Рішення № 115810761, 21.12.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №463/6391/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

21 грудня 2023 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Сливка І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «УМ Факторинг» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 03.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5014230 про надання споживчого кредиту. Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «про електронну комерцію». За цим договором Відповідач отримав Позику у розмірі 9 000 грн. 00 коп. строком на 30 днів, шляхом переказу на його банківську картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,57% від суми кредиту за кожен день користування та 1,90% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення Позики. Крім того у відповідності до п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Станом на 25.05.2023 року відповідач борг та нараховані відсотки не погасила, наявне прострочення за договором споживчого кредитування № 5014230 від 03.11.2021 року. В подальшому 10.04.2023 року ТОВ «Авентус Україна» передала право вимоги за договором № 5014230 від 03.11.2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (Позивачу) у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу №10.04/23-Ф від 10 квітня 2023 року. Відповідно до діючого договору право вимоги, на якому ґрунтується цей позов, передане позивачу згідно витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.04.2023 року. Загальна заборгованість за кредитним договором = 25 929 грн., яку просить стягнути позивач.

Ухвалою від 23 жовтня 2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1ст. 223 ЦПК Українисуд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Водночас, суд врахував, що відповідно до ч. 2ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Суду також не подано будь-яких інших доказів, які доводять об`єктивну неможливість відповідача прибути у судове засідання, прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку, а також неможливість забезпечити участь у судовому засіданні уповноваженого представника.

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, а тому суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті.

При цьому суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКвстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положеньст. 16 ЦК Україниособа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 03.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5014230 про надання споживчого кредиту.

Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «про електронну комерцію». За цим договором відповідач отримала Позику у розмірі 9 000 грн. 00 коп. строком на 30 днів, шляхом переказу на банківську картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,57% від суми кредиту за кожен день користування та 1,90% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення Позики (відповідні ставки зазначені в п. 1.5.2. та 1.5.1. Договору).

Відповідно до умов договору були нараховані відсотки за користування кредитом, які розраховуються за формулою: Сума боргу * ставку відсотків * кількість днів = сума відсотків до сплати. За строк дії договору були нараховані відсотки, які не були погашені.

Крім того у відповідності до п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Станом на 25.05.2023 року відповідач борг та нараховані відсотки не погасила, внаслідок чого наявне прострочення за договором споживчого кредитування № 5014230 від 03.11.2021 року.

В подальшому, 10.04.2023 року ТОВ «Авентус Україна» передала право вимоги за договором № 5014230 від 03.11.2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (Позивачу) у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу №10.04/23-Ф від 10 квітня 2023 року.

Відповідно до діючого договору право вимоги, на якому ґрунтується цей позов, передане Позивачу згідно витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.04.2023 року.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно, або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначено порядок укладення електронного договору, зокрема визначено що договір може бути укладений через інформаційно-телекомунікаційну систему, де здійснено належну ідентифікацію користувача (ч.8), а завантаження документів для власної ідентифікації та підтвердження прийняття пропозиції (акцепт) умов в тому числі означає згоду з порядком створення електронних підписів та порядком ідентифікації особи (в контексті ч.2 та 6 цієї статті). При цьому частина 12 чітко визначає, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стаття 12 вищезазначеного Закону зазначає, що електронний правочин може бути підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Сайт ТОВ «Авентус Україна» (https://creditplus.ua) у розділі «Юридична документація» містить Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (затверджено наказом Директора № 53-ОД від 19.01.2020 року) - документ у публічному доступі знаходиться за посиланням https://creditplus.ua/assets/uploads/files/documents/1580210318-92252.pdf.

Згідно цього документу (п. 2.14.) реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі - процес надання Споживачем інформації та документів, який включає заповнення електронної анкети, реєстрацію банківських карток, надання електронних копій необхідних документів та зображень, підтвердження ознайомлення з електронними документами. Крім того відповідно до п. 3.7. клієнт підтверджує ознайомлення з цими правилами та вказує особисті засоби зв`язку. Тобто за допомогою системи чітко ідентифікується особа, що надала свої дані, а також номер телефону, який особа зазначила при такій ідентифікації.

Загалом порядок укладення договору в електронній формі визначається розділом 5.11.1 цих Правил. В подальшому клієнт повторно узгоджує суму та строк позики та надсилає заявки Товариству, яке після розгляду і затвердження такої заявки направляє особі оферту через ІТС. Клієнт після ознайомлення з офертою натискає кнопку «погоджуюсь» (п. 5.11.1.16.), після чого на його засоби зв`язку надсилається Одноразовий ідентифікатор (код), який клієнт має ввести на сайті Товариства для підписання прийняття (акцепту) оферти.

При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України). Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору

У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, відповідач зареєструвався на веб-сайті позивача в мережі Інтернет https://creditplus.ua/ для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту), підтвердив особу шляхом фотофіксації особи з ідентифікаційним документом, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

В подальшому для здійснення підпису Відповідачу був направлений на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор НОМЕР_2 у повідомлення, та відповідно Відповідач ввів цей пароль у ІТС, чим підтвердив акцептування Договору.

Тобто підписання договору №5014230 про надання споживчого кредиту від 03.11.2021 року електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Договору та отриманням кредиту.

Замовлені кошти були переказані на рахунок відповідача.

Перерахування кредиту, відповідно до умов договору № 5014230, здійснювався поповненням банківської картки № НОМЕР_1 компанією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (ЄДРПОУ 35442539), яка має відповідний дозвіл та на підставі договору No 087/20-П від 08.07.2020р. з ТОВ «Авентус Україна», про що підтверджується листом від 18.04.2023 Вих. No 2546.

З листа від 18.04.2023 Вих. No 2546 вбачається, що відповідачу було перераховано 9 000 грн., № транзакції 1014356345, номер замовлення - 24364539, номер картки НОМЕР_1 .

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.4. Договору становить 30 днів.

Відповідно до п. 1.2 Договору, Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору, Позивач нараховує знижену процентну ставку за користування кредитом в розмірі 0,57% від суми кредиту за кожен день користування (без пролонгацій), якщо в строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Відповідно до п. 1.5.1. Договору, Споживачу у разі пролонгації договору або у разі прострочення Позивач нараховує стандартну процентну ставку у розмірі 1,90 % в день від суми кредиту за кожен день. При цьому визначено, що відсотки мають сплачуватись щомісячно.

Пункт 3.1. Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації),виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Пункт 4.3.1 Договору, сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Пункт 4.3.2. Договору, споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору.

Пунктом 7.4 Договору визначена відповідальність за порушення Споживачем своїх зобов`язань щодо неповернення кредиту або несплати відсотків за користування кредитом, зокрема штрафи, але у даному позові п не нараховує штрафи.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 3 статті 625 ЦК України встановлено додатково, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та не сплатив нараховані відсотки, в порушення умов Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач є таким, що зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Позивач надає розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що сума кредиту = 9 000 грн. (дата укладення договору 03.11.2021 р.); 30 днів = 0,57% в день (пункт 1.5.2 договору, період 04.11.2021р. - 03.12.2021р.); 90 днів = 1,90% в день (пункт 1.5.1 договору, період 04.12.2021р.-03.03.2022р.); 9 000 грн.* 0,57 * 30 днів = 1 539 грн. заборгованість за відсотками за 30 днів користування кредитом; 9 000 грн. *1,9% * 90 днів = 15 390 грн. заборгованість за відсотками за 90 днів користування кредитом.

Загальна заборгованість за кредитним договором = 25 929 грн.

Відповідач в цій справі не надала жодного альтернативного розрахунку заборгованості за договором чи доказів відсутності такої.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем в розмірі 25929 грн.

Надаючи оцінку долученим до матеріалів справи доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно у відповідача наявна заборгованість за договором позики.

Дані обставини справи стверджуються матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об`єктивності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження під час розгляду справи, а тому підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.2,10, 12, 141,247, 258, 259,263-265, 274-279,280-282 ЦПК України,

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (код ЄДРПОУ 40274286, місцезнаходження юридичної особи: 04060, місто Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1) заборгованість у розмірі 25 929 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (код ЄДРПОУ 40274286, місцезнаходження юридичної особи: 04060, місто Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1) 2684 грн.судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Р.Волоско