Рішення № 115754541, 19.12.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2023 року Справа № 320/5796/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Гамрецького Є.О. про розподіл судових витрат у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України (далі по тексту відповідачі, ГУ ДПС у м. Києві, ДПС України) в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві №7938327/2541002770 від 26.12.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №103 від 29.11.2022 року;

- стягнути з відповідачів судові витрати.

14 червня 2023 року рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5796/23 вирішено:

"Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7938327/2541002770 від 26.12.2022, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд.8, м. Київ) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну, складену Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 №103 від 29.11.2022 датою її фактичного подання 13.12.2022.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адресою: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.".

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 320/5796/23 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишено без задоволення та рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року - залишено без змін.

Таким чином, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі № 320/5796/23 набрало законної сили 14.11.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн. - залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 320/5796/23 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду, 24.11.2023 справу передано до судді Войтович І.І. для продовження розгляду.

Відповідно, судом отримано матеріали справи для розгляду заяви представника позивача адвоката Гамрецького Є.О. (подана 21.06.2023 на електронну пошту суду та надіслана аналогічна за змістом засобами поштового зв`язку 19.06.2023, зареєстрована судом 07.08.2023), в якій останній просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення відповідних судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3 цієї правової норми для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Частинами 1, 7 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 9 ст. 139 КАС України).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд наголошує, що стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа № 810/4749/15) вказав, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа № 826/856/18) зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відтак, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Частиною шостою статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Суд зазначає, що відповідачем в порядку, передбаченому частинами 6-7 статті 134 КАС України, клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу у зв`язку з неспівмірністю заявлених витрат на правничу допомогу не подано.

В той же час згідно з п.2 ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З аналізу наведених правових норм, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 11 травня 2018 року по справі № 814/698/16 (провадження N К/9901/11835/18).

Отже, не зважаючи на відсутність у матеріалах справи клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд зобов`язаний перевірити обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу та їх пропорційність до предмета спору.

Також суд зауважує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Досліджуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх обґрунтованості та пропорційності, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2020 у справі №360/3764/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄРСР - 91919350), за якою при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що згідно пункту 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Отже, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 25 000,00 грн надано копії: Договору про надання правової допомоги № 12/01 -23/1 від 12.01.2023 року; Додатку №1 від 12.01.2023 р. до Договору про надання правової допомоги № 12/01-23/1 від 12.01.2023 року; акту приймання-передачі наданих послуг від 16.06.2023 р.; рахунку на оплату № 75 від 16.06.2023 р.; Детальний опис виконаних адвокатом робіт в суді апеляційної інстанції у справі №320/5796/23 від 19.06.2023 р.

Згідно Договору № 12/01-23/1 від 12.01.2023 року укладеного між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Унілекс» за п. 1.1 предметом якого є доручення Клієнта та зобов`язання Об`єднання надавати за винагороду Клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором, його Додатками. Пунктом 1.2 Договору визначено але такі що не обмежуються види правової допомоги.

Згідно п.п. 4.2.3 п. 4.2 Договору Клієнт зобов`язується своєчасно сплачувати рахунки за надану Правову допомогу, виставлені Об`єднанням.

Розділом 5 Договору визначено, що Кліієнт згідно з цим Договором сплачує Об`єднанню Гонорар за фактично надану Об`єднанням Правову допомогу згідно Завдання, а також відшкодовує додаткові витрати, пов`язані із забезпеченням належного виконання Завдання.

Сторони погодили, що розмір Гонорару визначається Сторонами в відповідному Додатку до Договору.

Клієнт сплачує Об`єднанню Гонорар, розмір якого встановлюється за домовленістю Сторін у відповідному Додатку до Договору, та компенсує додаткові витрати шляхом перерахування грошових коштів протягом 5 (п`яти) календарних днів після надання рахунку на оплату і Акту приймання-передачі наданих послуг на поточний рахунок Об`єднання. Сторони можуть погодити інший порядок розрахунків у відповідному додатку до даного Договору.

У випадку прострочення оплати на строк більше ніж 30 (тридцять) днів, Клієнт сплачує Об`єднанню пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення.

Договір є таким, що вступає в силу з дати його підписання та діє до фактичного виконання Сторонами умов Договору (пп. 8.1 Договору).

Договір підписаний Сторонами та скріплено печаткою.

Згідно Додатку №1 від 12.01.2023 р. до Договору про надання правової допомоги № 12/01-23/1 від 12.01.2023 року визначено орієнтовний порядок, найменування правової допомоги, детальний опис послуг наданих в межах даного Додатку до Договору № 12/01-23/1 від 12.01.2023 року деталізується Сторонами в Акті приймання-передачі наданих послуг, який складається після завершення розгляду справи в суді першої інстанції.

Клієнт зобов`язаний не пізніше 2 (двох) календарних днів з дата одержання від Об`єднання відповідних Актів прийому-передачі наданих послуг підписати ці Акти прийому-передачі наданих послуг та один його примірник направити (передати особисто) на адресу Об`єднання, або направити Об`єднанню письмову вмотивовану відмову від приймання наданих послуг.

У випадку неодержання Об`єднанням від Клієнта у строк, вказаний в даному пункті Додатку, оформленого Акту прийому-передачі наданих послуг чи вмотивованої відмови від приймання наданих послуг, Акт прийому-передачі наданих послуг вважається підписаним Клієнтом, а послуги Об`єднання - виконаними належним чином, вчасно і якісно, та в повному обсязі прийнятими Клієнтом.

Клієнт здійснює оплату правової допомоги на поточний рахунок Об`єднання вказаний в даному Додатку порядку протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.

Додаток підписаний Сторонами та скріплений печаткою.

16.06.2023 року між ФОП ОСОБА_1 та АО «Унілекс» підписано акт приймання - передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 12/01- 23/1 від 12.01.2023 року, згідно якого надавались наступні послуги: 1. Аналіз первинних документів для підготовки позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду до ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7938327/2541002770 від 26.12.2022 року та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 103 від 29.11.2022 року; 2. Аналіз судової практики з аналогічних правовідносин; 3. Підготовка позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду до ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7938327/2541002770 від 26.12.2022 року та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 103 від 29.11.2022 року; 4. Підготовка адвокатського запиту Голові Київського окружного адміністративного суду про необхідність повідомлення причин несвоєчасної реєстрації позовної заяви ФОП ОСОБА_1 .

Загальна вартість наданих послуг відповідно до Додатку № 1 від 12.01.2023 р. до Договору про надання правової допомоги № 12/01-23/1 від 12.01.2023 року склала 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок. Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам наданих послуг не має. Цей Акт приймання-передачі наданих послуг є невід`ємною маслиною Договору про надання правової допомоги № 12/01-23/1 від 12.01.2023 р.

Згідно рахунку на оплату № 75 від 16.06.2023 розмір послуг адвоката вказано 25 000,00 грн. та наданим детальним описом від 19.06.2023 перелічено та підтверджено перелік наданих послуг Клієнту, позивачу у справі за вказаним договором та актом приймання - передачі.

Враховуючи вищезазначене, надаючи оцінку обставинам пов`язаності заявлених до відшкодування витрат з розглядом судом справи, суд зазначає, що такі витрати не відповідають ознакам неминучості, такі як вказані складові заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу: аналіз первинних документів, аналіз судової практики та підготовка адвокатського запиту.

На позицію суду, за обставин даної справи зазначені окремо у акті надання послуг вищевказані послуги адвоката - охоплюються послугою зі складання позовної заяви.

Також, суд зазначає, що акт приймання-наданих послуг не містить визначення погодинного витраченого часу адвокатом щодо наданих послуг на виконання умов вказаного вище Договору.

Отже, такі процесуальні дії не були обов`язковими для розгляду та вирішення цієї справи та вчинені позивачем на власний розсуд, а тому не є неминучими, внаслідок чого їх вартість не підлягає розподілу.

Дослідивши надані представником позивача документи, враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

При цьому судом враховано, що дана справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглянута судом без проведення судових засідань.

Відповідно, суд зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що заявлені позивачем та його представником до відшкодування 25 000,00 грн. витрат на професійну правову (правничу) допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідачів становить надмірний тягар для останніх, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Також, суд зазначає, що заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) за обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), та згідно наданого акту виконаних послуг не вбачається скільки часу витрачено адвокатом для виконання покладених на нього умов Договору, позивачем та представником позивача не обгрунтовано та не наведено суду значення справи для позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню, враховуючи дискреційні повноваження суду щодо суддівського розсуду на предмет розподілу судових витрат згідно згаданої вище позиції Верховного Суду та у зв`язку з відсутністю за поданою заявою та наданими доказами ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України, що відповідно виключає обґрунтованість та посилання представника позивача на необхідності обов`язкової позиції відповідача щодо співмірності розміру витрат по справі.

Відтак, суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, критерію реальності, обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 10 000,00 грн., та відшкодувати цю суму позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у м. Києві, яким було саме прийнято спірне у справі рішення та за наслідками вирішення справи скасовано судом.

Решта доводів та обґрунтувань представника позивача не впливають на висновки суду.

Керуючись статтями 132, 134, 143, 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяви представника позивача адвоката Гамрецького Є.О. про розподіл судових витрат у справі - задовольнити частково.

2. Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адресою: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.