Рішення № 115771524, 19.12.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/683/21

Провадження № 2/183/366/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19грудня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді МайноїГ.Є.,

з участю: секретаря судового засідання КоссовичаА.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката СівацькогоА.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, Перша новомосковська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 27 листопада 2000 року між нею та ОСОБА_2 , в інтересах якого на підставі доручення діяла ОСОБА_3 , укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 28 м2, розташованої на АДРЕСА_1 , надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Ця земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на землю, виданого 02 серпня 2000 року Новомосковською міською радою, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №НМ 2072, серія І-ДП № 092751. Договір було посвідчено державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори ШевченкоГ.В. та зареєстровано в реєстрі за №2-4987. Відповідно до змін в землекористуванні, вказаних в Державному акті на право постійного користування землею Серія ІІ-ДП №003420, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за НМ №144, виданого приватному підприємцю ОСОБА_1 , згідно з рішенням №804 від 25.10.2000 було надано земельну ділянку 0,0654 га. Таким чином, дійсна площа земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 складає 0,0654 га, а в Договорі купівлі-продажу від 27листопада 2000року невірно вказана загальна площа земельної ділянки, яка замість 28 м2 (або 0,0028 га) складає 654 м2 (або 0,0654 га).

У позасудовому порядку позивач 21 грудня 2020 року подав до приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу ШевченкоГ.В. звернення, у якому просив внести виправлення у Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27листопада 2000року, що був посвідчений державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори ШевченкоГ.В. та зареєстрований в реєстрі за №2-4987, а саме: в п.1 даного договору вказати площу земельної ділянки 654 м2 (0,0654 га). 30 грудня 2020 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко Г.В. була складена відповідь, у якій було зазначено, що згідно з діючим на момент укладення договору купівлі-продажу законодавства, покупець зобов?язаний був отримати у відділі Держкомзему у м. Новомосковську Дніпропетровської області Державний акт про право власності на земельну ділянку. Договір купівлі-продажу є підставою видачі Державного акту на землю і мав залишитись у відділі земельних ресурсів, однак, його наявність на руках у покупця свідчить про те, що покупцем державний акт на землю не був отриманий. Таким чином, згідно з відповіддю від 30 грудня 2020 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу ШевченкоГ.В. позивачеві було відмовлено у внесенні виправлень у вищевказаний Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 листопада 2000 року.

Указані обставини перешкоджають позивачеві в реалізації права на володіння, користування та розпорядження своїм майном, у зв`язку з чим він вимушений звернутись до суду для визнання права власності на вищевказану земельну ділянку і, посилаючись на положення ст.55, 124 Конституції України, ст.4, 8, 25, 204, 321, 328, 392, 655, 656ЦК України, ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», просить визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,0654га, розташовану на АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 24 лютого 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі (а.с.19). Ухвалами суду від 25 травня 2021 року та 21липня 2021року витребувано докази за клопотаннями представника позивача. Ухвалою суду від 20листопада 2023року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат СівацькийА.М. позовні вимоги підтримали в повному обсязі і просили позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Треті особи у судове засідання не з`явились, просили розглянути справу у їх відсутність. Новомосковська міська рада просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово та пояснення позивача та представника позивача, дослідивши письмові докази, приходить до таких висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 27 листопада 2000 року між покупцем ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_2 , в інтересах якого на підставі доручення діяла ОСОБА_3 , укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори ШевченкоГ.В. та зареєстровано в реєстрі за №2-4987. За цим договором ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку площею 28 м2, розташовану в АДРЕСА_1 , призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Ця земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 02серпня 2000року Новомосковською міською радою, зареєстр. в Книзі записів держ. актів на право приватної власності на землю за №НМ 2072, серія І-ДП №092751.

Згідно з ч.1 ст. 55 Закону України «Про нотаріат» (чинного на момент вчинення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 листопада 2000року) угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється.

Відповідно доп.49Інструкції пропорядок вчиненнянотаріальних дійнотаріусами України,затвердженої наказомМіністерства юстиціїУкраїни від18червня 1994року№ 18/5з метоюреалізації ЗаконуУкраїни "Пронотаріат"(3425-12)(вредакції чиннійна моментукладення договорукупівлі-продажуземельної ділянкивід 27листопада 2000року)при нотаріальномупосвідченні договорівпро відчуженняжилого будинку,а такожіншого нерухомогомайна,що підлягаєреєстрації,нотаріус вимагаєподання документів,які підтверджуютьправо власностіна вказанемайно уосіб,які йоговідчужують. Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом на право колективної чи приватної власності на землю.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст.79ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно дост.80ЦПКУкраїни достатнімиє докази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зч.1,5,6ст.81ЦПКУкраїни кожнасторона повиннадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

За час розгляду цієї справи судом, позивачем подані та судом, з дотриманням процесуального порядку, зібрані такі письмові докази у засвідчених належним чином копіях: договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27листопада 2000року, державний акт на право постійного користування землею ІІ-ДП №003420 від 29серпня 2006року, виданий приватному підприємцю ОСОБА_1 , лист приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу ШевченкоГ.В. від 30грудня 2020року, рішення Виконавчого комітету Новомосковської міської ради №804 від 25жовтня 2000року «Про додаткове надання земельної ділянки п/п ОСОБА_1 під збудовану СТО автомобілів та автостоянку по АДРЕСА_2 », рішення Новомосковської міської ради від 25вересня 2020року №1404 «Про припинення права постійного користування землею», рішення Новомосковської міської ради від 25вересня 2020року №1387 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», матеріали нотаріальної справи щодо Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27листопада 2000року, яка містить як копію самого договору, так і документи, на підставі яких він був посвідчений нотаріальною конторою, а саме: доручення ОСОБА_2 на вчинення дій ОСОБА_3 , довідка-характеристика від 22листопада 2000року №1843, видана ОСОБА_2 , довідка про визначення грошової оцінки земельної ділянки від 07серпня 2000року, Державний акт на право приватної власності на землю І-ДП №092751, виданий ОСОБА_2 ; заява ТОВ «Макроплаза» від 21вересня 2020 року № 2054/0/1-20, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 27липня 2020 року № 204, витяг з ДРРП про реєстрацію права власності на нерухоме майно (автостоянка зі станцією технічного обслуговування) від 27липня 2020 року №217952534, рішення Новомосковської міської ради народних депутатів від 21серпня 1996 року №825, рішення Новомосковської міської ради народних депутатів від 15грудня 1999 року №1046, заява ТОВ «Макроплаза» про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду від 31січня 2022 року №000984/22, рішення Новомосковської міської ради від 31серпня 2022 року №766, договір оренди земельної ділянки від 04листопада 2022 року, витяг з ДЗК від 21січня 2022 року, кадастровий план, технічний паспорт на автостоянку зі станцією технічного обслуговування, службова записка відділу земельних відносин виконавчого комітету Новомосковської міської ради №31 від 02червня 2023 року; лист виконавчого комітету Новомосковської міської ради Вих. №1088/0/2-23 від 07червня 2023року, лист Держгеокадастру №1-0 110.6-2085/299-23-0.110,6 від 12червня 2023року, архівний витяг з рішення виконкому Новомосковської міської ради депутатів від 19липня 2000року №570.

Зібраними у справі письмовими доказами підтверджується, що продавцю ОСОБА_2 на момент продажу ним ОСОБА_1 земельної ділянки, належало на праві приватної власності 28 м2 земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що і було предметом укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27листопада 2000року. Жодних доказів того, що на момент укладення зазначеного вище договору відповідачеві належало 654м2, а не 28м2, якими він розпорядився, суду надано не було і судом не установлено, а тому не можна говорити про допущену нотаріусом описку у договорі купівлі-продажу земельної ділянки під час його посвідчення, як на те вказує позивач у своєму позові.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані, не підтверджені належними та допустимим доказами, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 77-81, 84, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, Перша новомосковська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП та реквізити паспорта невідомі, остання відома адреса: АДРЕСА_4 ;

- третя особа: Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 34359199, 51200, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м.Новомосковськ, вул.Гетьманська, 14.

- третя особа: Перша новомосковська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02891109, 51200, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м.Новомосковськ, вул.Гетьманська, 22.

Повне рішення суду складено та підписано 20грудня 2023року.

Суддя Г.Є. Майна