Рішення № 115797402, 20.12.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2023 р. справа № 300/7922/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно з рішенням Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013, пенсія позивачу виплачувалась в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, що з 01.12.2021 становить 6962,40 грн. щомісяця. Відповідно до довідки за №224 від 22.03.2022, з 01.03.2022 розмір пенсії позивача зменшився та становить 2509,98 грн. У квітні 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Однак, листом від 11.05.2023 відповідач вказав на відсутність підстав для обчислення розміру пенсії позивача на рівні трьох розмірів прожиткового мінімуму. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно знижено розмір пенсії та змінено порядок розрахунку пенсійного забезпечення з 01.03.2022 всупереч рішенню Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.12.2023. У вказаному відзиві відповідач проти позову заперечує з підстав правомірності проведеного перерахунку пенсії позивача та просить відмовити в його задоволенні.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності II групи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що протоколом за пенсійною справою від 13.06.2023.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2011 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2009 в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання здійснити перерахунок пенсії скасовано, визнано неправомірною відмову в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як інваліду другої групи внаслідок трудового каліцтва, з більш високого заробітку та зобов`язано здійснити такий перерахунок з 11.02.2008. У решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду залишено без змін (а.с.12-15).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі №2а-4645/08/0970 від 14.03.2013 касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2011 в даній справі залишено без змін.

На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2011 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, яка з 11 02 2008 обчислена на рівні трьох розмірів прожиткового мінімуму з урахуванням підвищення та проживання в гірському населеному пункті.

У лютому 2022 року Департамент пенсійного забезпечення ПФУ надіслав ГУ ПФУ в Івано-Франківській області інформаційне повідомлення від 14.02.2022 №2800-030102-9/8709 про відсутність підстав для виплати пенси згідно рішення оду на рівні трьох розмірів прожитковою мінімуму, та зобов`язав привести пенсійну справу у відповідність до норм чинного законодавства (а.с.110).

На виконання інформаційного повідомлення Департамент пенсійного забезпечення ПФУ, відповідачем приведено пенсійну справу позивача у відповідність з 01.03.2022, в зв`язку із чи розмір пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , обчислений в розмірі 2509,98 грн., що підтверджується копія протоколу розрахунку стажу від 23.02.2022.

Вважаючи такий перерахунок протиправним, у квітні 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсійного забезпечення у відповідності до ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № 37688/09/9104 від 14 березня 2013 року.

Листом від 11.05.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача про відсутність підстав для обчислення розміру пенсії позивача на рівні трьох розмірів прожиткового мінімуму (а.с.16,17).

Вважаючи таку відмову у перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

Статтею 2 Закону №1788-XII встановлено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 30 Закону №1058-ІV (в редакції чинній на дату призначення пенсії позивачу) пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсії по інвалідності призначаються залежно від групи інвалідності у відповідних відсотках від розміру пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27, 28 цього Закону.

Пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Пунктом 16 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції чинній на дату призначення пенсії позивачу) передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання здійснюється відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. Отже, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст. 23 Закону № 1788-ХІІ (в редакції чинній на дату призначення пенсії позивачу) пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Згідно статті 29 Закону №1788-XII пенсії по інвалідності призначаються залежно від групи інвалідності у відсотках від заробітку, а саме: інвалідам I групи - 70 %; інвалідам II групи - 60 %; інвалідам III групи - 40 % заробітку.

У відповідності до частини 1 статті 69 Закону №1788-XII пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком або інвалідністю не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за 2 роки роботи підряд після призначення пенсії відповідно до ста

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №544 від 15.04.2003 встановлено, що мінімальний розмір пенсій, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком становить 50,00 грн., а максимальний розмір трудових пенсій за віком становить 150,00 грн.

У той же час, відповідно до частини 5 статті 29 Закону №1788-XII (в редакції чинній на дату призначення пенсії) максимальна пенсія не може перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно частиною третьою статті 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Проте, оскільки законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, слід застосовувати саме цей розмір.

Суд зазначає, що розмір прожиткового мінімуму щорічно встановлюється Законом України Про державний бюджет

Як зазначалось судом вище, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2011 у справі №2а-4645/08/0970 зобов`язано управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії з більш високого заробітку ОСОБА_1 як інваліду другої групи внаслідок трудового каліцтва з 11.02.2008.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Львівський апеляційний адміністративний суд у справі №2а-4645/08/0970, вказуючи на необхідність управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії з більш високого заробітку ОСОБА_1 як інваліду другої групи внаслідок трудового каліцтва з 11.02.2008, зазначив, що при визначенні мінімального та максимального розміру пенсії за віком слід виходити із положень статті 28 Закону №1058-1V, а не керуватись постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 № 544 Про підвищення розміру трудових пенсій.

В той же час, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2011 не містить зобов`язань здійснити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 у розмірі, що відповідає трьом розмірам прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Як наслідок, доводи відповідача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку та виплати пенсійного забезпечення позивача в розмірі, що відповідає трьом розмірам прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є обґрунтованими.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Явірник, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78730) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.