Рішення № 115827472, 21.12.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 грудня 2023 року (09:25)Справа № 280/7347/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 65, код ЄДРПОУ 38625593) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі ГУ ДСНС України у Запорізькій області, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач або ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень, у яких здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повністю зупинити експлуатацію будівель і приміщень за вказаним адресом, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки позивачем встановлено численні порушення вимог правил пожежної та техногенної безпеки при експлуатації будівель, споруд та приміщень, в яких здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації будівель та приміщень, у яких здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 до усунення виявлених порушень. На підставі вищевикладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.08.2021 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.09.2021.

Під час розгляду справи провадження у справі неодноразово відкладалось, зупинялось та поновлювалось.

18.12.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. №56180) про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідача повідомлено про судовий розгляд в порядку, передбаченому підпунктом 20 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як особу, місцезнаходження якої знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Крім того, відповідача повідомлялось про проведення судових засідань на електрону адресу, яку визначено відповідачем у клопотаннях.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

У період з 17.05.2021 по 21.05.2021, на підставі наказу №НС-93/53 від 10.03.2021, посвідчення на перевірку №1400 від 11.05.2021, позивачем проведено планову перевірку будівель та приміщень, у яких здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , за наслідками якої складено Акт №41 від 21.05.2021 (а.с.16-24).

В ході перевірки позивачем встановлено, що будівлі, споруди, приміщення та територія, в яких здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) Не передбачено зовнішній протипожежний водопровід для пожежогасіння, відповідно до вимог пункту 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування».

Відповідно до вимог пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» витрата води на зовнішнє пожежогасіння на одну пожежу визначається для будівлі, що вимагає найбільшої витрати води, відповідно до таблиць 5 або 6.

Відсутність зовнішніх джерел протипожежного водопостачання на об`єктах з масовим перебуванням людей веде до перебоїв роботи пожежної техніки та подачі вогнегасних речовин в разі виникнення пожежі, що в свою чергу напряму загрожує життю та здоров`ю людей, сприяє поширенню пожежі на значну площу, унеможливлює проведення заходів по рятуванню або евакуації людей тощо.

2) Відсутня зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості.

Відповідно до вимог абзацу 1 частини 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України, початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Будівництво будівель та споруд на території об`єктів з масовим перебуванням людей без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки сприяє перш за все забудові території підприємства, збільшення пожежної навантаги, утворення додаткових об`єктів, які можуть не відповідати вимогам правил пожежної безпеки, а також створювати перешкоди для евакуації людей та матеріальних цінностей, перешкоджанню діям пожежно-рятувальних підрозділів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

3) Посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 16 розділу IІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Відсутність навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб та працівників підприємства веде до відсутності контролю за станом пожежної безпеки об`єктів підприємства, не проведення відповідної профілактичної роботи з підприємцями та відвідувачами ринку, не проведення заходів по запобіганню виникнення пожежі, неправильним діям в разі виникнення пожежі, що несе загрозу життю та здоров`ю людей.

4) Не проведене вогнезахисне обробляння дерев`яних елементів горищного покриття будинків (крокв, латів) засобами вогнезахисту, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідно до вимог пункту 2.5. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу, може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням, і несе загрозу для здоров`я і життя людей.

5) Допущено прокладання захищених проводів з оболонками з горючих матеріалів по горючим основам у будинках для відпочинку.

Відповідно до вимог пункту 1.12 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра.

У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.

У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

Прокладання проводів з оболонками з горючих матеріалів, не відокремлення від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів та несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

6) Місця прилягання світильників, які встановлені на облицювання стель з невстановленими показниками з пожежної небезпеки у будинках для відпочиваючих, не захищені негорючим теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1.

Відповідно до вимог пункту 1.12 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, у разі встановлення світильників на (у) підвісні стелі чи їх облицювання з матеріалів груп горючості Г3, Г4 місця прилягання цих світильників необхідно захищати негорючим теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1.

Встановлення світильників на облицювання стель з невстановленими показниками з пожежної небезпеки у будинках для відпочиваючих, не захищені негорючим теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1 сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів та несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

7) Допущене встановлення електророзеток, вимикачів на горючі основи (конструкції) у будинках для відпочиваючих.

Відповідно до вимог пункту 1.17. Глава 1. Розділ ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Встановлення приладів електроживлення (розеток, вимикачів та інших подібних апаратів) на горючі основи сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів та несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

8) Не виконано замір опору ізоляції і не проведено перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до вимог п. 1.20 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Не забезпечення проведення перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання унеможливлює виявлення несправності електромереж, що становить велику небезпеку, є ризик короткого замикання, що є загрозою для життя людини.

9) Будинки не обладнані системами протипожежного захисту, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання.

У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, і несе загрозу для здоров`я і життя людей.

10) Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера не забезпечені автономними пристроями електричного захисту.

Відповідно до вимог пункту 2.26 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитися відповідно до вимог інструкції виробника.

Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Не забезпечені лінії живлення побутових кондиціонерів автономними пристроями електричного захисту сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів та несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

11) Територія, будівлі, споруди, приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, відповідно до вимог наказу МВС України від 15.01.2018 №25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників».

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе вчасно та якісно припинити горіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людей.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Зазначені порушення стали підставою для звернення позивача до суду із позовною заявою про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації до ФОП ОСОБА_1 .

Суд, зазначає що законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Крім того, слід зазначити, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Так, судом встановлено, що наразі відповідачем не усунуто усі порушення правил пожежної та техногенної безпеки, викладені у Акті позапланової перевірки №41 від 21.05.2021 зокрема: будинки не обладнані системами протипожежного захисту, відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Згідно з п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пожежну безпеку», забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Суд зауважує, що виявлені порушення правил пожежної та техногенної безпеки, які викладені у акті, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду №41 від 21.05.2021, дійсно створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, зокрема відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Суд зазначає, що згідно вимог п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація це обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

За визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Отже, порушення, які були виявлені під час перевірки будівель та споруд відповідача були такими, що створювали загрозу життю та/або здоров`ю людей, а відтак і достатніми підставами для застосування до відповідача заходів реагування, саме у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень, в яких здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Встановлені та неусунені порушення, на переконання суду, свідчать про високі ризики пожежі та в разі настання техногенної або пожежної події можуть завдати істотну шкоду життю та здоров`ю людей, які знаходяться у будівлях, спорудах та приміщеннях, в яких здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Станом на дату прийняття рішення у справі відповідачем не надано доказів повного усунення встановлених під час перевірки порушень.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи наявні підстави для заборони експлуатації будівлі та приміщень, в яких здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є питання наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а не питання усунення (шляхів усунення) відповідачем виявлених порушень, у зв`язку з чим вимоги позивача про те, що усунення порушень повинно бути підтверджено на підставі перевірки ГУ ДСНС у Запорізькій області є передчасними та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 65, код ЄДРПОУ 38625593) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень, в яких здійснює свою господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення порушень.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.12.2023.

Суддя Ю.В. Калашник