Рішення № 115817548, 19.12.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/914/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім",

до відповідача: Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради,

про стягнення заборгованості за надані послуги з очищення стічних вод в сумі 10 514 898,90 грн., з них: 10 408 891,38 грн. - основний борг; 93 081,89 грн. - 3% річних, 12 925,63 грн. - інфляційні

за участю:

від позивача: Бойко Зоряна Романівна - представник

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради (далі відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги з очищення стічних вод в сумі 10 514 898,90 грн., з них: 10 408 891,38 грн. - основний борг; 93 081,89 грн. - 3% річних, 12 925,63 грн. - інфляційні.

Позовні вимоги обгрунтовані не проведенням належної оплати за наданні позивачем послуги по очищенню стічних вод, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 10 408 890,65 грн.

Ухвалою від 16.10.2023 Господарський суд Івано-Франківської області вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 07.11.2023.

В судовому засіданні 07.11.2023 Господарський суд Івано-Франківської області оголосив у підготовчому судовому засіданні перерву до 21.11.2023.

14.11.2023 на адресу суду надійшов відзив на позов (вх.№ 16457/23 від 14.11.2023) відповідно до якого відповідач проти позову заперечив та просив суд в позові відмовити. Свої заперечення обгрунтовує тим, що позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості безпідставні , оскільки оплата споживачами здійснюється виключно за реалізовані господарсько-побутові стоки, а не за весь об`єм стічних вод, що попутно транспортується на очисні споруди через недоліки системи міської каналізації, в наслідок чого товариство (відповідач по справі) не отримує жодного відшкодування ні за витрати, пов`язані з забезпеченням транспортування усього об`єму стічних вод (атмосферні та інші колекторно-дренажні стічні води), аніж господарсько-побутові. При цьому зазначає, що у підприємства відсутнє джерело надходження коштів на такі позапланові видатки як послуги з очищення не господарсько-побутових стоків, а відтак підприємство не отримає запланований прибуток зі своєї діяльності , що ставить під загрозу виплату заробітної плати працівникам підприємства, податків, зборів тощо. Разом з тим, заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 100% (в спірному випадку 3% річних та інфляційних втрат) .

В судовому засіданні 21.11.2023 Господарський суд Івано-Франківської області оголосив протокольну ухвалу суду про відкладення підготовчого засідання на 05.12.2023, про що ухвалою-повідомленням від 21.11.2023 повідомив сторін по справі.

В судовому засіданні 05.12.2023 суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.12.2023, про що ухвалою-повідомленням від 05.12.2023 повідомив сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про розгляд справи повідомлений ухвалою суду від 05.12.2023 належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 07.12.2023, яка долучена до матеріалів справи.

Таким чином, з урахуванням приписів ст. 242 ГПК України вказана виза довідка про доставку свідчать про належне виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення сторони, яка не з`явилась в судове засідання про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За наведених обставин та з урахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (позивач по справі) та Комунальним підприємством "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради (відповідач по справі) сформувалися господарські відносини щодо надання позивачем послуг з очищення стічних вод у 2023 році.

Так, зокрема, в період з січня по серпень 2023 року позивач надав відповідачу по справі послуги з очищення стічних вод , що підтверджується Актами на надання послуг з очищення стічних вод (далі - Акт/Акти) від 21.01.2023, від 28.02.2023, від 31.03.2023 від 30.04.2023, від 31.05.2023, від 30.06.2023, від 31.07.2023, від 31.08.2023, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 10-17). Загальна вартість наданих послуг складає 10 408 890,65 грн.

У вказаних актах сторони погодили вид послуг, кількість прийнятих на очищення стоків, ціна за 1000м3, загальна вартість, з ПДВ та без ПДВ, показники на початок місяця та на кінець місяця, тощо. Також у даних актах зазначено обов`язок щодо оплати, зокрема про здійснення оплати до 25 числа місяця наступного за звітним.

Зазначені Акти підписані обома сторонами та скріплені печатками відповідачем по справі. Разом з тим, зазначені акти відповідачем підписані із зауваженнями відповідно до яких стічні води розділяє окремо на атмосферні та господарсько-побутові.

Проте, відповідач оплату за наданні послуги не провів, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 10 408 890,65 грн.

Вказана обставина зумовила позивача звернутись із даним позовом до суду.

За наведеного, суд виходить з наступного.

Зі змісту приписів ст.11 ЦК України, вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч.1ст.67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно зі ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, з урахуванням ч.2 ст.205 ЦК України, договір може вважатися здійсненим за умови вчинення сторонами таких дій, що засвідчують їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

В спірному випадку між сторонами по справі виникли правовідносини щодо надання послуг (з очищення стічних вод) на підставі Актів на надання послуг з очищення стічних вод від 21.01.2023, від 28.02.2023, від 31.03.2023 від 30.04.2023, від 31.05.2023, від 30.06.2023, від 31.07.2023, від 31.08.2023, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 акт виконаних робіт та Рахунок до нього є первинними документами, які містять відомості про господарські операції.

З урахуванням наведеного, зазначені вище Акти є юридичними документами, які свідчать про надання позивачем по справі послуг з очищення стічних вод та одночасно виникнення у відповідача зобов`язання по оплаті вказаних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В спірному випадку строк оплати наданих послуг визначено у Актах про надання послуг з очищення стічних вод, зокрема протягом до 25 числа місяця наступного за звітним.

За наведених обставин, судом встановлено факт надання позивачем відповідачу послугу з очищення стічних вод на суму 10 408 890,65 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи Акт про надання послуг з очищення стічних вод.

Про сам факт надання зазначених послуг не заперечується відповідачем по справі, що вбачається із відзиву на позов.

Щодо заперечення відповідача про необгрунтоване нарахування оплати за очищення господарсько-побутових стічних вод, шляхом включення до них атмосферних вод, то суд вважає їх безпідставними, оскільки вказані твердження спростовуються встановленими фактами у рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2022 по справі №909/573/22 про, яке набрало законної сили відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2023. Зокрема, вказаним рішенням встановлено, що при загальносплавній каналізації у Калуській громаді , яку обслуговує КП "Калуська енергетична компанія" , неможливо розділити стічні води, а відтак надавач послуг (в спірному випадку позивач по справі) змушене приймати на очистку всі стічні води , які надходять з міста Калуш.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, суд звертає увагу також на те, що відповідач по справі жодним належним доказом не довів суду, яким саме чином він розмежував (виділив) від загально прийнятих стічних вод на очищення саме атмосферні води.

З наведеного , позивачем належно обгрунтовано позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на суму 10 408 891,38 грн.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а також враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Водночас формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

Отже, проценти та інфляційні нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Оскільки проценти та інфляційні втрати, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, суд не має правових підстав для їх зменшення, тому відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання в цій частині.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума 3% річних складає 93 081,89 грн та інфляційні втрати на суму 12 925,63 грн.

Суд здійснивши перерахунок нарахування інфляційних втрат та 3% річних прийшов до висновку про арифметично вірне їх нарахування.

Встановивши факт прострочення відповідачем оплати за надання позивачем послуги щодо очищення стічних вод на підставі спірних Актів на надання послуг з очищення стічних вод, які долучені до матеріалів справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 93 081,89 грн. - 3% річних, 12 925,63 грн. - інфляційні та таких, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України та результату вирішення спору (позов задоволено) суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 129, 237- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради про стягнення заборгованості за надані послуги з очищення стічних вод в сумі 10 514 898,90 грн., з них: 10 408 891,38 грн. - основний борг; 93 081,89 грн. - 3% річних, 12 925,63 грн. - інфляційні - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради (вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300, код 36894559) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306, код 33129683) - 10 514 898,90 грн. (десять мільйонів п`ятсот чотирнадцять тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень дев`яносто копійок), заборгованості, з них: 10 408 891,38 грн. (десять мільйонів чотириста вісім тисяч вісімсот дев`яносто одна гривня тридцять вісім копійки) - основний борг; 93 081,89 грн. (дев`яносто три тисячі вісімдесят одна гривня вісімдесят дев`ять копійки) - 3% річних, 12 925,63 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень шістдесят три копійки) - інфляційні та 157 723,49 грн. (сто п`ятдесят сім тисяч сімсот двадцять три гривні сорок дев`ять копійки) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.12.2023

Суддя О. М. Фанда