Рішення № 115771868, 19.12.2023, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1295/23

№ провадження 2/196/462/2023

Р ІШ ЕН НЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання:Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариствоКомерційний банк«ПРИВАТБАНК» звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 07.09.2011 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого останньому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт на платіжну картку. Зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. 07.09.2011 року відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового період», в якій відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений. Оскільки відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, станом на 09.02.2023 року у нього утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 35 830,48 грн., яка складається з наступного: 29 166,44 грн. заборгованість за тілом кредиту; 6 664,04 грн. заборгованість за простроченими відсотками; яку вони просять стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі в розмірі 2 684,00 грн.

Ухвалою судді від 27.10.2023 позовну заяву Акціонерного товаристваКомерційний банк«ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті.

З метою належного повідомлення відповідачу ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію зазначеної ухвали та позовну заяву з додатками, які були повернуті до суду з відміткою "адресат за відсутній за вказаною адресою".

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, а також в позовній заяві прохали у разі неявки в судове засідання їх представника не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

19 грудня 2023 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 07.09.2011 року (а.с.59-60).

Відповідач ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Заявою ОСОБА_1 підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Також, 07.09.2011 відповідачем підписано довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна», 55 днів пільгового періоду.

За змістом наведеної довідки про умови кредитування з використанням карти «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду від 11.02.2008 року базова процентна ставка в місяць становить 2,5% (нараховується на залишок заборгованості виходячи із розрахунку 360 днів в році); комісія за зняття готівкових коштів в банкоматах і пунктах видачі готівки Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 1% від суми операції, в банкоматах інших банків К+5 грн., в іноземних банкоматах К+30 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості (пеня=пеня(1)+пеня(2), де пеня(1)=(базова процентна ставка по договору)/30-нараховується за кожен день прострочки кредиту; пеня(2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць при виникненні прострочки по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн. і більше; комісія за моніторинг неактивної карти в розмірі залишку коштів на карточці, але не більше 10 грн. (чи еквівалент в місяць) в місяць; комісія за отримання балансу на чек в банкоматах Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (окрім чека операції зі зняття готівки) 0,95 грн.; комісія за безготівковий платіж: за рахунок кредитних коштів 3% від суми операції, за рахунок власних коштів 1% від суми операції (а.с.61).

На виконання кредитного договору відповідачу були надані кредитні картки: номер картки НОМЕР_1 дата відкриття - 08.08.2011 з терміном дії до 08/15; номер картки НОМЕР_2 дата відкриття - 16.02.2015 з терміном дії до 02/19, номер картки НОМЕР_3 дата відкриття - 09.01.2019 з терміном дії до 09/22 (а.с.58).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку розпочався 08.08.2011, з встановленим кредитним лімітом - 2 000,00 грн. В подальшому станом на 06.11.2012 кредитний ліміт становив 4 000,00 грн., станом на 28.12.2012 кредитний ліміт становив 5 000,00 грн., станом на 16.08.2013 кредитний ліміт становив 7 500,00 грн., станом на 09.12.2013 кредитний ліміт становив 8 500,00 грн., станом на 13.10.2017 кредитний ліміт становив 14 000,00 грн., станом на 18.02.2020 кредитний ліміт становив 19 000,00 грн., станом на 21.07.2020 кредитний ліміт становив 29 000,00 грн. та 30.11.2021 кредитний ліміт становив - 0,00 грн. (а.с.8).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 09.02.2023 року становить 35 830,48 грн., яка складається з наступного: 29 166,44 грн. заборгованість за тілом кредиту; 6 664,04 грн. заборгованість за простроченими відсотками (а.с.14-36).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Виходячи з правового аналізу вказаних норм, Умови надання банківських послуг не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо: 1) такі Умови не містять підпису позичальника; 2) не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи анкету-заяву позичальника.

Так, надані позивачем Умови та правила не містять підтверджень, що саме їх в наданій суду редакції розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент виникнення правовідносин сторін взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за підвищеною ставкою та, зокрема, саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку щодо відсутності підстав вважати, що при укладенні договору з відповідачем ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», дотримався вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

До того ж необхідно зауважити, що міжнародними актами, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, у зв`язку з чим сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих Правил тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1ст.634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила надання банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вищезазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.

Однак, доведеність факту отримання відповідачем кредитної картки із встановленим на ній кредитним лімітом, підписання довідки про умови кредитування, в якій вказані узгоджені сторонами процента ставка за користування кредитування, розміру неустойки (штрафу), активне користування нею, у тому числі після збільшення кредитного ліміту, в сукупності є свідченням наявності між сторонами кредитно-договірних зобов`язань.

На підставі ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви вбачається, що заборгованість відповідача за кредитом становить 29 166,44 грн.

Відповідачем не спростований даний розмір заборгованості, як і не спростовано факту отримання кредитних коштів.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 29 166,44 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування коштами, судом враховується наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що між банком та відповідачем (позичальником) було досягнуто згоди про розмір процентів за користування кредитом, а саме: 2,5% в місяць із розрахунку 360 днів в році, що підтверджується довідкою про умови кредитування, яка підписана відповідачем 07.09.2011 (а.с.61).

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18.

Згідно умов укладеного кредитного договору, сторони домовились, що договір є строковим, та відповідає строку дії картки. Кредитна картка є дійсною до останнього календарного дня зазначеного на ній місяця. По закінченню строку дії відповідна картка пролонгується банком на новий строк дії (якщо раніше, до початку місяця закінчення строку дії не надходило письмових заяв від позичальника про закриття карткового рахунку).

З огляду на викладене право АТ КБ«ПРИВАТБАНК» нараховувати проценти за договором між Публічним акціонерним товариством Комерційним банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 кредиту від 07 вересня 2011 року припинилося зі спливом строку кредитування.

При цьому, заява відповідача ОСОБА_1 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 07.09.2011 не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Разом з тим встановлено, що Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» здійснено останній перевипуск картки 09.01.2019 терміном дії до вересня 2022 року (а.с.58). Після цього перевипуск картки не здійснювався, що є свідченням припинення строку дії договору.

У матеріалах справи відсутні докази щодо продовження строку дії договору між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_2 кредиту від вересня 2022 року після закінчення його дії.

Тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» проценти з вересня 2011 року по вересень 2022 року в розмірі 1 529,36 грн.

В решті частині позову щодо стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 5 134,68 грн. суд відмовляє, оскільки останні нараховані після закінчення строку дії кредитного договору.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 по виконанню кредитного договору від 07.09.2011 становить 30 695,80 грн., яка складається з наступного: 29 166,44 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1 529,36 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК». В іншій частині заявлені вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 308,24 грн.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263, 265, 274-279, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товаристваКомерційний банк"ПРИВАТБАНК"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн НОМЕР_4 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товаристваКомерційний банк"ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № НОМЕР_5 ) заборгованість за кредитним договором №б/н від 07.09.2011р. станом на 09.02.2023р. в розмірі 30695 (тридцять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) грн. 80 коп., яка складається: 29 166,44 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1 529,36 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товаристваКомерційний банк"ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 2 308,24 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.12.2023 року.

Суддя: Д.Г. Костюков