Рішення № 115824287, 20.12.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/18819/23

пр. № 2-а/759/177/23

20 грудня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Міністерства оборони України) про визнаня протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до тимчасового виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Міністерства оборони України) про визнання протиправною та скасування постанови від 30.08.2023 року №822, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч .2 ст. 210-1 КУпАп та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Свої вимоги ОСОБА_1 , обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (Міністерства оборони України) виніс постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, що виявилось у неприбутті до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 17:30 год. 07.08.2023 року для призову на військову службу за мобілізацією на особливий період. Адміністративне правопорушення зафіксоване протоколом датованим 28.08.2023 року, але сам протокол складався 29.08.2023 року о 12:45 год. Позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення.

Наказом Мінекономіки від 17.07.2023 року №8284, ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців, тобто до 16.01.2024 року.

Позивачу була вручена під розписку повістка, відповідно до якої він зобов`язаний був з`явитися 03.08.2023 року до територіального центру. 03.08.2023 року позивач з`явився до територіального центру та отримав в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 від працівника іншу повістку вже на 07.08.2023 року.

На підставі медичного висновку від 04.08.2023 року №В9РМ-64СЕ-2Р9Т-Р4ЕВ був сформований листок непрацездатності від 04.08.2023 року №8543691-2016124919-1 терміном до 08.08.2023 року. 07.08.2023 року ОСОБА_1 повідомив працівника ІНФОРМАЦІЯ_1 про свою хворобу та неможливість прибути у визначений день та час за повісткою.

29.08.2023 року після хвороби позивач з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою до працівників повернути вилучений військовий квиток серії НОМЕР_1 , але працівники військовий квиток не повернули, натомість відкрили адміністративну справу про адміністративне правопорушення.

30.08.2023 року тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс постанову №822 без присутності ОСОБА_1 , без даних про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи позивача, за наявності клопотання про відкладення розгляду справи від 30.08.2023 року, яке подане до початку розгляду справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023 року визначено головуючого суддю Ключник А.С. (а.с. 52-53).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 03.10.2023 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 55).

02.11.2023 року від відповідача надійшов відзив по справі у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв виключно в рамках своїх повноважень та на виконання вимог діючого законодавства України.

09.11.2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача у якій останній зазначає, що винесена постанова від 30.08.2023 року №822 в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 порушили вимоги законодавства та винесли незаконну постанову.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (Міністерства оборони України) виніс постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, що виявилось у неприбутті до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 17:30 год. 07.08.2023 року для призову на військову службу за мобілізацією на особливий період. Адміністративне правопорушення зафіксоване протоколом датованим 28.08.2023 року, але сам протокол складався 29.08.2023 року о 12:45 год. Позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення.

Наказом Мінекономіки від 17.07.2023 року №8284, ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців, тобто до 16.01.2024 року.

Позивачу була вручена під розписку повістка, відповідно до якої він зобов`язаний був з`явитися 03.08.2023 року до територіального центру. 03.08.2023 року позивач з`явився до територіального центру та отримав в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 від працівника іншу повістку вже на 07.08.2023 року.

На підставі медичного висновку від 04.08.2023 року №В9РМ-64СЕ-2Р9Т-Р4ЕВ був сформований листок непрацездатності від 04.08.2023 року №8543691-2016124919-1 терміном до 08.08.2023 року. 07.08.2023 року ОСОБА_1 повідомив працівника ІНФОРМАЦІЯ_1 про свою хворобу та неможливість прибути у визначений день та час за повісткою.

29.08.2023 року після хвороби позивач з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою до працівників повернути вилучений військовий квиток серії НОМЕР_1 , але працівники військовий квиток не повернули, натомість відкрили адміністративну справу про адміністративне правопорушення.

Як передбачено ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції). Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужувані та непорушними, а також не є вичерпними (ст.ст. 21,22 Конституції).

Згідно із приписами ст. 55 Конституції України, права і свобод людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб

Частиною 2 ст. 19 Конституції України, в свою чергу, чітко встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти виключно лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірні правовідносини між сторонами регулюються Конституцією України, Законами України «Про оборону України», «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «;Про військовий обов`язок і військову службу», «;Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Кодексом України про адміністративні правопорушення, «Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних» (затв. Постановою КМУ №921 від 07.12.2016р.).

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення, крім випадків, передбачених ст. 258 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до постанови КМУ від 28 липня 2010 року №673 «Про затвердження переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори» поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які (Центрального

управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), які підтверджені відповідними документами (довідками), визнаються: хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини

(чоловіка), які проживають разом із військовозобов`язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем.

На підставі медичного висновку від 04.08.2023 року №В9РМ-64СЕ-2Р9Т-Р4ЕВ був сформований листок непрацездатності від 04.08.2023 року №8543691-2016124919-1 терміном до 08.08.2023 року. 07.08.2023 року ОСОБА_1 повідомив працівника ІНФОРМАЦІЯ_1 про свою хворобу та неможливість прибути у визначений день та час за повісткою.

30.08.2023 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс постанову №822 без присутності ОСОБА_1 без даних про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи позивача, за наявності клопотання про відкладення розгляду справи від 30.08.2023 року, яке подане до початку розгляду справи.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Суд дійшов висновку, що уповноваженою особою начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 не виконано вимоги ст. 278 КУпАП в частині вирішення питання про правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП, за викладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин. Інші доводи сторони у відзиві на позов не спростовують висновків суду про протиправність винесеної постанови.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення даного позову та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі судового збору було сплачено 1073,60 грн.

Суд вважає, що з ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 , суму сплаченого судового збору в сумі 536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст.7, 126, 222, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.9, 72, 77, 121, 139, 241-246, 205, 250-251, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Міністерства оборони України) про визнаня протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 822 від 30.08.2023 року винесену тичасового виконуючи обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір згідно платіжного доручення № 6851-2906-5934-3408 від 27.09.2023 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Ключник А.С.