Рішення № 115818657, 19.12.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2023 Справа № 914/2806/23

За позовом: Приватного підприємства «Глорія-В», м.Вінниця,

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу ЖБК «Злагода», м.Львів, м.Винники,

про стягнення 95'820,72 грн заборгованості,

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: Є. Путілін,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.court.gov.ua

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Глорія-В» до Обслуговуючого кооперативу ЖБК «Злагода» про стягнення 95'820,72 грн заборгованості за договором підряду б/н від 24.04.2019, з яких: 17'411,88 грн 3% річних та 78'408,84 грн втрат від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору оплати за виконані роботи не здійснив. Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2023 у справі №914/535/23 позовні вимоги про стягнення 148143,86 грн заборгованості за договором підряду від 24.04.2019 задоволено повністю; присуджено до стягнення з ОК ЖБК «Злагода» 148'143,86 грн заборгованості, 2'684,00 грн судового збору та 8'590,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Рішення суду від 05.07.2023 у справі №914/535/23 набрало законної сили. У даному провадженні позивач додатково звернувся до суду про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за невиконання відповідачем договірних зобов`язань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.09.2023 року справу № 914/2806/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою суду від 25.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику представників сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомлено сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду були надіслані за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, докази про що знаходяться в матеріалах справи.

24.10.2023 відповідач подав суду відзив на позовну заяву (вх.№8182/23), у якому вимоги позивача заперечив повністю. Зазначив, що копії позовної заяви з додатками не отримував; жодної заборгованості перед позивачем у відповідача не існує; документів, які б свідчили про таку заборгованість немає. Просив закрити провадження у справі за відсутності предмета спору.

Ухвалою від 07.11.2023 суд призначив судове засідання на 28.11.2023, явка сторін у судовому засіданні визнана обов`язковою. Подальший рух справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколахі судового засідання.

11.12.2023 позивач через систему «Електронний суд» подав заяву (вх.№30181/23), у якій зазначив, зокрема, що строк оплати за договором підряду згідно товарно-транспортних накладних від 20.06.2019 та 01.10.2019, а також монтажних карток від 21.06.2019 та 04.10.2019 слід рахувати з 07.10.2019, а порушення зобов`язання щодо оплати з 08.10.2019. Просив долучити зазначені докази до матеріалів справи та стягнути з відповідача 95'747,66 грн заборгованості, з яких: 78'408,84 грн інфляційних втрат та 17'338,82 грн 3% річних. Зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві є необгрунтованими, оскільки рішенням суду від 05.07.2023 у справі №914/535/23 встановлено обставини, що мають значення для прийняття рішення у даній справі.

Представник позивача у судове засідання 19.12.2023 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).

Згідно з ч.2 та ч.8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, оскільки відповідач був повідомлений про судове засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 19.12.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

24 квітня 2019 року Приватним підприємством «Глорія-В» (постачальник) та Обслуговуючим кооперативом ЖБК «Злагода» (покупець) укладено договір підряду №б/н, за умовами якого постачальник зобов`язується виконати роботи, а саме, виготовити та здійснити монтаж (встановлення) металопластикових конструкцій, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи, згідно умов даного договору.

Сума договору визначається згідно виставленого рахунку - фактури, який формується по контрольним замірам на об`єкті - м. Винники вул. Сахарова (п. 1.2 договору).

Згідно з п.2.1 договору ціни залежать від конфігурації конструкцій та складності монтажу (встановлення) і є звичайними. Ціни за цим договором зазначені з урахуванням ПДВ в національній валюті України.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору розрахунки за цим договором здійснюються наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% суми вказаної в рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, після підписання договору; 50% суми виставленого рахунку-фактури, оплачуються після виконання монтажу металопластикових віконних конструкцій, протягом 3-х банківських днів. Датою оплати по даному договору вважається дата зарахування коштів, перерахованих покупцем на поточний рахунок постачальника.

Порядок та строк виконання договору погоджений сторонами у розділі 3 договору. Так, у відповідності до п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.4 договору виготовлення, поставка та подальший монтаж здійснюється на підставі замовлення покупця. Замовлення покупець оформляє та направляє постачальнику одним із способів: по факсу з обов`язковим оформленням оригіналу; електронною поштою; за допомогою телефонного зв`язку, тощо. Постачальник зобов`язаний, протягом 25-ти (двадцяти п`яти) робочих днів з моменту отримання попередньої оплати за кожну окрему партію продукції, виготовити металопластикові конструкції та провести їх подальший монтаж. Право власності на продукцію та виконані роботи по монтажу переходить до покупця з моменту доставки та проведення монтажу продукції на об`єкті та підписання видаткової накладної. Покупець після отримання документації зобов`язаний у 5-денний термін підписати та передати один екземпляр видаткової накладної на продукцію.

Відповідно до п.6.1 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України за цим договором.

Згідно п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін. Дія договору закінчується повним виконанням сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2023 у справі №914/535/23, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПП «Глорія-В» про стягнення з ОК ЖБК «Злагода» 148'143,86 грн заборгованості за договором задоволено повністю. Судом встановлено наступне: «Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору на загальну суму 405143,86 грн підтверджено матеріалами справи, зокрема, копіями видаткових накладних №0-00000053 від 20.06.2019, №0-00000098 від 01.10.2019, №0-00000099 від 01.10.2019.

З матеріалів справи вбачається виставляння позивачем відповідачу рахунків-фактур: №0-00000062 від 24.04.2019 на суму 147871,01 грн, №0-00000088 від 26.06.2019 на суму 109401,86 грн, №0-00000087 від 20.06.2019 на суму 147871,01 грн.

Матеріалами справи підтверджується часткова оплата відповідачем коштів за виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій на суму 257000,00 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками, в призначеннях платежів відповідач посилався на виставлені позивачем рахунки на оплату, на ці ж рахунки містяться посилання у видаткових накладних №0-00000053 від 20.06.2019, №0-00000098 від 01.10.2019, №0-00000099 від 01.10.2019.

Окрім того, матеріали справи містять докази (фіскальний чек та опис вкладення) надіслання 17.10.2019 відповідачу видаткових накладних №0-00000053 від 20.06.2019, №0-00000098 від 01.10.2019, №0-00000099 від 01.10.2019.

Таким чином, із наведеного, зважаючи, що акт звірки взаєморозрахунків від 06.02.2020р. підписано уповноваженими особами сторін із засвідченням печатками юридичних осіб, враховуючи, що вказаний акт містить посилання на видаткові накладні, які, як встановлено судом за результатами оцінки доказів у справі у їх сукупності та відповідно до ст.86 ГПК України, є належними доказами здійснення господарських операцій виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій на об`єкті, суд дійшов висновку, що акт звірки від 06.02.2020 №31235, як юридичний документ, свідчить про визнання відповідачем боргу.».

Згідно товарно-транспортної накладної від 20.06.2019 та монтажної картки від 21.06.2019 було доставлено та здійснено монтаж металоконструкцій на 2 та 3 поверхи, а згідно товарно-транспортної накладної від 01.10.2019 та монтажної картки від 04.10.2019 на 4 та 5 поверхи.

Позивач стверджує, що згідно товарно-транспортних накладних від 20.06.2019 та 01.10.2019, а також монтажних карток від 21.06.2019 та 04.10.2019 порушення зобов`язання щодо оплати настало 08.10.2019, тому за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань нараховано 17'411,88 грн 3% річних та 78'408,84 грн втрат від інфляції, які просить стягнути з відповідача.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору підряду б/н від 24.04.2019.

Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Матеріалами справи підтверджується, що у ОК ЖБК «Злагода» перед позивачем існувала основна заборгованість, яка разом із судовим збором та витратами на професійну правничу допомогу присуджена до стягнення за рішенням суду у справі №914/535/23 від 05.07.2023.

Частина 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

На підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України наведені обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 914/535/23, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справи №914/2806/23, у якій беруть участь особи, стосовно яких встановлено ці обставини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.

Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

У даній справі предметом позову є стягнення 3% річних (за період 08.10.2019-31.08.2023) та інфляційних втрат, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України за період жовтень 2019 року липень 2023 року за невиконання грошового зобов`язання за договором підряду від 24.04.2019.

Згідно з п.2.3 договору розрахунки за цим договором здійснюються наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% суми вказаної в рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, після підписання договору; 50% суми виставленого рахунку-фактури, оплачуються після виконання монтажу металопластикових віконних конструкцій, протягом 3-х банківських днів.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок (ст.253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 ЦК України). Відтак, з огляду на дату монтажу металопластикових конструкцій (04.10.2019) датою прострочення оплати є 10.10.2019.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, із врахуванням п.2.3 договору, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягають 75'237,11 грн інфляційних втрат та 17'302,29 грн 3% річних.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжними інструкціями №1540 від 01.09.2023 на суму 1'849,78 грн. та №1378 від 02.05.2023 на суму 834,22 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю чи частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст.129 ГПК України). Оскільки у даному випадку спір виник з внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього судовий збір.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Злагода» (79495, м.Львів, м.Винники, вул.Звенигородська, буд.2-А; ідентифікаційний код 33894493) на користь Приватного підприємства «Глорія-В» (21036, м.Вінниця, вул.Писарєва, буд.3 кв.83; ідентифікаційний код 32976627) 75'237,11 грн інфляційних втрат та 17'302,29 грн 3% річних та 2'684,00 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 21.12.2023.

СуддяБ. Яворський.