Ухвала суду № 115802839, 20.12.2023, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/6127/23

Номер провадження 2/350/608/2023

У Х В А Л А

про залишення без руху

20 грудня 2023 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої затопленням квартири,

в с т а н о в и в:

У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 36015 грн. майнової шкоди завданої внаслідок затоплення квартири та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вивчивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд прийшов до таких висновків.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідностатті 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, а тому порядок звернення до суду за судовим захистом урегульованийЦивільним процесуальним кодексом України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогамст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір та порядок сплати судового збору врегульованоЗаконом України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 1ст. 3 цього Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги, а саме про стягнення майнової шкоди завданої внаслідок затопленням квартири, та про стягнення завданої моральної шкоди. Кожна з заявлених вимог оплачується судовим збором окремо.

Згідно ч. 3ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).

Таким чином, позивач звернувся до суду з декількома позовними вимогами майнового характеру.

Згідно з ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України», з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 2684 гривні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У матеріалах справи наявна квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3322453694.1 від 23.11.2023 на суму 1076, 60 грн., що свідчить про оплату судового збору за одну із заявлених майнових вимог.

Натомість документів на підтвердження оплати судового збору за заявлену вимогу про відшкодування моральної шкоди, - не долучено.

Відтак, за вимогу про стягнення моральної шкоди позивач повинен сплатити судовий збір у встановленому розмірі, а саме, 1073,60 грн.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір та додати до позовної заяви документ про сплату судового збору.

Судовийзбір слідсплатити занаступними реквізитами:UA788999980313191206000009658;отримувач коштів:ГУК вІв.-Фр.об./ТГРожнятів «Судовийзбір»/22030101,код отримувача:ЄДРПОУ 37951998,Банк отримувача:Казначейство України(ЕАП),код класифікаціїдоходів бюджету-22030101.

Таким чином відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України при зверненні в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута йому.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провідшкодування майновоїта моральноїшкоди,завданої затопленнямквартири- залишити безруху та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява в частині заявлених ним позовних вимог вважатиметься неподаною і буде повернута.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію даної ухвали направити позивачу по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя А.М.Бейко