Ухвала суду № 115823992, 20.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33130/22-ц

У Х В А Л А

20 листопада 2023 року cсуддя Печерського районного суду м. Києва Козлов Р.Ю. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Романко Вадима Васильовича про скасування судового наказу від 08 грудня 2022 року №757/33130/22-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням нарахованих відсотків за користування коштами та інфляційну складову боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням нарахованих відсотків за користування коштами та інфляційну складову боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

08 грудня 2023 року Печерським районним судом м. Києва було видано судовий наказ №757/33130/22-ц.

Представник ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, мотивуючи заяву тим, що зазначений судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки він виданий помилково на підставі недостовірних доказів та даних, які надані стягувачем, відтак стосовно стягнутого за судовим наказом боргу існує спір, що є підставою для його скасування. Крім того, представник заявниці просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» на користь ОСОБА_2 судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 134 грн. 20 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 4 875 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Оскільки представник заявниці заперечує проти вимог стягувача та вважає їх необґрунтованими у повному обсязі, у відповідності до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, виданий судом наказ підлягає скасуванню.

При цьому, представник заявника, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.

За змістом положень ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст.42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст.42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, при цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі. Отже стягувач за правилами наказного провадження буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

Із зазначених норм процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 ст.141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України.

Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. В той же час саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога про відшкодування судових витрат не підлягає, оскільки зі змісту норм ЦПК України заявник позбавлений можливості заперечувати проти вимог боржника, що стосуються відшкодування судових витрат.

При цьому суд вважає, що заявником не доведено співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи про скасування судового наказу.

Таким чином суддя вважає, що у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

У стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід також відмовити, з огляду на те, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника.

При цьому, з огляду на приписи ч.2 ст.164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред`явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.

Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат в наказному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до положень ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч.2 ст.160 ЦПК України передбачено право особи звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу, якщо вона вважає, що їй належить право вимоги.

Отже боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.

При цьому, суд наголошує, що ч.2 ст.164 ЦПК України визначає, що в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 42, 133, 137, 141, 160, 164, 170, 171 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Романко Вадима Васильовича про скасування судового наказу від 08 грудня 2022 року №757/33130/22-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням нарахованих відсотків за користування коштами та інфляційну складову боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.

Скасувати повністю судовий наказ від 08 грудня 2022 року №757/33130/22-ц, виданий Печерським районним судом м. Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням нарахованих відсотків за користування коштами та інфляційну складову боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Роз`яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя