Рішення № 115799, 07.09.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.09.06

Справа № 2/503-06.

За позовом: Конотопського транспортного прокурора в інтересах державив особі Конотопського державного підприємства по виробництву теплової енергії «Теплодар»

До відповідача: Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі структурного підрозділу – Конотопського механічного заводу

Про стягнення: 357788 грн. 88 коп.

Суддя СОП‘ЯНЕНКо О.Ю.

Представники:

Від позивача: Макаренко Л.В., довіреність №118 від 08.02.2006р.

Від відповідача: Бєлов Ю.П., довіреність №305-8 від 03.01.2006р.

Москаленко В.С., довіреність №305-21 від 03.01.2006р.

Прокурор: Дубова О.В.

Суть спору: прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 357788 грн. 88 коп., в т.ч. 340900 грн. 54 коп. заборгованості за відпущену теплову енергію на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №40/04Т, укладеного між сторонами 21.09.2004р., 16888 грн. 35 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов‘язання, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву №305/3150 від 14.08.2006р., в якому просить в задоволенні позову відмовити на підставі того, що прокурор не надав жодних доказів порушення інтересів держави. Згідно рішення Конституційного суду України №3рп/99 від 08.04.1999р. прокурори та їх заступники подають в господарський суд позовні заяви лише в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ та організацій, незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Так, прокурор просить стягнути борг на користь самостійного суб’єкта господарювання.

Позивач з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав уточнення до позовних вимог, в якому зазначає, що відповідач до порушення провадження по справі сплатив частину боргу в сумі 20000 грн. 00 коп. та просить стягнути з нього 320900 грн. 54 коп. боргу, 16888 грн. 35 коп. пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд встановив:

На підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №40/04Т, укладеного між сторонами 21.09.2004р., позивач здійснював відпуск відповідачу теплової енергії в період опалювального сезону 2005-2006 рр. на загальну суму 340900 грн. 54 коп., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2006р. та відповідними рахунками, підписаними сторонами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 6.5. зазначеного договору остаточний розрахунок відповідач мав здійснювати до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Позивач надав уточнення до позовних вимог, в якому зазначає, що до порушення провадження по справі відповідач частково розрахувався на суму 20000 грн. 00 коп., та на момент подання позову його заборгованість становив 320900 грн. 54 коп. Позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 20000 грн. 00 коп., відмову прийнято господарським судом, в зв’язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, після порушення провадження у справі відповідач частково розрахувався, сплативши 50000 грн. 00 коп. основного боргу, що підтверджується випискою про банківські операції за 21.07.2006р., копія якої знаходяться в матеріалах справи, в зв‘язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, на момент розгляду справи борг відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію становить 270900 грн. 54 коп., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 06.09.2006р., підписаним сторонами.

Оскільки відповідач не надав ні доказів сплати боргу, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню в сумі 270900 грн. 54 коп.

Майнова відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань по зазначеному договору передбачена п. 7.2.5 вказаного договору, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 16888 грн. 35 коп. правомірні і підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, то вони не приймаються судом до уваги, оскільки позов в інтересах держави в особі позивача поданий прокурором на підставі п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ч. 1,2 ст. 2, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р., згідно з якими прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Прокурор звернувся із позовом в інтересах держави в особі ДП «Теплодар» до відповідача – Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, структурним підрозділом якого є Конотопський механічний завод. З урахуванням вимог ч.4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої підсудність справи визначається за місцем знаходження уповноваженого відособленого підрозділу, а не юридичної особи, позовна заява була прийнята до провадження господарського суду Сумської області.

Під час розгляду справи з’ясувалося, що згідно п. 7.9. Положення про Конотопський механічний завод джерелом формування фінансових ресурсів Заводу є дотації Підприємства, а також інші надходження за надані Заводом послуги юридичним та фізичним особам. Всі розрахунки за спожиті енергоносії, платежі до бюджету по всім податкам, внески до соціальних фондів та перераховані на поточний рахунок Заводу грошові кошти для сплати заробітної плати здійснюються Підприємством. Виходячи з вимог ч.3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута господарським судом Сумської області.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в доход державного бюджету підлягають стягненню 2877 грн. 89 коп. державного мита, а також 94 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження по справі в частині стягнення 70000 грн. 00 коп. – припинити.

3. Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі Конотопського механічного заводу (м. Харків, вул. Професійна, 40; р/р 26008301670090 в Конотопському відділенні ПІБ, МФО 337386, код 14027422) на користь Конотопського державного підприємства по виробництву теплової енергії «Телодар» (Сумська область, м. Конотоп, площа Новікова, 2; р/р 26003200040 в Конотопській філії АБ «Експрес-Банк», МФО 337212, код 30640180) 270900 грн. 54 коп. боргу, 16888 грн. 35 коп. пені.

4. Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі Конотопського механічного заводу (Харків, вул. Професійна, 40; р/р 26008301670090 в Конотопському відділенні ПІБ, МФО 337386, код 14027422) в доход державного бюджету (р/р 31115095600002, банк: УДК у Сумській області, отримувач: ВДК у м. Суми, МФО 837013, код ЄДРПОУ 23636315, призначення платежу: код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 2877 грн. 89 коп. державного мита.

5. Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі Конотопського механічного заводу (м. Харків, вул. Професійна, 40; р/р 26008301670090 в Конотопському відділенні ПІБ, МФО 337386, код 14027422) на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (м. Київ, проспект Перемоги, 44; р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 94 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО