Рішення № 115764533, 19.12.2023, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 363/3765/23

Провадження № 2-1487/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 грудня 2023 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.,

при секретарі Сікорській М.А.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», в якому просить суд визнати виконавчий напис, вчинений 25.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрованим у реєстрі за № 29376, про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Бізнес Капітал», правонаступником всіх права та обов`язків якого є ТОВ «ФК «Синерджи Фінанс Солюшин», правонаступником всіх права та обов`язків якого є ТОВ «ФК «Алькор», правонаступником всіх права та обов`язків якого є ТОВ«ФК «Кредит Капітал» заборгованості за кредитним договором № 1-20190908-93885 від 08.09.2019 року у сумі 10 318 грн. 00 коп. таким, що не підлягає до його виконання. Позов обґрунтовує тим, що йому стало відомо про те, що 25 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено вказаний виконавчий напис. Зазначає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, нотаріус вчиняє виконавчий напис на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Вказаний оспорюваний виконавчий напис, вважає, був вчинений з метою позбавити його у незаконній спосіб самої можливості захистити свої права та інтереси. Тому він вимушений звернутися до суду з вказаним позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою суду від 25.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06.11.2023 року задоволено частково клопотання позивача про витребування доказів, витребувано від приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича (10008, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 35) належним чином завірені копії документів та матеріалів справи на підставі яких вчинявся виконавчий напис № 29376 від 25.02.2021 року по ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 1-20190908-93885 від 08.09.2019 року, укладеним з ТОВ «ФК «Кредит Капітал» у загальній сумі 10318 грн. 00 коп. В задоволенні інших вимог клопотань представників сторін відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про поважність причини неявки суду не повідомив, хоч про день, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подав.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про поважність причини неявки суду не повідомили, хоч про день, час та місце слухання справи повідомлялися судом належним чином. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подали.

У свою чергу відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановленийухвалою про відкриття провадження, до суду не подав, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі статтями12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зістаттями 76-79 ЦПК України,доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.09.2019 року між ТОВ «ФК «Бізнес Капітал», правонаступником всіх права та обов`язків якого є ТОВ «ФК «Синерджи Фінанс Солюшин», правонаступником всіх права та обов`язків якого є ТОВ «ФК «Алькор», правонаступником всіх права та обов`язків якого є ТОВ«ФК «Кредит Капітал» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1-20190908-93885, згідно якого позичальнику було надано кредит.

25.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем на підставі поданих ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заяви про вчинення виконавчого напису та договору кредиту № 1-20190908-93885 від 08.09.2019 року, розрахунку заборгованості було вчинено виконавчий напис за реєстраційним номером 29376 за яким стягнуто на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1-20190908-93885 від 08.09.2019 року у сумі 10318 грн. 00 коп. за період з 31.10.2019 року по 28.12.2020 року.

З вказаного виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

26.04.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала Олександра Олександровича відкрито виконавче провадження № 65279232 за виконавчим написом № 29376 від 25.02.2021 року приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олена Станіславовича.

Положеннями ст. ст. 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ«Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Таким чином,редакціяПерелікупередбачає можливістьвчиненнявиконавчогонапису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак,не зважаючина те,що судовимрішення булискасовані змінидо Перелікув частинівчинення виконавчогонапису накредитному договорі, нотаріус вчинила виконавчий напис на кредитному договорі, які нотаріально не посвідчений та не забезпечений іпотекою.

Отже, починаючи з 22.02.2017 нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18- ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 25.02.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між ТОВ «ФК «Бізнес Капітал» та відповідачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція закріплені в постанову ВС від 15.04.2020 року № 158/2157/17.

В позовній заяві позивач наголошував на тому, що Відповідач звертаючись із заявою про вчинення виконавчого напису, а нотаріус вчиняючи оспорюваний виконавчий напис не врахували, що Кредитні договори та виписки з рахунків були вилучені з Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. За умов, коли у вказаному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів не було вказано та кредитні договори не були віднесені до таких документів, вчинення оспорюваного виконавчого напису є безпідставним, незаконним та неправомірним. А відтак Відповідач по справі звертаючись до нотаріуса, а приватний нотаріус, вчиняючи спірний виконавчий напис дійсно діяли неправомірно. Відповідно спірний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог діючого законодавства та умов вчинення виконавчого напису, а також з порушенням прав позивача.

Суд погоджується з зазначеними доводами та аргументами позивача та враховуючи викладені вище положення законодавства, а також правові позиції Верховного Суду України, вважає, що нотаріус не мав повноважень на вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.

За нормами Закону "Про нотаріат" та вищезазначеного Порядку, вчинення виконавчого напису можливо лише на документах, що встановлюють заборгованість.

Кредитний договір, сам по собі, таким документом не є.

За таких обставин за відсутності безспірних доказів наявності кредитного боргу у визначеному відповідачем розмірі за Договором кредиту у нотаріуса були відсутні правові підстави для задоволення заяви стягувача про вчинення виконавчого напису щодо стягнення саме такого боргу.

Доказів в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Суд перевірив доводи боржника у повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та дійшов висновку, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, нотаріуси були позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, здійснив виконавчий напис на правочині, на підставі якого законодавство не передбачає можливості вчинення такої нотаріальної дії.

А відтак охоронювані законом права та інтереси позивача були порушені та підлягають до їх захисту судом.

Відповідачем, в свою чергу, не доведено у встановленому законом порядку, що є обов`язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту його правомірної поведінки, не спростовано тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові. Розглядаючи справу, суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження своїх заперечень. Своїми правами, визначеними ст. ст. 43, 84 ЦПК України відповідач також не скористався, клопотань про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України не заявляв.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 109, 193, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 215, 251, 253, 257, 258, 261, 1048, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 46, 50, 87-89 Закону України «Про нотаріат», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, вчинений 25 лютого 2021 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 29376, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя М.В.Кравченко