Рішення № 115754200, 19.12.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2023 р. справа № 300/2804/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку індексації грошового забезпечення та зобов`язати здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січня 2008 року, а також за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 із встановленням базового місяця - березень 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Дзундза Юрій Романович (надалі також по тексту представник позивача), звернувся в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі по тексту також обласний територіальний центр, уповноважений орган) про визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку індексації грошового забезпечення та зобов`язати здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січня 2008 року, а також за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 із встановленням базового місяця - березень 2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 18.03.2015 по 03.08.2018 проходив військову службу у Коломийському об`єднаному міському військовому комісаріаті, що знаходиться у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 №103 від 19.07.2018 позивача з 03.08.2018 виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Коломийського об`єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області.

Як стверджує ОСОБА_1 , відповідачем за спірний період здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Проте, на думку позивача, Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 протиправно застосовано серпень 2015 року та грудень 2015 року, як місяці за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць). Окрім того, відповідач в період з 01.03.2018 по 03.08.2018 протиправно ігнорує вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078.

За доводами позивача, визначення базового місяця для розрахунку індексації з грудня 2015 року залежить виключно від зміни посадового окладу за посадою згідно рішень Уряду і такими місяцями, у спірних правовідносинах, є січень 2008 року, а на далі березень 2018 року, - місяці у яких набрали чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (надалі по тексту також Постанова №1294) та постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі по тексту також Постанова №704).

При цьому відповідач не може застосовувати будь-які інші базові місяці для розрахунку індексації грошового забезпечення, як не місяці підвищення тарифної ставки (окладу) за посадами у військовослужбовців згідно рішень Уряду, оскільки таке не буде відповідати вимогам абзаців 1-2 пункту 5 та пункту 102 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (надалі по тексту також Порядок №1078, Постанова №1078), якими визначено, що базовим місяцем повинен бути місяць підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою згідно рішень Уряду і такими місяцями за період служби позивача є січень 2008 року та березень 2018 року, а застосування іншого базового місяця є протиправним.

Такі протиправні дії відповідача, на думку позивача, призвели до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

За наведених підстав просив позов задовольнити в повному обсязі, зобов`язавши відповідача здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січня 2008 року, а також за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 із встановленням базового місяця - березень 2018 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами (а.с.30-31).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 07.07.2021 за №6/965, який 12.07.2021 надійшов на адресу суду (а.с.37-41).

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, представник відповідача виходить із наступного.

Як стверджує відповідач, ОСОБА_1 вже звертався з аналогічним позовом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату, правонаступником якого є Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Водночас, зазначено, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2021 року у справі №300/1437/20 відповідачем нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням грудня 2015 року базовим місяцем, а також за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 із встановленням березня 2018 року базовим місяцем.

За переконаннями відповідача, при визначенні базового місяця при нарахуванні індексації грошового забезпечення військовою частиною враховано не тільки постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 за №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (надалі по тексту також Постанова №1013) щодо встановлення базового місяця у разі підвищення посадових окладів, але й Порядку №1078, із усіма внесеними у нього змінами, які є важливими для вирішення нарахування індексації.

В грудні 2015 року на підставі Постанови №1013 до Порядку №1078 внесені зміни, якими запроваджено нові єдині підходи для проведення індексації, в тому числі грошового забезпечення військовослужбовців. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови №1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку №1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки у разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Отже, починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.

Свою позицію щодо встановлення березня 2018 року базовим місяцем для нарахування індексації позивачу за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 відповідач пояснює наступним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з 01.03.2018 підвищено розміри посадових окладів усіх категорій військовослужбовців, у зв`язку з чим ОСОБА_1 встановлено базовий місяць для нарахування та виплати індексації березень 2018 року, як це передбачено пунктом 5 Порядку №1078. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів. Індексація грошового забезпечення проводиться, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%. У зв`язку з тим, що величина індексу споживчих цін у квітні-серпні 2018 року не перевищила поріг індексації в розмірі 103%, індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 в цей період не проводилася, як це передбачено пунктом 11 Порядку №1078.

Відповідач вважає не обґрунтовано позицію позивача щодо нарахування йому індексації грошового забезпечення починаючи з 01.12.2015 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січня 2008 року, а також за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 із встановленням базового місяця - березень 2018 року, оскільки індексація грошового забезпечення за вказані періоди виплачена відповідачем в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача 19.07.2021 через канцелярію суду подано відповідь на відзив від 15.07.2021 (а.с.42-49). Згідно пояснень представника позивача у справі №300/1437/20 апеляційним судом не досліджувалося питання правильності нарахування індексації грошового забезпечення позивачу, а також визначення місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, оскільки відповідачем індексація взагалі не була нарахована та виплачена. Визначення базового місяця для розрахунку індексації з грудня 2015 року залежить виключно від зміни посадового окладу за посадою згідно рішень Уряду і такими місяцями, у спірних правовідносинах, є січень 2008 року, а на далі березень 2018 року, - місяці у яких набрали чинності Постанова №1294 та Постанова №704.

Застосування відповідачем з 01.12.2015 базового місяця індексації серпень 2015 року та грудень 2015 року, на переконання представника позивача, є не обґрунтованими та такими, що порушує вимоги абзаців 1-2 пункту 5 та пункту 102 Порядку №1078, якими визначено, що таким місяцем повинен бути місяць підвищення тарифних ставок (окладів), тобто січень 2008 року, в свою чергу, посадові оклади військовослужбовців за посадами з 1 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року були незмінними. Водночас, відповідач протиправно оминув вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та починаючи з 01.03.2018 не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103%, то виплата проводиться в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу).

Ухвалою суду Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 закрито провадження у справі №300/2804/21 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України (а.с.62-67).

За наслідками апеляційного оскарження постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.96-99).

Вказана адміністративна справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 22.02.2022 (а.с.101).

Ухвалою суду від 28.02.2022 прийнято до провадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду та призначено до розгляду адміністративну справу №300/2804/21 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку індексації грошового забезпечення та зобов`язати здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця січня 2008 року, а також за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 із встановленням базового місяця - березня 2018 року (а.с.105-106).

В подальшому, ухвалою суду від 12.04.2022 задоволено клопотання представника Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 06.04.2022 та зупинено провадження в адміністративній справі №300/2804/21 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (а.с.114).

Ухвалою суду від 02.05.2023 поновлено провадження в адміністративній справі №300/2804/21 (а.с.127-129).

Також, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 30.05.2023 постановлено ухвалу про витребування доказів (а.с.135-136).

На виконання вимог ухвали суду від 30.05.2023 відповідач долучив до матеріалів справи додаткові пояснення і докази на їх підтвердження, реєстрацію яких в суді здійснено 12.05.2023 (а.с.141-157).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив і додаткові пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Так, відповідно до витягу з наказу військового комісара Коломийського об`єднаного міського військового комісаріату (по стройовій частині) від 18.03.2015 за №50, сержанта ОСОБА_1 призначено молодшим спеціалістом служби захисту інформації управління Коломийського об`єднаного міського військового комісаріату (а.с.150).

На підставі наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.07.2018 за №26-РС, начальника відділення зв`язку та інформатизації начальника радіостанції Коломийського об`єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області звільнено з військової служби у запас з урахуванням вимог пункту "й" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за пунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с.149).

Відповідно до витягу з наказу військового комісара Коломийського об`єднаного міського військового комісаріату (по стройовій частині) за №103 від 19.07.2018 позивача виключено з 03.08.20118 із списків особового складу та усіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Коломийського об`єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області (а.с.149).

За позовною заявою ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі №300/1437/20 позов задоволено частково, зокрема (а.с.52-56):

- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 03.08.2018;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 03.08.2018, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 03.08.2018 березень 2018 року.

За наслідками апеляційного оскарження, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2021, апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного військового комісаріату задоволено частково (а.с.57-61). Скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 в справі №300/1437/20 в частині задоволених позовних вимог та ухвалено постанову, якою адміністративний позов у цій частині задоволено частково, зокрема:

- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 03 серпня 2018 року;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 03 серпня 2018 року.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 і постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2021 набрали законної сили 05.01.2021.

Позивач у адміністративному позові стверджує, що на виконання рішення суду від 01.09.2020 ОСОБА_1 виплатили індексацію грошового забезпечення, але, на переконання останнього, розмір такої індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 обраховано за помилковим обранням базового місяця (серпень 2015 року і грудень 2015 року). Водночас, як відзначив позивач, відповідач в період з 01.03.2018 по 03.08.2018 взагалі ігнорує вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення в частині нарахування індексації. На підтвердження таких доводів позивач подав картки особового рахунку військовослужбовця за 2015 рік і 2018 рік та довідки від 12.04.2021 за №9/2/403/1 (а.с.17, 18, 19).

Під час розгляду справи обласним територіальним центром подано довідку-розрахунок сум індексації грошового забезпечення за рішенням суду від 01.09.2020 у справі №300/1437/20 ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 03.08.2018 (із застосування базового місяця серпень, грудень 2015 року та березень 2018 року) в сумі 4 871,57 гривень (а.с.148) та платіжне доручення №41 від 28.01.2021 на суму 4 798,50 гривень (а.с.153).

ОСОБА_1 не ставить у даній справі питання про неповноту виплати індексації у значенні між нарахованою і виплаченою індексацією за період з 01.01.2016 по 03.08.2018 в сумі 4 798,50 гривень. Претензії позивача зводяться до того, що відповідач, нараховуючи і виплачуючи індексацію грошового забезпечення, невірно визначив формулу обчислення таких виплат, протиправно не застосувавши базовий місяць, яким, на переконання ОСОБА_1 , є січень 2008 року і березень 2018 року.

Вважаючи протиправним нарахування і виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 базового місяця серпень 2015 року та грудень 2015 року, а не січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 базового місяця березень 2018 року, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права на належний розмір власного грошового забезпечення у відносинах публічної (військової) служби із Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (надалі по тексту також Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Водночас, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі по тексту також Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

За змістом статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).

В свою чергу, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі по тексту також Закон №1282-ХІІ).

Так, статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Приписами статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.

У первинній редакції частина 1 статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 за №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (надалі по тексту також Закон №911-VIII), який набрав законну силу 01.01.2016.

Тож, індексація грошових доходів населення, як то визначено статтею 4 Закону №1282-XII (в редакції змін згідно із Законом №911-VIII від 24.12.2015), проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

Зокрема, частинами 2-5 статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу Законів про працю України (надалі по тексту також КЗпП України) зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

В силу правового регулювання частини 2 статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. В даному випадку такими правилами є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 (як зазначено вище, надалі по тексту також Порядок №1078).

Згідно пункту 11 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі й грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби

Як визначено пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Отже, з системного аналізу вказаних норм законодавства суд дійшов висновку про те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті, у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Як з`ясовано судом і не заперечується сторонами, відповідачем, на виконання рішення суду від 01.09.2020 у справі №300/1437/20 проведено нарахування і виплату позивачу індексації грошового забезпечення. Втім розмір такої індексації обраховано відповідачем за обранням базового місяця серпень 2015 року та грудень 2015 року (за період з 01.01.2016 по 28.02.2018) в розмірі 4 871,57 гривень, та березень 2018 року (за період з 01.03.2018 по 03.08.2018) в розмірі 0,00 гривень, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка-розрахунок сум індексації грошового забезпечення за рішенням суду від 01.09.2020 у справі №300/1437/20 ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 03.08.2018 (а.с.148).

В частині доводів позивача щодо протиправної бездіяльності Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не проведення перерахунку та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця саме січень 2008 року і за період з 01.03.2018 по 03.08.2018, з врахуванням базового місяця березень 2018 року, суд вказує на таке.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 09.12.2015.

Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28.02.2018 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

В свою чергу, абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28.02.2018 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28.02.2018 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Пункт 102 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.

У цій редакції пункт 102 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 за №260, що був чинним до 07.06.2018, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі по тексту також Інструкція №260).

Відповідно до пункту 1.2. Інструкції №260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19).

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а).

Щодо питання про визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, суд виходить із такого.

Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, містив поняття "базовий місяць". Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

Отож до 01.12.2015 новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.

09.12.2015 Кабінет Міністрів України видав Постанову №1013, якою внесені зміни до Порядку №1078.

За змістом пояснюючої записки до проєкту Постанови №1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

У зв`язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 Порядку №1078 викладено у новій редакції).

Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 101, 102 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою №1013, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття "місяць підвищення доходу" від терміну "базовий місяць", позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну "базовий місяць" та запровадження поняття "місяць підвищення доходу" не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у "базовому місяці", так і у "місяці підвищення доходу" індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01.12.2015 не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 Постанови №1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів і власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

За рахунок цього мала б "обнулитися" індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 Постанови №1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв із змінами, внесеними Постановою №1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).

Так, якщо на виконання пункту 3 Постанови №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися.

Станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Таким чином, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 до 28.02.2018 для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008 року.

Суд звертає увагу на практику Верховного Суду, відповідно до якої повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 101 відсоток - по 01.01.2016 та в розмірі 103 відсотки - з 01.01.2016. Отже, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Зазначені висновки викладені у постановах від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 09.06.2022 у справі №600/524/21-а.

Застосування відповідачем з 01.12.2015 по 28.02.2018 базового місяця серпень 2015 року та грудень 2015 року є протиправним, порушує вимоги абзаців 1, 2 пункту 5 та пункту 102 Порядку №1078, якими визначено що таким місяцем повинен бути місяць підвищення тарифних ставок (окладів), тобто січень 2008 року та посадові оклади військовослужбовців за посадами з 01.01.2008 по 28.02.2018 були незмінними.

Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 11, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що єдиним компетентним органом, який має право надавати роз`яснення щодо порядку нарахування індексації грошових доходів населення є Мінсоцполітики.

Так, Мінцосполітики у своєму листі від 29.12.2017 за №122/0/66-17 зазначає, що посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувались у січні 2008 року. Цим же листом Мінсоцполітики визначено, що сума індексації у грудні 2017 року становить 4 258,75 гривень (1762 (прожитковий мінімум) х 241,7 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100) (а.с.20).

З грудня 2017 року по червень 2018 року прожитковий мінімум 1 762,00 гривень.

В свою чергу величина приросту індексу споживчих цін з грудня 2017 року по лютий 2018 року становила 241,70%, що також підтверджується листом Мінсоцполітики від 29.12.2017 за №122/0/66-17, в якому зазначено "якщо посадові оклади востаннє підвищувалися у січні 2008 року, то сума індексації у грудні 2017 року становить 4 258,75 гривень (1 762 х 241,7 / 100), серед яких 1 762,00 гривень це прожитковий мінімум; 241,7% - це величина приросту індексу споживчих цін". Тобто, сума індексації в розмірі 4 258,75 гривень з величиною приросту індексу споживчих цін 241,7% становила з грудня 2017 року по лютий 2018 року.

Відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%.

В матеріалах справи містить розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , зокрема, за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, де представником позивача зазначено суму виплаченої індексації в розмірі 4 966,23 гривень та суму належної до виплати індексації в розмірі 80 961,61 гривень (а.с.24-26).

Відповідач в свою чергу не заперечив наведені позивачем в розрахунку вище коментовані суми.

З урахуванням вказаного, на переконання суду, відповідач зобов`язаний вчинити дії щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в розмірі 75 995,38 гривень (80 961,61 - 4 966,23 = 75 995,38), тобто з урахуванням виплачених сум індексації за вказаний період.

Як встановлено судом, у період з 01.03.2018 по 03.08.2018 спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин, передбачених абзацами 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Щодо "фіксованої" суми індексації, суд зазначає, що Закон №1282-XII і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду від 09.12.2015 за №1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу ) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час розгляду справи ОСОБА_1 .

Як видно з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018 до 03.08.2018. Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22 із подібними правовідносинами.

Досліджуючи нарахування та виплати позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 суд встановив, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 8 170,56 гривень, в тому числі: посадовий оклад 720,00 гривень; оклад за військове звання 45,00 гривень, надбавка за вислугу років 153,00 гривень, надбавка за виконання особливо важливих завдань 459,00 гривень, щомісячна премія 3 729,60 гривень, щомісячна додаткова грошова винагорода 3 063,96 гривень (а.с.19).

Також судом враховано, що грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 8 579,20 гривень і складалося з: посадового окладу 3 000,00 гривень; окладу за військовим званням - 740,00 гривень, надбавки за вислугу років 1 122,00 гривень, надбавки за виконання особливо важливих завдань - 486,20 гривень, щомісячної премії 3 231,00 гривень) (а.с.19).

Відтак, з урахуванням вказаного, грошовий дохід позивача збільшився на 408,64 гривень (8 579,20 - 8 170,56).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762,00 гривень, а величина приросту індексу споживчих цін за період з січня 2008 року по березень 2018 року 253,30%.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1 762,00 х 253,30% / 100 = 4 463,15).

В силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 - 408,64 = 4 054,51 гривень.

Відповідач жодним чином не заперечив розрахунок сум індексації грошового забезпечення, наведених позивачем в адміністративному позові.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися у розмірі 4 054,51 гривень до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.

Однак відповідач протиправно оминув вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та починаючи з 01.03.2018 не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4 054,51 гривень в місяць, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення перевищить фіксовану суму індексації.

Дана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №816/1728/16, від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про те, відповідач всупереч абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 не нарахував і не виплатив позивачу, за період з 01.03.2018 по 03.08.2018, індексацію грошового забезпечення в сумі 24 327,06 гривень.

Решта доводів сторін висновків суду та рішення по суті спору не змінюють.

Згідно з вимогами частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд дійшов переконання про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Щодо розподілу судових витрат суд відзначає, що позивач на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.

З огляду на не понесення позивач судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо врахування серпня 2015 року та грудня 2015 року, як місяців, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Зобов`язати Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в сумі 75995,38 гривень із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Визнати протиправними дії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 03.08.2018.

Зобов`язати Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 в сумі 24327,06 гривень, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

відповідач Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ідентифікаційний код юридичної особи 07742609), вул. Довженка, 21, м. Івано-Франківськ, 76026.

Суддя Чуприна О.В.