Ухвала суду № 115812570, 20.12.2023, Березанський районний суд Миколаївської області

20.12.23 Справа №469/1011/20

2/469/102/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не з`явився,

представник позивача - адвокат Степіна Н.Г.,

відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - не з`явилися,

представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кириличенко О.А.,

представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Єнова Л.М. (у режимі

відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Степіної Наталі Георгіївни до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права вимоги та іпотекодержателя,

в с т а н о в и в:

27 листопада 2020 року позивач звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом, у якому просив визнати за ним, громадянином Королівства Саудівської Аравії ОСОБА_1 , право вимоги та Іпотекодержателя згідно Договору іпотеки, який 07.05.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстровим №1651 на нежитлові приміщення - туристично-котеджний комплекс бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 64190548209) та земельні ділянки: кадастровий №4820982200:12:045:0020 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413444748209) та кадастровий №4820982200:12:045:0019 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413428548209), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

04 грудня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокатСтепіна Н.Г. надала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просила суд:

1. Накласти арешт та заборону відчуження на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (спадкова справа № 20/2017, заведена приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області Кармасьовою Олесею Володимирівною 08.12.2017 р.) :

- туристично-котеджний комплекс бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 64190548209), розташований за адресою: АДРЕСА_1

- земельні ділянки: кадастровий №4820982200:12:045:0020 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413444748209) та кадастровий №4820982200:12:045:0019 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413428548209), розташовані за адресою:

АДРЕСА_3 . Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстратором прав на нерухоме майно: державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям, іншим акредитованим суб`єктам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольських міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях), окрім Міністерства юстиції України, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав щодо нерухомого майна: .

- туристично-котеджний комплекс бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 64190548209), розташований за адресою: АДРЕСА_1

- земельні ділянки: кадастровий №4820982200:12:045:0020 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413444748209) та кадастровий №4820982200:12:045:0019 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413428548209), розташовані за адресою: АДРЕСА_1

У обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, заборони відчуження на нерухоме майно, заборони вчинення будь-яких реєстраційних дії в Державному реєстрі речових прав щодо нерухомого майнаможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалено на його користь в справі про визнання права іпотекодержателя.

Представник позивача зазначає, що спадкоємці ОСОБА_4 зможуть оформити право власності на нерухоме майно та вчинити будь-які дії щодо його подальшого відчуження третім особам, зміни адреси нерухомого майна, тощо. Такі дії призведуть до подальшого порушення прав позивача як іпотекодержателя. А тому, захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду Позивач не зможе, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення його порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду. Представник позивача зазначає, що відчуження спірного нерухомого майна та внесення відповідних змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо особи власника призведе до неефективності обраного Позивачем способу судового захисту.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кириличенко О.А. подала до суду письмові заперечення проти задоволення заяви про забезпечення позову, у яких зазначила, що вважає неправомірними вимоги представника ОСОБА_5 про забезпечення позову, та просила суд, у разі задоволення заяви про забезпечення позову судом, застосувати заходи зустрічного забезпечення на підставі ст.154 ЦПК України.

Свої заперечення представник відповідача обґрунтувала тим, що позивач зловживав своїми процесуальними правами у цивільній справі №469/1568/14 згідно висновків Миколаївського апеляційного суду, викладених у постанові від 30.11.2023 року, і що він не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Приймаючи до уваги, що станом на дату звернення з заявою про забезпечення позову, за даними системи Д-3 Березанського районного суду Миколаївської області, щодо майна, про яке йдеться у заяві про забезпечення позову, вже вжито заходів забезпечення позову у виді арешту в іншій цивільній справі №469/1568/14, суд дійшов висновку, що на день подачі заяви відсутні підстави вважати існуючою та реальною небезпеку настання негативних наслідків для прав та інтересів позивача у справі, у випадку, якщо такі заходи не будуть вжиті невідкладно.

За таких обставин, враховуючи складність справи, відсутність необхідності негайного розгляду судом заяви про забезпечення позову, недостатність наданих заявником пояснень та доказів для розгляду заяви, також приймаючи до уваги, що учасники справи вже викликані судом у судове засідання на 19.12.2023 року, і неможливість їх явки до суду раніше призначеної дати вже судом з`ясовано, суд відповідно до положень ч.4 ст.153 ЦПК України визнав необхідним призначити розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін на 19.12.2023 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Степіна Н.Г. заявлені вимоги підтримала, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними у заяві про вжиття заходів забезпечення позову. Просила заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кириличенко О.А. проти задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову заперечила з підстав, викладених у наданих нею до суду письмових запереченнях. Просила суд відмовити у задоволенні вказаної заяви представника позивача та застосувати зустрічне забезпечення, у випадку її задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Єнова Л. М. висловила позицію, аналогічну за змістом правовій позиції представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кириличенко О.А. Просила суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача та додані до нього матеріали дійшов наступних висновків.

Згідно ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози не виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Так, позивачем заявлені позовні вимоги про визнання права вимоги та іпотекодержателя щодо нерухомого майна: нежитлові приміщення - туристично-котеджний комплекс бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 64190548209) та земельні ділянки: кадастровий №4820982200:12:045:0020 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413444748209) та кадастровий №4820982200:12:045:0019 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413428548209), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд вважає, що відчуження зазначеного нерухомого майна може зробити неможливим виконання рішення в рамках зазначеного судового провадження, а тому, заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині встановлення заборони всім суб`єктам державної реєстрації прав проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав щодо нерухомого майна, зазначеного у заяві про забезпечення позову, на думку суду, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що хоча стосовно зазначеного у заяві про забезпечення позову майна вже вжито заходів забезпечення позову у виді арешту в іншій цивільній справі №469/1568/14, однак, за даними системи Д-3 Березанського районного суду Миколаївської області, судовий розгляд даної цивільної справи вже закінчено, у зв`язку з чим, судом, що розглядав справу, в подальшому має бути вирішено питання щодо вжитих ним заходів забезпечення позову.

Таким чином, на думку суду, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній цивільній справі №469/1011/20, розгляд якої ще продовжується.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Разом з тим, дійшовши висновку про існування реальної загрози невиконання чиутруднення виконанняможливого рішеннясуду прозадоволення позовуу данійцивільній справі,суд, вирішуючи питання про співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами суд виходить з наступного.

Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 320/3560/18 (провадження № 61-5051св19) достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

За висновком Верховного Суду, викладеному у Постанові ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Першоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду у справі № 643/12369/19 від 19.02.2021 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

При цьому, Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

За змістом ч.6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Враховуючи зазначені правові позиції Верховного Суду та обставини справи, дійшов висновку про неповну співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, у зв`язку з чим, з метою найменшого порушення інтересів відповідачів та збереження нерухомого майна, суд вважає, що достатнім заходом забезпечення позову буде заборона відчуження на нерухоме майно, що є предметом спору.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Заперечення представника відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кириличенко О.А. проти задоволення заяви про забезпечення позову щодо зловживання позивачем своїми процесуальними правами у цивільній справі №469/1568/14 не можуть взяті судом до уваги, оскільки вони стосуються іншої справи, і не підлягають оцінці судом при розгляді даної цивільної справи.

Відповідно до вимог процесуального закону про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування зустрічного забезпечення суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 61-11274св18.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання та індивідуальний податковий номер в Україні.

У якості доказу наявності у позивача майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, суду надана Довідка філії АТ «Укрексімбанк» у м.Миколаєві про рух коштів за період з 15.04.2021 по 15.12.2023 р. по рахунку позивача. Відповідно до вказаної довідки банку обороти по рахунку склали 1245324,47 грн.

Однак, суд вважає, що вказаний доказ сам по собі на дає суду можливості об`єктивно та достатньо оцінити майновий стан позивача.

Разом з тим, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання та індивідуальний податковий номер в Україні, що відповідачами не зазначено, не обґрунтовано та не підтверджено розміру збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, суд вважає, що за таких обставин підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.149-153, 258-261 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Степіної Н.Г. про забезпечення позову у цивільній справі №469/1011/20 (провадження №2/469/102/23) за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Степіної Наталі Георгіївни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права вимоги та іпотекодержателя, задовольнити частково.

З метою забезпечення позову у цивільній справі №469/1011/20 (провадження №2/469/102/23) за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Степіної Наталі Георгіївни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнанняправа вимогита іпотекодержателя, вжити заходи забезпечення позову.

Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно: державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям, іншим акредитованим суб`єктам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольських міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях), окрім Міністерстваюстиції України,вчиняти будь-які реєстраційні дії з відчуження нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (спадкова справа № 20/2017, заведена приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області Кармасьовою Олесею Володимирівною 08 грудня 2017 року) в Державному реєстрі речових прав щодо нерухомого майна:

- туристично-котеджного комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 64190548209), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельних ділянок: кадастровий №4820982200:12:045:0020 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413444748209) та кадастровий №4820982200:12:045:0019 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413428548209), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог відмовити.

Відомості відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів..

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 20 грудня 2023 року.

Суддя: