Єдиний державний реєстр судових рішень
1-кп/754/674/23
Справа № 754/2625/23
У Х В А Л А
Іменем України
18 грудня 2023 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №42021100000000375 від 31 травня 2021 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по обвинуваченню, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Фастів Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м.Києва, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_3 , раніше не судимої,
по обвинуваченню, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_6 ,
сторони захисту - обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021100000000375 від 31 травня 2021 року відносно ОСОБА_3 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 по обвинуваченню, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, обвинуваченій ОСОБА_5 з підстав того, що ризики, які існували на момент застосування запобіжних заходів та продовження строку їх дії, не зменшились, продовжують існувати.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив при вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою вирішити питання про застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, посилаючись на те, що зі сплином часу ризики, на які посилається в своєму клопотанні прокурор, зменшились, оскільки обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, не має наміру ухилятись від суду, порушувати процесуальні обов`язки.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив при вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно свого підзахисного, зменшити розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, стан його здоров`я, тривалий термін перебування під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Обвинувачена ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження їй строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд вислухавши доводи прокурора, думки захисників, обвинувачених, дослідивши клопотання прокурора, матеріали судового провадження, приходить до такого висновку.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 року обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою на 60 діб до 08 січня 2024 року включно, обвинуваченій ОСОБА_5 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України на 2 місяці, а саме до 10 січня 2024 року. Крім того, обвинуваченому ОСОБА_4 визначено розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
За змістом положень ч.1 та ч.2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи
Так, вирішуючи питання за клопотаннями прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 строку дії тримання під вартою, суд враховує: конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються особи, та які мають досить високий ступінь суспільної небезпеки. Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Крім того, суд враховує дані про особи обвинувачених, які раніше не судимі, офіційно не працевлаштовані, без стабільного джерела доходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Конкретні обставини кримінального провадження, ступінь суспільної небезпеки інкримінованих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання, яке загрожує останнім у разі визнання їх винуватими, дані про особи обвинувачених свідчать про неможливість застосування щодо обвинувачених інших більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду даного кримінального провадження.
Суд наголошує, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , мають досить високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, а тому з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу з тримання пі вартою на інший більш м`який запобіжний захід, оскільки саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час розгляду даного кримінального провадження.
Посилання захисників на те, що обвинувачені раніше не судимі, мають стійкі соціальні та сімейні зв`язки, постійне місце проживання, не можуть слугувати безумовною підставою для зміни існуючого запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.
Що стосується доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_3 щодо можливості визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд зазначає про наступне.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, в тому числі і щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні якого в тому числі обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до категорії особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, характер інкримінованих йому дій, дані про його особу, суд, виходячи з положень ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення останньому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Що ж стосується питання про зменшення визначеного розміру застави обвинуваченому ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого ОСОБА_4 обвинувачується, тяжкість кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, суд приходить до висновку, що раніше визначений розмір застави, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатньою мірою зможе гарантувати виконання обвинуваченим обов`язків покладених на нього, підстав для зменшення розміру застави на даному етапі судового провадження, судом не встановлено.
Крім того, при вирішенні клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинувачену ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка не судима, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого вона обвинувачується, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, суд уважає за необхідне продовжити останній строк дії покладених на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклики до суду; не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають їй право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 331, 350, 369-372, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів до 15 лютого 2024 року (включно).
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 15 лютого 2024 року (включно).
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України в м. Києві, рахунок UA128201720355259002001012089.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали.
З дня внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 строком до 15 лютого 2024 року (включно) обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
1/ прибувати на виклики до суду;
2/ не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;
3/ повідомляти суд про зміну місця проживання;
4/ утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
5/ здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 та суддю Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на два місяці, а саме до 18 лютого 2024 року (включно), строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1/ прибувати на виклики до суду;
2/ не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає без дозволу суду;
3/ повідомляти суд про зміну місця проживання;
4/ утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
5/ здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають їй право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Ухвалу суду направити на виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, вручити обвинуваченим, прокурору.
Ухвала суду в частині продовження обвинуваченим строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляції до Київського апеляційного суду.
Час оголошення повного тексту ухвали - 09 год. 00 хв. 20 грудня 2023 року.
Головуючий:
Судове рішення № 115766362, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 18.12.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 754/2625/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: