Рішення № 115817108, 20.12.2023, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.2023 Справа №905/1279/23

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Костенко Павла Івановича, м. Слов`янськ, Донецька область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство фінансів України, м. Київ

про стягнення 466186,67грн.

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Костенко Павла Івановича, м.Слов`янськ, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 216383,42грн, заборгованості за процентами у розмірі 33419,82грн, заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 216383,43грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором №2681013879-КД-2 від 19.03.2021, внаслідок чого виникла заявлена заборгованість.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1279/23; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство фінансів України; залученій третій особі запропоновано у строк до 03.11.2023 висловити позицію щодо заявленого позову, надати докази направлення відповідних пояснень іншим учасникам справи.

10.10.2023 на електрону адресу суду від Міністерства фінансів України надійшли пояснення щодо позову №13210-06-10/27487 від 09.10.2023, в яких третя особа просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі, справу розглядати без її участі.

Відповідно до пояснень третя особа просила суд також залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України".

Ухвалою суду від 13.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства фінансів України про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача АТ "Державний експертно-імпортний банк України".

Відповідно до сформованих у системі "Діловодство спеціалізованого суду" довідок про доставку електронного листа, ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 04.10.2023 до вказаних у позові електронної скриньки позивача 14360570@mail.gov.ua та електронної скриньки відповідача YARISE@UKR.NET, остання також вказана у кредитному договорові №2681013879-КД-2 від 19.03.2021.

Згідно з п. 5 ч.4 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

Згідно з ч. 1 ст. 10 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Костенко Павла Івановича (РНОКПП НОМЕР_1 ) значиться за наступною адресою: АДРЕСА_1 . Вказана адреса також вказана у кредитному договорі №2681013879-КД-2 від 19.03.2021.

У виконання вимог процесуального законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку на вказану вище офіційну юридичну адресу та була отримана відповідачем 10.10.2023, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручання поштового відправлення.

Отже, судом вжито заходи для належного повідомлення Фізичної особи-підприємця Костенко Павла Івановича про розгляд справи №905/1279/23.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів процесуальний документ по справі був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Станом на 18.12.2023 від відповідача заяви по суті спору, клопотання з процесуальних питань не надходили.

Згідно з ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи відкриття провадження у справі 03.10.2023, оскільки закінчення 60-ти денного строку припадає на вихідний день, останнім днем строку розгляду справи є 04.12.2023.

Статтею 8 Конституції України, закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, згідно п.7 ч.1 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства, зокрема, є розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.

За приписами ч.2 ст. 114 ГПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст.6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Враховуючи вищевикладене, а також приписи ст. 3 Конституції України, зважаючи на обставини, пов`язані із збройною агресію проти України, включення Харківської міської територіальної громади (місцезнаходження Господарського суду Донецької області) до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, а також обставини особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду Донецької області, повний текст рішення складений судом у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

19.03.2021 між Акціонерним Товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач, банк) та Фізичною особою-підприємцем Костенко Павло Івановичем (далі - відповідач, позичальник) укладено кредитний договір №2681013879-КД-2 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Відновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначений у п. А3 цього договору.

За приписами п. 1.3 договору усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - «Істотні умови кредитування».

Згідно з п. А1, А2, А3 Розділу А істотними умовами кредитування є вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія з лімітом у розмірі 740 000грн на поповнення обігових коштів, термін повернення кредиту - 01.03.2024.

Відповідно до п.А.5 договору позичальник за кожним отриманим траншем кредиту в межах встановленого п.А.2 ліміту погашає заборгованість за кредитом у термін до 180 календарних днів з моменту надання банком відповідного траншу кредиту, на рахунок зазначений в п. А.4 договору.

У п.А7 договору сторони дійшли згоди, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14.33 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.14 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 19.33% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п.2.2.14 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.14 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в п. А.7. цього договору, при цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.7. цього договору та дати початку її нарахування (п.п. А.7.1. договору).

За умовами п.А.7.2 договору сторони узгодили, що по закінченню кожних 12 місяців з дня укладання цього договору розмір процентів за користування кредитом, що зазначений в п.п. А.7, А.7.1, А.8. цього договору, може бути переглянуто за ініціативою однієї із сторін, про що сторони укладають договори про внесення змін до цього договору. У випадку відмови позичальника від розміру процентної ставки, переглянутої за ініціативи банку, сторони узгодили, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі облікової ставки НБУ на дату перегляду, помноженої на 3, про що банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням дати початку їх нарахування без внесення змін до цього договору.

Пунктом А.8. договору сторони визначили, що у випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 28.66% річних від суми простроченої заборгованості кредитом.

Відповідно до п. А.9. датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п.7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п.2.3.2 цього договору).

За змістом підпункту г) пункту 2.3.2 договору при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами договору, в т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк має право на свій розсуд згідно зі ст. 651 ЦКУ, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену в повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Пунктом 4.8 договору погоджено, що нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами та набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань (п.6.1 та п.6.2 договору).

Кредитний договір підписаний електронними підписами представників позивача та відповідача, що підтверджується протоколом перевірки електронного підпису.

19.03.2021 сторони уклали Додаткову угоду №1 до кредитного договору, якою узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п.А.3 договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва (далі - Програма) та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно з п. 2.1. Додаткової угоди №1 за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана та становить на дату укладення цієї додаткової угоди розмір 14.31% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:

Індекс UIRD (3 місяці) + 7%, але не більше Індекс UIRD(12міс) + 6% (обмеження встановлюються на дату укладення цієї додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п.2.1. цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень., де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Дані про величину індексу UIRD є загальновідомими в мережі Інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди №1 у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних;

в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Згідно з п. 2.7 Додаткової угоди №1 погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами у строки і розмірах, що зазначені в додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди.

За умовами п. 5 Додаткової угоди №1 вона є чинною з моменту її підписання сторонами та припиняє свою дію згідно обставин, визначених в п. 4 цієї угоди.

Додаткова угода підписана із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до підпункту "в" пункту 1 Додаткової угоди №1 від 16.12.2021 позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151. При цьому позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Судом встановлено, що 31.12.2020 Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (далі - гарант) та АТ КБ "Приватбанк" (далі - бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 (далі - договір про надання державної гарантії) для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки суб`єктам мікропідприємництва малого та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі на підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", на виконання Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151.

Пунктом 1.1 даного договору визначено, що принципал - це суб`єкт господарювання, якому надано кредит, включений до портфеля; портфель - це сукупність усіх кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією

Відповідно до п. 2.1 договору про надання державної гарантії гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами частини своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

За умовами пунктів 2.5, 2.6 договору про надання державної гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом. Ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50%.

Згідно з п. 5.1 договору про надання державної гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому виник гарантійний випадок.

За умовами п. 5.3 договору про надання державної гарантії бенефіціар зобов`язаний протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги гаранту письмово повідомити принципалів за кредитами, включеними до вимоги, про направлення відповідної вимоги гаранту.

Відповідно до п. 5.5 договору про надання державної гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог, сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією (ССГ) згідно з вимогою раз на місць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги).

У разі здійснення гарантом виплати ССГ за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки (п. 6.1. договору про надання державної гарантії).

Відповідно до п. 6.2. договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та вимог, передбачених пунктами 6.1. та 6.3. цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8. цього договору за таким проблемним кредитом (п.6.2.1 договору гарантії);

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (п. 6.2.2. Договору гарантії).

Відповідно до п.2.13. Додаткової угоди №1 від 19.03.2021 до кредитного договору позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. цієї угоди).

За змістом п. 2.14. Додаткової угоди №1 від 19.03.2021 грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11. цієї Додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання кредитного договору банк надавав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахункам позичальника за період з 19.03.2021 по 22.09.2023, а відповідачем здійснювалося часткове повернення кредитних коштів.

Як стверджує позивач і не заперечується іншою стороною, відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбаченні графіком платежів.

У зв`язку з наявністю простроченої заборгованості за кредитним договором банк 07.10.2022 надіслав позичальнику електронною поштою повідомлення вих.№10319KTК1S0КМ від 07.10.2022 про одностороннє розірвання кредитного договору з 06.11.2022, вимагав до 06.11.2022 здійснити погашення заборгованості в повному розмірі, загальний розмір якої станом на 07.10.2022 склав 467935,86грн. У підтвердження направлення 07.10.2022 вказаного повідомлення на електронну пошту YARISE@UKR.NET до матеріалів позову приєднаний скріншот електронної поштової скриньки позивача.

07.11.2022 банк надіслав гаранту - Міністерству фінансів України вимогу від 07.11.2022 №64 про сплату коштів за гарантією за кредитним договором №2681013879-КД-2 від 19.03.2022 в розмірі 220620,65грн на рахунок банку.

07.11.2022 банк надіслав відповідачу електронною поштою повідомлення вих. №10319KTК1S0КМ від 07.11.2022 про надсилання вимоги гаранту. У підтвердження направлення 07.11.2022 вказаного повідомлення на електронну пошту YARISE@UKR.NET до матеріалів позову приєднаний скріншот електронної поштової скриньки позивача.

06.12.2022 здійснено погашення заборгованості за спірним кредитним договором в сумі 220620,65грн за рахунок коштів державної гарантії, що підтверджується відповідною випискою банку.

21.02.2023 відповідачем було погашено кредитну заборгованість у розмірі 8474,44грн та відповідно до виписок банка вказана сума в рівних частинах 4237,22грн розподілена на погашення заборгованості за кредитом та перед гарантом.

Таким чином, залишок неповернутих відповідачем кредитних коштів на користь банку складає 216383,42грн, а сума сплаченого кредиту в розмірі 216383,43грн, яка була перерахована в оплату кредиту за рахунок коштів державної гарантії, пред`явлена банком до стягнення в порядку регресу на умовах договору про надання державної гарантії.

Відповідно до приєднаного до позову розрахунку, за користування кредитом банком нараховані проценти, залишок заборгованості за якими (враховуючи часткові оплати) станом на 22.09.2023 складає 33419,82грн.

Несплата позичальником виниклої заборгованості та відсотків за користування кредитом стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Донецької області з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

За загальним положенням цивільного законодавства зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Проаналізувавши правовідносини між позивачем та відповідачем, які виникли з договору №2681013879-КД-2 від 19.03.2021, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є кредитним договором.

За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.188 ГК України та ст.525 ЦК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з положеннями ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У даному випадку підпунктом г) пункту 2.3.2 договору передбачено право банку здійснити одностороннє розірвання договору при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами договору. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Суд зазначає, що одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Як встановлено судом, Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" 07.10.2022 було направлено відповідачу повідомлення №10319KTК1S0КМ від 07.10.2022 про одностороннє розірвання кредитного договору з 06.11.2022, у якому також вимагав до 06.11.2022 здійснити погашення виниклої станом на 07.10.2022 заборгованості.

Таким чином, починаючи з 06.11.2022 заборгованість позичальника з повернення суми кредиту та процентів за фактичний термін його користування є простроченою.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконав, що не спростовано відповідачемналежними та допустимими доказами в порядку ст.ст. 77-78 ГПК України під час розгляду справи.

Банківськими виписками з 19.03.2021 по 22.09.2023 підтверджується дебіторська заборгованість відповідача за кредитним договором у розмірі 432766,85грн., заборгованість за процентами (з урахуванням часткових оплат) у розмірі 33419,82грн.

Враховуючи те, що зобов`язання відповідача було забезпечено гарантією Міністерства фінансів України, позивач звернувся із відповідною вимогою до гаранта, який здійснив банку виплату в розмірі 220620,65грн, передбаченому гарантією.

Своє право на регресну вимогу до боржника (ч. 1 ст. 569 ЦК України) гарант реалізує шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з відповідача сплаченої відповідно до гарантії суми, а також нарахованої пені (п. 6.1, 6.2, 6.8. 6.9 договору про надання державної гарантії, п. 2.11, 2.13, 2.14 Додаткової угоди №1 від 16.12.2021 до кредитного договору).

Відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості в заявленому розмірі або обґрунтованих заперечень проти розрахунку заборгованості.

Із змісту статей 509, 525, 526, 530 ЦК України та статті 193 ГК України вбачається, що кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 ГПК України України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Належні та допустимі докази в порядку ст.ст 77, 78 ГПК України погашення виниклої за кредитним договором №2681013879-КД-2 заборгованості суду не надані, факт наявності заборгованості перед позивачем не спростованийвідповідачем

З огляду на викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 466186,67грн, з яких: 216383,42грн - сума основного боргу, 33419,82грн заборгованість за процентами, 216383,43грн - заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією.

Щодо розподілу судових витрат.

У позовній заяві позивач звернувся до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору при зверненні з позовом до суду у розмірі 127,12грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем за звернення з даним позовом сплачено платіжним дорученням №IHB97B3W7P від 17.02.2023 судовий збір у розмірі 7119,92грн.

Враховуючи, що дійсно судовий збір сплачено позивачем в більшому розмірі, ніж встановлено законом, надмірно сплачений судовий збір в сумі 127,12грн підлягає поверненню.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Костенко Павла Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №2681013879-КД-2 від 19.03.2021, а саме: 216383,42грн - сума основного боргу, 33419,82грн - заборгованість за процентами, 216383,43грн - заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією та судовий збір у розмірі 6992,80грн.

Повернути Акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570; UA233052990000064992919400002) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 127,12грн, сплачений платіжним дорученням №IHB97B3W7P від 17.02.2023.

Видати накази після набрання рішенням законної сили (в тому числі щодо повернення судового збору з Державного бюджету України).

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2023.

Суддя Ю.В. Макарова