Ухвала суду № 115822264, 20.12.2023, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/2388/23

Провадження №1-кп/538/365/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2023 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

особи, стосовно якого вирішується

питання про застосування примусових

заходів медичного характеру ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6

особи, стосовно якого вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця кримінальне провадження № 12023175600000156 від 01.11.2023 року за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця селаГиряві Ісківці,Лохвицького району,Полтавської області,громадянина України,із середньоюосвітою,одруженого,пенсіонера,інваліда ІІІгрупи загальногозахворювання,який проживаєза адресою: АДРЕСА_1 , ранішене судимого,яке маєознаки кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2023 року приблизно о 18-00 годині, ОСОБА_4 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у житловому будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку із своєю дружиною ОСОБА_6 , в ході якої взяв до правої руки металеву трубу довжиною 83 см., діаметром 2 см., що підпирала дверцята плити опалення і знаходилася в кімнаті вітальні, прийшов до ОСОБА_6 , яка в цей час перебувала у кімнаті веранди житлового будинку, та лівою рукою штовхнув потерпілу в груди. Від поштовху ОСОБА_6 не втрималась на ногах та сіла на підлогу, в цей момент ОСОБА_4 , перебуваючи навпроти своєї дружини, зверху вниз наніс один удар даною трубою в тім`яну ділянку голови ОСОБА_6 . Після цього, продовжуючи реалізовувати свої дії, направлені на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 , перебуваючи навпроти останньої, наніс ще два удари металевою трубою в обличчя та по верхній губі потерпілої ОСОБА_6 .

Внаслідок своїх дій щодо вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді:

ПЕРША група- забита рана в тім`яній ділянці зліва; забита рана на шкірі верхньої губи, в проекції 1-3 зубів верхньої щелепи справа, які у відповідності до висновку експерта № 218 від 08.11.2023 можуть бути оцінені, як у своїй сукупності, так і кожне зокрема, як легкі тілесне ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

ДРУГА група- садно в надбрівній ділянці справа; садно в ділянці спинки носа; підшкірний крововилив в лобній ділянці справа, в проекції лобного горба, які у відповідності до висновку експерта № 218 від 08.11.2023 можуть бути оцінені, як у своїй сукупності, так і кожне зокрема, як легкі тілесне ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, легке тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, зазначаючи, що факт вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння за ознаками 2 ст. 125 КК України повністю доведений наданими доказами та наявні законні підстави застосування примусових заходів медичного характеру відносно останнього, оскільки його психічне захворювання не дозволяє йому усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Особа, стосовно якого вирішується питання щодо застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 підтвердив, що дійсно наніс тілесні ушкодження дружині, але заперечував про застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом. Пояснив, що лікується вдома.

Захисник не заперечував проти застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру та вважав, що має місце вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, що передбаченого 2 ст. 125 КК України, водночас психічне захворювання його підзахисного не дозволяє йому усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Потерпіла ОСОБА_6 заперечувала про призначення відносно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що воно підлягає задоволенню.

Обґрунтованість клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації ОСОБА_4 до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню та дослідженими у судовому засіданні доказами.

-Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.10.2023 року;

-Протокол огляду місця події від 31.10.2023 року з ілюстрованими таблицями;

-Довідка з Лохвицької міської лікарні видана ОСОБА_6 від 31.10.2023 року;

-Копія журналу обліку фактів звернень та доставлень до КНП Лохвицька міська лікарня;

-Висновок експерта №218 від 03.11.2023 року;

-Висновок експерта №234 від 27.11.2023 року;

-Протокол слідчого експерименту від 03.11.2023 року, з ілюстрованими таблицями;

-Повідомлення про підозру від 08.11.2023 року;

-Постанова про продовження строку досудового розслідування від 08.11.2023 року;

-Постанова про зміну порядку досудового розслідування від 24.11.2023 року;

-Постанова про визнання та визначення місця зберігання речового доказу від 01.11.2023 року;

-Довідка з КНП Лохвицька Міська лікарня, на обліку у лікаря нарколога ОСОБА_4 , не перебуває, у лікаря психіатра перебуває з 2009 року шизофренія параноїдна форма, безперервний тип перебігу із стабільним дефектом;

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 747 ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, епізодичний перебіг зі стабільним дефектом F 20.02. На момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, епізодичний перебіг зі стабільним дефектом, перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, не міг усвідомлювати дії та керувати ними, що позбавляє можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги.

Згідно ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.

Статтею 513КПК України передбачено, що під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Обставини вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, підтверджуються сукупністю досліджених безпосередньо у судовому засіданні доказів.

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду даного клопотання докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв`язаними між собою і приходить до висновку, що факт скоєння ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, доведено повністю.

Частиною 1 ст.503КПК України регламентовано, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

Пленум Верховного Суду України у п. 3 Постанови № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування»роз`яснив, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 747 ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, епізодичний перебіг зі стабільним дефектом F 20.02. На момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, епізодичний перебіг зі стабільним дефектом, перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, не міг усвідомлювати дії та керувати ними, що позбавляє можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час.

На даний час ОСОБА_4 підпадає під дію ч. 2 ст. 19 КК України. На підставі п. 2 ч. 1 ст.94КК України потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Таким чином, встановлена неосудність ОСОБА_4 на момент вчинення ним суспільно небезпечного діяння, оскільки він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_4 також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, а тому відповідно до ч. 2 ст.19КК України ОСОБА_4 не підлягає кримінальній відповідальності.

Згідно ст.93КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом, зокрема до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

У відповідності до вимог ст.ст. 19, 94КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів із звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога.

Суд при визначенні виду і міри примусових заходів медичного характеру, враховує не тільки характер захворювання ОСОБА_4 та рекомендації експертів про тип лікувального закладу, але також і його відношення до вчиненого, дані про його особу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, мало місце і вчинене ОСОБА_4 у стані неосудності, який за своїм психічним станом і характером суспільно небезпечного діяння потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 371, 372, 392-395, 503, 512, 513, 516, 532 КПК України, ст. 94 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Речові докази у кримінальному провадженні: металева труба чорного кольору, яку поміщено до чорного поліетиленового пакету, опечатано біркою з відповідними написами, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Відділення поліції №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область, Миргородський район, м. Лохвиця, вул. Гоголя, 19- після набрання ухвалою законної сили знищити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її оголошення до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області.

Суддя: ОСОБА_1