Рішення № 115818178, 14.12.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023Справа № 904/1814/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

про відшкодування збитків

за участю представників:

від позивача (заявника): не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (далі - ТОВ "Металургтранс", позивач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про стягнення збитків у сумі 202 680, 00 грн.

За результатами розгляду цієї справи рішенням суду від 30.11.2023 позовні вимоги ТОВ "Металургтранс" задоволено, стягнуто з АТ "Українська залізниця" збитки в сумі 202 680 грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 3 040 грн. 20 коп.

Після ухвалення судового рішення від представника позивача (ТОВ "Металургтранс") до Господарського суду міста Києва надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та докази понесення витрат на правничу допомогу у сумі 15 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 розгляд вказаного питання було вирішено здійснювати у судовому засіданні із повідомленням учасників справи за правилами, визначеними ст. 244 ГПК України.

Відповідач, скориставшись своїм правом, подав заперечення проти стягнення витрат на правничу допомогу, в яких просив у задоволенні заяви ТОВ "Металургтранс" відмовити. Зазначив, що надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат стосуються іншого адвоката (Єловікової В.В.), в той час, як подана до суду позовна заява, інші процесуальні дії були вчинені адвокатом Дячкіною Т.О. Також відповідач вважав розмір заявлених судових витрат на правову допомогу неспівмірними та такими, що носять суперечливий характер.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, належним чином були повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви

Розглянувши заяву ТОВ "Металургтранс", суд прийшов до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 15 000 грн. позивач долучив копії:

- договору про надання правової допомоги № 210521/ЮР від 21.05.2021, укладеного адвокатом Єловіковою В.В. та ТОВ "Металургтранс" (клієнт), відповідно до якого адвокат за завданням клієнта зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової (професійної правничої/юридичної) допомоги клієнту на підставі заявки на отримання послуг з правової (професійної правничої/юридичної) допомоги, підписаної сторонами, або на підставі додаткових угод, що укладаються сторонами в межах цього договору;

- додаткової угоди № 01-03/23 від 10.03.2023 до вказаного договору, в якій визначено перелік послуг, що мають бути надані, та їх вартість у сумі 15 000,00 грн.

- рахунку-фактури № 01122023 від 01.12.2023, виставленого адвокатом Єловіковою В.В. за надання послуг з правової допомоги на суму 15 000,00 грн;

- акту здачі-приймання наданих послуг № 1 від 01.05.2023 до додаткової угоди № 01-03/23 від 10.03.2023, наданих ТОВ "Металургтранс" адвокатом Єловіковою В.В.;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4237, виданого 28.03.2011 Єловіковій В.В.;

- довіреність від 01.03.2023 на представництво інтересів ТОВ "Металургтранс" у всіх судах України адвокатом Дячкіною Т.О.

Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час при визначенні суми відшкодування правничої допомоги суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі N 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи (відшкодування збитків); ціну позову, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; розгляд справи у загальному позовному провадженні з викликом учасників справи; характер спірних відносин та значення справи для сторін.

Також суд зважає на те, що в провадженні господарських судів перебуває чи перебувала значна кількість подібних справ за позовом ТОВ "Металургтранс" до АТ "Укрзалізниця" (зокрема, у провадженні Господарського суду м. Києва розглядалися справи №№ 910/2553/21, 910/10678/21, 910/14670/21, 910/8594/21, 910/12181/20, 910/18103/20, 910/3534/21, 910/9033/21, 910/13443/21, 910/7155/21), що свідчить про сформованість та сталість правової позиції позивача, яка коригується лише відповідно до фактичних обставин справи.

Крім того суд приймає до уваги, що згідно з додатковою угодою № 01-03/23 від 10.03.2023 до договору № 210521/ЮР адвокат Єловікова В.В. надавала позивачу послуги з правової допомоги до подачі позову до суду, а саме: вивчення первинних документів (договорів, актів виконаних робіт, залізничних накладних, актів загальної форми ГУ-23, інших документів), що були надані клієнтом; аналіз судової практики з питань, дотичних до предмету позову; підготовка на підставі наданих документів та з урахуванням практики господарських судів позовної заяви до АТ «Укрзалізниця» про відшкодування збитків у розмірі 202 680,00 за пошкодження залізничних вагонів.

Указана позовна заява була підписана та подана до суду адвокатом Дячкіною Т.О. яка в подальшому представляла інтереси ТОВ "Металургтранс" в судових засіданнях та вчиняла інші процесуальні дії під час розгляду справи.

Доводи відповідача про неналежність доказів, якими позивач обґрунтовує розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд відхиляє як безпідставні, оскільки підписання позовної заяви одним адвокатом не свідчить про те, що така заява не могла бути підготовлена та складена іншим адвокатом (зокрема, Єловіковою В.В. в межах договору про надання правової допомоги № 210521/ЮР від 21.05.2021).

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд також враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже на підставі викладеного та з урахуванням заперечень відповідача щодо розміру понесених витрат, а також з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне зменшити розмір судових витрат ТОВ «Металургтранс» на професійну правничу допомогу та встановити їх в сумі 7 000 грн.

При цьому суд враховує висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з яким витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, відтак, витрати на правничу допомогу, понесені позивачем в сумі 7 000,00 грн., покладаються на АТ "Українська залізниця" у зв`язку із задоволенням позову.

За таких обставин, керуючись ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, буд. 1, кімн. 524; ідентифікаційний код 33074226) витрати на правничу допомогу у сумі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

У решті вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 14 грудня 2023 року.

Повний текст додаткового рішення складений 20 грудня 2023 року.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Головіна К.І