Рішення № 115827490, 21.12.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 грудня 2023 року Справа № 280/8385/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ ВП 44118663), представник Головченко Інна Сергіївна (вул. Зої Космодем`янської, 2, м. Вільнянськ, Запорізької області, 70002) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення податкового боргу, відповідно до якої, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивач просить суд:

стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 201 729,78 грн. (двісті одна тисяча сімсот двадцять дев`ять грн. 78 коп.), які зарахувати: р/р UА 968999980314000699000008479; отримувач - ГУК у Запорізький області/ТГ м. Запоріжжя, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18050400.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку). Податковий борг виник внаслідок самостійного декларування платником податку суми податкових зобов`язань по єдиному податку, а саме: податковою декларацією (за перший квартал 2022 року) платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця № 9050368581 від 05.05.2022 відповідачем задекларовано суму єдиного податку до сплати у бюджет у розмірі 86350,00 грн. За рахунок сплат протягом 2022-2023 року було погашено частково заборгованість за звітний період по декларації. Таким чином, загальна сума заборгованості, яка не погашена відповідачем за вказаною декларацією та підлягає стягненню у судовому порядку складає 62 350,00 грн.; податковою декларацією (за перше півріччя 2022 року) № 9130277694 від 16.07.2022 відповідачем задекларовано суму єдиного податку до сплати у бюджет у розмірі 34 650,00 грн.; податковою декларацією № 9229420540 від 03.11.2022 (за три квартали 2022 року) відповідачем задекларовано суму єдиного податку до сплати у бюджет у розмірі 15 050,00 грн. Дана сума єдиного податку не сплачена; податковою декларацією № 9307095658 від 09.02.2023 (за 2022 рік) відповідачем задекларовано суму єдиного податку до сплати у бюджет у розмірі 75 400,00 грн.; податковою декларацією № 9103883159 від 08.05.2023 (за перший квартал 2023 року) відповідачем задекларовано суму єдиного податку до сплати у бюджет у розмірі 7 050,00 грн.; податковою декларацією № 9198129332 від 08.08.2023 (за перше півріччя за 2023 року) відповідачем задекларовано суму єдиного податку до сплати у бюджет у розмірі 6 050,00 грн. Вказані самостійно задекларовані суми єдиного податку у розмірі 200 550,00 грн. відповідачем не сплачені. Крім цього, за відповідачем обліковується сума заборгованості по пені нарахованої 05.09.2023 та 06.10.2023 за несвоєчасну сплату зобов`язань по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1179,78 грн. У зв`язку із не сплатою відповідачем податкового боргу позивач звернувся до суду для його стягнення у судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів на підтвердження виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із цим позовом в частині податкового боргу, що виник до 24.02.2022, або заяви про зменшення позовних вимог.

19 жовтня 2023 року до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвала про відкриття провадження направлена судом на офіційну адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернулась до суду неврученою з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінчення терміну зберігання».

Водночас, 21.11.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду, в якому останній посилаючись на введення воєнного стану в Україні та активні бойові дії на території здійснення відповідачем підприємницької діяльності, наявність на утриманні відповідача непрацездатних дружини-інваліда та неповнолітньої доньки, просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 12 (дванадцять) місяців, зі сплатою Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 суми податкового боргу у розмірі 210 184,04 грн. (двісті десять тисяч сто вісімдесят чотири гривні 04 копійки) частинами - по 17 515,37 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень 37 копійок) щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду у справі законної сили.

Враховуючи наведене, наявні підстави вважати, що відповідач повідомлений про судовий розгляд належним чином.

04 грудня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання позивача яке містить заперечення проти задоволення клопотання про розстрочення виконання судового рішення. Так, позивач вказує на те, що розмір доходу який отримано відповідачем згідно з даними зазначеної звітності, об`єми отриманого доходу без вагань дозволяють відповідачу утримувати сім`ю та сплачувати задекларовані суми податків. З 01.08.2022 саме податковий борг який виник з 24.02.2022 згідно чинним законодавством підлягає стягненню незалежно від наявності в країні воєнного стану та перебування боржника на території можливих бойових дій. Крім цього, розмір отриманого доходу відповідача є беззаперечним доказом фінансової можливості сплати податкових зобов`язань. У відповідача податковий борг виник з 20.05.2022 та при цьому за період 2022-2023 він навіть не намагався за півтора року сплачувати хоча б частинами самостійно задекларовані податкові зобов`язання. Відповідно якщо за півтора року відповідачем не погашено навіть невеликої частини заявленого до стягнення у судовому порядку податкового боргу то відсутні будь-які доказові підстави вважати, що ОСОБА_1 сплатить зазначені суми боргу за рік при отримання розстрочення виконання рішення суду. Позивач вказує на безпідставність клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення та просить суд відмовити у його задоволенні.

Ухвалою суду від 05.12.2023 витребувано від Головного управління ДПС у Запорізькій області довідку про наявність/відсутність боргу у платника податків - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 210 189,04 грн. станом на день виготовлення довідки.

13 грудня 2023 року на адресу суду позивачем надано витребувані докази.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2023 задоволено заяву позивача про уточнення позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ), РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: країна, АДРЕСА_2 , зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності 15.11.2016.

У спірний період ФОП ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області.

Види діяльності відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43.39 Інші роботи із завершення будівництва (основний); 43.31 Штукатурні роботи; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 56.29 Постачання інших готових страв; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Податковою декларацією (за перший квартал 2022 року) платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця № 9050368581 від 05.05.2022 відповідачем задекларовано суми доходу 1727000 грн. та єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 86 350,00 грн.

За рахунок сплат протягом 2022-2023 року було погашено частково заборгованість за звітний період по декларації. Таким чином, загальна сума заборгованості, яка не погашена Відповідачем за вказаною декларацією та підлягає стягненню у судовому порядку складає 62 350,00 грн.

Податковою декларацією (за перше півріччя 2022 року) платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця № 9130277694 від 16.07.2022 відповідачем задекларовано суми доходу 2420 000 грн. та єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 34 650,00 грн.;

Податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця № 9229420540 від 03.11.2022 (за три квартали 2022 року) Відповідачем задекларовано суми доходу 2721 000 грн. та єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 15 050,00 грн.

Податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця № 9307095658 від 09.02.2023 (за 2022 рік) відповідачем задекларовано суми доходу 4229 000 грн. та єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 75 400,00 грн.

Податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця № 9103883159 від 08.05.2023 (за перший квартал 2023 року) відповідачем задекларовано суми доходу 141 000 грн. та єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 7 050,00 грн.

Податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця № 9198129332 від 08.08.2023 (за перше півріччя за 2023 року) відповідачем задекларовано суми доходу 262 000 грн. та єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 6 050,00 грн.

Крім цього, податковим органом нараховано 05.09.2023 та 06.10.2023 пеня за несвоєчасну сплату зобов`язань по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1179,78 грн.

Вказані самостійно задекларовані суми єдиного податку у розмірі 200 550,00 грн. та пені відповідачем не сплачені.

Позивачем 17.05.2023 сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 17.05.2023 № 0043264-2406-0828, на сплату податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 211450,00 грн., яку було направлено відповідачу за адресою: 69041, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Таганська, 16, 92. Вказана вимога повернута позивачу підприємством поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Сторонами у справі доказів оскарження податкової вимоги форми «Ф» від 17.05.2023 № 0043264-2406-0828 у встановленому законом порядку не надано.

У зв`язку із не сплатою відповідачем податкових зобов`язань згідно податкової вимоги форми «Ф» від 17.05.2023 № 0043264-2406-0828 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Приписами частини другої статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтями67та68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1 статті 14 ПК України визначені поняття, що у цьому Кодексі вживаються в такому значенні:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту291.2 статті 291 ПК Україниспрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом297.1 статті 297цьогоКодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт291.3 статті 291 ПК України).

Відповідно до пункту293.2 статті 293 ПК України(окрім іншого) фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом294.4 статті 294 ПК Українипередбачено, що для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Відповідно до пункту295.1 статті 295 ПК Україниплатники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Згідно із пункту300.1. статті 300 ПК Українипередбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цьогоКодексуза правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов`язок зі сплати єдиного податку за наслідком чого виник борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб, що підтверджується податковими деклараціями та відомостями інтегрованої картки.

У відповідності із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу Україникрім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно пункту 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Частиною 3 статті 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що під час вирішення спору про стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Пунктом 42.2 тієї ж статті встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

В силу 42.5 статті 42 того ж кодексу у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

У зв`язку із не сплатою податкового боргу, позивачем 17.05.2023 сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 17.05.2023 № 0043264-2406-0828, на сплату податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 211450,00 грн., яку було направлено відповідачу за адресою: 69041, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Таганська, 16, 92. Вказана вимога повернута позивачу підприємством поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання». З огляду на викладене податкова вимога форми «Ф» від 17.05.2023 № 0043264-2406-0828 вважається врученою платнику податків

Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з приписами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачу нараховано податкові зобов`язання за податковою вимогою форми «Ф» від 17.05.2023 № 0043264-2406-0828 на сплату податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб.

Докази оскарження податкової вимоги форми «Ф» від 17.05.2023 № 0043264-2406-0828, на сплату податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб в матеріалах справи відсутні.

Не оскарження акта індивідуальної дії в досудовому або судовому порядках платником податків вказує на погодження останнього з визначеною йому сумою грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК Українипеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки

Підпунктом129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК Українипередбачає, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

При нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (п.п.129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Відповідно до п.п.129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК Українинарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Судом встановлено та підтверджується розрахунком заборгованості, інтегрованими картками платника податків (відповідача), що у зв`язку із порушенням відповідачем строків погашення грошового зобов`язання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб, позивачем 05.09.2023 та 06.10.2023 нарахована пеня за несвоєчасну сплату зобов`язань по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1179,78 грн.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 200 550 грн. та пені у розмірі 1179,78 грн, щодо наявності та розміру якого останнім не подано до суду відзиву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1статті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Пунктом 2 частини 6статті 246 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Згідно частини 3статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За частиною 4статті 378 Кодексу адміністративного судочинства Українивирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.

Оцінюючи доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення слід враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Таким чином, при вирішення порушеного питання суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, а також: неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі № 2а-25767/10/0570.

Згідно матеріалів справи відповідач є фізичною особою-підприємцем. Дохід відповідача за 2022 рік склав 4 229 000 грн., а за перше півріччя за 2023 року - 262 000 грн., що підтверджується податковими деклараціями платника єдиного податку.

Сума податкового боргу, що утворився за 2022 2023 роки становить 201 729,78 грн. (187 450 грн. за 2022 рік та 13 100 грн. за 2023 рік). У вересні та жовтні 2023 року відповідачем сплачено 24000 грн. в рахунок податкових зобов`язань.

З урахування суми отриманих доходів у 2022 році, суд зауважує, що доказів неможливості сплати суми податкового боргу протягом 2022 року частинами матеріали справи не містять.

Суд зважає на ту обставину, що у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року.

При цьому, суд враховує умови роботи відповідача у зв`язку із установленим на всій території України воєнного стану.

Разом з тим, посилання відповідача на запровадження на території України правового режиму воєнного стану та віднесення території Запорізького району до зони можливих активних бойових дій, на думку суду, не може бути самостійною підставою для висновку про неможливість виконання рішення суду, а зазначенні посилання відповідача носять досить загальний характер.

З приводу зменшення доходу відповідача та наявності на його утриманні непрацездатних дружини-інваліда та неповнолітньої доньки суд вважає за необхідне зазначити, що будь-яких доказів щодо наявного фінансового стану, наявності/відсутності майна, коштів на усіх рахунках тощо відповідачем суду не надано.

Також, відповідачем не надано доказів відсутності у непрацездатної дружини-інваліда ОСОБА_2 будь-яких доходів, що могло б свідчити перебування її на утриманні відповідача. Натомість матеріали справи містять копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , з інформацією про призначення ОСОБА_2 пенсії по інвалідності.

Суд першочергово враховує, що розстрочення виконання судового рішення - це встановлення порядку сплати заборгованості, який передбачає систематичне та регулярне погашення боргу.

З урахуванням наведеного, оцінюючи в сукупності наведені відповідачем (представником відповідача) доводи на обґрунтування своєї заяви про розстрочення виконання судового рішення, суд вважає, що заявником не доведено винятковості зазначених випадків та не підтверджено їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд приходить до переконання про те, що подана заява про розстрочення виконання судового рішення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті2та частини 2 статті77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивач у даній справі не поніс.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно достаттею 139 КАС Українивідсутні.

Керуючись статтями6,72-77,139,242-246,250,255,268-272,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ ВП 44118663), представник Головченко Інна Сергіївна (вул. Зої Космодем`янської, 2, м. Вільнянськ, Запорізької області, 70002) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 201 729,78 грн. (двісті одна тисяча сімсот двадцять дев`ять грн. 78 коп.), які зарахувати: р/р UА 968999980314000699000008479; отримувач - ГУК у Запорізький області/ТГ м. Запоріжжя, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18050400.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21 грудня 2023 року.

СуддяО.О. Артоуз