Рішення № 115771965, 12.12.2023, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/668/23

Провадження № 2/938/187/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2023 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судових засідань Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: ОСОБА_2 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Верховинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області,

про визнання батьківства,

за участю учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Верховинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області, в якому просить визнати його батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просить виключити із актових записів про народження дітей відомості про ОСОБА_5 , як батька дітей, та внести відомості, зазначивши батьком дітей, його ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22.09.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання на 12.10.2023.

В підготовче засідання 12.10.2023 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

09.10.2023 на адресу суду надійшло клопотання від позивача ОСОБА_1 , в якому він зазначає, що на даний час проходить військову службу у В/Ч НОМЕР_1 та перебуває на передовій, однак підтримує подану ним заяву та викладені в ній доводи, та просить проводити розгляд справи без його участі.

Від відповідачки ОСОБА_2 на адресу суду 09.10.2023 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона визнала позовні вимоги та просить розглядати справу без її участі.

Третя особа - Верховинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області, причин неявки уповноваженого представника в підготовче засідання не повідомила.

Ухвалою суду від 12.10.2023, в порядку передбаченому ч.11 ст.185 ЦПК України, позовну заяву було залишено без руху, та надано позивачу строк у 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, згідно ухвали суду від 01.11.2023, розгляд справи призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 21.11.2023.

В підготовче засідання 21.11.2023 учасники справи не з`явились.

Представник позивача подав через підсистему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки позивач 07.11.2023 звернувся до Медико-генетичного центру «МАМА ПАПА» щодо проведення експертизи встановлення батьківства. Станом на 20.11.2023 результати ДНК тесту ще не готові, та очікується, що вони будуть готові на 30.11.2023. Відтак з метою надання позивачу можливості долучити до справи результати ДНК тесту щодо батьківства позивача відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , просив підготовче засідання відкласти.

Відповідачка в підготовче засідання не з`явилась, у відзиві на позовну заяву просила суд проводити розгляд справи без її участі.

Третя особа не забезпечила явки представника в підготовче засідання, причин неявки не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Ухвалою від 21.11.2023, суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відклав підготовче засідання на 12.12.2023.

В підготовче засідання 12.12.2023 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

05.12.2023 від представника позивача через, підсистему електронний суд надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, призначеного на 12.12.2023 без участі позивача та його представника, а також клопотання про долучення доказів та залишення без розгляду клопотання від 21.08.2023 про призначення у справі судово-генетичної експертизи, поданого позивачем разом із позовною заявою.

Третя особа не забезпечила явки представника в підготовче засідання, причин неявки не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи без участі учасників справи, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а відповідно до п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якщо він або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, однак не з`явились в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи наведені обставини, оскільки позивач та відповідач подали заяви про розгляд справи без їх участі, а третя особа, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в підготовче засідання повторно не забезпечила явки представника, суд вважає за можливе проводити розгляд справи без їх участі наявними матеріалами справи.

Вирішуючи відповідно до п.10 ч.2 ст.197 ЦПК України, клопотання представника позивача від 05.12.2023 про долучення доказів, та про залишення без розгляду клопотання від 21.08.2023 про призначення у справі судово-генетичної експертизи, суд зазначає наступне.

Так, представник позивача в підтвердження позовних вимог, а саме того, що позивач є батьком дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просить долучити до матеріалів справи висновок молекулярно-генетичної експертизи від 29.11.2023 №40487. Неможливість подання такого висновку разом із позовною заявою, позивач обґрунтовує тим, що він був відсутній на момент подання позову до суду, та його було отримано тільки на початку грудня 2023. Докази направлення вказаного висновку іншим учасникам справи, долучено до клопотання.

З тих підстав, що відповідачкою визнано позовні вимоги, а висновком молекулярно-генетичної експертизи від 29.11.2023 №40487 підтверджено батьківство позивача відносно дітей, представник також просить залишити без розгляду подане разом із позовною заявою клопотання про призначення у справі судово-генетичної експертизи задля вирішення питання щодо біологічного походження дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від позивача.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2, 8 ст.83 ЦПК України, позивач, повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, неподані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про долучення доказів, та про залишення без розгляду клопотання від 21.08.2023 про призначення у справі судово-генетичної експертизи, слід задовільнити.

Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Оскільки на стадії підготовчого провадження судом проведено всі дії, передбачені ст.197 ЦПК України, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, а відповідач позовні вимоги визнала, про що зазначила у поданому суду відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку, про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого засідання.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він та відповідачка тривалий час підтримували стосунки, які розпочались більше 14 років тому, проживали разом як сім`я, однак шлюб не реєстрували. В результаті їх стосунків, у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дочка ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 . Оскільки на момент народження дітей вони не перебували у шлюбі, то за заявою відповідачки діти були зареєстровані в порядку ст.135 Сімейного кодексу, а саме за прізвищем матері « ОСОБА_6 ». В той же час, у актовому записі в графі «батько» вказано його ім`я та по батькові, а саме « ОСОБА_7 ». Позивач вважає, що діти повинні носити саме його прізвище, як батька, однак відповідачка відмовляється добровільно визнати його батьком та внести зміни до актового запису шляхом їх спільного звернення до органу ДРАЦС. Також позивач звертає увагу на те, що на даний час, він проходить службу в Збройних силах України, та в умовах воєнного стану, якщо з ним щось трапиться, його діти не зможуть реалізувати свої права на отримання соціальних виплат, у зв`язку із відсутністю його прізвища у їх свідоцтвах про народження.

Правова позиція відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 подала письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Вказала на те, що вона дійсно перебувала із позивачем у стосунках понад 14 років та вони проживали разом як сім`я, однак шлюб не реєстрували. В цей проміжок часу у неї з позивачем народилося двоє дітей, а саме донька - ОСОБА_3 та син - ОСОБА_4 . Підтвердила, що біологічним батьком дітей є саме позивач, та діти народились в період їх спільного проживання. Також відповідачка підтвердила, що вона відмовилась добровільно визнати позивача батьком дітей, оскільки посварилась із позивачем та хотіла його таким чином образити.

Правова позиція третьої особи.

Верховинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області, не скористався своїм процесуальним правом, письмових пояснень по суті спору не подав.

Фактичні обставини встановлені судом.

Позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Замагора Верховинського району Івано-Франківської області, є громадянином України. 24.05.2023 він отримав паспорт громадянина України у формі ID-картки, який дійсний до 24.05.2023. На даний час він призваний по мобілізації та є військовослужбовцем.

Відповідач ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в селищі Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, є громадянкою України. 01.06.2010 вона отримала паспорт громадянина України

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 тривалий час, а саме більше 14 років підтримували стосунки та проживали разом, як одна сім`я, однак шлюб не реєстрували.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у смт. Верховина, Верховинського району Івано-Франківської області, народилася ОСОБА_3 , батьками якої зазначено: ОСОБА_5 -батько; ОСОБА_2 - мати. Факт народження зареєстровано у Відділі реєстрації актів цивільного стану Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області 06.08.2010, актовий запис №80.

Згідно копії Актового запису про народження дитини №80 від 06.08.2010, відомості про батька дитини внесені за заявою матері, тобто в порядку ст.135 Сімейного кодексу, а саме за прізвищем матері « ОСОБА_6 ». В той же час, у актовому записі в графі «батько» вказано його ім`я та по батькові, а саме « ОСОБА_7 ».

Відповідно до копії свідоцтва про народження від 07.11.2012 серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у смт.Верховина, Верховинського району Івано-Франківської області, народився ОСОБА_4 , батьками якого зазначено: ОСОБА_5 -батько; ОСОБА_2 - мати. Факт народження зареєстровано у Замагірській сільській раді Верховинського району Івано-Франківської області, 07.11.2012, актовий запис №27.

Згідно копії Актового запису про народження дитини №27 від 07.11.2012, відомості про батька дитини внесені за заявою матері, тобто в порядку ст.135 Сімейного кодексу, а саме за прізвищем матері « ОСОБА_6 ». В той же час, у актовому записі в графі «батько» вказано його ім`я та по батькові, а саме « ОСОБА_7 ».

Відповідно до висновку молекулярно-експертного генетичного дослідження від 29.11.2023 №40487, складеного завідувачем клініко-діагностичної лабораторії «Мама Папа», ОСОБА_8 , яка має вищу освіту за спеціальністю «Генетика», та обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 99,999999%.

Оскільки, відповідач ОСОБА_2 відмовилась добровільно визнати позивача ОСОБА_1 батьком та внести зміни до актового запису шляхом їх спільного звернення до органу ДРАЦС, він звернувся із вказаним позовом до суду.

Оцінка суду.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання батьківства позивача щодо дітей народжених жінкою, яка на момент зачаття дітей та їх народження не перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно ч.1 ст.126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч.1 ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст.128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК (1618-15) рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК (1618-15), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

За змістом положень ЦПК України:

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 3 і 4 ст. 12 ЦПК України);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1ст. 82 ЦПК України)

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків (ч. ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України);

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.89 ЦПК України);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ЦПК України).

- обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Як встановлено судом, Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 тривалий час, а саме більше 14 років (тобто з 2009 року) підтримували стосунки та проживали разом як одна сім`я, однак шлюб не реєстрували. Вказані обставини стверджуються поясненнями позивача та відповідачки.

Згідно долучених до справи свідоцтва про народження та витягів із актових записів, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , матір`ю яких є ОСОБА_2 . Батьком дітей, за заявою матері, записано ОСОБА_5 , тобто відомості про батька внесені в порядку ст.135 Сімейного кодексу, а саме за прізвищем матері « ОСОБА_6 ». В той же час, у актовому записі в графі «батько» вказано ім`я та по батькові, а саме « ОСОБА_7 ».

Позивач стверджує, що саме він ОСОБА_1 є батьком дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З висновку молекулярно-експертного генетичного дослідження від 29.11.2023 №40487 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність даної події складає 99,9999%. Також, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність даної події складає 99,9999%.

Таким чином, біологічне батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доведено.

Окрім того, як вбачається із поданого відповідачкою в ході розгляду справи відзиву на позовну заяву, нею визнано позовні вимоги в повному обсязі та зокрема підтверджено, що її діти, а саме донька - ОСОБА_3 та син - ОСОБА_4 народилася в проміжку часу, коли вона та позивач перебували у стосунках, та біологічним батьком дітей є саме позивач.

Відповідно до положень ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи наведені обставини, та досліджені судом докази, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтверджені матеріалами справи, та підлягають до задоволення в повному обсязі.

При цьому суд звертає увагу на те, що за правилами до ст.134 Сімейного кодексу України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Частиною 4 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Наказом Мінюсту України від 12.01.2011 року № 96/5, який зареєстровано в Мінюсті України 14.01.2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до п.2.13.1 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в т.ч. рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно з п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Судові витрати.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

При поданні позову до суду, позивачем сплачено судовий збір 1073,60грн. Згідно позовної заяви позивач просить залишити вказані витрати за ним.

За таких обставин, незважаючи на задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, суд не вбачає підстав стягнення з відповідача понесених позивачем витрат по сплаті судового збору, та залишає такі за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10-13, 49, 76-81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України, батьком дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , народженої у селищі Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , народженого у селі Замагора Верховинського району Івано-Франківської області.

Внести зміни до актового запису №80, складеного 06 серпня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , народженої у селищі Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, а саме: у графі "батько" зазначити батьком дитини " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 "; у графі "прізвище" змінити прізвище дитини з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_9 ".

Внести зміни до актового запису №27, складеного 07 листопада 2012 року Замагірською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , народженого у селі Замагора Верховинського району Івано-Франківської області, а саме: у графі "батько" зазначити батьком дитини " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 "; у графі "прізвище" змінити прізвище дитини з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_9 ".

Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків- відсутній.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Верховинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, юридична адреса: селище Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, вул. І. Франка, 32; ЄДРПОУ 20556892.

Повне рішення складено 20.12.2023.

Суддя Роман ДЖУС