських суден";

відновлення дії наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 03.08.2005 №411 "Про затвердження Порядку видачі пільгових дозволів";

відновлення дії наказу Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства економіки України від 08.11.2006 №1065/337 "Про затвердження розмірів плати за підтвердження кваліфікації моряків";

відновлення дії наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2007 №377 "Про затвердження порядку роботи Державних кваліфікаційних комісій";

відновлення дії наказу Міністерства інфраструктури України від 07.08.2013 №567 "Про затвердження Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння";

відновлення дії наказу Міністерства інфраструктури України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.10.2014 №479/1182 "Про внесення змін до розмірів плати за підтвердження кваліфікації моряків".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 26.06.2023 року.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків та на стороні відповідача - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Заборонено Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України виконувати повноваження, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1499 "Деякі питання присвоєння звань особам командного складу морських суден", зокрема:

- утворення постійно діючих державних кваліфікаційних комісій моряків для підтвердження кваліфікації моряків, забезпечення їх роботи, а також підтвердження кваліфікації моряків у постійно діючих державних комісіях моряків;

- організація, забезпечення роботи та функціонування апеляційної комісії Адміністрації судноплавства;

- підтвердження дійсності визначених законодавством документів моряків, що засвідчують їх кваліфікацію;

- ведення переліку закладів з підготовки моряків, погодження програм підготовки в закладах з підготовки моряків;

- здійснення підтвердження збереження професійної придатності моряками для мети видачі кваліфікаційних документів;

- організація та забезпечення складання моряками комп`ютерних іспитів для перевірки професійної компетентності моряків;

- видача послужних книжок моряка та кваліфікаційних документів моряків (професійного диплома, підтвердження до професійного диплома, сертифікату компетентності, підтвердження до сертифіката компетентності, професійного диплому, виданого іноземною державою, свідоцтва фахівця, свідоцтва фахівця про спеціальну підготовку, свідоцтва про спеціальну підготовку персоналу пасажирських суден);

- видача пільгових дозволів, передбачених Міжнародною конвенцією про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року з поправками;

- ведення Державного реєстру документів моряків, передбачених Міжнародною конвенцією про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року з поправками, забезпечення в установленому порядку доступу до нього, організацію та здійснення перевірки дійсності (верифікації) документів моряків;

- видачі будь-яких актів нормативного та/або розпорядчого характеру, що пов`язані із виконанням даної постанови.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного від 10.10.2023, скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 та відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

18.12.2023 року на адресу суду від представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Скалецької Ірини надійшла заява про відвід судді Балаклицького А.І., мотивована тим, що у третьої особи виникають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Балаклицького А.І., оскільки ухвала про забезпечення позову була скасована постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.23 та залишеною без змін постановою Верховного Суду. Окрім того, зазначає, що відповідно до вимог частини 6 статті 214 КПК України старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України Пазієм Е.В. 20.10.2023 внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023000000001962. Зазначене кримінальне провадження зареєстровано на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва про зобов`язання внесення відомостей до ЄРДР, в порядку статті 214 КПК України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року заяву представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про відвід судді Балаклицького А.І. в адміністративній справі №320/17353/23 визнано необґрунтованою.

Передано адміністративну справу №320/17353/23 до відділу документального забезпечення та контролю Київського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України іншим суддею, визначеним згідно статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 вирішення питання про відвід судді Балаклицького А.І. здійснюється суддею Кочановою П.В.

Перевіривши доводи та аргументи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Крім того, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

В силу положень частини четвертої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Суд також зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії» викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

В обгрунтування заяви про відвід судді, заявник посилається на те, що у заявника виникають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Балаклицького А.І., оскільки ним постановлено ухвалу про забезпечення позову яка була скасована Шостим апеляційним адміністративним судом та залишеною без змін постановою Верховного Суду. При цьому, також вказує на внесення відомостей про кримінальне провадження.

Щодо внесення відомостей про кримінальне провадження то суд звертає увагу, що саме незгода заявника з процесуальним рішенням судді призвела до його звернення до органів досудового розслідування.

При цьому, незгода заявника із тим, що суддею Балаклицьким А.І. було постановлено ухвалу про забезпечення позову, яка була скасована Шостим апеляційним адміністративним судом та залишеною без змін постановою Верховного Суду, не може бути підставою для відводу судді у даній адміністративній справі та не може свідчити про наявність законних сумнівів щодо безсторонності та незалежності розгляду такої справи судом, як того вимагає Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, практика Європейського суду та вимоги національного законодавства.

Доводи позивача побудовані лише на його суб`єктивних припущеннях.

З аналізу поданої позивачем заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу, не погодження з процесуальними діями, вчиненими суддею під час підготовки до розгляду даної адміністративної справи.

Водночас, суд зазначає, що обставини викладені заявником є лише висловленням власної думки (судження) особи, що не може породжувати жодного рішення у справі, на відміну від висновків, сформованих судом за результатами безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та доводів, наданих сторонами, а відтак, не вказують на будь-яку упередженість чи зацікавленість судді у результатах судового розгляду.

Таким чином, суд зазначає, що представник третьої особи виявила незгоду з процесуальними рішеннями та діями суду, а отже, дана заява не містить підстав для відводу судді, які визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У свою чергу, жодних інших доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об`єктивності заявником не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність обставин, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді у справі.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальними діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.

Суд зауважує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви заявника та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 243, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. в адміністративній справі № 320/17353/23 - відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 21 грудня 2023 року.

Суддя Кочанова П.В.