Ухвала суду № 115818747, 19.12.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про заміну сторони правонаступником

19 грудня 2023 року Справа № 915/549/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участі секретаря судового засідання Дюльгер І.М.,

за відсутності представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 14.12.2023 та ОСОБА_2 (кредитора) від 15.12.2023 про заміну кредитора на його правонаступника у справі № 915/549/16 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича, у якій:

кредитори:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (вул. Князів Острозьких, 32/2, м. Київ, 01010);

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );

3) Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001);

банкрут: Фізична особа-підприємець Летягін Тімур Генрійович ( АДРЕСА_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 );

керуючий реалізацією: арбітражний керуючий Поярков Володимир Олександрович (адреса: вул. Черняховського, 4, офіс 32, м. Одеса, 65062; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

встановив:

Господарським судом Миколаївської області розглядається справа № 915/549/16 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича (далі ФОП Летягіна Т.Г.).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 14.06.2016 визнано ФОП Летягіна Т.Г. банкрутом, відкрито відносно ФОП Летягіна Т.Г. ліквідаційну процедуру.

Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства) і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство (п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства).

Для здійснення подальшої процедури у даній справі з урахуванням норм Кодексу України з процедур банкрутства та висновків Південно - Західного апеляційного господарського суду, зазначених у постанові від 28.01.2021 ухвалою від 07.04.2021 судом було введено процедуру погашення боргів ФОП Летягіна Т.Г., керуючим реалізацією призначено арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 996 видане 21.05.2013) та зобов`язано керуючого реалізацією у встановленому законом порядку здійснити процедуру погашення боргів боржника, надати господарському суду звіт про виконану роботу. На офіційному вебсайті Верховного Суду на вебпорталі "Судова влада України" в мережі - Інтернет оприлюднено повідомлення про введення процедури погашення боргів ФОП Летягіна Т.Г.

Розгляд справи здійснюється відповідно положень Кодексу України з процедур банкрутства.

До суду 15.12.2023 надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 від 14.12.2023 вих. № 2 про заміну кредитора ОСОБА_2 на його правонаступника у зв`язку із відступленням права вимоги до банкрута.

Кредитором ОСОБА_2 . також подано суду заяву про заміну кредитора у справі у зв`язку з відступленням ним права вимоги до банкрута (від 15.12.2023 № 2).

Ухвалою від 15.12.2023 судом прийнято до розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заміну кредитора та призначено її розгляд на 19.12.2023.

Указана ухвала доставлена кредиторам 1 та 3, банкруту та керуючому реалізацією до їх Електронних кабінетів ЄСІТС.

Кредитор-1 19.12.2023 подав до суду клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника (вх. № 16608/23 від 19.12.2023).

Кредитор-2 також подав суду заяву про розгляд справи 19.12.2023 без його участі (вх. № 16629/23 від 19.12.2023).

Аналогічні заяви надійшли від керуючого реалізацією та Головного управління ДПС у Миколаївській області (вх. № 16619/23 від 19.12.2023 та вх. № 16622/23 від 19.12.2023 відповідно).

Гр. ОСОБА_1 19.12.2023 подав до суду заяву про розгляд заяви про заміну кредитора без його участі.

Жодних заперечень з приводу заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заміну кредитора області суду станом на час розгляду справи не надійшло.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що судом вжиті усі належні заходи щодо повідомлення учасників у справі про дату, час та місце розгляду справи, а також зважаючи на те, що судом не визнавалася обов`язковою участь представників у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду цього клопотання, а тому вважає можливим розглянути клопотання про правонаступництво за відсутності учасників провадження у справі про банкрутство за наявними матеріалами.

Відповідно приписів ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Відповідно приписів ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Заслухавши присутніх представників, дослідивши матеріали заяв щодо заміни кредитора ОСОБА_2 на правонаступника та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою від 19.05.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП Летягіна Т.Г. в порядку ст. ст. 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 14.06.2016 визнано ФОП Летягіна Т.Г. банкрутом, відкрито відносно ФОП Летягіна Т.Г. ліквідаційну процедуру.

Повідомлення про визнання ФОП Летягіна Т.Г. банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було розміщено на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 14.06.2016 за № 32551.

01.08.2016 до господарського суду надійшла заява ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) б/н від 01.08.2016 про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 763 154,00 грн., які виникли на підставі договору позики б/н від 03.11.2014 та підтверджується рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.10.2015 у справі № 490/8200/15-ц та іншими документами.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області (суддя Адаховська В.С.) від 30.08.2016 визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до банкрута в сумі 763154,00 грн., які підлягають задоволенню у третю чергу; приписано, що судовий збір у сумі 2756,00 грн., сплачений кредитором підлягає відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок.

Ухвалою суду від 20.09.2016 встановлено порядок і розмір задоволення вимог кредиторів ОСОБА_3 :

у другу чергу: - вимоги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва в сумі 100336,26 грн.;

у третю чергу вимоги:

- вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 15325850,25 грн.;

- вимоги ОСОБА_2 у сумі 763154,00 грн.

15.12.2023 до суду звернувся гр. ОСОБА_1 із заявою від 14.12.2023 вих. № 2 про заміну кредитора ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 у зв`язку із відступленням йому права вимоги до банкрута (вх.. № 16423/23 від 15.12.2023). Аналогічна заява надійшла й від ОСОБА_2 (вх. № 16426/23 від 15.12.2023).

З матеріалів заяв гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом встановлено, що ОСОБА_2 (Первісним кредитором) укладено з ОСОБА_1 (Новим кредитором) Договір від 13.12.2023 б/н про відступлення права вимоги (далі ? Договір відступлення) відповідно до п. 2.1 якого в момент підписання цього договору Первісний кредитор безумовно відступив Новому кредиторові право грошової вимоги до боржника у сумі 763154,00 грн., яке виникло на підставі договору позики від 03.11.2014 б/н, укладеного між громадянином України ОСОБА_2 (позикодавцем) та громадянином України ОСОБА_3 (позичальником), та визнане ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2016 у справі № 915/549/16 про банкрутство фізичної особи-підприємця Летягіна Т.Г. як грошові вимоги, які підлягають задоволенню у третю чергу (далі право вимоги).

У свою чергу, Новий кредитор, згідно п.п. 2.2-2.3 Договору відступлення права вимоги, у момент підписання цього договору безумовно прийняв від Первісного кредитора право вимоги та зобов`язався сплатити Первісному кредиторові плату за відступлення права грошової вимоги, на умовах та в порядку, визначених договором, у сумі 763154,00грн.

За п. 2.4 Договору відступлення в момент підписання цього договору до Нового кредитора переходять права первісного кредитора, набуті ним на підставі Договору позики від 03.11.2014 б/н, укладеного між громадянином України ОСОБА_2 (позикодавцем) та громадянином України ОСОБА_3 (позичальником) та визнане ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2016 у справі № 915/549/16 про банкрутство фізичної особи-підприємця Летягіна Т.Г. як грошові вимоги, які підлягають задоволенню у третю чергу, в обсязі та на умовах, що існують у первісного кредитора на момент переходу цих прав.

У п.3.4 договору сторонами погоджено, що Новий кредитор протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення даного договору сплачує первісному кредиторові у безготівковій формі за реквізитами, вказаними у цьому договорі, плату за відступлення права грошової вимоги до боржника, визначену цим договором.

Відповідно п. 4.1.5 Договору відступлення Первісний кредитор має письмово повідомити боржника та Господарський суд Миколаївської області про відступлення Новому кредиторові права грошової вимоги за цим договором.

Цей договір набирає чинності з 13.12.2023 та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором. Строк дії договору може бути зміненим сторонами шляхом укладання у письмові й формі додаткової угоди до цього договору (п.6.1 та 6.2 Договору).

На виконання умов договору ОСОБА_2 , як Первісним кредитором, та ОСОБА_1 , як Новим кредитором, складено акт від 13.12.2023, відповідно до якого Первісним кредитором передано, а Новим кредитором прийнято право грошової вимоги до фізичної особи-підприсмця Летягіна Тімура Генрійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у сумі 763154 грн., яке виникло на підставі договору позики від 03,11.2014 б/н, укладеного між громадянином України ОСОБА_2 (позикодавцем) та громадянином України ОСОБА_3 (позичальником), визнане ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2016 у справі № 915/549/16 про банкрутство фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича.

Сплата ціни відступлення у сумі 763154,00 грн. підтверджується:

квитанцією від 18.12.2023 № 184617386 на суму 120000,00 грн.;

квитанцією від 18.12.2023 № 184474466 на суму 120000,00 грн.;

квитанцією від 17.12.2023 № 184528905 на суму 125000,00 грн.;

платіжною інструкцією від 16.12.2023 № 0.0.3363159454.1 на суму 110000,00 грн.;

платіжною інструкцією від 16.12.2023 № 0.0.3362944506.1 на суму 60000,00 грн.;

платіжною інструкцією від 17.12.2023 № 0.0.3364203131.1 на суму 125000,00 грн.;

платіжною інструкцією від 18.12.2023 № 0.0.3365904323.1 на суму 103154,00 грн.

Отже на підставі Договору про відступлення права вимоги від 13.12.2023, право вимоги ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у сумі 763154,00 грн до боржника перейшло до Нового кредитора - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), а тому ОСОБА_1 є правонаступником кредитора ОСОБА_2 в даній справі в частині вимог у сумі 763154,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою. припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідною учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Водночас, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві, до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

Цивільний кодекс України у статтях 512-514 передбачає заміну кредитора у зобов`язанні, зокрема, в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), який вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Водночас, правочин щодо відступлення прав вимоги, окрім відповідної форми, має відповідати іншим загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до ст. 203 ЦК України, адже їх недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою для недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України. Зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісною кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. Наявність судового рішення про задоволення вимоги кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників правовідносин.

Положеннями статті 516 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

У даному випадку боржника повідомлено про відступлення права грошової вимоги, відповідні докази надані правонаступником до суду (том 15 а.с.227).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 04.12.2018р. у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) зазначив, що для правильного вирішення питання заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником слід встановити чи були визнані кредиторські вимоги правопопередника та в якому розмірі, а також обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута. При цьому, оцінюючи обсяг переданих прав, потрібно враховувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши вищенаведені факти та обставини відповідно до наведених норм чинного законодавства, які регулюють здійснення процесуального правонаступництва, суд дійшов висновку про задоволення заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заміну кредитора.

У зв`язку із задоволенням зазначених заяв суд вважає необхідним зобов`язати керуючого реалізацією майна боржника внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів ФОП Летягіна Т.Г.

Згідно із ч.2 ст.232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.2, 52, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяви гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 про заміну кредитора у справі правонаступником.

2. Замінити кредитора - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у справі № 915/549/16 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на правонаступника - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

3. Зобов`язати керуючого реалізацією майна ФОП Летягіна Т.Г. внести відповідні відомості щодо заміни кредитора до реєстру вимог кредиторів ФОП Летягіна Т.Г. у справі № 915/549/16 та подати суду актуальний реєстр вимог кредиторів до 27.12.2023.

4. Ухвалу надіслати учасникам у справі, зазначеним у вступній частині ухвали та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ).

Ухвала суду відповідно до приписів ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Південно - західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М.Давченко