Рішення № 115788917, 20.12.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6023/23

Провадження № 2/346/1875/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

участю секретаря Тимошишин І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 27.02.2020 року шлюб між сторонами розірвано. На утримання вказаної дитини згідно з рішенням цього ж суду від 27.02.2020 року присуджено з відповідача на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі, а саме 1 600 грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття. Рішенням цьогосуду від21.02.2023року збільшенорозмір стягуванихз відповідачааліментів до2000грн.щомісячно,до досягненнядитиною повноліття.Однак, на даний час сума стягуваних аліментів на утримання дитини є недостатньо, оскільки інфляційні процеси,які відбулисяв державі,не дозволяютьпозивачу забезпечитиналежне матеріальнеутримання дитини.Крім того,позивач зазначає,що погіршилосьїї матеріальнестановище,оскільки вонана данийчас безробітна.В тойже час,матеріальний станвідповідача покращився,так яквін євійськовослужбовцем. Тому позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання вказаної дитини в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати, які складаються із 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач в судове засідання не з`явилася, 20.12.2023 року її представник, адвокат Ломничук Ю.Ю. електронною поштою надіслав до суду письмове клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити у його та позивача відсутності (а. с. 57-58).

Відповідач в судове засідання не з`явився. 27.11.2023 року його представник, адвокат Атаманюк В.М. подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позовних вимог відмовити, а розгляд справи проводити в його та позивача відсутності. Зазначає, що відповідач не має наміру ухилятись від виконання своїх батьківських обов`язків щодо сплати аліментів на утримання сина, однак, аліменти в розмірі 1/3 частки його заробітку є не відповідає його можливостям, а зазначений розмір є необґрунтовано великим. Позивач також вказує неправдиву інформацію щодо її працевлаштування, оскільки згідно з копією трудової книжки, вона 10.08.2023 року звільнена за згодою сторін, однак, відповідачу відомо, що вона й надалі працює продавцем, неофіційно. Інших доказів того, що її матеріальне становище погіршилось позивач не надала; не довела вона також обсяг витрат та доказів понесення таких витрат на утримання сина чи спроможність відповідача сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі. Відповідач мобілізований до лав ЗСУ та через непростий характер військової служби, стан його здоров`я погіршився. Крім цього, розмір аліментів, встановлений попереднім рішенням суду, є більшим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а відповідач, в міру своїх можливостей, буде надавати сину додаткові кошти і без рішення суду. Щодо витрат на правничу допомогу вказав, що такі витрати в розмірі 7000 грн. є достатньо великими та такий розмір має бути спів мірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим останнім на виконання таких робіт, обсягом адвокатських послуг.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до даних свідоцтва про народження сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

Згідно з даними рішення Коломийського міськрайонного суду від 27.02.2020 року (справа № 346/5339/19) шлюб між сторонами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ») розірвано, вказаного сина залишено проживати з позивачем (а.с. 15-17).

Рішенням цього ж суду від 27.02.2020 року (справа № 346/5337/19) з відповідача на користь позивача присуджено аліменти на утримання вказаної дитини в твердій грошовій сумі, в розмірі 1600 грн. щомісячно до досягнення цією дитиною повноліття (а.с. 12-14).

Рішенням цього ж суду від 21.02.2023 року (справа № 346/361/23) з відповідача на користь позивача збільшено розмір стягуваних аліментів на утримання вказаної дитини в твердій грошовій сумі, в розмірі 2 000 грн. щомісячно до досягнення цією дитиною повноліття (а.с. 18-21).

Згідно з даними трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення якої 30.06.2014 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 10.08.2023 року звільнена з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України ( за угодою сторін (а.с. 23-24)).

Відповідно до довідки № 82, виданої 27.09.2023 року Ценявською гімназією П`ядицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 навчається у вказаному навчальному закладі з 01.09.2023 року ( а.с. 25 ).

Даними копії довідки № 351, виданої 19.08.2023 року військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України, стверджується, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у вказаній військовій частині з 11.08.2023 року ( а.с. 26 ).

Відповідно до акту, виданого П`ядицькою сільською радою 26.09.2023 року № 69 позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).

Згідно з відомостями з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з січня по грудень 2013 сукупний місячний дохід ОСОБА_2 становив 2 600 грн., з січня по грудень 2023 року 173478,24 грн. (а.с.55, 56).

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 3ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Частиною першоюстатті 12 зазначеного Законувстановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції ООН «Про права дитини» батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Відповідно до ч.2ст.51 Конституції Українибатьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зістаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з положеннями ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, у зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру.

При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених в ст.182 - 184 СК України.

Згідно ч. 3 ст.181СКУкраїни за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст.182СКУкраїни гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192СКУкраїни зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).

Отже, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню не лише норми ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України (в редакції Закону №2037-V-ІІІ від 17 травня 2017 року), право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Позивач скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про зміну способу стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу відповідача. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Суд враховує, що відповідач є військовослужбовцем, отримує дохід та має можливість виконувати передбачений законом обов`язок щодо утримання дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість зміни способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та стягнення їх у частці від заробітку (доходу) відповідача, що відповідатиме інтересам всіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставінаведеного,враховуючи позиціювідповідача щодопозовних вимог, його матеріальне становища як платника аліментів,вік синасторін тапов`язаніз цимвитрати найого харчування,лікування принеобхідності,забезпечення найбільшнеобхідними речами,суд вважаєза можливевизначити аліментиу розмірі1/4частки зусіх видівдоходів відповідача,що відповідатимевимогам розумностіі справедливості,та установленійсудовій практиці. При цьому суд враховує, що відповідно дост. 180 СК Українипозивач також зобов`язана приймати участь в утриманні дитини.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з положеннями ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнена позивач.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч.4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Судувід 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження№ 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Судувід 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4статті 137 ЦПК України.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 02.10.2023 року; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, ордер, квитанцію серії ААК №563106 від 09.10.2023 року на суму 7 000 грн. та акт виконаних робіт ( надання послуг ) № 41 від 09.10.2023 року (а.с.27-31).

Як встановлено судом, 02.10.2023 року між адвокатом Ломничуком Ю.Ю. та позивачем укладено договір про надання правової допомоги, в пунктах 2.1, 2.2. якого вказано, що адвокат бере на себе виконання наступної правової роботи: дає усні консультації, висновки, довідки з правових питань; складає необхідні процесуальні документи; особисто приймає участь по захисту прав та законних інтересів клієнта по справі; підписання документів, необхідних для повноцінного надання професійної правничої допомоги. З метою отримання відомостей про факти, які можуть бути використані як джерело відомостей для клієнта та докази у судових справах звертатися з адвокатськими запитами та збирає відомості про факти, які можуть бути використані як докази, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою ( а.с.27).

Відповідно до акту виконаних робіт (наданняпослуг )№ 41від 09.10.2023року вартість робіт (послуг адвоката) встановлено в загальному розмірі 7 000 грн., про що також вказано в квитанції серії ААК №563106 від 09.10.2023 року (а.с.30, 31), а саме: консультація клієнта - 1000 грн.; складання позовної заяви 4000 грн.; представництво клієнта в судових засіданнях незалежно від їх кількості 2000 грн. Кількість годин витраченого часу на надання послуг ( без врахування представництва в судових засіданнях ) 8 год.

Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7 00 грн. не є співмірним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг. Судом враховується також й те, що дана справа розглянута судом у порядку спрощеного провадження, в якій призначено 2 судових засідання, в жодне з яких представник позивача не з`явився. Крім того, вартість послуги за складання позовної заяви в сумі 4 000 грн. є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 3000 грн.

На підставі наведеного, ст.ст. 180-184, 192 СК України та, керуючись ст.ст. 81, 137, 141, ч.2 ст. 247, ст.ст. 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання їхнього малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В решті позовних вимог відмовити.

Виконавчий лист по справі № 346/361/23, виданий Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області на виконання рішення цього суду від 21.02.2023 року, відкликати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , уродженки та жительки АДРЕСА_3 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок на користь держави на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Стягнення аліментів розпочати з дня набрання чинності рішенням суду і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повний текстрішенняскладено20 грудня 2023року.

Суддя: Яремин М. П.